Ухвала

від 20.12.2017 по справі 910/16571/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА 20.12.2017Справа №  910/16571/16 за заявою про за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес Буд Інвест» про видачу дубліката наказу Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес Буд Інвест» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурно – будівельна компанія «ВААП» про стягнення заборгованості у розмірі 210 904 грн. 53 коп. Cуддя Чинчин О.В. Представники сторін: без виклику представників ВСТАНОВИВ Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.10.2016 у справі № 910/16571/16 позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Прогрес Буд Інвест” задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Архітектурно – будівельна компанія “ВААП” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Прогрес Буд Інвест”  заборгованість у розмірі 106 963 (сто шість тисяч дев'ятсот шістдесят три) грн. 72 (сімдесят дві) коп., 3% річних у розмірі 8 999 (вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 07 (сім) коп., інфляційні у розмірі 94 456 (дев'яносто чотири тисячі чотириста п'ятдесят шість) грн. 06 (шість) коп. та судовий збір у розмірі 3 156 (три тисячі сто п'ятдесят шість) грн. 29 (двадцять дев'ять) коп. В іншій частині позову відмовлено. 24.10.2016 на виконання вказаного рішення у справі № 910/16571/16 було видано наказ. 14.12.2017 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес Буд Інвест» надійшла заява про видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 24.10.2016 у справі № 910/16571/16. 15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 N2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким, зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції. У п. 11 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 N2147VІІІ, чинної з 15.12.2017, встановлено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Згідно з пунктом 19.4 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 N2147VІІІ, чинної з 15.12.2017, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку. Суд, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес Буд Інвест» про видачу дубліката наказу у справі № 910/16571/16, доходить висновку, що вказана Заява підлягає задоволенню, оскільки заявником дотримано вимог наведених положень законодавства щодо порядку подання заяви про видачу дубліката наказу. Згідно з положеннями ст. ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. При цьому, Суд зазначає, що відповідно до Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (частина четверта статті 13, частина перша статті 17, частина перша статті 55, частина п'ята статті 124, пункт 9 частини третьої статті 129). Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012), а також Рішення від 26.червня 2013 року, № 5-рп/2013. Водночас, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого   статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43). Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень – складовою права на справедливий судовий захист. Стаття 6 Конвенції з прав людини гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Також, Суд звертає увагу на те, що видача Позивачу дубліката наказу жодним чином не порушує права Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурно – будівельна компанія «ВААП» та не покладає на нього будь - яких додаткових зобов'язань. Керуючись статтями 234, 235, пунктом 19.4 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва УХВАЛИВ: 1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес Буд Інвест» про видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 24.10.2016 у справі № 910/16571/16 задовольнити. 2. Видати дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 24.10.2016 у справі № 910/16571/16, виданого на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2016 у справі № 910/16571/16, яке набрало законної сили 21.10.2016. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню в апеляційному порядку. Суддя                                                                                      О.В. Чинчин