Рішення

від 13.12.2017 по справі 904/9863/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.12.2017 Справа № 904/9863/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СтеМаС", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясокомбінат "М'ЯСНА ТРАДИЦІЯ", м.Дніпро

про стягнення 183 487,28 грн.

Суддя: Ніколенко М.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 37 від 17.11.17;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СтеМаС" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясокомбінат "М'ЯСНА ТРАДИЦІЯ" про стягнення в розмірі 183 487,28 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №145-15 від 06.10.15 в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Ухвалою суду від 27.11.2017 порушено провадження у справі та її розгляд призначено у засіданні на 13.12.2017.

Представник позивача у судове засідання з'явився, підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд їх задовольнити, надав пояснення по справі, відповів на поставленні питання.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.

Справа розглядається за наявними матеріалами, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України).

В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 13.12.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали,заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено договір поставки № 188/ГК від 21.10.2014 (договір) та протокол розбіжностей від 06.10.15 до нього(а.с.40). Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов'язується здійснити у відповідності до умов цього договору поставки ковбасної та/або сосисочної оболонки з маркуванням та гофрацією на ковбасній оболонці (товар), при цьому необхідність маркування та гофрації на ковбасній оболонці визначається покупцем у замовленні. Покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти та оплатити товар. Згідно п.1.3 протоколу узгодження розбіжностей Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками постачальника/ або перевізника та покупця накладної, яка засвідчує момент передачі товару. Відповідно до п. 2.1 договору, найменування, ціна та кількість товару зазначаються в прас- листах та накладних, які є невід'ємною частиною цього договору

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору, позивачем у період з жовтня 2015 року по серпень 2017 року було поставлено відповідачу товар на загальну суму 1 329 514,99 грн., що підтверджується видатковими накладними підписаними обома сторонами (Т1, а.с.43-173)

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами договору, покупець здійснює оплату за товар протягом 30 календарних днів від моменту поставки товару.

Однак, відповідач порушив умови договору і не оплатив повністю вартість отриманого товару. Станом на день подання позову заборгованість відповідача перед позивачем складає 112 732,18 грн.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення суми основного богу в розмірі 112 732,18 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтями 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).

Згідно п. 11.2 договору, у випадку невиконання сторонами взаємних зобов'язань, передбачених даним договором,винна сторона, зобов'язана сплатити іншій пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу, яка не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за якій сплачується пеня.

На підставі цього, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені в сумі 20 274,02 грн. за загальний період прострочення з 21.11.16 по 15.11.17 по кожній видатковій накладній окремо.

Розрахунок пені наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, правильно враховує періоди нарахувань та не містить арифметичних помилок. А отже, є таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних.

У зв'язку із простроченням виконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати поставленого товару, позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 3097,40 грн. за період з 20.11.2015 по 15.11.2017 та інфляційних втрат у розмірі 12914,21 грн. за період 26.12.15 по 15.11.17.

Розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, правильно враховує періоди нарахувань та не містить арифметичних помилок. За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача збитки у розмірі 34469,48 грн., стягнення яких передбачено п. 11.5 договору.

Відповідно до ч.1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч.1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема, включається неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Позивачем не доведено існування (наявність) всіх складових правопорушення, за вчинення якого він просить відшкодувати збитки.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір стягується з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 193, 224, 225, 275 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясокомбінат "М'ЯСНА ТРАДИЦІЯ" (49000, м. Дніпро, вул. Робоча,б.23В, кім.209, код 38753898) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СтеМаС" ( 02081, м. Київ, вул. Сортувальна,5, код 34183081) заборгованість у сумі 112 732,18 грн., пеню у розмірі 20 274,02 грн., 3% річних у розмірі 3097,40 грн., інфляційних втрат у розмірі 12914,21 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2235,27 грн.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 18.12.2017

Суддя М.О. Ніколенко