Рішення

від 13.12.2017 по справі 921/609/17-г/5

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 грудня 2017 рокуСправа № 921/609/17-г/5

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрушків Г.З.

Розглянув справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" вул. Матросова, 10, м.Заводське, Лохвицький район, Полтавська область, 37240 (поштова адреса: вул.Шевченка, 1, с.Забойки, Тернопільський район, Тернопільська область, 47721)

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Микулинецький Бровар" вул. Набережна, 33, смт.Микулинці, Теребовлянський район, Тернопільська область,48120

про стягнення 12 069,27 грн.

За участю представників від:

Позивача: ОСОБА_2 - представник (довіреність №152 від 29.11.2017);

Відповідача: не з'явився;

Суть справи:

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз'яснено права і обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України.

Приватне акціонерне товариство "Райз-Максимко" звернулося в господарський суд Тернопільської області із позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Микулинецький Бровар" про стягнення 12 069,27 грн., з яких: 10 106,33 грн. - інфляційні та 1962,94 грн. - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог, позивач у позовній заяві посилається на те, що ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Микулинецький Бровар" не виконав своїх зобов'язань щодо оплати наданих послуг йому, які відображені в актах виконаних робіт № 1565 від 30.09.2014 та №1589 від 30.09.2014, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 85600грн.10коп., яку (заборгованість), а також нараховані за несвоєчасно проведені розрахунки інфляційні втрати та три проценти річних, нараховані станом на 11.03.2016, стягнуто з відповідача рішенням господарського суду Тернопільської області від 01.06.2016 у справі №921/151/16-г/11, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.10.2016, а оскільки остаточний розрахунок за надані послуги, відповідач здійснив лише 15.12.2016, то відповідно відповідачу за несвоєчасне виконання зобов'язань донараховано втрати від інфляції за період з 12.03.2016 по 15.12.2016 в сумі 10 106,33 грн. та три проценти річних за період з 12.03.2016 по 15.12.2016 в сумі 1962,94 грн., які просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

Ухвалою господарського суду від 27.10.2017 порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні 28.11.2017 на 11:00 год. Розгляд даної справи відкладався на 13.12.2017 з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, на виконання вимог ухвали суду від 28.11.2017 року надав докази виконання органом ДВС рішення господарського суду Тернопільської області від 01.06.2016 у справі 921/151/16-г/11.

Відповідач участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку (повідомлення про вручення поштового відправлення знаходиться в матеріалах справи), причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов суду не надав, як і не надав пояснень щодо причини неподання чи неможливості подання відзиву на позов, клопотань про відкладення розгляду справи не заявив.

У зв'язку з наведеним та відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

На підставі усної домовленості Приватне акціонерне товариство "Райз-Максимко" (позивач по справі) надав ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Микулинецький Бровар" (відповідачу по справі) послуги на суму 100000грн. 10коп., що підтверджується актом виконаних робіт (надання послуг) № 1565 від 30.09.2014 та актом виконаних робіт (надання послуг) №1589 від 30.09.2014, які підписані представниками сторін, без будь-яких зауважень та скріплені печатками товариств.

В рахунок оплати заборгованості за надані послуги ПАТ "Райз -Максимко" в особі Тернопільської філії отримано від ТОВ "Микулинецький бровар" пивну дробину на загальну суму 14 400,00 грн. та станом на 23.12.2015 відповідач заборгував позивачу 85 600,10грн.

Позивачем направлено на адресу відповідача вимогу про оплату заборгованості №172 від 29.12.2015. Проте, ТОВ "Микулинецький бровар" не виконано зобов'язання по сплаті заборгованості.

Як слідує з матеріалів справи, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати за надані послуги, позивач звернувся з позовом в господарський суд Тернопільської області, Рішенням якого (господарського суду Тернопільської області) від 01.06.2016 року у справі №921/151/16-г/11 стягнуто з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Микулинецький Бровар на користь Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко- 85 600 грн. 10 коп. - суму основного боргу, 428 грн. 00 коп. - інфляційні нарахування та 464 грн. 35 коп. - 3 % річних, нарахованих за період з 06.01.2016 по 11.03.2016 , а також 1372,57 грн. в повернення сплаченого судового збору. Дане рішення, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.10.2016 залишено без змін.

Відповідно до ч.3 ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, вищезазначеним рішенням господарського суду Тернопільської області від 01.06.2016 року у справі №921/151/16-г/11, яке у встановленому законом порядку набрало законної сили, встановлено факт надання позивачем послуг на загальну суму 100000грн. 10коп., згідно акту виконаних робіт (надання послуг) № 1565 від 30.09.2014 та акту виконаних робіт (надання послуг) №1589 від 30.09.2014 та факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати за надані послуги, а відтак, відповідно до вимог ст..35 ГПК України зазначені обставини є доведеними і не потребують доказування у даній справі.

Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідальність за порушення грошового зобов'язання встановлена ст. 625 ЦК України відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за ввесь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Як слідує з матеріалів справи, а саме наданого позивачем листа Теребовлянського районного відділу ДВС №11809 від 07.12.2017, у якому зазначено, що згідно платіжного доручення №2186 від 12.12.2016 на виконання наказу господарського суду Тернопільської області від 28.10.2016 року у справі №921/151/16-г/11 борг сплачено в повній сумі, 13.12.2016 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із фактичним виконанням рішення суду, а тому факт прострочення платежу мав місце, і відповідно позовні вимоги про стягнення з відповідача втрат від інфляції в сумі 9252,65 грн. за період з 12.03.2016 по 11.12.2016 та три відсотки річних в сумі 1929,51грн. за період з 12.03.2014 по 11.12.2016 підлягають до задоволення як правомірно заявлені (згідно розрахунку , проведеного судом за допомогою інформаційно-аналітичного центру "Ліга").

Позовні вимоги в частині стягнення втрат від інфляції в сумі 853,68грн. та три відсотки річних в сумі 33,43 грн. заявлені безпідставно і задоволенню не підлягають.

При таких обставинах та відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526, 617, 625 ЦК України. ст..193 ГК України позов в частині стягнення 9252,65 грн. втрат від інфляції та 1929,51грн. три процентів річних підлягає задоволенню, як обґрунтовано заявлений та підтверджений матеріалами справи і по суті неоспорений відповідачем.

Судовий збір, згідно ст. 49 ГПК України, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Микулинецький Бровар" вул. Набережна, 33, смт.Микулинці, Теребовлянський район, Тернопільська область,48120, код ЄДРПОУ 00382912 на користь Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" вул.Матросова, 10, м.Заводське, Лохвицький район, Полтавська область, 37240, код 30382533 - 9252грн. 65 коп. втрат від інфляції, 1929грн. 51коп. - 3% річних, 1600грн. 00коп. судового збору.

4. В решті позову - відмовити.

5. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення, через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено "21" грудня" 2017 року

Суддя Г.З. Андрушків