Рішення

від 15.12.2017 по справі 646/7112/17

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/7112/17

№ провадження 2/646/2121/2017

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.12.17 року м. Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Сорока О.П.

за участю секретаря - Безсонної Д.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства Rigel - VTL про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, яким з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 114 998,85 грн. та моральну шкоду у розмірі 7000,00 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 працював у ПП Rigel - VTL , де був звільнений 14.04.2014 року з посади комерційного директора за згодою сторін на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України . У день звільнення роботодавець не провів з ним остаточний розрахунок. Рішенням Червонозаводського районного суду м.Харкова від 11.04.2016 року було стягнуто з ПП Rigel - VTL на користь ОСОБА_2 компенсацію за невикористані відпустки - 11 196 грн. 78 коп., компенсацію втрати частини заробітку у зв'язку з порушенням строків виплати - 4 331 грн. 20 коп., в іншій частині позову відмовлено. Вказане рішення було скасоване в частині вирішення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.08.2017 року. Крім того, моральна шкода була спричинена позивачеві незаконними діями роботодавця, внаслідок порушення трудових прав, яку він оцінює у розмірі 7000,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин.

Згідно ст. 280 ЦПК України у разі неявки у судове засідання відповідача, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 з 30 квітня 2007 року був прийнятий на посаду менеджера у ПП Rigel-VTL .

Згідно наказу директора підприємства від 30 квітня 2008 року ОСОБА_2 переведено на посаду комерційного директора ПП Rigel-VTL .

Відповідно до наказу директора ПП Rigel-VTL ОСОБА_2 № 1 від 03 січня 2012 року заробітна плата комерційного директора складала 2 500 грн. на місяць.

У липні 2013 року з директором ПП Rigel-VTL ОСОБА_3 стався нещасний випадок, у зв'язку з чим він не мав можливості виконувати свої обов'язки.

ОСОБА_2 , будучи на посаді комерційного директора, прийняв на себе керівництво підприємством та 01 серпня 2013 року своїм наказом № 15-з/пл. затвердив штатний розклад у кількості трьох осіб з місячним фондом 17 000 грн.

10.08.2013 року директор ПП Rigel-VTL ОСОБА_3 помер.

19 серпня 2013 року ОСОБА_2 видав наказ № 16 та у зв'язку зі смертю директора ПП Rigel-VTL ОСОБА_2 прийняв на себе обов'язки директора ПП Rigel-VTL .

Наказом № 19-з/пл від 19 серпня 2013 року ОСОБА_2 затвердив штатний розклад у складі однієї особи з місячним фондом заробітної плати 6 000 грн.

Заробітна плата ОСОБА_2 з 19 серпня 2013 року виплачувалась у розмірі 6 000 грн. на місяць.

Крім того, ОСОБА_2 були винесені накази: № 22 від 01 листопада 2013 року про затвердження штатного розкладу у складі двох осіб з місячним фондом 9 700 грн; № 2-з/пл від 31 січня 2014 року про призначення нарахування заробітної плати за січень 2014 року; № 3-з/пл. від 28 лютого 2014 року про призначення нарахування заробітної плати за лютий 2014 року; № 4-з/пл. від 01 березня 2014 року про виплату заробітної плати згідно відпрацьованого робочого часу.

Наказом № 4-к від 14 березня 2014 року ОСОБА_2 був звільнений на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України за згодою сторін.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11 квітня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 26 травня 2016 року, позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено частково, стягнуто з ПП Rigel - VTL на користь ОСОБА_2 компенсацію за невикористані відпустки - 11 196 грн 78 коп., компенсацію втрати частини заробітку у зв'язку з порушенням строків виплати - 4 331 грн. 20 коп., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Зустрічні позовні вимоги ПП Rigel - VTL задоволено частково, визнано недійсним та скасовано накази: № 15-з/пл. від 01 серпня 2013 року; № 16 від 19 березня 2016 року; № 19-з/пл від 19 серпня 2013 року; № 22 від 01 листопада 2013 року; № 2-з/пл від 31 січня 2014 року; № 3-з/пл від 28 лютого 2014 року; № 4-з/пл. від 01 березня 2014 року, визнано незаконним запис у трудовій книжці ОСОБА_2 від 19 серпня 2013 року про переведення його на посаду директора ПП Rigel - VTL , в задоволенні решти зустрічних позовних вимог відмовлено.

Вказане рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова та ухвала апеляційного суду Харківської області в частині вирішення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку було скасовано ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.08.2017 року, а справу в цій частині направлено на новий розгляд.

Вимоги про стягнення моральної шкоди не вирішені.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно зі ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу , при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно роз'яснень, що містяться у п.20 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період розрахунку, а при не проведені його до розгляду справи - по день постановления рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності у цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальність.

Згідно п.2 ч.3, п.8 ч.1 Порядку обчислення середньої заробітної плати , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року (з наступними змінами) у випадку збереження заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчисляється, виходячи з виплати за останні 2 календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати, за останні два місяці роботи, проводяться шляхом множення середнього (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців роботи (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, на число календарних днів за цей період.

При винесенні ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.08.2017 року колегією суддів було встановлено, що заробітна плата ОСОБА_2 повинна була становити 2500,00 грн., а не 6000,00 грн., як він самостійно встановив собі. Таким чином, середній заробіток за час затримки слід розраховувати за формулою 5000,00 грн. / 41 днів, що помножено на 943 дні (кількість днів прострочення виплати середнього заробітку) та складає 114998,85 грн.

В той же час, відповідно до ч.2 ст.117 КЗпП України, при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Таким чином, у разі виникнення спору про розміри належних звільненому працівникові сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню в повному обсязі, якщо спір вирішено на користь працівника або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. У разі часткового задоволення позовних вимог працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки з урахуванням розміру спірної суми, на яку працівник мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01 квітня 2015 року у справі № 6-41цс15.

При зверненні до суду з вказаним позовом у 2015 році, за результатами судового розгляду якого було винесено рішення про часткове задоволення позову, ОСОБА_2 просив стягнути на його користь: недоплачену заробітну плату за березень 2014 року в сумі 2105 грн. 38 коп., компенсацію за невикористані щорічні відпустки у розмірі 33668 грн. 12 коп., середню заробітну плату за час затримки - у сумі 119 413 грн. 44 коп., компенсацію втрати частини заробітку у зв'язку з порушенням строків виплати у сумі 24969 грн. 90 коп. та моральну шкоду у розмірі 7000,00 грн.

Як вже зазначалось раніше, позов ОСОБА_2 був задоволений частково та на його користь з Приватного підприємства Rigel - VTL було стягнуто лише компенсацію за невикористані відпустки - 11 196 грн. 78 коп., компенсацію втрати частини заробітку у зв'язку з порушенням строків виплати - 4 331 грн. 20 коп., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Таким чином, з урахуванням наявності спору щодо розміру належних звільненому працівникові сум, який був викликаний незаконними діями позивача щодо безпідставного нарахування собі заробітної плати у більшому розмірі та часткового задоволення позову ОСОБА_2 , суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача щодо стягнення середнього заробітку за час затримки, однак керуючись положеннями ст.117 КЗпП України, вважає за можливе частково задовольнити позов та стягнути з відповідача половину заявленої суми, а саме у розмірі 57499,42 грн.

Що стосується позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 237-1 Кодексу законів про працю відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд встановив, що в результаті неправомірної невиплати позивачеві належних йому сум, йому було спричинено моральні переживання, були порушені його нормальні умови життя позивача, тому суд вважає, що з вини відповідача позивачу було спричинено моральну шкоду, в зв'язку з чим позов в частині відшкодування моральної шкоди є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи обставини справи та те, що позивач зазнав душевних хвилювань з приводу неправомірної невиплати належних йому сум, з урахуванням наявності спору щодо остаточного розрахунку, який задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача у відшкодування моральної (немайнової) шкоди суму в розмірі 1 000 грн.

Питання щодо розподілу судових витрат було вирішено про ухваленні рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 11.04.2016 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 47 , 116 , 117 , 237-1 КЗпП України , ст. ст. 12, 13 , 81,89 , 163-265, 280-283 ЦПК України , Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 р .,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 - задовольнити частково .

Стягнути з Приватного підприємства Rigel - VTL (код ЄДРПОУ 32871570, юридична адреса: Харківська область, Зачепилівський район, смт.Зачепилівка, вул.Радянська, 80) на корись ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку у розмірі 57499 ( п'ятдесят сім тисяч чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 42 коп.

Стягнути з Приватного підприємства Rigel - VTL (код ЄДРПОУ 32871570, юридична адреса: Харківська область, Зачепилівський район, смт.Зачепилівка, вул.Радянська, 80) на корись ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, моральну шкоду у розмірі 1000,00 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Сорока О.П.