Ухвала

від 20.12.2017 по справі 904/8506/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

20.12.2017 Справа № 904/8506/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Паруснікова Ю.Б. (доповідач);

суддів: Білецької Л.М., Верхогляд Т.А.

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Жилсервіс-9" Дніпропетровської міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2017 по справі № 904/8506/17 (суддя Загинайко Т.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК "Дніпрообленерго", м. Дніпро

до Комунального підприємства "Жилсервіс-9" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро

про стягнення 69928,58 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області по даній справі позов задоволено.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 69928,58 грн. вартості недоврахованої активної електричної енергії та 1600,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись з рішенням відповідач оскаржив його до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Ознайомившись з матеріалами апеляційної скарги, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на наступне.

15.12.2017 набрав чинності новий господарський процесуальний кодекс України (в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VІІІ).

Відповідно до п. 13) розділу ХІ. Перехідних положень, судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ст. 93 ГПК України (в редакції, що діяла до набрання чинності новим Кодексом), апеляційна скарга, подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

Вступна та резолютивна частини рішення суду першої інстанції оголошена у судовому засіданні 15.11.2017, а його повний текст оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України - 20.11.2017. Відповідно, кінцевою датою для подачі апеляційної скарги було 30.11.2017 , тоді як апелянт в порядку ст. 91 ГПК України з апеляційною скаргою звернувся до суду першої інстанції лише 12.12.2017 , про що свідчить штемпель з відповідною датою реєстрації вхідної кореспонденції господарського суду Дніпропетровської області.

Подання апеляційної скарги з простроченням строку апелянт пояснює тим, що він ознайомився з повним текстом рішення суду лише 11.12.2017 в Єдиному реєстрі судових рішень та отримавши вказану копію судового рішення (офіційне оприлюднення повного тексту рішення суду в ЄДРСР відбулось 24.11.2017), що на думку апелянта, свідчить про неможливість скористатися раніше своїм правом на апеляційне оскарження рішення суду. Враховуючи наведене, апелянт вважає обґрунтованими підстави для поновлення строку для апеляційного оскарження рішення.

На думку колегії суддів, вказані в апеляційній скарзі доводи відповідача щодо поважності причини пропуску ним строку на оскарження рішення не є поважними з огляду на наступне.

Вжиття заходів для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою покладається на апелянта.

Відповідно до попередньої редакції ст. 87 ГПК України повне рішення надсилається сторонам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні , рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Тобто із суті означеної норми ГПК вбачається відсутність обов'язку місцевого господарського суду направляти копії рішення сторонам, які були присутні у судовому засіданні. При цьому сторони, добросовісно користуючись своїм правом не позбавлені можливості, за їх зверненням, отримати рішення безпосередньо в суді.

Як вбачається з вступної частини оскаржуваного рішення представник відповідача за довіреністю б/н від 09.10.2017 - ОСОБА_1 приймав участь у розгляді справи в день оголошення вступної та резолютивної частини оскаржуваного ним рішення, а тому був обізнаним з порядком його оскарження, і відповідно, повинен був вжити заходи задля своєчасного отримання рішення з метою його подальшого оскарження, але таких заходів зі сторони відповідача не вжито.

На думку колегії суддів, посилання апелянта на офіційне оприлюднення рішення в ЄДРСР 24.11.2017 може свідчити про те, що скаржнику був відомий зміст оскаржуваного ним рішення саме з моменту такого його оприлюднення 24.11.2017, а факт ознайомлення з повним текстом рішення з ЄДРСР лише 11.12.2017 колегія суддів не визнає поважною причиною та вважає відсутніми підстави для поновлення вказаного строку, оскільки апелянтом не наведено у своїй скарзі, за яких саме обставин, та з якого саме часу йому стало відомо про наявність оскаржуваного ним рішення.

Таким чином відповідач пропустив визначений ч. 1 ст. 93 ГПК України десятиденний строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Дніпропетровської області без зазначення поважних причин для поновлення строку для його оскарження.

Слід зазначити, що клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій .

З метою відновлення процесуального строку заявник має довести суду наявність відповідних обставин, їх поважність та непереборність , у зв'язку з тим, що норма про можливість відновлення процесуальних строків є по суті пільгою, що може використовуватися лише як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного із процесуальних строків.

Сам лише факт подання стороною клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду відновити цей строк, оскільки поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання апеляційної скарги протягом законодавчо встановленого строку .

Вищевказані висновки відповідають правовій позиції, викладеній Вищим господарським судом України, зокрема, в постановах від 17.01.2012 по справі № 5021/425/2011, від 03.02.2011 по справі № 12/61, ухвалах від 14.07.2011 по справі № 08/151-10, від 19.03.2014 по справі № 5023/1146/12.

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (пункт 46 рішення у справі "Рябих проти Росії", заява № 52854/99), а також у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010.

У пункті 41 рішення від 03.04.2008 "Пономарьов проти України" Суд вказав, що: "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків» .

Отже, на думку колегії суддів, можливість вчасного подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2017 залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер , а тому підстав для поновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку колегія суддів не вбачає.

Згідно ч. 3 ст. 260 ГПК України в новій редакції, апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 256 цього Кодексу (з урахуванням п. 13 розділу ХІ. Перехідних положень), зокрема, якщо вказані особою у заяві підстави визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку .

З огляду на вищезазначене, колегія суддів не вбачає поважними зазначені апелянтом причини пропуску строку для поновлення пропущеного строку для апеляційного оскарження рішення.

Згідно ч. 4 ст. 260 ГПК України в новій редакції, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Керуючись п. 13) розділу ХІ. Перехідних положень, ч. 3 ст. 260 ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ та ст. 93 ГПК України в редакції 1991 року, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Жилсервіс-9" Дніпропетровської міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2017 по справі № 904/8506/17 - залишити без руху.

Додаток: - апеляційна скарга з доданими до неї документами на 8 аркушах, у тому числі копія платіжного доручення про сплату судового збору від 04.12.2017 № 1077.

Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков

Судді: Л.М. Білецька

ОСОБА_2