Рішення

від 13.12.2017 по справі 908/2079/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 32/148/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2017 Справа № 908/2079/17

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ВР-АВТОТЕХАЛЬЯНС» (69002, м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта,2)

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «АВАНГАРД-ІНВЕСТ» (69063, м. Запоріжжя, вул. Благовіщенська/ОСОБА_2, 4/40)

про стягнення заборгованості в розмірі 3 430,20 грн.

Суддя Колодій Н.А.

За участю представників сторін:

Від позивача - ОСОБА_3, довіреність б/н від 04.12.2017.

Від відповідача - не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлені позовні вимоги про стягнення з ТОВ «АВАНГАРД-ІНВЕСТ» на користь ТОВ «ВР-АВТОТЕХАЛЬЯНС» заборгованість в сумі 3 430,20 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.10.2017 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2079/17, присвоєно справі номер провадження 32/148/17, з призначенням судового засідання на 06.12.2017.

Ухвала направлялась на адресу сторін в установленому законом порядку.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.12.2017 у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено до 13.12.2017.

У судовому засіданні 13.12.2017 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, пояснивши, що 31.03.2017 між ТОВ ВР-АВТОТЕХАЛЬЯНС (Постачальник) та ТОВ АВАНГАРД-ІНВЕСТ (Покупець) було укладено Договір №10417 про постачання товару. На виконання своїх зобов'язань по Договору, Позивач поставив Відповідачеві за видатковою накладною №ВР-17/04106 від 14.04.2017 р. відповідний товар - головку блоку 405, 406дв. в зборі на суму з ПДВ (20%) 16 859,70 грн. Відповідач отримав товар, що підтверджується довіреністю №92 від 14.04.2017. Відповідно до умов п. 7.1. Договору, Покупець повинен здійснити оплату вартості товару у термін 7 (семи) календарних днів з моменту отримання замовленого товару від Постачальника. Всупереч умовам Договору, відповідач здійснив часткову сплату заборгованості в сумі 13429,50грн. У зв'язку з чим за останнім залишається несплачена сума боргу в розмірі 3430,20грн. Позивач отримав від відповідача претензійну вимогу № 363 від 19.07.2017 про відшкодування збитків завданих неякісною поставкою товару. Листом №15 від 08.08.2017 позивач зазначив відповідачу, що останнім не було додано до претензії-вимоги достатніх документів для розгляду даної претензії позивачем та запропонував надати необхідні документи які б свідчили про невідповідність поставленого товару (головки блоку 405,406 дв. в зборі ТУ). Крім того, позивач направив на адресу відповідача лист № 16 від 08.08.2017 з вимогою сплатити заборгованість за Договором № 10417 від 31.03.2017 в сумі 3430,20грн. Однак, відповідач документи які б свідчили про невідповідність поставленого товару позивачу не надав, оплату боргу не здійснив. В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на ст.ст. 173, 193, 265 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, ч. 1 ст. 625, 629, 712 ЦК України, ст. 1, 2, 12 - 15, 44, 49, 54, 64, 82 ГПК України та просить позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача вдруге у судове засідання не з'явився. Відзив на позовну заяву та документи витребувані ухвалами суду від 23.10.2017 та 06.12.2017 не надіслав.

12.12.2017 на адресу господарського суду Запорізької області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю прибуття у судове засідання уповноваженого представника, а також продовження строку розгляду справи.

Суд розглянувши дане клопотання, залишає його без задоволення виходить з того, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд звертає увагу відповідача у справі на те, що сторони у справі № 908/2079/17 є юридичними особами, згідно зі ст. 28 ГПК України керівник підприємства зобов'язаний забезпечити явку компетентного представника для участі в судовому засідання або особисто прийняти участь при розгляді справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

13.12.2017 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Надання відзиву та документів, що підтверджують заперечення проти позову, є не обов'язком, а правом відповідача, в чому вбачається прояв принципу диспозитивності. Однак, відповідач своїм правом бути присутнім у судових засіданнях та надавати пояснення відносно предмету спору не скористався.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Як встановлено судом в ході судового вирішення спору, 31.03.2017 між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ВР-АВТОТЕХАЛЬЯНС» (далі - Постачальник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю АВАНГАРД-ІНВЕСТ (далі - Покупець) укладено договір №10417 (далі - Договір) , відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов'язується виготовляти та систематично поставляти і передавати у власність Покупцю визначений цим Договором товар (надалі іменується "товар"), а Покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Відповідно до п.1.2. Договору, найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим Договором, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), визначаються видатковою накладною (надалі іменується "видаткова накладна").

Відповідно до видаткової накладної № ВР-17/04106 від 14.04.2017, позивач поставив відповідачу товар - Головку блоку 405,406дв. в зборі, артикул - 406.3906562-10 на суму 16859,70 з ПДВ.

З матеріалів справи вбачається, що 14.04.2017 відповідач даний товар отримав за довіреністю № 92 від 14.04.2017.

Пункт 6.1. Договору, передбачає, що Покупець оплачує поставлений Постачальником товар за цінами, що визначені за одиницю у рахунку-фактурі, а також у фінансових документах (видаткової накладної) Постачальника.

Відповідно до умов п. 7.1. Договору, Покупець повинен здійснити оплату вартості товару у термін 7 (семи) календарних днів з моменту отримання замовленого товару від Постачальника.

Відповідно до п. 11.1, п. 11.2 Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2017.

Відповідно до банківських виписок (містяться в матеріалах справи) відповідач частково розрахувався з позивачем за поставлений товар на загальну суму 13 429,50 грн., а саме:

- 14.04.2017 р. в сумі 8 429,50 грн.

- 03.05.2017 р. в сумі 1 000,00 грн.

- 12.05.2017 р. в сумі 1 000,00 грн.

- 23.05.2017 р. в сумі 1 000,00 грн.

- 29.05.2017 р. в сумі 1 000,00 грн.

- 07.06.2017 р. в сумі 1 000,00 грн.

Залишок заборгованості в сумі 3 430,20 грн., із розрахунку: 16 859,70 грн. (вартість поставленого товару) - 13 429,50 грн. (сплачена сума боргу) відповідач на користь позивача не сплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.

З матеріалів справи вбачається, що 19.07.2017 відповідач звернувся з претензійною вимогою до позивача № 363 про відшкодування витрат (збитків).

В претензії-вимозі відповідач зазначив, що 14 квітня 2017 року ТОВ ВР-АВТОТЕХАЛЬЯНС поставило ТОВ АВАНГАРД-ІНВЕСТ головку блоку 405, 406дв. в зборі, за видатковою накладною № ВР-17\04106 до договору № 10417 від 31 березня 2017року. 17 квітня 2017 року вищевказану головку блоку було установлено на власний автомобіль ГАЗель 330239, рік випуску 2007, державний № НОМЕР_1. В ході експлуатації автомобіля простежувалося нерівномірна робота двигуна. 19 липня 2017 року проведено діагностику двигуна та установлено, що компресія у циліндрах двигуна нерівномірна та дорівнювала: І-12; II-10; III-11; ІV-8. Після дефектації головки блоку на ТОВ Імпульс-4 було виявлено не відповідність її ТУ (акт № 1261 від 19.07.2017). Для усунення недоліків головки блоку ТОВ Імпульс-4 виконало ряд робіт, вартість яких становила 3 531,60 грн. Зазначив, що Постачальник передав Покупцю товар (продукцію) неналежної якості. У зв'язку з вище викладеним, вимагає у триденний строк з дня отримання даної вимоги, відшкодувати витрати (збитки) ТОВ АВАНГАРД-ІНВЕСТ , за поставлений (проданий) неналежної якості товар.

У відповідь на претензію-вимогу про відшкодування витрат (збитків) № 363 від 19.07.2017, позивач направив відповідачу лист № 15 від 08.08.2017, в якому зазначив, що документів, достатніх для розгляду даної претензії не було надано, тому додатково просив надати наступні документи: гарантійний талон (або його копію), що був наданий разом з товаром, а саме головка блоку 405,406дв. в зборі, з відміткою про те, що вищевказана головка блоку 405,406дв. в зборі була встановлена на автомобіль ГАЗель 330239, рік випуску 2007, державний № НОМЕР_1 на сервісном підприємстві, яке має відповідний сертифікат відповідності на проведення даного виду робіт.; ОСОБА_2 (або його копію) № 1261 від 19.07.2017, виданий ТОВ Імпульс-4 згідно якого було виявлено невідповідність головки блоку 405, 406дв. в зборі ТУ.

Крім того, позивач направив на адресу відповідача вимогу № 16 від 08.08.2017 про оплату заборгованості за Договором № 10417 від 31.03.2017 в розмірі 3430,20грн.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини поставки.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобовязання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України ).

Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України ).

Відповідач доказів належного виконання зобов'язання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми не надав. Доказів поставки неякісного товару за Договором № 10417 від 31.03.2017 матеріали справи також не містять.

Враховуючи вищевикладене та те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір встановленого боргу відповідає фактичним обставинам справи та не спростовано відповідачем, вимога позивача про стягнення 3430,20грн. боргу за поставлений згідно договору №10417 від 31.03.2017 товар є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «АВАНГАРД-ІНВЕСТ» (69063, м. Запоріжжя, вул. Благовіщенська/ОСОБА_2, 4/40, п/р 26001500154099 в ПАТ КРЕДІ ОСОБА_4 м. Київ, МФО 300614, код ЄДРПОУ 32692239) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ВР-АВТОТЕХАЛЬЯНС» (69002, м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта,2, п/р 26003548288 в АТ ОСОБА_5 АВАЛЬ у м. Києві, МФО 380805, код ЄДРПОУ 36534473) суму боргу за договором № 10417 від 31.03.2017 у розмірі 3430 (три тисячі чотириста тридцять) грн. 20 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 84, 85 ГПК України « 19 » грудня 2017 року.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.