Ухвала

від 16.11.2017 по справі 757/31215/17-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/5038/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2017 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16 червня 2017 року,

з участю:

прокурора ОСОБА_8

представника власника майна ОСОБА_7

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16.06.2017 року, задоволено клопотання прокурора військової прокуратури Рівненського гарнізону ОСОБА_8 та накладено арешт на рухоме та нерухоме майно, а саме на: автомобіль марки МERCEDES-BENZ, модель V 250, 2015 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 забороною розпоряджатися ним; земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка), кадастровим номером 3223155400:03:043:0338, яка розташована за адресою: Київська область, Обухівський р-н, смт. Козин, «Краєвид» житловий масив, площею 0,15 га; земельну ділянку сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, кадастровим номером 3223155400:03:043:0337, яка розташована за адресою: Київська область, Обухівський р-н, смт. Козин, «Краєвид» житловий масив, площею 0,75га; 1/2 нежилої будівлі корпусу № 3 (літ. В), загальною площею 1007,90 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , яке на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_6 .

Згідно ухвали, слідчий суддя прийшов до висновку про наявність правових підстав для накладення арешту на майно з метою забезпечення спеціальної конфіскації майна.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник власника майна подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону, просить її скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_6 з 21.05.2012 року є фізичною особою підприємцем, її сукупний дохід за 2008 -2014 роки склав 41915151, 83 грн., у зв`язку з чим остання мала достатньо коштів для придбання рухомого та не рухомого майна, що підтверджується відповідними довідками майновий стан і доходи.

Накладення арешту на майно ОСОБА_6 з метою забезпечення спеціальної конфіскації майна, відшкодування шкоди, завданої державі та конфіскації майна суперечить чинному законодавству, оскільки ОСОБА_6 не має жодного відношення до кримінального провадження № 42016000000003536, не має статусу підозрюваної чи обвинуваченої, арештоване майно набуте нею на законних підставах, стороною обвинувачення до клопотання не додано доказів наявності цивільного позову в рамках даного кримінального провадження, санкція ч. 1 ст. 255, ч.2 ст. 364 КК України, які інкримінуються ОСОБА_9 не передбачає конфіскації майна.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів провадження, Головною військовою прокуратурою Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000003536, відомості про яке 18.11.2017 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 256, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205 та іншими статтями КК України.

Органами досудового розслідування зазначено, що ОСОБА_9 , у період з липня по листопад 2011 року, займаючи посаду заступника голови ДПА України голови ДПА у м. Києві, у складі злочинної організації, яка діяла з липня 2011 року по лютий 2014 року, створеної та очолюваної Президентом України ОСОБА_10 , будучи службовою особою, зловживаючи службовим становищем , діючи у порушення вимог Конституції України, Податкового кодексу України, постанов Кабінету міністрів України, нормативно-правових документів Міністерства фінансів України, ДПА України та інших органів державної влади з метою одержання неправомірної вигоди для себе та членів злочинної організації, шляхом реалізації розробленого злочинного плану та злочинної схеми, прийняв участь у реалізації незаконної схеми з мінімізації податкових зобов`язань шляхом безпідставного декларування «програмними» підприємствами - «податковими ямами» податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 1 657 494 грн., що призвело до незаконного використання податкового кредиту на вказану суму суб`єктами господарювання реального сектору економіки України для зменшення податкових зобов`язань та, відповідно, втрат доходів Державного бюджету України від ненадходження податку на додану вартість на суму 1059623454 грн. та від ненадходження податку на прибуток підприємств на суму 1906118 954 грн., а усього державі від ненадходження податків спричинено збитки на загальну суму 2965742408 грн., що є тяжкими наслідками.

29.05.2017 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч. 2 ст. 364 КК України.

Згідно інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, а також витягів з НАІС , у власності дружини підозрюваного ОСОБА_9 ОСОБА_6 перебувають такі об`єкти рухомого та нерухомого майна: автомобіль марки МERCEDES-BENZ, модель V 250, 2015 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ; земельна ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка), кадастровим номером 3223155400:03:043:0338, яка розташована за адресою: Київська область, Обухівський р-н, смт. Козин, «Краєвид» житловий масив, площею 0,15 га; земельну ділянку сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, кадастровим номером 3223155400:03:043:0337, яка розташована за адресою: Київська область, Обухівський р-н, смт. Козин, «Краєвид»; житловий масив, площею 0,75 га; 1/2 нежилої будівлі корпусу № 3 (літ. В), загальною площею 1007,90 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , орієнтовна вартість якого складає 46176817 грн.

02.06.2017 року прокурор військової прокуратури Рівненського гарнізону ОСОБА_8 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, яке на праві власності належить ОСОБА_6 , а саме автомобіль марки МERCEDES-BENZ, модель V 250, 2015 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ; земельна ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка), кадастровим номером 3223155400:03:043:0338, яка розташована за адресою: Київська область, Обухівський р-н, смт. Козин, «Краєвид» житловий масив, площею 0,15 га; земельну ділянку сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, кадастровим номером 3223155400:03:043:0337, яка розташована за адресою: Київська область, Обухівський р-н, смт. Козин, «Краєвид»; житловий масив, площею 0,75 га; 1/2 нежилої будівлі корпусу № 3 (літ. В), загальною площею 1007,90 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , яке обґрунтовував тим, що накладення арешту на вказане майно необхідне з метою забезпечення відшкодування підозрюваним шкоди, заподіяної вчиненням кримінального правопорушення, забезпечення спеціальної конфіскації.

16.06.2017 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва клопотання прокурора задоволено.

Задовольняючи дане клопотання, внесене в рамках кримінального провадження №42016000000003536, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення прокурора ОСОБА_8 та, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку, що існують достатні правові підстави для накладення арешту на вказане майно з метою виконання завдання арешту майна, яке полягає у запобіганні можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення та допускається з метою забезпечення спеціальної конфіскації, оскільки є підстави вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації.

З таким рішенням слідчого судді, колегія суддів погоджується зогляду на такі обставини.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94, 132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 4ст. 170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на належне ОСОБА_6 рухоме та нерухоме майно, перевірялись судом першої інстанції, при цьому було вислухано доводи прокурора, досліджені матеріали судового провадження, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя встановив, що є достатні підстави вважати, що майно на яке прокурор просить накласти арешт відповідає критеріям ч. ч. 1, 4 ст. 170 КПК України.

З урахуванням цього слідчий суддя, всупереч тверджень апелянта, встановив належні правові підстави, передбачені ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно з метою забезпечення спеціальної конфіскації.

Крім того, матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення чи відчуження майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя суду першої інстанції обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на належне ОСОБА_6 рухоме та нерухоме майно.

Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.

Доводи представника власника майна про те, що арешт на майно ОСОБА_6 було накладено без наявності правових підстав та визначеної законом мети, не можуть прийматися до уваги, оскільки арешт слідчим суддею накладено правомірно, відповідно до вимог ст. 170 КПК України.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла остаточного висновку, що рішення слідчого судді суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16.06.2017 року, якою задоволено клопотання прокурора військової прокуратури Рівненського гарнізону ОСОБА_8 та накладено арешт на рухоме та нерухоме майно, а саме на: автомобіль марки МERCEDES-BENZ, модель V 250, 2015 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 забороною розпоряджатися ним; земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка), кадастровим номером 3223155400:03:043:0338, яка розташована за адресою: Київська область, Обухівський р-н, смт. Козин, «Краєвид» житловий масив, площею 0,15 га; земельну ділянку сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, кадастровим номером 3223155400:03:043:0337, яка розташована за адресою: Київська область, Обухівський р-н, смт. Козин, «Краєвид» житловий масив, площею 0,75га; 1/2 нежилої будівлі корпусу № 3 (літ. В), загальною площею 1007,90 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , яке на праві власності належить ОСОБА_6 ., залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3