Постанова

від 13.12.2017 по справі 910/8802/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2017 р. Справа№ 910/8802/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Верховця А.А.

Пантелієнка В.О.

при секретарі судового засідання Чміль Я.Є.

та представників:

від апелянта: Хлєбніков С.Г. (дов. від 22.07.2016);

від відповідачів: не з'явились.

розглянувши апеляційну скаргу Приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами"

на рішення господарського суду міста Києва від 24.10.2017

у справі № 910/8802/17(суддя: Мандриченко О. В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мун Рекордс"

організація, яка звертається за захистом порушених прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав - Приватна організація "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіфлик" (відповідач 1);

Фізичної особи-підприємця Бортнік Олени Ігорівни (відповідач 2);

про виплату компенсації в розмірі 64 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.10.2017 у справі № 910/8802/17 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіфлик" на користь Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Мун Рекордс" 8 000 (вісім тисяч) грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав та 200 (двісті) грн. 00 коп. судового збору; стягнуто з Фізичної особи-підприємця Бортнік Олени Ігорівни на користь Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Мун Рекордс" 8 000 (вісім тисяч) грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав та 200 (двісті) грн. 00 коп. судового збору; у задоволенні іншої частини позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Приватна організація "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення господарського суду міста Києва від 24.10.2017 у справі № 910/8802/17 змінити, збільшивши розмір компенсації присудженої до стягнення з Відповідача-1 з 8 000 грн. до 32 000 грн., з Відповідача-2 з 8 000 грн. до 32 000 грн. ( для приведення рішення суду першої інстанції у відповідність із позовними вимогами Приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" та нормам чинного законодавства), судові витрати покласти на Відповідачів.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2017 у даній справі прийнято до провадження вказану апеляційну скаргу та призначено її розгляд на 13.12.2017.

У судовому засіданні 13.12.2017 представник апелянта апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представники відповідачів не з'явилися в судове засідання. Про день і час розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України), в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Конституцією України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Також, Конституція України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" звернулася до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіфлик" та Фізичної особи-підприємця Бортнік Олени Ігорівни про виплату компенсації за порушення майнових авторських прав у розмірі 64 000,00 грн.

Місцевий господарський суд, задовольняючи частково позовні вимоги, зазначив про те, що майнові авторські права на використані відповідачами спірні музичні твори належать позивачу; відповідачі не надали належних доказів укладення угод із правовласниками, які б дозволяли публічне виконання вказаних творів; використання відповідачами спірних музичних творів відбулося без дозволу відповідних правовласників та без сплати відповідної винагороди правовласнику.

Однак, з даним судовим рішенням апелянт не погодився в частині визначення розміру компенсації, що підлягає до стягнення з відповідачів, та звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.05.2012 Організацією (організація) і ТОВ "Мун Рекордс" (видавник) укладено договір №17052012/01 про управління майновими авторськими правами (далі - Договір №17052012/01), за умовами якого:

- видавник доручає організації здійснювати управління на колективній основі його майновими авторськими правами на твори, перелік яких додається до Договору №17052012/01, а саме дозволяти від імені видавника використання творів користувачами, а також збирати винагороду (роялті) за їх використання способами, передбаченими пунктом 2.2 Договору №17052012/01 (пункт 2.1 Договору №17052012/01);

- у разі виявлення порушень майнових прав видавник надає організації необхідні повноваження для захисту прав та здійснення представництва інтересів правовласника в суді, а саме: фіксація фактів порушення вищезазначених прав і (або) неправомірного використання творів з каталогу; попереднє досудове врегулювання порушень майнових прав видавника; здійснення представництва інтересів видавника у суді, а також, за необхідності в апеляційній чи касаційній інстанції, Верховному Суді України при розгляді справи за позовними заявами, для чого видавник наділяє організацію всіма правами передбаченими чинним законодавством України для позивача в процесі (підпункт 3.2.7 пункту 3.2 Договору №17052012/01);

- Договір №17052012/01 набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та діє до 31.12.2012, а в частині зобов'язань за надання звітів, розподілі та виплати зібраної винагороди - до їх повного виконання сторонами (пункт 9.1 договору №17052012/01).

Організація та позивач уклали додаткову угоду від 01.12.2016 №17, за умовами якої було продовжено строк дії Договору №17052012/01 до 31.12.2017.

Відповідно до декларації об'єктів авторського права від 01.07.2014 № 53 заявлена наявність майнових авторських прав щодо музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_2", виконавець ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно з зазначеною декларацією позивач отримав майнові права на зазначений твір на підставі договору про передачу авторських і суміжних прав від 13.05.2013, укладеного із громадянином ОСОБА_4.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон) майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

За приписами частини першої статті 31 Закону автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

У пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 № 5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" (далі - Постанова №5) зазначено, що відповідно до статті 45 Закону суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.

Згідно з підпунктом "г" частини першої статті 49 Закону організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень, зокрема, таку функцію: звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів. При цьому окреме доручення для представництва в суді не є обов'язковим.

Разом з тим, така організація, пред'явивши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається до суду за захистом прав суб'єктів авторського і (або) суміжних прав, а не своїх прав. Позивачем у таких випадках буде суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася організація.

У випадку, якщо організація колективного управління звертається на захист прав фізичних осіб, такий спір розглядається в порядку цивільного судочинства. Якщо ж вона звертається на захист юридичних осіб, то, залежно від суб'єктного складу, спір розглядається в порядку господарського судочинства.

У пункті ж 49 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" (далі - Постанова №12) наведено, що організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права суд повинен з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права. Якщо у організації колективного управління відсутні повноваження на управління майновими правами суб'єкта авторського права, зокрема, щодо конкретного твору, судам слід відмовляти у задоволенні позову цієї організації.

Документами, що підтверджують право організації на звернення до суду із заявою про захист авторського права та/або суміжних прав, є: видане Міністерством освіти і науки України свідоцтво про облік організацій колективного управління, свідоцтво про визначення організації уповноваженою організацією колективного управління згідно із статтями 42, 43 названого Закону; статут організації, що управляє майновими правами на колективній основі; в інших випадках, ніж передбачені згаданими статтями Закону України "Про авторське право і суміжні права" - договір з особою, якій належать відповідні права, на управління майновими правами на колективній основі, та/або договір з іноземною організацією, що управляє аналогічними правами, і документи, що підтверджують наявність у неї відповідних повноважень.

Організація є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується виданим Державним департаментом інтелектуальної власності свідоцтвом про облік організацій колективного управління від 24.01.2011 №18/2011.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним; зазначені вище договори є чинними і недійсними у встановленому законом порядку не визнавалися.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що господарський суд міста Києва дійшов вірного висновку про те, що Організацією належними та допустимими доказами доведено її право на звернення до господарського суду з позовом, направленим на захист майнових авторських прав позивача на музичний твір: "ІНФОРМАЦІЯ_2", виконавець ІНФОРМАЦІЯ_1.

Статтею 443 ЦК України встановлено, що використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до статті 440 ЦК України та частини третьої статті 15 Закону майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Частиною другою статті 32 Закону встановлено, що використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків правомірного використання, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону.

У пункті 28 Постанови №12 зазначено, що з огляду на приписи статті 33 ГПК України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:

1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача;

2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).

У прийнятті судового рішення зі спору, пов'язаного з порушенням авторського права та/або суміжних прав, не є достатнім загальне посилання суду на використання твору та/або об'єкта суміжних прав відповідачем: мають бути з'ясовані конкретні форма і спосіб використання кожного об'єкта такого права.

06.09.2016 представником Організації ОСОБА_5 проведено фіксацію фактів використання музичних творів у ресторані "Кіфлик", розташованому за адресою: м. Київ, Кріпосний провулок, 6, в якому здійснюють господарську діяльністю ТОВ "Кіфлик" та Фізична особа-підприємець Бортнік Олена Ігорівна (що не спростовано відповідачами та підтверджується матеріалами справи, відповідними платіжними документами та відповідними роздруківками до них, наданими ПАТ КБ "ПриватБанк"), зафіксовано факт публічного виконання твору "ІНФОРМАЦІЯ_2" (виконавець ІНФОРМАЦІЯ_1), у зв'язку з чим складено акт №15/09/16; актом зафіксовано, що зазначений твір використовуються для фонового озвучення приміщення закладу.

Перебування ОСОБА_5 у відповідному ресторані "Кіфлик" підтверджується також фіскальним чеком від 06.09.2016; факт публічного виконання спірних музичних творів засвідчується також відеозаписом на DVD-R-диску, яким підтверджено час і місце використання саме у закладі, де здійснюють господарську діяльність ТОВ "Кіфлик" та Фізична особа-підприємець Бортнік Олена Ігорівна, спірного музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_2" (виконавець ІНФОРМАЦІЯ_1).

Згідно зі ст. 1 Закону публічне виконання - це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час.

До матеріалів справи долучено вказаний DVD-R-диск; судова колегія, дослідивши вказані докази, дійшла висновку, що використання музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_2" (виконавець ІНФОРМАЦІЯ_1) здійснювалося у приміщенні ресторану "Кіфлик", що знаходиться за адресою: м. Київ, Кріпосний провулок, 6, шляхом публічного виконання у приміщенні ресторану, в якому здійснюють господарську діяльність відповідачі, а якість відеозапису та безперервна зйомка дає підстави виключити можливість монтажу, що відповідачами не спростовано.

Отже, судом першої інстанції було вірно встановлено, що майнові авторські права на музичний твір "ІНФОРМАЦІЯ_2" (виконавець ІНФОРМАЦІЯ_1) належать позивачу; в матеріалах справи відсутні докази укладення відповідачами відповідних угод із правовласниками, які б дозволяли правомірне використання вказаного музичного твору.

Таким чином, використання відповідачами спірного музичного твору у власній господарській діяльності відбулося без дозволу відповідного правовласника та без сплати авторської винагороди, чого не було спростовано.

У відповідності до ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Організацією у зверненні до господарського суду з даним позовом визначено суму компенсації (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) 32 000 грн. (20*1 600 грн.) з ТОВ "Кіфлик" та компенсації (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) 32 000 грн. (20*1 600 грн.) з Фізичної особи-підприємця Бортнік Олени Ігорівни за порушення, пов'язані з неправомірним використанням музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_2" (виконавець ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами"; організацією зазначено, що сума компенсації має складати не менше десяти мінімальних заробітних плат на користь кожного з позивачів.

Судом першої інстанції було вірно враховано, що Вищий господарський суд України листом №07.01-11/1085/17 від 06.07.2017 роз'яснив господарським судам України, що у визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення (абзац третій підпункту 51.3 пункту 51 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності"). Водночас відповідно до пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень. Наразі такі зміни до Закону не внесені. Водночас виплата згаданої компенсації підпадає під ознаки "інших виплат", про які йдеться у наведеному приписі Закону України від (16.12.2016 № 1774-VIII, тобто розмір мінімальної заробітної плати, визначений цим Законом, на даний час не підлягає застосуванню як розрахункова величина при визначенні компенсації, пов'язаної з порушенням авторського права і (або) суміжних прав. Отже, при визначенні розміру відповідної компенсації слід виходити з приписів пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та застосовувати розрахункову величину у розмірі 1600 грн., що не заперечувалось організацією.

Стягнувши з відповідачів по 8 000,00 грн. компенсації у вигляді сплати компенсації, суд першої інстанції, виходив із того, що відповідачі припустилися порушення щодо даного музичного твору вперше, а тому, притягнув відповідачів до відповідальності у вигляді сплати компенсації у розмірі по по 8000 грн. з кожного (по 1600 грн. х 5).

Визначаючи розмір компенсації за порушення виключних майнових авторських прав, яка підлягає стягненню з відповідачів на користь Приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами", суд виходив із того, пунктом "г" частини другої статті 52 цього Закону передбачено можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат, проте стягнув з відповідачів по 8 000,00 грн., тобто менше мінімального розміру компенсації, що встановлений Законом.

Судова колегія не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та звертає увагу на те, що відповідно до абз. 3 п. 2 ст. 52 Закону зазначено, що при визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у встановлених пунктом "г" цієї частини межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача. В даному випадку відповідного порушення припустилися відповідачі - ТОВ "Кіфлик" та Фізична особа-підприємець Бортнік О.Г., про що було встановлено вище.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку про правомірність стягнення з ТОВ "Кіфлик" на користь Приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" 16 000,00 грн. (мінімальний розмір компенсації, що встановлений Законом - 1600 грн. х 10) та з Фізичної особи-підприємця Бортнік О.Г. на користь Приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" 16 000,00 грн. (мінімальний розмір компенсації, що встановлений Законом - 1 600 грн. х 10).

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги. Пункти 2 та 3 резолютивної частини рішення господарського суду м. Києва від 24.10.2017 у даній справі слід змінити, виклавши їх у наступній редакції: 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіфлик" (01001, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 4, код ЄДРПОУ 39635382) на користь Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (ідентифікаційний код 37396151; п/р 26001010052453 в АТ "Укрексімбанк", м. Києва, МФО 322313) в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Мун Рекордс" (03087, м. Київ, вул. Іскрівська/Міцкевича, буд. 9/9; ідентифікаційний код 36883133) 16 000 (шістнадцять тисяч) грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав, 400 (чотириста) грн. 00 коп. судового збору за подання позову та 440 (чотириста сорок) грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги. 3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бортнік Олени Ігорівни (47004, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (ідентифікаційний код 37396151; п/р 26001010052453 в АТ "Укрексімбанк", м. Києва, МФО 322313) в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Мун Рекордс" (03087, м. Київ, вул. Іскрівська/Міцкевича, буд. 9/9; ідентифікаційний код 36883133) 16 000 (шістнадцять тисяч) грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав, 400 (чотириста) грн. 00 коп. судового збору за подання позову та 440 (чотириста сорок) грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги .

Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" задовольнити частково.

2. Змінити п. п. 2 та 3 резолютивної частини рішення господарського суду міста Києва від 24.10.2017 у справі № 910/8802/17, виклавши їх наступним чином:

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіфлик" (01001, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 4, код ЄДРПОУ 39635382) на користь Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (ідентифікаційний код 37396151; п/р 26001010052453 в АТ "Укрексімбанк", м. Києва, МФО 322313) в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Мун Рекордс" (03087, м. Київ, вул. Іскрівська/Міцкевича, буд. 9/9; ідентифікаційний код 36883133) 16 000 (шістнадцять тисяч) грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав, 400 (чотириста) грн. 00 коп. судового збору за подання позову та 440 (чотириста сорок) грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бортнік Олени Ігорівни (47004, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (ідентифікаційний код 37396151; п/р 26001010052453 в АТ "Укрексімбанк", м. Києва, МФО 322313) в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Мун Рекордс" (03087, м. Київ, вул. Іскрівська/Міцкевича, буд. 9/9; ідентифікаційний код 36883133) 16 000 (шістнадцять тисяч) грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав, 400 (чотириста) грн. 00 коп. судового збору за подання позову та 440 (чотириста сорок) грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги .

3. Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.

4. Матеріали справи № 910/8802/17 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до суду касаційної інстанції у порядку, передбаченому ГПК України.

Повний текст постанови підписаний: 18.12.2017.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді А.А. Верховець

В.О. Пантелієнко