Рішення

від 12.12.2017 по справі 910/12096/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2017Справа №910/12096/17 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Технобуд і Ко"

до Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації

про стягнення 126 612,45 грн.

та за зустрічним позовом Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації

до 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Технобуд і Ко"

2) товариства з обмеженою відповідальністю Інкомрайс

про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 13.09.02017 за договором №110 на закупівлю товарів за державні кошти

Суддя: Головатюк Л.Д.

представники :

Від ТОВ Технобуд і Ко : не з'явився;

Від Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації: Шуман С.І.;

Від ТОВ Інкомрайс : не з"явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору на закупівлю товарів за державні кошти № 110 від 26.09.2013 у розмірі 126 612,45 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач всупереч умовам договору порушив зобов'язання щодо своєчасної оплати поставленого товару, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 126 612,45 грн. процентів за користування грошовими коштами.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.07.2017 порушено провадження у справі №910/12096/17 та призначено до розгляду на 10.08.2017.

10.08.2017 через відділ діловодства суду відповідачем за первісним позовом подано клопотання про витребування доказів, відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує.

Розглянувши в судовому засіданні 10.08.2017 клопотання відповідача за первісним позовом про витребування доказів, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні з огляду на наступне.

Право сторони у справі на подачу клопотання про витребування доказів у разі неможливості їх надати самостійно регулюються приписами ст. 38 ГПК України .

За приписами ст. 38 ГПК України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, що перешкоджають його наданню; підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; обставини, які може підтвердити цей доказ.

В пункті 2.1 постави Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказано, що у разі неможливості самостійно подати необхідні для розгляду справи докази сторона, прокурор, третя особа вправі звернутися до господарського суду, в тому числі й апеляційної інстанції, з клопотанням про витребування доказів; при цьому обґрунтування такої неможливості покладається на особу, що заявляє відповідне клопотання.

Проте, як встановлено судом, позивач не звертався до третіх осіб з проханням надати зазначені в клопотанні докази, та, як наслідок, не довів неможливості самостійно надати витребувані докази.

Далі, слід зазначити, що належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. Належність доказів - це міра, що визначає залучення до процесу в конкретній справі тільки потрібних і достатніх доказів. Під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об'єктом судового пізнання.

Виходячи зі змісту ст. 32 ГПК України , належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.

Разом з тим, витребувані позивачем докази не містять інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування в даній справі.

З огляду на викладене вище в сукупності, клопотання позивача про витребування доказів є таким, що задоволенню не підлягає.

10.08.2017 в судовому засіданні оголошено перерву на 14.09.2017 для подання додаткових доказів по справі.

Представник ТОВ "Технобуд і Ко" подав суду заяву про заміну сторони правонаступником у справі №910/12096/17, а саме позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Інкомрайс"(код ЄДРПОУ 38648705) на його процесуального правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю "Технобуд і Ко"(03181, м.Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 11-А, код ЄДРПОУ 40414016).

Ухвалою суду від 14.09.2017 заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Технобуд і Ко" про заміну сторони правонаступником по справі №910/12096/17 задоволено та замінено сторону судового процесу правонаступником у справі №910/12096/17, а саме позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Інкомрайс"(код ЄДРПОУ 38648705) на його процесуального правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю "Технобуд і Ко"(03181, м.Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 11-А, код ЄДРПОУ 40414016).

Відкладено розгляд справи на 28.09.2017.

Представник відповідача подав клопотання про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Суд задовольнив дане клопотання.

Крім того, представник відповідача подав клопотання про долучення до матеріалів справи документів. Суд задовольнив дане клопотання.

Також, представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Відкладено розгляд справи на 12.10.2017.

12.10.2017 в судовому засіданні оголошено перерву на 19.10.2017.

19.10.2017 через відділ діловодства суду відповідачем за первісним позовом подано клопотання пояснення, заперечення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.10.2017 розгляд справи відкладено на 07.11.2017.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.10.2017 прийнято зустрічну позовну заяву відповідача - Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації до товариства з обмеженою відповідальністю "Технобуд і Ко" про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 13.09.02017 за договором №110 на закупівлю товарів за державні кошти у справі № 910/12096/17 до спільного розгляду з первісним позовом.

06.11.2017 через відділ діловодства суду відповідачем 2 подано заяву про розгляд справи без участі представника, відповідачем 1 за зустрічним позовом відзив на позовну заяву.

Судове засідання 07.11.2017 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.11.2017 розгляд справи відкладено на 23.11.2017.

Представник ТОВ "Інкомрайс" в судове засідання 23.11.2017 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою від 23.11.2017 розгляд справи відкладено на 12.12.2017.

Представник Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації з'явився в судове засідання 12.12.2017, надав пояснення по суті справи, заперечив проти задоволення первісних позовних вимог, зустрічні позовні вимоги просив задовольнити.

Представники ТОВ "Технобуд і Ко" ТОВ Інкомрайс в судове засідання 12.12.2017 не з'явилися, причин не явки суд не повідомили, останній подав клопотання про розгляд справи без участі представника.

Місцезнаходження відповідача за адресою, на яку було відправлено ухвали суду, адреса підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачі за зустрічним позовом повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складено протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши думку представника позивача, господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

26.09.13. між ТОВ Інкомрайс (далі - Постачальник, правонаступником якого є позивач) та Управління освіти Дніпровської районної у м.Києві державної адміністрації (далі - Замовник, відповідач) було укладено Договір № 110 на закупівлю товарів за державні кошти код 27.51.1 за ДКПП ДК 016-2010 "Холодильники та морозильники; машини пральні; електроковдри; вентилятори" (холодильні шафи - 53 шт., холодильники побутові - 63 шт., машини пральні - 34 шт., машини посудомийні - 9 шт.) (далі - Договір), за умовами якого (п. 1.1) Постачальник зобов'язується у 2013 році поставити замовнику товар: "Холодильники та морозильники; машини пральні; електроковдри; вентилятори" (холодильні шафи - 53 шт., холодильники побутові - 63 шт., машини пральні - 34 шт., машини посудомийні - 9 шт.), код 27.51.1 за ДКПП ДК 016-2010, а Замовник - прийняти і оплатити його.

Згідно п. 1.4 Договору, найменування, номенклатура, асортимент товару визначається в специфікації (Додаток 1), що є невід'ємною частиною Договору.

Додатком № 1 між сторонами було підписано і скріплено печатками Специфікацію до Договору.

Обсяги закупівлі товарів, що постачається відповідно до цього договору, можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків (п. 1.5 Договору).

Строк дії Договору сторонами погоджено п. 10.1 з дня укладення і діє до 31.12.13.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.10.2016 у справі №910/13430/16 стягнуто з Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкомрайс" 920 632 грн. 00 коп. - основного боргу, 680 347 грн. 03 коп. - інфляційних втрат, 69 160 грн. 90 коп. - 3% річних, 25 052 грн. 10 коп. - судового збору за Договором № 110 на закупівлю товарів за державні кошти від 26.09.2013.

Згідно з ч. 3 ст. 35 Господарського кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Пунктом 2.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2013 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).

Отже, рішення господарського суду м. Києва від 12.10.2016 у справі №910/13430/16 має преюдиціальне значення, а встановлені ним факти повторного доведення не потребують.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач всупереч умовам договору порушив зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість за період з 07.07.2014 по 06.04.2017 перед позивачем у розмірі 126 612,45 грн. процентів за користування грошовими коштами.

Так судом встановлено, що відповідно до платіжного доручення №20 від 07.04.2017, відповідачем за первісним позовом погашено заборгованість за договором у розмірі 126 612,45 грн. - 07.04.2017.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення основної суми боргу підлягають задоволенню з наступних підстав.

За змістом ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України в разі прострочення оплати товару за вимогою продавця покупець зобов'язаний сплачувати проценти за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до статті 536 Цивільного Кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Проценти, зазначені у статті 536 ЦК України , - це плата за користування чужими коштами, в тому числі безпідставно одержаними, збереженими грішми (стаття 1214 ЦК України ). Підставами для застосування до правовідносин сторін статті 536 ЦК України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством (наприклад, статтями 1048 , 1054 , 1061 ЦК України ). Вони нараховуються саме у зв'язку з користуванням чужими коштами.

Суд звертає увагу, що право на нарахування та отримання процентів за користування коштами у разі їх безпідставного одержання передбачено законом.

Проте, вказана стаття не встановлює розміру процентів за користування грошовими коштами відсилаючи кредитора та боржника з метою вирішення цього питання до договору або закону. Крім того, проценти у розумінні зазначених правових норм застосовуються тільки у випадках користування чужими, тобто залученими на певний строк, коштами за відсутності прострочення виконання грошового зобов'язання або при умові про відстрочення чи розстрочення оплати за отриманий товар, виконані роботи чи надані послуги.

Відповідно до статті 536 Цивільного Кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Суд, перевіривши розрахунок 5% за період з 07.07.2014 по 06.04.2017 у розмірі 126 612,45 грн. процентів за користування грошовими коштами, визнає його арифметично вірним та обґрунтованим.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву, судом до уваги не приймаються з підстав необґрунтованості та не відповідності фактичним обставинам справи.

Щодо зустрічного позову то слід зазначити наступне.

Позивач за зустрічним позовом, звернувся до суду з вимогами про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 13.09.2017 за договором №110 на закупівлю товарів за державні кошти, який укладений між ТОВ Інкомрайс та ТОВ Технобуд і Ко .

Обгрунтовуючи підстави недійсності договору відступлення права вимоги від 13.09.2017р. Позивач за зустрічним позовом вказує на те, що спірний правочин порушує права Управління освіти, оскільки відповідачами створено умови для безпідставного стягнення бюджетних коштів; даний договір укладено всупереч Закону України Про державні закупівлі , яким не передбачено зміну істотних умов за договором укладеним за результатами процедури закупівлі та на момент здійснення цесії зобов'язання за договором №110 на закупівлю товарів за державні кошти були виконані.

Так, 13 вересня 2017 року між ТОВ ІНКОМРАЙС та ТОВ ТЕХНОБУД і Ко було укладено договір про відступлення права вимоги за Договором №110 на закупівлю товарів за державні кошти.

Згідно п. 1 договору, товариство набуло право вимоги на стягнення з Управлінням освіти нарахувань визначених ст.625 Цивільного кодексу України (3% річних та індекс інфляції) та процентів за користування чужими грошовими коштами, в результаті неналежного виконання Управлінням освіти грошових зобов'язань які слідують з Договору №110 на закупівлю товарів за державні кошти Код 27.51.1 за ДКПП ДК 016-2010 Холодильники та морозильники; машини пральні; електроковдри; вентилятори (холодильні шафи - 53 шт., холодильники побутові - 63 шт., машини пральні - 34 шт., машини посудомийні - 9 шт.) від 26 вересня 2013 року.

У відповідності до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як визначено ч. 2 п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними вимоги про визнання правочину недійсним можуть заявлятися як сторонами правочину, так і будь-якою заінтересованою особою в разі, якщо таким правочином порушено її права чи законні інтереси, а також органами державної влади, які відповідно до закону здійснюють контроль за видом діяльності, яка потребує ліцензування.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Частиною 1 ст. 15, п. 2 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Одним із способів захисту судом цивільних прав та -інтересів є, зокрема, визнання правочину недійсним.

Тобто, необхідними умовами для визнання договору недійсним є наявність у позивача певного суб'єктивного права (охоронюваного інтересу) - об'єкту судового захисту, порушення у зв'язку з укладенням відповідного договору таких прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі, та належність обраного способу судового захисту.

Отже, реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України, ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа має вказати в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. При цьому, відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Так, ст. 512 Цивільного кодексу України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст.ст. 514, 516 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

Отже, за загальним правилом заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов'язків, не погіршує становище боржника та не зачіпає його інтересів, однак сторони мають право додатково врегулювати порядок заміни кредитора у договорі.

Вказаної правової позиції дотримується також і Верховний суд України у постанові від 15.04.2015 у справі № 3-43гс15.

Однак, як вбачається зі змісту зустрічного позову та матеріалів справи, позивач за зустрічним позовом не вказує, які конкретно його права або охоронювані законом інтереси порушені укладенням Договору відступлення, та не обґрунтовує, у зв'язку з чим він звернувся з позовом у даній справі, стверджуючи лише про створення умов для безпідставного стягнення бюджетних коштів, що не є підставою для визнання такого договору недійсним.

Посилання позивача за зустрічним позовом на неможливість відступлення права вимоги за договором №110 на закупівлю товарів за державні кошти, позаяк станом на 13.09.2017р. зобов'язання за ним були повністю виконанні, не приймаються судом до уваги, оскільки в силу положень ч.3 ст. 692 Цивільного кодексу раїни у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

В частині неможливості зміни істотних умов договору укладеного за результатами процедури закупівлі, яка передбачалась Законом України Про здійснення державних закупівлі , то заміна сторони у зобов'язанні, згідно Договору відступлення, не є зміною істотних умов договору, як про це зазначено у ч.5 ст. 40 вказаного Закону, а тому вказана обставина не може слугувати підставою для визнання спірного договору недійсним.

Таким чином, враховуючи вищевикладене підстави для задоволення позовних вимог Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації до ТОВ ТЕХНОБУД і Ко , ТОВ Інкомрайс про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 13 вересня 2017 за договором №110 на закупівлю товарів за державні кошти, відсутні.

Відповідно до ст. ст. 43 , 33 , 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України по первісному позову покладається на Відповідача та у зв'язку з відмовою у задоволенні зустрічного позову покладається на Позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33 , 34 , 49 , 82-85 , 116-118 Господарського процесуального кодексу України , суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Технобуд і Ко" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (02105, м. Київ, проспт. Миру, б.6-А, код ЄДРПОУ 37397216) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Технобуд і Ко" (03181, м.Київ, вул.. Академіка Заболотного, буд.11-А, код ЄДРПОУ 40414016) 126 612 (сто двадцять шість тисяч шістсот дванадцять) грн. 45 коп. відсотків за користування грошовими коштами та 1 899 (одна тисяча вісімсот дев'яносто дев'ять) грн. 00 коп. судового збору.

3. В задоволенні зустрічного позову Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації до товариства з обмеженою відповідальністю "Технобуд і Ко" та товариства з обмеженою відповідальністю Інкомрайс про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 13.09.02017 за договором №110 на закупівлю товарів за державні кошти , відмовити повністю.

3. Видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України .

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 20.12.2017