Рішення

від 08.12.2017 по справі 905/2408/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.12.2017 Справа № 905/2408/17

Господарський суд Донецькї області у складі судді Мельниченко Ю.С. , при секретарі судового засідання Грабчаку Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Куреш» , м. Слов'янськ, Донецька область

до відповідача : Слов'янської міської ради, м. Слов'янськ, Донецька область

про визнання права власності, -

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 17.10.2017р.

від відповідача: не з'явився.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81 1 Господарського-процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 08.12.2017р. суд виходив до нарадчої кімнати (каб. 324 ) для прийняття рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Куреш» , м. Слов'янськ, Донецька область звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Слов'янської міської ради, м. Слов'янськ, Донецька область про визнання права власності.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що починаючи з липня 2001р. він здійснює господарську діяльність з продажу запчастин для сільськогосподарської техніки і використовує складські будівлі для зберігання там цих запчастин. При цьому стверджує, що спірне майно утримується за його рахунок, що відповідно обумовлює його право на захист охоронюваного законом інтересу в порядку ст.344 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 23.10.2017р. господарським судом Донецької області було порушено провадження по справі, розгляд справи призначений на 02.11.2017р. Розгляд справи неодноразово відкладався.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. 06.11.2017р. на адресу господарського суду Донецької області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на обізнаність позивача при укладенні договору № 8/с про передачу майна у власність від 18.07.2001р. про відсутність у Акціонерного товариства відкритого типу Краматорська автобаза правових документів на спірне нерухоме майно. Також зазначив про те, що Слов'янська міська рада не є належним відповідачем по даній справі, оскільки об'єкти нерухомого майна вказані в позові не є комунальною власністю територіальної громади м. Слов'янська.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВСТАНОВИВ:

18.07.2001р. між Акціонерним товариством відкритого типу Краматорська автобаза та Товариством з обмеженою відповідальністю Куреш (далі - набувач) було укладено договір № 8/с про передачу майна у власність (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору предметом договору є безоплатна та безстрокова передача право власності на нерухоме майно шляхом передання їх з балансу АТВТ Краматорська автобаза на баланс ТОВ Куреш для здійснення комерційної господарської діяльності та задоволення статутних цілей набувача.

Згідно п. 1.2. договору АТВТ Краматорська автобаза з метою, вказаною у п. 1.1. даного договору безоплатно та безстроково передає у власність набувачу наступні об'єкти нерухомого майна, а саме:

1.2.1. Вид об'єкта нерухомості:

- складське приміщення, загальною площею 117,7 кв.м.;

- складське приміщення, загальною площею 18,9 кв.м.;

- складське приміщення, загальною площею 22,7 кв.м.;

- складське приміщення, загальною площею 9,4 кв.м.;

- сторожку, загальною площею 3,9 кв.м.; (далі - об'єкти нерухомого майна , об'єкти нерухомості , нерухоме майно ), а набувач приймає ці права та використовує їх з метою та у цілях визначеними статутом набувача.

Адреси об'єктів нерухомості: м. Слов'янськ, Донецька область, вулиця Заводська, 14 (п. 1.2.3. договору).

Відповідно до п. 1.2.4. договору на момент укладення цього договору вказані об'єкти належать АТВТ Краматорська автобаза стороні на праві господарського управління і знаходиться у власності передаючій стороні.

Оціночна вартість нерухомого майна складає 55144 грн. 58 коп., що підтверджується довідкою бухгалтерії АТВТ Краматорська автобаза про вартість складських приміщень на момент їх передання набувачу (п. 1.2.6. договору).

Згідно п. 2.1. договору АТВТ Краматорська автобаза у день підписання даного договору безоплатно та безстроково передає у власність, а набувач приймає об'єкти нерухомого майна, які вказані у п. 1.2.1. договору згідно з актом прийому-передачі № 1, який є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 3.1. договору АТВТ Краматорська автобаза зобов'язана:

3.1.1. скласти акт приймання-передачі об'єктів нерухомого майна;

3.1.2. надати ТОВ Куреш всі документи, за наявністю, які стосуються об'єктів, що передаються.

Згідно п. 4.1. договору (в редакції додаткової угоди від 07.08.2001р. до договору № 8/с від 18.07.2001р.) право власності у ТОВ Куреш за цим договором на об'єкти нерухомості, зазначені у пункті 2.1. даного договору виникає з моменту підписання сторонами цього договору та укладення договору купівлі-продажу у строк до 07.12.2001р.

До моменту підписання договору купівлі-продажу на об'єкти нерухомого майна, які зазначені у пункті 1.2.1. договору, ТОВ Куреш має право безоплатного та безстрокового володіння і користування даними об'єктами (п. 4.2. договору)

Відповідно до п. 4.3.3. договору набувач зобов'язаний утримувати об'єкти нерухомого майна та прилеглу територію у належному стані. Здійснювати обслуговування теплових, водопровідних, каналізаційних, електричних та вентиляційних мереж, їх необхідний поточний ремонт, а при необхідності - забезпечити доступ експлуатаційних організацій до цих мереж з метою їх профілактичного огляду і ремонту. Виконувати усі санітарні норми та правила.

Сторони домовились, що тягар утримання об'єктів нерухомого майна покладається на набувача (п. 6.1. договору).

Згідно п. 6.3. договору сторони домовились, що набувач сплачує всі необхідні платежі, податки та збори пов'язані з об'єктами нерухомого майна в тому числі ті, які не пов'язані з правом користування об'єктами нерухомого майна.

Відповідно до п. 8.1. договору термін дії договору встановлюється з 18.07.2001р. і до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.

В матеріалах справи наявний акт приймання-передачі майна № 1 від 18.07.2001р. за договором № 8/с від 18.07.2001р., відповідно до якого ТОВ Куреш прийняло, а АТВТ Краматорська автобаза передала у власність нерухоме майно відповідно до наведеного нижче:

Номенклатура і якісні характеристики речіКількість одиницьОціночна вартістьПримітки 1Складське приміщення, загальною площею 117,7 кв.м. 1 19875,00 грн. 2Складське приміщення, загальною площею 18,9 кв.м. 1 9217,00 грн. 3Складське приміщення, загальною площею 22,7 кв.м. 1 11815,58 грн. 4Складське приміщення, загальною площею 9,4 кв.м. 1 7640,00 грн. 5Сторожку, загальною площею 3,9 кв.м. 1 6597,00 грн. Усього 5 55144 грн. 58 коп. Майно передане повністю відповідно до умов згаданого вище договору, зауважень до якості і кількості майна немає (за наявності нестачі чи пошкоджень (псування) майна це вказується в додатку до акта.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до АТВТ Краматорська автобаза з вимогами щодо підготовки правовстановлюючих документів на передані приміщення та вирішити питання щодо нотаріального укладення договору купівлі-продажу.

В свою чергу, листом № 118 від 15.01.2004р. АТВТ Краматорська автобаза повідомило позивача про те, що робота з виготовлення пакету правовстановлюючих документів на складські приміщення, розташовані в м. Слов'янську по вул. Заводська, 14 підприємством проводиться, проте у зв'язку з втратою ряду первинних документів на дані об'єкти необхідний час для їх відновлення. Також у вказаному листі надано згоду на користування позивачем переданими складськими приміщеннями відповідно до умов договору від 18.07.2011р.

Також в матеріалах справи наявний лист-відповідь на № 71 від 22.05.2006р., в якому АТВТ Краматорська автобаза повідомила ТОВ Куреш про те, що робота виготовлення пакету правовстановлюючих документів на складські приміщення, розташовані в м. Слов'янську по вул. Заводська, 14 фактично завершена, а про остаточну готовність правовстановлюючих документів, необхідних для укладення угоди, суму витрат на проведення оцінки приміщень та послуг нотаріуса, а також дату його відвідування ТОВ Куреш буде повідомлено додатково.

Разом із тим, за твердженням позивача, жодних відповідних пропозицій щодо укладення договору купівлі-продажу спірного нерухомого майна на адресу ТОВ Куреш від АТВТ Краматорська автобаза не надходило.

В подальшому, 18.04.2007р. здійснено запис про припинення юридичної особи - акціонерного товариства відкритого типу Краматорська автобаза , що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22.09.2017р.

Приймаючи до уваги вищевикладене, а також з огляду на те, що станом на теперішній час спірне нерухоме майно не має власника, а ТОВ Куреш користується зазначеним майном відкрито, добросовісно, одноособово і безперервно більше десяти років, позивач звернувся із розглядуваним позовом до господарського суду Донецької області за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до змісту ст. ст. 11, 15 Цивільного кодексу України цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

За приписом ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений в ст. 16 Цивільного кодексу України.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (п.1 ч.2 ст.16 ЦК України).

Способи захисту права власності врегульовано главою 29 Цивільного кодексу України.

Так, статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статею 391 Цивільного кодексу України встановлено, що власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права власності, гарантованого ст. 41 Конституції України, у тому числі у випадку, якщо ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно) яке воно здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч.1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

В силу ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належить право володіння, користування та розпорядження майном.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За приписами ч.1 ст. 344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду (стаття 214 ЦПК).

Виходячи зі змісту статей 335 і 344 ЦК, взяття безхазяйної нерухомої речі на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вона розміщена, і наступна відмова суду в переданні цієї нерухомої речі у комунальну власність не є необхідною умовою для набуття права власності на цей об'єкт третіми особами за набувальною давністю.

При цьому пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України встановлено, що правила ст. 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалось за три роки до набрання чинності цим кодексом. Таким чином, час, з якого може бути розпочато відлік набувальної давності - з 01.01.2001р.

Оскільки дані відносини виникли до набрання чинності Цивільного кодексу України - з 2001р., проте продовжують існувати по теперішній час, то господарський суд дійшов висновку про застосування до спірних правовідносин положень ст. 344 ЦК України.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 07.02.2014р. № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суд має враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК).

Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Проте, якщо права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації, то право власності у набувача виникає з дня такої реєстрації відповідно до закону (стаття 334 ЦК) та з урахуванням положення про дію закону в часі на момент виникнення спірних правовідносин (стаття 5 ЦК).

До державної реєстрації права власності за новим набувачем покупець за договором про відчуження майна, виконаним сторонами, не має права розпоряджатися цим майном, оскільки право власності на нього зберігається за продавцем, проте має право на захист свого володіння на підставі статті 396 ЦК. При цьому слід мати на увазі, що після оплати вартості проданого майна і передання його покупцеві, але до державної реєстрації переходу права власності, продавець також не має права ним розпоряджатися, оскільки це майно є предметом виконаного продавцем зобов'язання, яке виникло з договору про відчуження майна (пункт 1 частини першої статті 346 ЦК), а покупець є його законним володільцем. У разі укладення нового договору про відчуження раніше переданого покупцю майна без розірвання попереднього договору чи визнання судом його недійсним продавець несе відповідальність за його невиконання у виді відшкодування збитків новому покупцеві.

Згідно п. 9 вищезазначеної постанови відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК).

Як вбачається з матеріалів справи, на даний момент позивач продовжує вільно, відкрито та безперервно володіти спірним нерухомим майном. Позивач є добросовісним набувачем даного майна, здійснює його утримання та обслуговування, що підтверджується, зокрема, платіжними дорученнями про оплату спожитої електроенергії та відповідними рахунками (а.с. 44-65, 67-84) та договором № 731/сл/4 термінового виклику наряду міліції охорони від 16.01.09р. з усіма додатками до нього.

Документів, які б підтверджували, що спірне майно порушує права третіх осіб або заявлено вимоги про його повернення сторонами надано не було.

Разом з цим, відсутність правовстановлюючих документів на спірне майно у попереднього власника цього майна - Акціонерного товариства відкритого типу Краматорська автобаза , унеможливлює здійснення позивачем його державної реєстрації, у відповідності з вимогами діючого законодавства.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо визнання його неналежним відповідачем по даній справі з огляду на наступне.

Згідно п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 07.02.2014р. № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Як вже зазначалося, 18.04.2007р. припинено юридичну особу - акціонерне товариство відкритого типу Краматорська автобаза , відомості про наявність правонаступників у Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні. Відтак, враховуючи місцезнаходження спірного нерухомого майна, саме Слов'янська міська рада є належним відповідачем по даній справі.

Приймаючи до уваги вищевикладене суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на викладені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 29, 316, 317, 321, 327, 328, 334, 335, 344, 346, 391, 392, 396 Цивільного кодексу України, ст. 41 Конституції України, ст.ст.1 -3, 4, 4 2 -4 7 , 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Куреш» (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Юних Комунарів, 90, код ЄДРПОУ 25117619) на наступні об'єкти нерухомого майна: складське приміщення А-1, яке позначено на плані БТІ літерою А-1, загальною площею 117,7 кв.м., складське приміщення Б, яке позначено на плані літерою Б-1, загальною площею 18,9 кв.м., складське приміщення В, яке позначено на плані літерою В-1, загальною площею 22,7 кв.м., складське приміщення Г, яке позначено на плані літерою Г-1, загальною площею 9,4 кв.м., сторожка Д, яка позначена на плані літерою Д-1, загальною площею 3,9 кв.м., які розташовані у м. Слов'янську Донецької області, по вул. Заводська, 14.

Стягнути зі Слов'янської міської ради (84112, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 2, код ЄДРПОУ 04052821) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Куреш» (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Юних Комунарів, 90, код ЄДРПОУ 25117619) судовий збір в сумі 1600 грн. 00 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 08.12.2017р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 13.12.2017р.

Суддя Ю.С. Мельниченко