Рішення

від 20.12.2017 по справі 920/980/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.12.2017 Справа № 920/980/17 Господарський суд Сумської області, у складі головуючого судді Спиридонової Н.О., при секретарі судового засідання Гребенюк С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 920/980/17 в порядку загального позовного провадження

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Сумитеплоенерго , м. Суми,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Стріла , м. Суми,

про стягнення 52062 грн. 08 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 26.09.2017 № 49),

від відповідача: не з'явився.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 52062 грн. 08 коп. заборгованості за договором № 422-Т від 01.10.2007 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, з яких 42350,82 грн. основна заборгованість, 841,67 грн. 3% річних, 5234,76 грн. пені та 3634,83 грн. інфляційних збитків, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147VІІІ, чинної з 15.12.2017, передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно ст. 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Враховуючи, що провадження у даній справі було порушено 20.10.2017, а в даному судовому засіданні суд перейшов до розгляду справи по суті, то суд розглядає дану справу в порядку загального позовного провадження та здійснює розгляд справи із стадії розгляду справи по суті і за правилами ГПК України, з урахуванням змін, які набрали чинності 15.12.2017.

20.12.2017 позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, оскільки відповідачем була сплачена сума основного боргу в розмірі 42350,43 грн., судовий збір в сумі 1600,00 грн. та просить суд стягнути з відповідача 5234,76 грн. пені, 841,67 грн. 3% річних, 3634,83 грн. інфляційних збитків.

Відповідач в судове засідання не з'явився, проте подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову, оскільки сума основного боргу та судові витрати були сплачені відповідачем в добровільному порядку, а щодо заявлених позивачем вимог про стягнення 3% річних, пені та інфляційних збитків відповідач заперечує, оскільки вони є похідними від основної заборгованості, а основна заборгованість на момент розгляду справи вже відсутня. Також відповідач просить провести судове засідання без участі його представника.

Враховуючи час, наданий сторонам для підготовки до судових засідань в даній справі та для подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, суд дійшов висновку, що є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, суд встановив.

01.10.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю Сумитеплоенерго (позивач - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма Стріла (споживач - відповідач) був укладений договір № 422-Т про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води (далі Договір), об'єктом надання послуг якого є нежитлове приміщення за адресою: м. Суми, вул. Казацький вал, 2, м. Суми, вул. Заливна, 1.

Відповідно до п. 1.1 Договору позивач зобов'язується надавати відповідачу вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а відповідач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором.

Пунктом 3.2. вищезазначеного Договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Відповідно до п. 3.3. та 3.5. Договору, відповідач до 15-го числа розрахункового періоду повинен був сплачувати вартість зазначеної в договорі кількості спожитої теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період. Остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Факт отримання відповідачем послуг підтверджується актами приймання передачі теплової енергії за період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року на загальну суму 42350 грн. 82 коп. ( а.с. 19-25).

Відповідні рахунки на оплату наданих послуг (а.с. 26-39) були отримані відповідачем, що підтверджується матеріалами справи.

У порушення вимог чинного законодавства та умов Договору відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав. За період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 42350 грн. 82 коп., що підтверджується відомістю розрахунків за період з 01.10.2016 по 11.10.2017 доданою позивачем до його позову (а.с. 7).

Згідно із частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору, а згідно вимог статті 610 цього ж Кодексу, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Факт погашення відповідачем існуючого перед позивачем основного боргу після порушення провадження у справі в сумі 42350 грн. 82 коп., судового збору в сумі 1600 грн. підтверджується матеріалами справи, зокрема квитанціями №№ 00010080, 00010079 від 05.12.2017, № 00010094 від 06.12.2017, № 00010116 від 07.12.2017, № 00010134 від 08.12.2017, № 00010152 від 11.12.2017.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи зазначені обставини, зокрема те, що матеріалами справи підтверджується факт сплати відповідачем на користь позивача суми основного боргу за договором в розмірі 42350 грн. 82 коп. та судового збору в сумі 1600 грн., провадження у справі в цій частині підлягає закриттю відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Згідно з п. 3 ч. 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно ч. 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Згідно п. 5.1.5 договору № 422-Т від 01.10.2007 у разі несвоєчасної сплати відповідачем грошових коштів, які передбачені термінами цього договору, за послуги позивача, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, (яка діяла на момент прострочення виконання грошового зобов'язання споживачем) від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен календарний день (враховуючи вихідні і святкові дні) прострочення виконання грошового зобов'язання. Споживач, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу виконавця зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 5234 грн. 76 коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 841 грн. 67 коп. 3 % річних, 3634 грн. 83 коп. інфляційних збитків.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на викладене, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасної оплати наданий послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, позовні вимоги в частині стягнення 841 грн. 67 коп. 3 % річних, 3634 грн. 83 коп. інфляційних збитків підлягають задоволенню як такі, що нараховані відповідно до вимог діючого законодавства, а також підтверджуються перевіреними судом розрахунками позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 178, 202, п. 2 ч. 1 ст. 231, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ :

1. Позов, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Стріла (40000, м. Суми, вул. Козацький Вал, 2, код ЄДРПОУ 14019641) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сумитеплоенерго (40022, м. Суми, вул. Друга Залізнична, 10, і.к. 33698892) 5234 грн. 76 коп. пені, 841 грн. 67 коп. 3 % річних, 3634 грн. 83 коп. інфляційних збитків.

3. В частині стягнення основного боргу в сумі 42350 грн. 82 коп. та судових витрат в сумі 1600 грн. 00 коп. провадження у справі закрити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 21.12.2017.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ Н.О. СПИРИДОНОВА