Рішення

від 11.12.2017 по справі 911/3221/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2017 р. Справа № 911/3221/17

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОВАЛЬ ТРЕЙДИНГ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТІК-ТРЕЙДІНГ»

про стягнення 4857,68 грн.

секретар судового засідання (ст. секретар): Діхтярук А.Є.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 26.07.2017 р.);

від відповідача: не з'явився.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МОВАЛЬ ТРЕЙДИНГ» (далі - ТОВ «МОВАЛЬ ТРЕЙДИНГ» , позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТІК-ТРЕЙДІНГ» (далі - ТОВ «АТЛАНТІК-ТРЕЙДІНГ» , відповідач) про стягнення 4858,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення повного та своєчасного розрахунку з позивачем за поставлений товар відповідно до договору поставки № П/Т-173 від 01.05.2014 р., у зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 4858,00 грн. основного боргу, а також судовий збір.

16.11.2017 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшли письмові пояснення б/н від 16.11.2017 р. (вх. № 24328/17 від 16.11.2017 р.), за змістом яких позивач підтримує позовні вимоги.

Розгляд справи відкладався.

11.12.2017 р. до господарського суду Київської області від позивача було подано додаткові письмові пояснення у справі б/н від 11.12.2017 р. (вх. № 26369/17 від 11.12.2017 р.), за змістом яких ТОВ «МОВАЛЬ ТРЕЙДИНГ» вказує на порядок зарахування позивачем здійснених відповідачем оплат за договором поставки № П/Т-173 від 01.05.2014 р.

11.12.2017 р. до господарського суду Київської області від ТОВ «МОВАЛЬ ТРЕЙДИНГ» було подано клопотання б/н від 11.12.2017 р. (вх. № 26428/17 від 11.12.2017 р.) про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 4857,68 грн. основного боргу, а також судовий збір.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, а також відмовитись від позову.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 р., передбачені ч. 4 ст. 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Згідно з ч. 6 ст. 22 ГПК України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

З огляду на викладене, суд здійснює розгляд позовних вимог з урахуванням клопотання позивача б/н від 11.12.2017 р. (вх. № 26428/17 від 11.12.2017 р.), а саме - про стягнення з відповідача 4857,68 грн. основного боргу.

У судовому засіданні 11.12.2017 р. представник позивача позовні вимоги підтримала з урахуванням клопотання б/н від 11.12.2017 р. (вх. № 26428/17 від 11.12.2017 р.) про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач у судові засідання 16.11.2017 р. та 11.12.2017 р. представника не направив, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належно. Відзиву на позов відповідач не подав.

Згідно із абз. 3 пп. 3.9.1 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 11.12.2017 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

01.05.2014 р. між Товариства з обмеженою відповідальністю «МОВАЛЬ ТРЕЙДИНГ» (постачальник) та Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТІК-ТРЕЙДІНГ» (покупець) був укладений договір № П/Т-173, відповідно до п. 1.1 якого позивач зобов'язується доставити і передати на умовах та у встановлені даним договором строки продовольчу та (або) непродовольчу продукцію (товар) у власність відповідача, а відповідач зобов'язується приймати товар у власність і оплатити його на умовах даного договору.

У відповідності до п. 2.17 договору сторони погодили, що датою приймання партії товару та перехід права власності та ризиків вважається дата підписання відповідної накладної уповноваженим представником покупця.

Відповідно до п. 3.1 договору асортимент і ціна товару, що поставляється за договором, відображаються сторонами у специфікації, що є невід'ємною частиною даного договору. У погоджену сторонами ціну товару входять усі витрати, що несе постачальник при поставці товару. Специфікація може бути змінена винятково за попереднім узгодженням сторін відповідно до умов пункту 3.3 договору.

Згідно з п. 3.2 договору ціна товару, що вказана в накладних, які надаються постачальником покупцю разом із партією товару, повинна відповідати специфікації. Зміна ціни без попереднього узгодження сторонами шляхом складання та підписання нової специфікації, до виконання всіх діючих і не виконаних на момент такої зміни замовлень, не допускається.

Відповідно до пункту 3.5 договору, обов'язковою умовою для оплати поставленого за договором товару є наявність у покупця оформлених у встановленому чинним законодавством України порядку відповідної накладної і податкової накладної, а також інших документів, які передбачені ст. 4 договору. При відсутності одного з зазначених документів, включаючи неналежне їх оформлення, розбіжності у відомостях чи даних, оплата за поставлений товар покупцем не здійснюється до усунення постачальником такого порушення та надання всіх належним чином оформлених документів.

Пунктом 3.6 договору сторони погодили, що оплата за товар здійснюється протягом 30 календарних днів з дати поставки товару за умови, що постачальник виконав п. 3.5 договору. Строк платежу за товари, поставлені до будь-якого нового магазину, рахується з дати офіційного відкриття, а не з дати отримання товарів.

01.05.2014 р. між ТОВ «МОВАЛЬ ТРЕЙДИНГ» та ТОВ «АТЛАНТІК-ТРЕЙДІНГ» було підписано протокол розбіжностей до договору поставки № П/Т-173 від 01.05.2014 р., яким сторони вирішили узгодити розбіжності, що виникли при укладанні договору поставки.

У відповідності до умов договору поставки між сторонами було укладено специфікацію від 15.09.2014 р., відповідно до якої сторони договору узгодили найменування, кількість та ціну товару, що поставляється.

На виконання умов договору № П/Т-173 від 01.05.2014 р. позивач передав, а відповідач прийняв товар загальною вартістю 6642,14 грн., що підтверджується видатковими накладними № 3074 від 06.04.2017 р. на суму 1671,66 грн., № 3075 від 06.04.2017 р. на суму 1784,46 грн., № 4095 від 12.05.2017 р. на суму 1753,98 грн., № 4096 від 12.05.2017 р. на суму 1432,04 грн., копії яких долучено до матеріалів справи (оригінали оглянуті судом).

Як зазначав позивач, ТОВ «АТЛАНТІК-ТРЕЙДІНГ» розрахувалось з позивачем за поставлений товар лише за видатковою накладною № 3075 від 06.04.2017 р. у загальній сумі 1784,46 грн., згідно платіжних доручень № 1550 від 16.05.2017 р. на суму 1000,00 грн. та № 1620 від 23.05.2017 р. на суму 784,46 грн., у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за договором № П/Т-173 від 01.05.2014 р. у сумі 4857,68 грн.

Поряд з цим, з матеріалів справи слідує, що між ТОВ «МОВАЛЬ ТРЕЙДИНГ» та ТОВ «АТЛАНТІК-ТРЕЙДІНГ» було складено та підписано акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 30.06.2017 р. становила 4857,68 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням покупцем своїх зобов'язань за договором поставки № П/Т-173 від 01.05.2014 р., ТОВ «МОВАЛЬ ТРЕЙДИНГ» було надіслано на адресу ТОВ «АТЛАНТІК-ТРЕЙДІНГ» претензію № 1 від 06.09.2017 р. з вимогою перерахувати до 15.09.2017 р. на поточний рахунок постачальника суму заборгованості за видатковими накладними № 3074 від 06.04.2017 р., № 4095 від 12.05.2017 р., № 4096 від 12.05.2017 р.

Відповідь на претензію отримано не було.

Оскільки відповідач не розрахувався з позивачем належним чином за товар, поставлений за договором № П/Т-173 від 01.05.2014 р., останній і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст.ст. 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Поряд з цим, приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач у судові засідання представника не направив, відзиву на позов, контррозрахунку суми заборгованості або доказів оплати у повному обсязі отриманого за договором поставки № П/Т-173 від 01.05.2014 р. товару суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № П/Т-173 від 01.05.2014 р., з урахуванням встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 4857,68 грн., є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «МОВАЛЬ ТРЕЙДИНГ» у повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТІК-ТРЕЙДІНГ» (07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Михайла Грушевського, буд. 6-А, код 39101878) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МОВАЛЬ ТРЕЙДИНГ» (08161, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Тарасівка, вул. Київська, буд. 1-Б, код 36713153) 4857 (чотири тисячі вісімсот п'ятдесят сім) грн. 68 коп. основного боргу, 1600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 15.12.2017 р.

Суддя В.М. Бабкіна