Рішення

від 12.12.2017 по справі 910/16925/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2017Справа №910/16925/17 За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Житлово-будівельного кооперативу "Керамік"

про стягнення 54 565,81 грн.

Суддя Ярмак О.М.

Представники:

Від позивача: Кирищук В.П. за дов.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВНИ СПРАВИ:

Пред'явлені вимоги про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у сумі 54 565,81 грн. по договору № 510292 від 03.11.1998.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2017 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 21.11.2017.

У судовому засіданні представник позивача подав клопотання про продовження строку вирішення спору в порядку ст. 69 ГПК України.

У судовому засіданні 21.11.2017 було винесено ухвалу про продовження строку розгляду спору та оголошено перерву на 05.12.2017.

05.12.2017 суд оголосив перерву у розгляді справи до 12.12.2017.

У судовому засіданні 12.12.2017 представник позивача позовні вимоги підтримав, подав документи для долучення до матеріалів справи.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, свого представника у засідання суду не направив, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином.

За таких обставин, справа розглядається за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

03.11.1998 між підприємством Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (постачальник), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Київенерго" та Житлово-будівельним кооперативом "Керамік" (споживач) укладено Договір № 510292 про постачання електричної енергії у гарячій воді, предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді на умовах, передбачених цим договором.

Пунктом 2.2.1 договору передбачено, що постачальник зобов'язаний постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та обсягах згідно з Додатком № 1 до цього договору.

Відповідно до п. 2.3.1 договору споживач зобов'язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку 1 до договору, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Додатком № 4 до Договору сторони погодили порядок розрахунків за теплову енергію.

Відповідно до п. 2 додатку № 4 до договору, абонент щомісячно з 12 по 15 число отримує в районному відділі теплозбуту № 2 за адресою: вул. Червоногвардійська, буд. № 38, табуляграму фактичного споживання за попередній період на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Пунктом 3 додатку № 4 до договору передбачено, що сплату, за вказаними в п. 2 цього додатку документами абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця, при цьому: в разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, йому пред'являється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць (згідно додатку № 1 до договору).

Як зазначає позивач, відповідач свої зобов'язання за договором порушував, внаслідок чого за період з 01.10.2015 по 01.02.2016 у нього утворилась заборгованість за використану теплову енергію у розмірі 39 000,00 грн., що підтверджується обліковими картками (табуляграмами) та довідкою про надходження коштів за спожиту теплову енергію, копії яких наявні в матеріалах справи.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами правочину, суд дійшов до висновку, що даний договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п. 6 ст. 265 Господарського кодексу України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частинами 1-3 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Положеннями ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Положеннями ч. 6. та ч. 7 ст. 276 Господарського кодексу України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно ст. 20 Закону України "Про теплопостачання", тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Відповідач письмового відзиву на позов, свого контррозрахунку суми позову не надав.

Доказів оплати відповідачем суми 39 000,00 грн. основного боргу, в тому числі в установленому договором строки, суду не надано.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3359,17 грн. 3% річних та 12206,64 грн. інфляційної складової боргу, розрахованими в період з грудня 2015 по серпень 2017 року.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Приймаючи до уваги наведені вище приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім процентів річних від простроченої суми та збитків від інфляції, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд приймає його як обґрунтований та вірний, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 3359,17 грн. 3% річних та 12206,64 грн. інфляційної складової боргу підлягають задоволенню.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір за результатами розгляду справи відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Керамік" (02152, м.Київ, вул.Березняківська, 12. Код ЄДРПОУ 22884838) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) суму основного боргу у розмірі 39 000 (тридцять дев'ять тисяч) грн. 00 коп., інфляційних втрат у розмірі 12 206 (дванадцять тисяч двісті шість) грн.64 коп., суму 3 % річних у розмірі 3 359 (три тисячі триста п'ятдесят дев'ять) грн. 17 коп., судовий збір у розмірі 1600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.12.2017

Суддя О.М.Ярмак