Рішення

від 14.12.2017 по справі 917/1888/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2017. Справа № 917/1888/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод НГВО", вул. Злагоди 42, м. Полтава, 36008

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислове підприємство "Велнадрасервіс ЛТД", вул. Котляревського 1/27, м. Полтава, 36020

про стягнення 290232,00 грн.

Суддя Семчук О.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 151117 від 15.11.2017р.);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод НГВО" (далі - позивач/ ТОВ Завод НГВО ) звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислове підприємство "Велнадрасервіс ЛТД" (далі - відповідач/ ТОВ "ПП "Велнадрасервіс ЛТД") про стягнення 290232,00 грн., в тому числі 150000,00 грн. основного боргу, 127812,00 грн. пені, 12420,00 грн. 3% річних. В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 03/11-14 від 03.11.2014.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 17.11.2017. порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 05.12.2017.

В зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача суд ухвалою від 05.12.2017. відклав розгляд справи на 14.12.2017.

В судове засідання 14.12.2017. представник відповідача не з'явився. Докази отримання відповідачем копії ухвали суду від 05.12.2017. в матеріалах справи відсутні. Вказана копія ухвали, направлена на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, до суду не повернулася.

Згідно п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Адреса відповідача зазначена у позовній заяві відповідає місцезнаходженню ТОВ "ПП "Велнадрасервіс ЛТД", відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання.

Згідно зі ст. 77 ГПК України неявка представників сторін у судове засідання кваліфікується підставою для відкладення розгляду справи у випадку, якщо з-за такої неявки неможливо розглянути певну справу.

Неявка (вдруге) представника відповідача у судове засідання 14.12.2017р. не унеможливлює розгляд справи № 917/1888/17, відтак не є підставою для відкладення розгляду справи за ст. 77 ГПК України.

За даних обставин, враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, суд не оцінює вказану обставину як підставу для подальшого відкладення розгляду справи.

Відповідач відзиву на позов не надав.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, керуючись ст. 75 ГПК України, суд розглядає справу і вирішує спір за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримує у повному обсязі.

В судовому засіданні 14.12.2017. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 ГПК України та повідомив дату виготовлення повного тексту рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

03.11.2014. між позивачем (постачальник за договором) та відповідачем (покупець за договором) було укладено договір поставки № 03/11-14 (далі - договір, копія договору - в матеріалах справи).

Згідно п. 1.1. договору постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, передати у власність, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, прийняти та оплатити товар. Найменування, кількість та асортимент товару вказані в специфікаціях, що додаються до договору і є його невід'ємними частинами. Також підтвердженням факту узгодження сторонами найменування, асортименту, кількості та ціни товару є прийняття покупцем товару за видатковою накладною, яка після підписання сторонами має юридичну силу специфікації, в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України.

Відповідно до п. 4.1. договору оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника у розмірі 100% попередньої оплати. У випадку передачі товару без отримання 100% попередньої оплати покупець зобов'язується сплатити постачальнику вартість отриманого товару протягом 5 днів з моменту отримання товару.

Згідно підписаної сторонами специфікації № 1 (додаток № 1 до договору) від 03.11.2014. загальна вартість товару складає 150000,00 грн.

Позивачем надано копію видаткової накладної № РН-0000018 від 30.11.2014., яка підтверджує факт отримання відповідачем від позивача товару на суму 150000,00 грн.

Також факт поставки підтверджується товарно-транспортною накладною № 3 від 30.11.2014., копія якої наявна в матеріалах справи.

На підтвердження повноважень представника відповідача на отримання товару від позивача позивачем надано копію довіреності на отримання цінностей № 25 від 26.11.2014.

Позивач стверджує, що відповідач не виконав умови договору щодо оплати отриманого товару та у зв'язку з цим просить стягнути з відповідача вартість товару у сумі 150000,00 грн.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача суми основного боргу, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 692, ст. 693 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 ЦК України).

В матеріалах справи відсутні докази оплати товару.

За даних обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення основної заборгованості за поставлений товар підлягають задоволенню повністю в сумі 150000,00 грн.

При вирішенні питання щодо стягнення з відповідача суми пені та 3 % річних суд виходить з наступного.

Згідно п. 9.4. договору у випадку порушення строків оплати товару, встановлених в п. 4.1. цього договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру неоплаченої вартості товару за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Так, позивачем на підставі вказаних положень за період з 06.12.2014. по 06.10.2017. нараховано 127812,00 грн. пені та 12420,00 грн. 3% річних.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок річних та встановлено його правильність.

Таким чином, вимога позивача про стягнення 12420,00 грн. 3% річних є правомірною і обґрунтованою, а отже підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо нарахування пені, то при визначенні періоду нарахування позивачем не враховано вимоги ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки відповідно до умов договору зобов'язання по оплаті товару мало бути виконано до 05.12.2014. включно, то нарахування пені за прострочення оплати припиняється 05.06.2015.

Отже, стягненню підлягає пеня за період з 06.12.2014. по 05.06.2015. у розмірі 34479,45 грн.

Вимога про стягнення пені підлягає задоволенню частково, в сумі 34479,45 грн. В іншій частині стягнення пені позов задоволенню не підлягає як безпідставний.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49 (ч. 2), 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислове підприємство "Велнадрасервіс ЛТД" (вул. Котляревського 1/27, м. Полтава, 36020; код ЄДРПОУ 37440072) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод НГВО" (вул. Злагоди 42, м. Полтава, 36008; код ЄДРПОУ 36324587) 150000 грн. 00 коп. основного боргу, 34479 грн. 45 коп. пені, 12420 грн. 00 коп. 3% річних, 2953 грн. 49 коп. судового збору.

3. В решті позову - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.12.2017

Суддя О.С. Семчук