Рішення

від 14.12.2017 по справі 917/1933/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2017 р. Справа №917/1933/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУНДАМЕНТ БУД-3", 36002, м. Полтава, вул. Олени Пчілки, буд.25 Б

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЙБУД АЛЬЯНС", 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Суворова, 1-Р;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична консалтингова компанія "За і проти", 36000, м. Полтава, вул.Європейська,21, оф.405

про стягнення заборгованості 567 547,63 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: 1. не з"явився

2. не з"явився

Після виходу з нарадчої кімнати в судовому засіданні суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 ГПК України та повідомив дату виготовлення повного тексту рішення.

Суть спору: розглядається позовна заява про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЙБУД АЛЬЯНС" заборгованості за Договором підряду №3/КА від 30.03.2016р. в розмірі 566 547,63 грн. та солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЙБУД АЛЬЯНС" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична консалтингова компанія "За і проти" 1 000,00 грн. за Договором поруки.

Відповідачі явку своїх представників у засідання не забезпечили. Ухвали суду, які направлялися відповідачам за адресами вказаними позові та підтверджується відомостями, що містяться на веб-сайті Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців, повернулися до суду з відміткою поштового відділення "адресат не значиться".

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України N 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо), то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, суд вважає, що ним вжиті достатні заходи для повідомлення відповідачів у справі про дату, час та місце розгляду справи.

Застосовуючи згідно з ч. 1 ст. 4 ГПК України, ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи частину 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989 р.).

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України).

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення встановленого ст. 69 ГПК України строку вирішення спору, відсутність клопотання щодо продовження строку вирішення спору, суд не оцінює неявку представників відповідачів у судове засідання як підставу для подальшого відкладення розгляду справи. Спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив :

30 березня 2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю "КИЙБУД АЛЬЯНС" та товариством з обмеженою відповідальністю "ФУНДАМЕНТ БУД-3" укладено Договір підряду №3/КА (далі - Договір).

За умовами Договору, Замовник (ТОВ "КИЙБУД АЛЬЯНС") доручає Підряднику (ТОВ "ФУНДАМЕНТ БУД-3") виконати роботи з влаштування ґрунтоцементних армуючих елементів діаметром 300 мм на об'єкті: Житлові будинки по вул. Суворова, №1-Х, 1-Ц, 1-4 у м. Ірпінь, Київської області .

Пунктом 3.1 визначено ціну Договору, що становить 1092000,59 грн. Пунктом 3.2. договору передбачено, що сума договору може коригуватися у разі виникнення обставин непереборної сили, внесення змін до проектної документації, прийняття нових законодавчих і нормативних актів, що впливають на вартість робіт, зростання цін на ресурси, яке перевищило 10% від ціни, які забезпечує підрядник. Зміна договірної вартості робіт здійснюється сторонами шляхом підписання відповідної додаткової угоди до цього договору на підставі відповідного документу, котрий підтверджує будь-який з вищенаведених даному пункті фактів: обставини непереборної сили підтверджуються відповідним документом виданим ТТП відповідної області: внесення змін до проектної документації підтверджуються відповідними документами, котрі підписані Замовником; щодо прийняття нових законодавчих і нормативних актів Замовник має право залучити експертів для визначення впливу цих змін на вартість робіт, котрі надаються Підрядником.

Згідно пункту 3.6. Замовник здійснює оплату загальної суми договору в наступному порядку: до початку робіт за 7 календарних днів згідно діючого рахунку фактури Замовник сплачує Підряднику аванс в розмірі 40% від загальної вартості робіт; залишок коштів підлягає сплаті Замовником після виконання робіт та прийняття виконаних робіт по формі КБ-2, КБ-3 з урахуванням попередньої оплати на протязі 5 банківських днів.

Пунктом 4.1.4. Замовник зобов"язується, здійснювати оплату Підряднику за виконані ним роботи в строки, зазначені в цьому договорі.

Відповідно до Акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт (без обладнання) від 27.04.2016р. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт від 27.04.2016р. у квітні 2016 року підрядник виконав роботи на об'єкті замовника вартістю 420000,18 грн.

Актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт (без обладнання) від 30 вересня 2016 року та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт від 30 вересня 2016 року підтверджується виконання робіт підрядником у вересні 2016 року вартістю 672000,41 грн.

Отже, вартість виконаних робіт за Договором становить 1092000,59 грн.

Відповідач роботи виконав частково на суму 710000,00 грн.

Згідно акту звірки несплаченою залишається заборгованість в розмірі 382000,59 грн.

Між ТОВ "ФУНДАМЕНТ БУД-3" та ТОВ "Юридична консалтингова компанія "За і Проти" 30 березня 2016 року було укладено договір поруки, за яким останнє узяло на себе зобов'язання гарантувати виконання своїх обов'язків ТОВ КИЙБУД АЛЬЯНС за договором підряду на суму 1000,00 грн.

Пунктом 1 Договору поруки визначено, що Поручитель поручається перед Кредитором (ТОВ "ФУНДАМЕНТ БУД-3") за виконання ТОВ "КИЙБУД АЛЬЯНС" зобов"язань з оплати за Договором підряду №3/КА від 30.03.2016р. на суму 1 000,00 грн. Відповідно до п.2 Договору, у разі порушення Боржником зобов"язання, забезпеченого порукою, Поручитель відповідає перед Кредитором на суму 1 000,00 грн.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного:

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.

Стаття 837 ЦК України визначає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 статті 839 ЦК України передбачено, що підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача суми боргу в розмірі 382 000,59 гривень підтверджені наявними у справі доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).

Відповідно до пункту 10.2. договору у випадку порушення строків оплати Замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Згідно із ст. 3 Закону України від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (із змінами та доповненнями) розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Крім того, при вирішення питання щодо стягнення пені суд враховує наступне.

Відповідно до ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При перевірці розрахуну пені судом встановлено, що позивачем при обрахунку пені не враховано приписи ст. 232 ГПК України.

З урахуванням вищевикладеного за перерахунком, здійсненим судом за допомогою калькулятора "Ліга: ЗАКОН", до стягнення підлягає 54003,43 грн. пені за період з 21.09.2016р. по 21.03.2017р.

Відповідно до ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

На підставі вищевикладеного позивачем нараховано відповідачу до стягнення 11 460,02 грн. 3% річних та 72778,53 грн. інфляційних.

Заявлені позивачем вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних, суд визнає правомірними та такими, що підлягають задоволенню в межах заявлених сум. Правильність розрахунку перевірено судом. Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

За приписами ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку як від усіх солідарних боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Як вбачається з матеріалів справи, порука за вказаним договором поруки не припинена.

Отже, ТОВ "ФУНДАМЕНТ БУД-3" набув права вимоги до ТОВ "Юридична консалтингова компанія "За і Проти", як поручителя (солідарного боржника) щодо стягнення 1000,00 грн.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Будь-яких доказів у спростування позовних вимоги відповідачі суду не надали.

З врахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, підтверджуються доказами у справі та підлягають задоволенню

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі матеріалів справи та керуючись статтями 32, 33,43,49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЙБУД АЛЬЯНС" (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Суворова, 1-Р, код ЄДРПОУ 39325651) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУНДАМЕНТ БУД-3" (36002, м. Полтава, вул. Олени Пчілки, буд.25 Б, код ЄДРПОУ 33714725) заборгованість в розмірі 520 242,57 грн., з яких 382000,59 грн. - основного боргу, 54003,43 грн. - пені, 11 460,02 грн. - 3% річних, 72778,53 грн. - інфляційних втрат, а також 7803,64 грн. витрат на сплату судового збору.

3. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична консалтингова компанія "За і проти" (36000, м. Полтава, вул.Європейська, 21, оф.405, код ЄДРПОУ 39208016) та Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВБУД АЛЬЯНС" (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Суворова, 1-Р, код ЄДРПОУ 39325651) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУНДАМЕНТ БУД-3" (36002, м. Полтава, вул. Олени Пчілки, буд.25 Б, код ЄДРПОУ 33714725) 1 000,00 грн. боргу, а також 15,00 грн. витрат на сплату судового збору.

4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19.12.2017 року

Суддя Гетя Н.Г.