Рішення

від 18.12.2017 по справі 908/2221/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 28/92/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2017 Справа № 908/2221/17

за позовом приватного акціонерного товариства Теплогенерація (53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, 56)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Бюро Інженербуд (69068, місто Запоріжжя, вул. Стефанова, буд. 32, офіс 1)

про стягнення 212362,40 грн.

Суддя Федорова Олена Владиславівна

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №7 від 30.12.2016р.

від відповідача: не з'явився.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 07.11.2017 року звернувся позивач - приватне акціонерне товариство Теплогенерація з позовною заявою до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю Бюро Інженербуд про стягнення передплати за договором №233 від 13.11.2013р. у розмірі 155440,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 56922,40 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №908/2221/17 призначено до розгляду судді Федоровій О.В.

Ухвалою суду від 07.11.2017 року порушено провадження у справі №908/2221/17, присвоєно справі номер провадження 28/92/17, судове засідання призначено на 21.11.2017 року. В порядку ст. 65 ГПК України, суд зобов'язав сторони надати документи для всебічного та повного з'ясування фактичних обставин справи. У зв'язку з неявкою представника відповідача, з метою всебічного та об'єктивного розгляду справи судове засідання було відкладено на 18.12.2017р.

Судом встановлено, що в ухвалах про порушення провадження у справі від 07.11.2017р. та про відкладання розгляду справи від 21.11.2017р. судом допущені описки щодо зазначення назви відповідача, а саме замість ТОВ Бюро Інженербуд помилково зазначено ТОВ Бюро Інженерстрой .

Згідно ст. 243 ГПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Суд вважає за необхідне виправити допущену в ухвалах про порушення провадження у справі від 07.11.2017р. та про відкладання розгляду справи від 21.11.2017р. описку щодо зазначення назви відповідача, а саме: замість ТОВ Бюро Інженерстрой зазначити ТОВ Бюро Інженербуд .

Судове засідання 18.12.2017р., відповідно до вимог ст. 222 ГПК України, здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Фіксування судового процесу за допомогою відеозаписувального технічного засобу судом не здійснювалось у зв'язку з відсутністю у суду такої технічної можливості.

В судовому засіданні суддею оголошено, що з 15.12.2017р. господарськими судами здійснено перехід на нову редакцію Господарського процесуального кодексу України, а тому, оскільки розгляд даної справи по суті судом вже було розпочато у попередньому судовому засіданні, суд продовжує розгляд справи по суті за правилами загального позовного провадження відповідно до норм чинного ГПК України.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, що викладені у позові, просив суд позов задовольнити в повному обсязі. Підставою для звернення з позовом до суду зазначено порушення відповідачем строків виконання робіт по першому та другому етапу робіт, які узгоджені сторонами умовами договору № 233 від 13.11.2013р. Приймаючи до уваги п. 7.3 вказаного договору, позивачем нараховані до стягнення штрафні санкцій (пеня та штраф). Позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 525, 526, 530, 611, 631, 849, 1212 ЦК України, ст. ст. 193, 230, 231 ГК України.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України.

Згідно з безкоштовним запитом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07.11.2017р. місцезнаходженням ТОВ Бюро Інженербуд є: 69068, м. Запоріжжя, вул. Стефанова, буд. 32, приміщення 1. Ухвали про порушення провадження у справі, відкладання розгляду справи надіслані за належною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Інших адрес відповідача в матеріалах справи не зазначено. В зв'язку з викладеним, адресат вважається належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи судом.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Теплогенерація (покупець, позивач у справі) та товариство з обмеженою відповідальністю Бюро Інженербуд (постачальник, відповідач у справі) 13.11.2013р. уклали договір № 233 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується здійснити реконструкцію крана мостового, який знаходиться в котельному цеху ПрАТ Теплогенерація на вантажопідйомність 5 тон. Постачальник повинен передати покупцю реконструйований кран мотовий у кількості 1 одиниці відповідно до Правил устаткування та безпечності експлуатації вантажопідйомних кранів підготувати проект на реконструкцію крана, видати паспорт на вантажопідйомний механізм, що вводиться в експлуатацію, виконати монтажні та пусконалагоджувальні роботи, провести ПТО та здати кран органам Держтехнагляду для вводу в експлуатацію, а покупець зобов'язується прийняти кран та оплатити вище перелічені послуги в порядку, що передбачені цим договором.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що ціна за цим договором складає 232.000,00 грн., в тому числі ПДВ 20%.

Відповідно до п. 3.2 договору строк поставки комплектуючих до крану - 10 календарних днів з моменту перерахування на розрахунковий рахунок постачальника попередньої плати відповідно до п. 4.1.1 цього договору.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що розрахунки за договором здійснюються покупцем на підставі виставлених постачальником рахунків в наступному порядку:

- загальна сума договору розбивається на три рівні частини. Перша частина складає 33,3% для придбання комплектуючих - сплачується протягом 10 банківських днів після підписання сторонами цього договору та виставлення постачальником рахунку на оплату (п.п. 4.1.1 договору);

- друга частина оплати у розмірі 33,3 % - сплачується протягом 20 календарних днів з моменту початку робіт по монтажу на підставі рахунку, який виставляється постачальником (п.п. 4.1.2 договору);

- остаточний розрахунок за цим договором у розмірі 33,4 % здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту підписання акта приймання-передачі виконаних робіт (п.п. 4.1.3 договору).

Відповідно до п. 8.1 договору реконструкція крана і пусконалагоджувальні роботи здійснюються постачальником відповідно до календарного плану (Додаток № 1), складеного постачальником і покупцем після надходження попередньої оплати на розрахунковий рахунок постачальника протягом 21 робочого дня з дня наступного за днем поставки комплектуючих для крана. Постачальник не пізніше двох робочих днів з дня наступного за днем закінчення монтажних робіт повідомляє про це постачальника.

Пунктом 8.2 договору встановлено, що постачальник зобов'язаний виконати своїми силами, за свій рахунок і з застосуванням своїх матеріалів роботи з пусконалагодження та введення в експлуатацію крана, реконструйованого за цим договором.

В пункті 8.3 договору сторонами узгоджений перелік пусконалагоджувальних робіт, які виконуються постачальником.

Пунктом 7.4 договору сторонами узгоджено, що у випадках, встановлених в п. 6.3 цього договору грошові кошти повинні бути повернуті покупцю потягом 3-х банківських днів з моменту письмової вимоги покупця.

Враховуючи положення п. 4.1 договору відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру № ІБ-0000099 від 31.10.2013 р. для внесення авансового платежу (попередню оплату) на суму 69600,00 грн. та рахунок-фактуру № ІБ-0000001 від 08.01.2014р. на суму 85840,00 грн.

Позивач платіжними дорученнями № 1310 від 26.12.2013 р. на суму 69600,00 грн. та № 734 від 01.07.2014р. на суму 85840,00 грн. перерахував на користь відповідача авансовий платіж.

Листом вих. 15 від 23.11.2015р. відповідач повідомив покупця (позивача у справі) про неможливість виконання прийнятих на себе зобов'язань у строки обумовлені договором, у зв'язку з чим зобов'язався закінчити роботи протягом грудня 2015 р. - січня 2016 р.

Внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань у строки визначені умовами договору та встановлені у листі № 15 від 23.11.2015 р., позивач скоригував на його адресу претензію № 625 від 01.11.2016 р. з вимогою як можливо швидше виконати роботи передбачені договором або протягом 3-х банківських днів з моменту отримання цієї претензії повернути грошові кошти.

Претензія отримана представником відповідача 07.11.2016 р. про що свідчить рекомендоване повідомлення від 02.11.2016р. (арк.с. 26).

Відповідач не вжив жодних дій для виконання зобов'язань за договором, грошові кошти на користь позивача не повернув, про наявність причин, що перешкоджають вчинити певні дії не повідомив.

06.04.2017р. позивач спрямував на адресу відповідача повідомлення про відмову від договору. Додатково зазначив про необхідність повернення грошових коштів в розмірі 155.440,00грн., які були перераховані на користь відповідача згідно платіжних доручень № 1310 від 26.12.2013 р. та № 734 від 01.07.2014 р.

Невиконання відповідачем зобов'язань за договором №233 від 13.11.2013р., наявність заборгованості, стало підставою для звернення позивача за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення попередньої оплати за договором № 233 від 13.11.2013р. у розмірі 155.440,00грн. підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем договір є змішаним договором, оскільки містить елементи договору поставки та договору підряду.

Згідно вимог ст. 712 ЦК України, - за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар (Товари), а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Частиною 1 ст. 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до п. 13.1 договору цей договір діє з моменту фактичного підписання його уповноваженими представниками сторін та діє до 31 грудня 2013 р., а в частині не виконання зобов'язань за договором - до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Частиною третьою ст.651 ЦК України передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Нормами ч. 2 ст. 849 ЦК України передбачено, що у разі якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодувати збитків.

Матеріали справи містять лист-повідомлення позивача № 197 від 06.04.2017 р. відповідно до якого, ПрАТ Теплогенерація , враховуючи наведені вище норми права, відмовився від послуг відповідача та вимагав повернути перераховані грошові кошти.

З огляду на викладене слідує, що договір № 233 від 13.11.2013р. припинив свою дію 31.12.2013 р., між тим у позивача наявні правові підстави для стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 155.440,00грн., які були перераховані на якого користь в рамках договору № 233 від 13.11.2013 р.

Статтею 1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні ;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Законодавець зазначає, що вимога про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні означає, що у разі припинення зобов'язання через неможливість його виконання, яке виникло внаслідок обставин, за які жодна із сторін не відповідає, або у зв'язку із добровільною відмовою від зобов'язання обох сторін, сторона, що виконала своє зобов'язання повністю або частково, має право вимагати повернення виконаного.

Як вже зазначалося вище в рамках дії договору, позивач, на підставі виставлених відповідачем рахунків-фактур здійснив авансовий платіж (попередню плату).

Матеріали справи містять гарантійний лист відповідача № 15 від 23.11.2015р., в якому постачальник зобов'язався виконати роботи за договором протягом грудень 2015 р. - січень 2016 р.

Внаслідок невиконання зобов'язань, позивач, враховуючи положення ст. 849 ЦК України відмовився від договору № 233 від 13.11.2013 р. та вимагав повернення авансового платежу.

Враховуючи, що належних доказів виконання відповідачем зобов'язань за договором № 233 від 13.11.2013 р., у строк встановлений як правочином так і гарантійним листом суду не надано, суд дійшов висновку про правомірність доводів позивача про припинення дії договору № 233 від 13.11.20113р. та відсутність правових підстав для утримання відповідачем грошових коштів у розмірі 155440,00грн.

На день розгляду спору відповідач належне виконання повернення набутих грошових коштів у розмірі 155.440,00 грн. не довів, тому вимоги позивача про стягнення 155.440,00 грн. суд визнав документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку порушенням відповідачем строків поставки комплектуючих та робіт по реконструкції Крана за цим договором , позивач, враховуючи п. 7.4 договору нарахував до стягнення 45322,40 грн. пені та 2190,00грн. штрафу.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.4 договору встановлено, що у разі порушення строків поставки комплектуючих та робіт по реконструкції Крана за цим договором постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від ціни робіт по Крану (згідно договору) за кожний день прострочення поставки Крана, за весь час прострочення та штраф у розмірі 5% від ціни робіт по Крану. У разі якщо прострочення поставки перевищило 10 календарних днів з моменту закінчення узгодженого строка поставки, покупець вправі відмовитися від приймання та оплати Крана, а якщо він вже сплачений - вимагати повернення грошових коштів.

Проаналізувавши норми наведеного діючого законодавства України та умови договору суд дійшов висновку, що надані позивачем розрахунки суми пені за період прострочення з 01.02.2016р. по 31.07.2016р. у розмірі 45322,40 грн. та 11600,00 грн. є вірними та виконаними з дотриманням вказаних норм права та умов договору, тому вимоги позивача щодо стягнення пені у розмірі 45322,40 грн. за період з 01.0.2016 р. по 31.07.2016 р. та 11600,00 грн. штрафу судом задовольняються.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів поставки товару та виконання робіт за договором або повернення авансового платежу, відповідач суду не надав, викладені в позові обставини не спростував.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 611, 615, 629, 631, 651, 849, 1212 ЦК України, ст. 193, 230 ГК України, ст.ст. 46, 74, 80, 129, 238, 240, 241, 243 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Виправити допущену в ухвалах про порушення провадження у справі від 07.11.2017р. та про відкладання розгляду справи від 21.11.2017р. описку щодо зазначення назви відповідача, а саме: замість ТОВ Бюро Інженерстрой читати ТОВ Бюро Інженербуд .

2. Позов задовольнити.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Бюро Інженербуд (69068, м. Запоріжжя, вул. Стефанова, буд. 32, офіс 1, ідентифікаційний код 36358951) на користь приватного акціонерного товариства Теплогенерація (53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, буд. 56, ідентифікаційний код 36358951) 155.440,00 грн. (сто п'ятдесят п'ять тисяч чотириста сорок грн. 00 коп.) передплати за договором, 45322,40 грн. (сорок п'ять тисяч триста двадцять дві грн. 40 коп.) пені, 11600,00 грн. (одинадцять тисяч шістсот грн. 00коп.) штрафу, 3185,45 грн. (три тисячі сто вісімдесят п'ять грн. 45 коп.) судового збору. Видати наказ.

Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги. Відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 238 ГПК України, 21 грудня 2017 р.

Суддя О.В. Федорова