Рішення

від 05.12.2017 по справі 910/16745/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2017Справа №910/16745/17

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Е.С.Т"

до товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Фінансовий експерт"

про стягнення 881 874,71 грн.

Представники сторін:

від позивача: : Поліщук В.В. - представник за довіреністю № б/н від 20.10.2017 р.;

Биба В.П. - представник за довіреністю № б/н від 19.05.2017 р.;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Е.С.Т" до товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Фінансовий експерт" про стягнення 881 874,71 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 05.04.2016 року між ним та відповідачем укладено договір добровільного страхування наземного транспорту КАСКО №151.06.03.16, згідно якого було застраховано автомобіль НОМЕР_1.

Із вищезазначеним автомобілем відбулася дорожньо-транспортна пригода.

На виконання умов договору позивач направив на адресу відповідача заяву про виплату страхового відшкодування.

Оскільки, станом на дату подачі позову відповідач не виплатив страхового відшкодування, позивач звернувся в суд з вимогами про стягнення страхового відшкодування в розмірі 731 000,00 грн., пені в розмірі 79 679,00 грн., інфляційних збитків в розмірі 58 099,93 грн. та три проценти річних в розмірі 13 095,78 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.09.2017 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 23.10.2017 р.

В судове засідання 23.10.2017 р. представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 29.09.2017 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 39296725.

Представники позивача виконали вимоги ухвали суду від 29.09.2017 р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.10.2017 р. розгляд справи відкладено на 13.11.2017 р., у зв'язку із неявкою представника відповідача у судове засідання.

В судове засідання 13.11.2017 р. представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 29.09.2017 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Представник позивача подав заяву про зміну підстав позову та заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 836 747,20 грн., з яких 708 621,02 грн. сума заборгованості, 12 056,00 грн. - 3% річних, 73 342,17 грн. пеня та 42 728,01 грн. втрати від інфляції.

Представник позивача подав клопотання про продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.11.2017 року задоволено клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів. Продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів. Розгляд справи відкладено на 05.12.2017 року.

В судове засідання 05.12.2017 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 29.09.2017 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Представники позивача позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити позов, з урахуванням заяви про зміну підстав позову.

У відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково з урахуванням заяви про зміну підставу позову.

05.04.2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Т.Е.С.Т" (страхувальник, вигодонабувач) та товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Фінансовий експерт" укладено договір добровільного страхування наземного транспорту КАСКО №151.06.03.16.

Частиною 1 статті 6 Закону України Про страхування передбачено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Відповідно до ч.1 статті 16 Закону України Про страхування договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з п.1.1 договору, предметом страхування є легковий автомобіль НОМЕР_1, номер шасі ТЗ НОМЕР_3.

Строк дії договору страхування з 06 квітня 2016 року до 24 години 05 квітня 2017 року (п.2.7 договору).

Частиною 2 статті 8 Закону України Про страхування передбачено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до п3.1 договору, страховими випадками за цим договором є, зокрема, ДТП (дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу, а також інші події, що сталися в процесі руху застрахованого транспортного засобу).

Із застрахованм автомобілем 15.11.2016 року відбулась дорожньо-транспортна пригода, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою Оболонського управління поліції ГУ НП у м. Києві № 3846/411 від 17 листопада 2016 року.

Як зазначено позивачаем, про вищезазначену подію відразу повідомлено відповідачу, проте представник відповідача відмовився виїхати на місце події.

Відповідно до п.6.2.6 договору, страхувальник зобов'язаний у випадку настання події, що має ознаки страхового випадку, письмово повідомити про це страховика протягом 2 (двох) днів з дня, коли страхувальнику стало відомо про її настання, а також виконати інші дії, передбачені цим договором.

На виконання умов договору позивач направив ТДВ СК Фінансовий експерт заяву про виплату страхового відшкодування за встановленою формою та необхідні супровідні документи, яка датована 18.11.2016 року.

В розділі 8 договору передбачено, що факт настання страхового випадку в залежності від характеру події, що має ознаки страхового випадку, і обставин, за яких вона мала місце, має бути підтверджена такими документами, зокрема: заявою-повідомлення страхувальника про настання страхового випадку за формою, визначенгою страховиком, у випадку ДТП- довідкою з органів поліції, іншими документами з урахування обставин конкретної події, що має ознаки страхового випадку, які підтверджують факт, обставини та наслідки події, розмір збитку, виконання страхувальником умов цього договору.

Листом №35 від 01.02.2017 року позивач звернувся до відповідача з вимогою прийняти рішення по справі №12888 в найкоротші строки та здійснити виплату страхового відшкодування.

У відповідь, листом вих.. №35 від 08.02.2017 року відповідач повідомив позивача про те, що станом на 07.02.2017 року ним не одержано всіх документів, передбачених розділом 8 та 9 договору. Після отримання всіх необхідних документів страховик зможе повернутися до розгляду справи за подією, що мала місце 15.11.2016 року.

Листом №49 від 23.02.2017 року позивач надіслав на адресу відповідача додаткові документи (копія трудової книжки водія, копія наказу по особовому складу №36 від 20.05.2016р., копія заяви-повідомлення про страховий випадок та про виплату страхового відшкодування вх.. №464).

Листом №73 від 02.03.2017 року відповідач повідомив позивача про те, що націлений на подальшу співпрацю та мирне врегулювання всіх питань та вживає усіх заходів для з'ясування причин та обставин події, що має ознаки страхового випадку, зокрема направлено запити до компетентних органів для отримання необхідних документів.

Листом №35 від 22.03.2017 року позивач направив відповідачу копію рахунку №ЕЛюС-0000491 від 13.01.2017 року ТОВ ВіДі Еліт , а також зазначив, що направив усі документи, що вимагаються розділами 8 та 9 договору. Та, черговий раз вимагав прийняти рішення по справі №12288 в найкоротші строки та здійснити виплату страхового відшкодування.

Відповідно до ч.1 статті 25 Закону України Про страхування здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно з п. 10.1 договору страховик протягом 10 (десяти) робочих днів з дня одержання всіх необхідних документів, передбачених договором, приймає рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування. А відповідно до п. 10.2 договору страховик має право відстрочити прийняття рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування на строк до 3 (трьох) місяців з моменту отримання всіх необхідних документів.

Відповідно до п. 9.3 договору страхове відшкодування виплачується страхувальнику або вигодонабувачу, або визначеній вигодонабувачем особі, протягом 10 (десяти) робочих днів з дати затвердження страхового акту, шляхом безготівкового перерахунку (рахунок зазначає сторона призначена отримувачем такого відшкодування).

В матеріалах справи наявний звіт № 75/88.01.17 від 11.01.2017 р. про утилізаційну вартість КТЗ (автомобіль НОМЕР_2),відповідно до якого ринкова вартість непошкодженого КТЗ становить 1 605 462,03 грн.

Згідно оцінки вартості ремонту, яка була проведена ТОВ ВіДі Еліт (рахунок № ЕЛюС-0000491 від 13.01.2017 р.), вартість ремонту становить 1 221 760,38 грн.

Відповідно до п. 2.1 договору, страхова сума становить 931 000,00 грн.

Згідно пп. 2.8.4 договору, врахування зносу при здійсненні ремонту не здійснюється, а відбувається зміна старих складових на нові. При цьому, ремонт відбувається на будь-які СТО, в тому числі і на гарантійній (пп. 2.8.3. Договору).

Відповідно до п. 8.10. та пп. 8.10.1 договору, документами, що підтверджують розмір збитку, заподіяного власнику застрахованого ТЗ в результаті страхового випадку є документи СТО, яка буде виконувати ремонт застрахованого ТЗ - кошторис, калькуляція, рахунок-фактура, наряд-замовлення або інший документ, який містить розрахунок вартості ремонту та (або) документ, що підтверджує витрати на ремонт ТЗ на СТО.

Отже, рахунок № ЕЛюС-0000491 від 13.01.2017 р. є належним доказом, що підтверджує розмір збитку, заподіяного позивачу.

Згідно пп. 9.5.5 договору, якщо страхова сума, визначена п. 2.1. Договору, виявляється меншою ніж 80 % ринкової (дійсної) вартості ТЗ та/або застрахованого ДО на момент настання страхового випадку, страховик розраховує та виплачує страхове відшкодування (фактично - страхову виплату) із застосуванням пропорції, що дорівнює відношенню страхової суми (п. 2.1. договору) до ринкової (дійсної) вартості ТЗ та/або ДО на момент настання страхового випадку.

Як зазначалося вище, ринкова вартість непошкодженого застрахованого авто становить 1 605 462,03 грн., 80 % від цієї вартості становить - 1 284 369,62. Страхова сума, визначена п. 2.1. договору, становить 931 000,00 грн. Отже, страхова сума є меншою ніж 80 % ринкової (дійсної) вартості застрахованого авто. Тому для розрахунку страхової виплати потрібно застосовувати пропорцію, зазначену в пп. 9.5.5 договору.

Розрахунок пропорції: 931 000,00 грн. (страхова сума) : 1 605 462,03 грн. (ринкова (дійсна) вартість ТЗ) = 0,58;

1 221 760,38 грн. (розмір збитків позивача, відповідно до рахунку № ЕЛюС-0000491 від 13.01.2017 р) * 0,58 = 708 621,02 грн. (розмір страхової виплати).

Таким чином, розмір страхової виплати із застосування коефіцієнта, передбаченого пп.9.5.5 договору становить 708 621,02 грн.

Враховуючи те, що позивачем надано визначені договором документи, а відповідачем не здійснено страхової виплати та не відмовлено у її випалті, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового вілшклдування в розмірі 708 621,02 грн. є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

У зв'язку з простроченням виплати позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 73 342,17 грн., три проценти річних в розмірі 12 056,00 грн. та індекс інфляції в розмірі 42 428,01 грн. за період з 20.04.2017 року по 13.11.2017 року.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1, 2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч.1 статті 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Пунктом 6.1.5. Договору, передбачено, що при необгрунтованому порушенні строку виплати страхового відшкодування, за наявності відповідної вимоги, сплатити Страхувальнику пеню у розмірі 0,05% від суми страхового відшкодування за кожен день прострочення.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розрахунок пені:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір пені за кожний день простроченняСума пені за період прострочення 708621.02 20.04.2017 - 20.10.2017 184 0.05 % 65193.13 За перерахунком суду загальний розмір пені становить 65 193,13 грн. та підлягає задоволення.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 8 149,04 грн. не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з розрахунком 3% річних в розмірі 12 056,00 грн. та індекс інфляції в розмірі 42 728,01 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 с. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Фінансовий експерт" (02099, м. Київ, вулиця Бориспільська, будинок 9, ідентифікаційний код: 32641358) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Е.С.Т" (01033, місто Київ, вулиця Шота Рустравелі, 31-Б; ідентифікаційний код: 32667140) основний борг в розмірі 708 621 (сімсот вісім тисяч шістсот двадцять одна) грн.. 02 коп., пеню в розмірі 65 193 (шістдесят п'ять тисяч сто дев'яносто три) грн. 13 коп., три проценти річних в розмірі 12 056 (дванадцять тисяч п'ятдесят шість) грн.. 00 коп., індекс інфляції в розмірі 42 728 (сорок дві тисячі сімсот двадцять вісім) грн.. 01 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 12 429 (дванадцять тисяч чотириста двадцять дев'ять) грн. 46 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 22.12.2017 року.

Суддя С.М. Мудрий