Рішення

від 22.12.2017 по справі 573/2178/17

БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 573/2178/17

Номер провадження 2/573/817/17

РІШЕННЯ

іменем України

22 грудня 2017 року Білопільський районний суд Сумської області у складі:

головуючої судді Терещенко О. І.,

з участю секретар я ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білопіллі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Горобівської сільської ради Білопільського району Сумської області, третя особа - приватний нотаріус Білопільського районного нотаріального округу Сумської області ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину земельної частки (паю) в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, Горобівської сільської ради Білопільського району Сумської області, третя особа - приватний нотаріус Білопільського районного нотаріального округу - ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом, мотивуючи свої вимоги тим, що 04 грудня 1997 року померла ОСОБА_5, після смерті якої відкрилась спадщина на все її майно, зокрема на земельну частку (пай) розміром 4,64 умовних кадастрових гектар із земель САПТЗТ "Вир", яка розташована на території Горобівської сільської ради Білопільського району. За життя ОСОБА_5 склала заповіт, яким все своє майно заповіла їй та ОСОБА_3 У встановленому законом порядку вона та ОСОБА_3 прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5, однак останній відмовився від належної йому частини спадщини на її користь. Таким чином, вона є єдиною спадкоємицею ОСОБА_5 На даний час вона має намір оформити свої спадкові права на вказану вище земельну частку (пай), у зв'язку з чим звернулась до нотаріальної контори, але нотаріус видати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку відмовилась у зв'язку з тим, що відсутній оригінал сертифікату на право власності на земельну частку (пай), оскільки вказаний сертифікат був втрачений. Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_2 просить суд її позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 10 листопада 2017 року відкрито провадження за вказаним вище позовом.

24 листопада 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину спірної земельної частки (паю) в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5, яка померла 04 грудня 1997 року, яку мотивував тим, що він і ОСОБА_2 є спадкоємцями за заповітом ОСОБА_5, своєчасно прийняли спадщину після її смерті і мають рівні права на спадкове майно, що залишилося після ОСОБА_5 Він дійсно відмовлявся від своєї частини спадщини на користь ОСОБА_2, однак вказана відмова зроблена ним після спливу стоків для прийняття спадщини, а отже є недійсною.

07 грудня 2017 року відкрито провадження за зустрічним позовом та зустрічний позов об'єднаний з первісним позовом.

У судове засідання позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_2 не з'явилися, остання надала суду заяву про розгляд справи без їх участі, позов просить задовольнити, позов ОСОБА_3 визнає та проти його задоволення не заперечує.

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 у судове засідання також не з'явився, направив суду заяву про розгляд справи без його участі, свій позов просить задовольнити, позов ОСОБА_2 визнає частково, а саме: не заперечував проти визнання за ОСОБА_2 права власності на 1/2 частину спірної земельної частки (паю).

Представник відповідача за первісним позовом - Горобівської сільської ради Білопільського району в судове засідання не з'явився, голова сільської ради ОСОБА_6 направив суду листа про розгляд справи без участі їхнього представника, з позовом згодні.

Третя особа за первісним позовом - приватний нотаріус Білопільського районного нотаріального округу ОСОБА_4 в судове засідання також не з'явилася, надіслала листа про розгляд справи без її участі.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін та третьої особи за наявними в справі доказами.

Дослідивши матеріали цивільної справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що первісний позов ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_3 - повному задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 04 грудня 1997 року померла ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про її смерть (а. с. 8).

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на все її майно та майнові права.

Згідно з довідкою відділу в Білопільському районі Головного управління Держгеокадастру в Сумській області від 14 вересня 2017 року, на підставі розпорядження Білопільської районної державної адміністрації від 27 березня 1996 року №97 ОСОБА_5 був виданий сертифікат серії СМ №003375 від 28 березня 1996 року на право на земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 4,64 в умовних кадастрових гектарах у землях САПТЗТ Вир , що розташована на території Горобівської сільської ради. Вказаний сертифікат виданий на руки (а. с. 11).

За життя ОСОБА_5 склала заповіт, посвідчений 20 листопада 1996 року секретарем виконкому Горобівської сільської ради Білопільського району та зареєстрований в реєстрі за №80, яким усе своє майно заповіла у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а. с. 9).

Частиною першою статті 524 ЦК УРСР 1963 року, який діяв на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5, яка померла 04 грудня 1997 року, передбачено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Відповідно до ст. 534 ЦК УРСР 1963 року кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Згідно зі ст. 548 ЦК УРСР 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР 1963 року спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

З довідки виконавчого комітету Горобівської сільської ради Білопільського району від 18 жовтня 2017 року №45 вбачається, що у відповідності із записами у погосподарській книзі виконкому вказаної ради за №69 ОСОБА_5, яка померла 04 грудня 1997 року, постійна та на день смерті проживала одиноко в ІНФОРМАЦІЯ_1. Спадкоємцями ОСОБА_5 є ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які протягом 6-ти місяців з дня її смерті підтримували господарство в належному стані, користувалися земельною ділянкою, розпорядилися речами померлої, зберігали цінні папери. Заповіт від імені померлої ОСОБА_5, посвідчений 20 листопада 1996 року за №80 виконкомом Горобівської сільської ради, не змінювався та не відмінявся (а. с. 10).

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 17 листопада 2017 року №49922804 спадкова справа після смерті ОСОБА_5, яка померла 04 грудня 1997 року, не заводилася (а. с. 33).

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в порядку ст. 549 ЦК УРСР 1963 року прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5 шляхом вступу в управління спадковим майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК УРСР 1963 року спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При цьому він може заявити, що відмовляється від спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або за заповітом, а також на користь держави або окремих державних, кооперативних або інших громадських організацій. Наступне скасування спадкоємцем такої заяви не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 не відмовлявся у встановлений для цього законом строк від прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_5, яка померла 04 грудня 1997 року, його заява про відмову від спадщини, датована 18 жовтня 2017 року, не є такою, яка створює правові наслідки, угода щодо зміни розміру часток спадщини за заповітом між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не укладалася.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають рівні права на спадщину за заповітом, яка залишилася після смерті ОСОБА_5

На даний час ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають намір оформити право власності на зазначену вище земельну частку (пай), що залишилася після смерті ОСОБА_5, але у зв'язку з тим, що оригінал сертифікату на земельну частку (пай) втрачений, зробити цього в позасудовому порядку вони не можуть (а.с. 12).

Пунктами 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України встановлено, що Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Пленум Верховного Суду України у п. 11 своєї постанови "Про судову практику справах про спадкування від 30 травня 2008 року роз'яснив, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Згідно з п. 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. При цьому право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності з п.п. г ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Таким чином, суд вважає за необхідне позовну заяву ОСОБА_2 задовольнити частково, а зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 - повністю та визнати за кожним з них у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 право власності на 1/2 частину земельної частки (паю) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка перебувала у колективній власності САПТЗТ "Вир" розміром 4,64 умовних кадастрових гектарів, розташовану на території Горобівської сільської ради Білопільського району Сумської області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 81, 89, 141, 258, 263-265 ЦПК України, суд , суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт серія МА №820908, зареєстрованої та проживаючої за адресою: 40000, АДРЕСА_1, до ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_2, паспорт серія МВ №066607, зареєстрованого та проживаючого за адресою: 41833, Сумська область, Білопільський район, село Горобівка, вулиця Ярковівка, будинок 2, Горобівської сільської ради, Білопільського району Сумської області, код ЄДРПОУ 04389986, місце знаходження: 41833, Сумська область, Білопільський район, село Горобівка, вулиця Гагаріна, будинок 1, третя особа - приватний нотаріус Білопільського районного нотаріального округу Сумської області ОСОБА_4, місце знаходження: 41856, Сумська область, Білопільський район, селище міського типу Улянівка, вулиця Центральна, будинок 5, приміщення 2, про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 право власності на 1/2 частину земельної частки (паю) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка перебувала у колективній власності САПТЗТ "Вир", розміром 4,64 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі, розташовану на території Горобівської сільської ради Білопільського району Сумської області, сертифікат на право на земельну частку (пай) серії СМ №003375 від 28 березня 1996 року.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовити за безпідставністю.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину земельної частки (паю) в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 право власності на 1/2 частину земельної частки (паю) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка перебувала у колективній власності САПТЗТ "Вир", розміром 4,64 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі, розташовану на території Горобівської сільської ради Білопільського району Сумської області, сертифікат на право на земельну частку (пай) серії СМ №003375 від 28 березня 1996 року.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Сумської області.

Суддя