Рішення

від 11.12.2017 по справі 916/1372/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" грудня 2017 р.Справа № 916/1372/17

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Обрій-Юг"

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Єреміївський м'ясокомбінат"

про стягнення

Головуючий Рога Н. В.

Суддя Волков Р.В

Суддя Желєзна С.П.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - на підставі довіреності від 04.07.2017 р.; ОСОБА_2 - на підставі довіреності від 13.11.2017 р.;

Від відповідача: ОСОБА_3 - на підставі довіреності від 01.03.2016 р.

В засіданні брали участь:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: не з`явився.

Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД "Обрій-Юг" (далі - ТОВ "ТД "Обрій-Юг"), звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єреміївський м'ясокомбінат" (далі - ТОВ "Єреміївський м'ясокомбінат") про стягнення заборгованості за товар у розмірі 24 310 грн. 00 коп., пені у розмірі 8 597 грн. 65 коп., інфляційних втрат у розмірі 5 363 грн. 93 коп., 3 % річних у розмірі 987 грн. 22 коп.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29 серпня 2017 р. справу № 916/1372/17 призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області. Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 29.08.2017 р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Рога Н.В., суддя Желєзна С.П., суддя Малярчук І.А. Ухвалою суду від 30.08.2017 р. справу № 916/1372/17 прийнято до розгляду у такому складі суду.

Розпорядженням керівника апарату суду № 893 від 11.10.2017 р., згідно з п. 2.3.25. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 9.7. Засад використання автоматизованої системи документообігу в господарському суді Одеської області, в редакції від 20.06.2017 р. (протокол № 17-09/2017), приймаючи до уваги перебування члена колегії судді Малярчук І.А. у відпустці з 25.09.2017 р. по 13.10.2017 р., призначено повторний автоматичний розподіл справи № 916/1372/17 для внесення змін до складу колегії суддів. Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 11.10.2017 р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Рога Н.В., суддя Волков Р.В., суддя Желєзна С.П. Ухвалою суду від 12.10.2017 р. справу № 916/1372/17 прийнято до розгляду у такому складі суду.

Позивач позовну заяву підтримує в повному обсязі, наполягає на задоволенні позову.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог в повному обсязі, однак, відзиву на позовну заяву до суду не надавав.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

28 квітня 2017 р. між ТОВ "ТД "Обрій-Юг" (Постачальник) та ТОВ "Єреміївський м'ясокомбінат" (Покупець) був укладений договір поставки № 2280414, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник у відповідності до вимог даного договору бере на себе зобов'язання передавати у власність Покупцеві, а Покупець відповідно - приймати та оплачувати товар в кількості і асортименті, які обумовлені в даному договорі та замовленнях Покупця.

Відповідно до п. 8.1 договору даний договір вступає в силу з дня його підписання повноважними представниками обох сторін і діє до 31 грудня 2015 р. За положеннями п. 8.3 договору у випадку, якщо після закінчення строку, вказаного в п. 8.1 цього договору сторони будуть продовжувати співпрацю за цим договором, то вважатиметься, що цей договір продовжує свою дію на таких саме умовах до 31 грудня 2016 р., а в подальшому на кожний наступний рік.

Відповідно до п. 1.2 договору товаром, що постачається в рамках цього договору, є яєчний порошок, крохмали, какао, мука, жири, сухе молоко, масло, спред вершковий та інші харчові продукти, які використовуються у якості сировини в харчовій промисловості.

Згідно п. 1.3 договору конкретне найменування товару, його кількість, асортимент та ціна кожної окремої партії поставки обумовлюються сторонами відповідно на кожну таку окрему партію товару і зазначаються в рахунку Постачальника на оплату товару, який формується ним на підставі усної чи письмової заявки Покупця, а також видаткових накладних, за якими здійснюється відпуск відповідної партії товару.

Так, згідно п. 2.1 договору ціна товару, його кількість вказуються в рахунку Постачальника, а також зазначається в накладній о якій здійснюється відпуск кожної конкретної партії товару.

Відповідно до п. 2.2 договору рахунок Постачальника на оплату товару завжди надсилається факсом Покупцю після опрацювання Постачальником заявки Покупця. У разі, якщо Покупець не отримав рахунку, або у нього залишились не узгоджені з Постачальником питання (в тому числі щодо умов оплати, кількості, асортименту, місця поставки, тощо), він не має права отримувати товар, а повинен узгодити всі умови поставки кожної конкретної партії товару з уповноваженими представниками Постачальника.

У відповідності 3.1 договору конкретні партії товару формуються на підставі заявок Покупця, які можуть надходити як в усній, так і в письмовій формі та/або через представника Постачальника. Поставка кожної окремої партії товару здійснюється у строк 5 робочих днів з моменту повідомлення Постачальником Покупця про готовність здійснити відвантаження товару після надходження грошових коштів на поточний рахунок Продавця.

Відповідно п. 3.2 договору поставка товару за цим договором здійснюється на умовах EXW (Міжнародні правила по тлумаченню термінів Інкотермс в редакції 2000 р.) (франко-склад) зі складу Постачальника за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Морехідна, 1в/3. Обов'язок завантаження товару в транспорт Покупця покладається на Постачальника. За окремою письмовою домовленістю можлива доставка товару Покупцю відповідною оплатою Покупцем вартості доставки Постачальнику.

Згідно п. 3.3. договору Постачальник передає товар та документацію, яка супроводжує поставку, представнику Покупця за умови наявності в останнього довіреності на отримання партії товару документу, який засвідчує особу.

Відповідно до п. 3.4 договору датою поставки вважається дата передачі товару, що вказується у видатковій накладній та/або товарно-транспортній накладній, яка підписується представниками сторін під час фактичної передачі товару.

На виконання вимог договору ТОВ ТД Обрій Юг було здійснено поставку ТОВ Єреміївський м'ясокомбінат товару на суму 24 310 грн. 00 коп. відповідно до видаткової накладної № 54 від 05.02.2016 р., а ТОВ Єреміївський м'ясокомбінат в особі ОСОБА_4, уповноваженої на отримання даного товару довіреністю № 37 від 04.02.2016 р., прийняло даний товар.

Згідно п. 2.5 договору умови оплати за товар: розрахунки здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Відповідно до п. 2.6 договору строк оплати: 14 календарних дні з моменту поставки (вивантаження).

Однак, як зазначає позивач, ТОВ Єреміївський м'ясокомбінат своїх зобов'язань щодо сплати вартості поставленого позивачем товару на виконання договору поставки № 2280414 у строки встановлені останнім не виконало, що позивач вважає порушенням своїх прав та охоронюваних законом інтересів, у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 24 310 грн. 00 коп.

Згідно п. 5.1 договору за несвоєчасну оплату партій товару за даним договором Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в момент відповідного прострочення, від суми заборгованості, за кожний день прострочки сплати.

Керуючись зазначеною нормою законодавства, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 8 597 грн. 65 коп., яку теж просить стягнути відповідача.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ ТД Обрій Юг зазначає, що відповідно до положень ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції а весь час прострочення, також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначених норм законодавства позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати у розмірі 5 363 грн. 93 коп. та три відсотки річних у розмірі 987 грн. 22 коп., які також просить стягнути з відповідача.

Позивач також зазначає, що у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору поставки № 2280414 від 28.04.2014 р. ТОВ ТД Обрій Юг було змушено звернутися за правовою допомогою до адвоката, у зв'язку з чим понесло витрати у розмірі 5 000 грн. 00 коп., які теж просить стягнути з відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст. 525 Цивільного кодексу України, відповідно до якої одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач письмових заперечень щодо позову до суду не надав.

Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, 28 квітня 2017 р. між ТОВ "ТД "Обрій-Юг" та ТОВ "Єреміївський м'ясокомбінат" був укладений договір поставки № 2280414, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник у відповідності до вимог даного договору бере на себе зобов'язання передавати у власність Покупцеві, а Покупець відповідно - приймати та оплачувати товар в кількості і асортименті, які обумовлені в даному договорі та замовленнях Покупця.

Згідно п. 1.3 договору конкретне найменування товару, його кількість, асортимент та ціна кожної окремої партії поставки обумовлюються сторонами відповідно на кожну таку окрему партію товару і зазначаються в рахунку Постачальника на оплату товару, який формується ним на підставі усної чи письмової заявки Покупця, а також видаткових накладних, за якими здійснюється відпуск відповідної партії товару.

Згідно п. 3.3 договору Постачальник передає товар та документацію, яка супроводжує поставку, представнику Покупця за умови наявності в останнього довіреності на отримання партії товару документу, який засвідчує особу.

Відповідно до п. 3.4 договору датою поставки вважається дата передачі товару, що вказується у видатковій накладній та/або товарно-транспортній накладній, яка підписується представниками сторін під час фактичної передачі товару.

За матеріалами справи ТОВ ТД Обрій Юг було здійснено поставку ТОВ Єреміївський м'ясокомбінат товару на суму 24 310 грн. 00 коп. відповідно до видаткової накладної № 54 від 05.02.2016 р., а ТОВ Єреміївський м'ясокомбінат в особі ОСОБА_4, уповноваженої на отримання даного товару довіреністю № 37 від 04.02.2016 р., прийняло даний товар.

Згідно п. 2.5 договору умови оплати за товар: розрахунки здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Відповідно до п. 2.6 договору строк оплати: 14 календарних дні з моменту поставки (вивантаження).

Однак, ТОВ Єреміївський м'ясокомбінат своїх зобов'язань щодо сплати вартості поставленого позивачем товару на виконання договору поставки № 2280414 у строки встановлені останнім не виконало.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин, на думку суду, правомірною та обґрунтованою є вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 24 310 грн. 00 коп.

Згідно п. 5.1 договору за несвоєчасну оплату партій товару за даним договором Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в момент відповідного прострочення, від суми заборгованості, за кожний день прострочки сплати.

Керуючись зазначеною нормою законодавства, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 8 597 грн. 65 коп., яку теж просить стягнути відповідача.

Зокрема, відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом та договором. Згідно із п.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Однак, згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, здійснений за 461 день прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачем, суд доходить до висновку про його неправильність, та задовольняє вимогу позивача щодо стягнення пені у розмірі 4585 грн. 03 коп.

Відповідно до положень ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції а весь час прострочення, також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та трьох відсотків річних, суд доходить до висновку про його правильність, у зв'язку з чим позовна вимога щодо стягнення з ТОВ "Єреміївський м'ясокомбінат" інфляційних втрат у розмірі 5 363 грн. 93 коп. та трьох відсотків річних у розмірі 987 грн. 22 коп. підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем у справі заявлено про стягнення з відповідача витрат на оплату юридичних послуг в розмірі 5 000 грн. 00 коп. На підтвердження здійснення позивачем таких витрат, позивач надав до суду договір про надання правової допомоги № 24/01 від 24.01.2017 р. та платіжні доручення № 1292 від 19.05.2017 р. на 5 000 грн. 00 коп. і № 1296 від 22.05.2017 р. на 1 400 грн. 00 коп.

Згідно п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 р. № 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" при визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Відповідно до п. 6. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (із змінами та доповненнями) витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

З наданих позивачем на підтвердження оплати послуг з надання правової допомоги платіжних доручень вбачається, що в графі "призначення платежу" платіжного доручення № 1296 від 22.05.2017 р. - зазначено "Оплата за правову допомогу згідно рахунку б/н від 12.05.2017 р." , в графі "призначення платежу" платіжного доручення № 1292 від 19.05.2017 р. вказано: "Оплата за юридичні послуги за травень 2017 р. згідно договору № 8 від 11.04.2017 р.".

Керуючись вищенаведеним, враховуючи те, що матеріали справи не містять доказів оплати послуг адвоката за договором про надання правової допомоги № 24/01 від 24.01.2017 р., суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги позивача щодо стягнення з ТОВ "Єреміївський м'ясокомбінат" витрат на послуги адвоката у розмірі 5 000 грн. 00 коп.

У відповідності до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського суду. Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням зазначеного, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Спрінгвей Україна" є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи, у зв'язку з чим підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.ст.44, 49 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 44,49, п.1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Обрій-Юг" - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Єреміївський м'ясокомбінат" (65013, м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, б. 235, код ЄДРПОУ - 38437804) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Обрій-Юг" (03191, м. Київ, вул. Василя Касіяна, б. 2/1, оф. 363, код ЄДРПОУ - 39057096) заборгованість за договором поставки № 2280414 від 28.04.2014 р. у розмірі 24 310 грн. 00 коп., пеню у розмірі 4585 грн. 03 коп., інфляційні втрати у розмірі 5 363 грн. 93 коп., три відсотки річних у розмірі 987 грн. 22 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1 600 грн. 00 коп.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19 грудня 2017 р.

Головуючий - Н.В. Рога

Суддя Р.В. Волков

Суддя С.П. Желєзна