Рішення

від 11.12.2017 по справі 910/19566/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2017Справа №910/19566/17

За позовом: фізичної особи-підприємця Книги Лесі Іванівни;

до: товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІБІР";

про : стягнення 37.653,00 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: не з'явилися;

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У :

Фізична особа-підприємець Книга Леся Іванівна звернулася до господарського суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІБІР" про стягнення 37.653,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої грошові зобов'язання перед позивачем за договором перевезення вантажу від 23.08.2017 № 058, оскільки не здійснив розрахунок за надані послуги. Вказана обставина призвела до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 37.653,00 грн., з яких: 34.000,00 грн. - основна заборгованість, 2.856,00 грн. - пеня, 117,00 грн. - 3 % річних та 680,00 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.11.2017 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/19566/17. Розгляд справи призначено на 11.12.2017.

Ухвала про порушення провадження у справі надсилалася відповідачу на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відтак, у розумінні ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

До господарського суду надійшла заява позивача про розгляд справи без участі останнього.

В судовому засіданні 11.12.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між фізичною особою-підприємцем Книгою Лесею Іванівною, як перевізником (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІБІР", як експедитором (далі - відповідач) укладено договір перевезення вантажу від 23.08.2017 № 058 (далі - Договір), відповідно до предмету якого позивач зобов'язується приймати до перевезення і доставляти довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати особі, яка має право отримання вантажу (одержувачеві), а відповідач зобов'язується оплатити надані послуги по перевезенню вантажу (п. 1.1 Договору).

Пунктом 3.1 Договору визначено, що вартість послуг по перевезенню вантажу обумовлена в заявці, кожне перевезення оплачується відповідачем, за рахунок коштів замовника, шляхом перерахування на банківський рахунок позивача або готівковими коштами.

Відповідно до п. 3.2 Договору, послуги позивача (зазначені у п. 3.1 Договору) надані по Договору, оплачуються відповідачем за кожною заявкою на перевезення вантажу через 14 банківських днів після отримання виставлених позивачем оригіналів документів: ЦМР, а також рахунку, акту виконаних робіт, податкової накладної, виписаних датою розвантаження автомобіля, інших документів, якщо такі вказані в заявці на перевезення вантажу та оригіналу договору.

Положеннями п. 4.6 Договору, зокрема, передбачено, що у разі затримки перерахування коштів відповідач сплачує пеню в розмірі 0,2 від несвоєчасно перерахованої суми за кожен день прострочення.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з надання послуг, тому, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Так, позивач, на виконання своїх зобов'язань за Договором та на його умовах, на підставі заявки відповідача від 29.08.2017 здійснив організацію перевезення вантажу. Наведена фактична обставина підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) з відміткою про отримання вантажу, актом здачі-прийняття робіт від 01.09.2017 № 812 на суму 34.000,00 грн. (засвідчені копії вказаної товарно-транспортною накладної та акту здачі-прийняття робіт наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій). На виконання умов Договору позивачем був виставлений рахунок на оплату наданих послуг від 01.09.2017 № 812 на суму 34.000,00 грн. (засвідчена копія вказаного рахунку наявна в матеріалах справи).

Вказані вище документи направлені відповідачу накладною № 59000280558665 та отримані представником відповідача 08.09.2017, про що свідчить наявна в матеріалах справи фотокопія відстеження відправлення за вказаною накладною.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення з боку відповідача його зобов'язання за Договором, відповідач оплату замовлених послуг на користь позивача не здійснив. Наведена обставина призвела до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 34.000,00 грн.

Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов'язання за Договором, позивачем заявлені вимоги про застосування до відповідача господарської санкції у вигляді пені в розмірі 2.856,00 грн., а також відповідальності на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України шляхом стягнення 3 % річних в сумі 117,00 грн. та інфляційних втрат в сумі 680,00 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням такого.

Приписами ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Суд відзначає, жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості в розмірі 34.000,00 грн. сторонами судового процесу до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 34.000,00 грн.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи з наведених вище норм права, перебіг періоду прострочення відповідачем грошового зобов'язання за Договором починається з першого дня, за терміном, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд, дослідивши здійснений позивачем розрахунок пені, визнав його арифметично невірним.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню в сумі 872,83 грн., за таким розрахунком суду, здійсненого в період, на який позивачем нараховувалася пеня, з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, яка діє протягом вказаного періоду:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір подвійної облікової ставки НБУСума пені за період прострочення 34.000,00 26.09.2017 - 26.10.2017 31 25 % 721,92 34.000,00 27.10.2017 - 01.11.2017 6 27 % 150,91 Загальна сума пені складає 872,83

Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов'язання у строк, встановлений Договором, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 117,00 грн. та інфляційних втрат в сумі 680,00 грн. є обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, тому суд, керуючись ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІБІР" (03040, м. Київ, вул. проспект Голосіївський, буд. 70; ідентифікаційний код 40414409) на користь фізичної особи-підприємця Книги Лесі Іванівни (43017, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) основну заборгованість в сумі 34.000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп.; пеню в сумі 872 (вісімсот сімдесят дві) грн. 83 коп.; 3 % річних в сумі 117 (сто сімнадцять) грн. 00 коп.; інфляційні втрати в сумі 680 (шістсот вісімдесят) грн. 00 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

3. В іншій частині позову відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20 грудня 2017 року

Суддя С.В. Балац