Рішення

від 14.12.2017 по справі 921/669/17-г/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 грудня 2017 рокуСправа № 921/669/17-г/14

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Руденка О.В. розглянув справу

за позовом Борщівського районного центру зайнятості вул. Січових Стрільців, 4-а, м. Борщів, Тернопільська область, 48702

до відповідача ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області вул. Шевченка, 34, м. Чортків, Тернопільська область, 48500 про стягнення виплаченого забезпечення (допомоги по безробіттю) ОСОБА_2 в сумі 4 221,13 грн. у зв'язку з призначенням пенсії по віку на пільгових умовах.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_3

відповідача - ОСОБА_4

суть справи:

Борщівський районний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Тернопільської області із позовом до відповідача ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про стягнення виплаченого забезпечення (допомоги по безробіттю) ОСОБА_2 в сумі 4 221,13 грн. у зв'язку з призначенням пенсії по віку на пільгових умовах.

Ухвалою від 22.11.2017р. суд визнав подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви і, як наслідок, порушив провадження по справі.

В обґрунтування заявлених вимог, підтриманих у судовому засіданні повноважним представником, позивач посилається на те, що внаслідок протиправного рішення Управління Пенсійного фонду України Борщівського району Тернопільської області, правонаступником якого є відповідач, гр. ОСОБА_2 своєчасно не отримав пенсійного забезпечення, яке йому гарантовано чинним законодавством, що у свою чергу надало ОСОБА_2 можливість зареєструватись у Борщівському районному центрі зайнятості, отримати статус безробітного та допомогу по безробіттю.

Відповідач, згідно заперечень на позов та наданих у судовому засіданні пояснень повноважним представником, заявлені позивачем вимоги не визнає та просить відмовити в їх задоволенні.

Учасникам судового процесу належні їм права та обов'язки, передбачені ст.ст.20,22,81-1 ГПК України, роз'яснено.

За відсутності передбачених процесуальним законодавством підстав, технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення учасників спору, судом встановлено наступне.

ОСОБА_5 звернувся за сприянням у працевлаштуванні до Борщівського районного центру зайнятості та зареєструвався 29.01.2014 р. Згідно наказу від 04.02.2014 р. №НТ140204 статус безробітного ОСОБА_2 надано відповідно до статті 43 Закону України «Про зайнятість населення» з 29.01.2014 р.

Згідно наказу від 11.02.2014 р. №НТ140211 ОСОБА_2 призначена допомога по безробіттю, як застрахованій особі залежно від страхового стажу відповідно до п.п. 1, 3, 4 ст. 22, п. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п. 2.1 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької, діяльності» : понад 10 років - 70% середньої з/п (доходу) залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: 100% - 90 календарних днів., 80% - 90 календарних днів., 70% - 180 календарних днів, з 05.02.2014 р. по 30.01.2015 р. Виплата допомоги по безробіттю ОСОБА_2 розпочата з 05.02.2014 р.

Наказом Борщівського районного центру зайнятості від 31.03.2014 р. №НТ140331 припинено реєстрацію ОСОБА_2 як безробітного та виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з працевлаштуванням відповідно до пп. 1 п. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" з 31.03.2014р.

Борщівським районним центром зайнятості (згідно повідомлення про розрахунок коштів №07/1282 від 11.09.2017 р.) нараховано та виплачено допомогу по безробіттю ОСОБА_2 за період перебування на обліку з 29.01.2014 р. по 30.03.2015 р. в сумі 4221,13 грн.

У лютому 2013 р. ОСОБА_2 звернувся до управління Пенсійного фонду України у Борщівському районі із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Рішенням комісії, яке оформлене протоколом від 01.02.2013 р. №149612 ОСОБА_2 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

В подальшому ОСОБА_2 звернувся до Борщівського районного суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного Фонду України в Борщівському районі про зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах.

Постановою Борщівського районного суду Тернопільської області від 23.05.2013 р. у справі №594/390/13-а, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014 р. №8247/13, позов ОСОБА_2 задоволено; визнано незаконним рішення комісії, яке оформлене протоколом від 01.02.2013 р. №149612 про відмову у призначені пенсії за віком на пільгових умовах та зобов'язано управління Пенсійного Фонду України в Борщівському районі призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах з 02.01.2013 р.

Вказані судові акти набрали законної сили.

З урахуванням наведених судових рішень, управлінням Пенсійного Фонду України в Борщівському районі ОСОБА_2 12.08.2014 р. призначено пенсію за віком на пільгових умовах з 03.01.2013 р.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 р. за №988, управління Пенсійного фонду України у Борщівському районі реорганізоване шляхом злиття в Чортківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області. Відтак, останнє суд вважає належним відповідачем у справі.

Борщівським районним центром зайнятості проведено перевірку обґрунтованості виплати матеріального забезпечення по безробітному ОСОБА_2 та встановлено, що під час перебування на обліку та отримання допомоги по безробіттю ОСОБА_2 отримував пенсію за віком на пільгових умовах (тракторист-машиніст) з 02.01.2013 р. згідно постанови Борщівського районного суду від 23.05.2013 р. №594/390/13-а.

На підставі Акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення №1 від 02.11.2016 р. та протоколу засідання робочої комісії з розслідування страхових випадків №7 від 08.09.2017 р., Борщівським районним центром зайнятості видано наказ №9 від 11.09.2017р. про повернення коштів, у відповідності до якого вирішено направити претензію до ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про повернення коштів в сумі 4 221,13 грн., які були виплачені безробітному ОСОБА_2 як допомога по безробіттю за період перебування на обліку з 29.01.2014 р. по 30.03.2015 р.

Претензію №07/1321 від 18.09.2017 р. на суму 4 221,13 грн. позивачем направлено рекомендованою кореспонденцією на адресу відповідача.

Відповідач у добровільному порядку не повернув виплачене забезпечення (допомогу по безробіттю) безробітному ОСОБА_2 у суму 4 221,13 грн., що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про їх стягнення з ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області в примусовому порядку.

Дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, виходячи з наступних міркувань.

Згідно з ч.1 ст.2 Закону України "Про зайнятість населення", відносини у сфері зайнятості населення регулюються Конституцією України, цим Законом, Кодексом законів про працю України, Господарським та Цивільним кодексами України, Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", іншими актами законодавства.

Згідно з п.2 ст.1 Закону України "Про зайнятість населення", безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Особи працездатного віку - особи віком від 16 років, які не досягли встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку (п.13 ст.1 Закону України "Про зайнятість населення").

За нормами п.1 ч.1 ст.43 Закону України "Про зайнятість населення", статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування (ч.2 ст.43 Закону України "Про зайнятість населення").

За приписами п.1 ч.1 ст.1 Закону, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно п.2, п.5 ч.1 ст.1 Закону, суб'єкти страхування на випадок безробіття - застраховані особи, а у випадках, передбачених цим Законом, також члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик; страховик - Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Пунктом 7 ч.1 ст.31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку.

Згідно з ч.1, 2 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Правила щодо відшкодування шкоди, завданої органом державної влади встановлені ст.1173 ЦК України, згідно якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

За приписами наведених правових норм відповідальність органу державної влади настає у випадку незаконного рішення, незаконної дії чи бездіяльності, шкідливого результату такої поведінки (шкода), причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою.

Відповідно до ч.3 ст.35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Матеріалами справи підтверджується факт вчинення відповідачем неправомірних дій, спричинених протиправним рішенням управління Пенсійного Фонду України в Борщівському районі. Наведене встановлено судом у постанові Борщівського районного суду Тернопільської області від 23.05.2013 р. у справі №594/390/13-а, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014 р. №8247/13, а відтак набрала законної сили.

Обставини, що встановлені у даних судових рішеннях з точки зору процесуального законодавства є преюдиційними та не потребують повторного доказування.

Таким чином, саме внаслідок незаконного рішення контролюючого органу гр. ОСОБА_2 своєчасно не отримав пенсійного забезпечення, яке йому гарантовано чинним законодавством. І виключно через цей протиправний локальний акт, вказаний громадянин був змушений стати на облік до центру зайнятості та отримувати допомогу як безробітний, що не має будь-яких доходів.

При цьому суд зазначає, що дані виплати проводилися за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, чим останньому було завдано шкоди.

Таким чином, суд констатує факт шкідливого результату протиправної поведінки відповідача та наявність причинового зв'язку між нею і шкодою, що завдана позивачу по справі.

Натомість, суд вважає безпідставними доводи Пенсійного фонду щодо наявності вини у заподіянні шкоди позивачу в діях громадянина ОСОБА_2, який не повідомив центр зайнятості про наявність судового спору з відповідачем. Адже, саме внаслідок протиправної відмови органів Пенсійного Фонду України у призначенні пенсії, зазначений громадянин був вимушений звернутися до позивача за одержанням допомоги по безробіттю, що свідчить про наявність вини відповідача у заподіянні збитків позивачу у справі.

В свою чергу, ні за Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", ні за будь - якими іншими законодавчими приписами, що регламентують спірні правовідносини, наявність спору особи з органом Пенсійного фонду України щодо призначення пенсії не є підставою для відмови у призначенні допомоги по безробіттю. Адже, сам по собі судовий розгляд ніяким чином не впливає на здійснення цих виплат. А фізична особа, яка є лише однією із сторін відповідної справи, до моменту проголошення судового рішення та набрання ним законної сили, про результати вирішення спору знати не може. Як наслідок, судом не встановлено у спірних правовідносинах, наведених у ч.1 ст.31 та п.3 ст. 36 Закону підстав, за наявності яких цивільно-правова відповідальність могла б бути покладена на застраховану особу.

Згідно з ч.1 статті 107 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Пенсійний фонд та його органи несуть відповідальність за шкоду, заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов'язків з адміністративного управління Накопичувальним фондом .

Матеріалами справи підтверджується наявність усіх передбачених чинним законодавством складових елементів правопорушення, що є підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди. Відтак, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до п.18 ч.1ст.5 Закону України "Про судовий збір" учасники даного спору звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

За ч. 3 ст.49 Господарського процесуального кодексу України та п. 4.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7, у випадках коли позивач звільнений від сплати судового збору та у разі задоволення позову повністю або частково, судовий збір стягується з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам) в доход Державного бюджету України лише у разі, якщо відповідач не звільнений від сплати цього збору.

Зважаючи на наведені правові норми судовий збір у даній справі стягненню не підлягає.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1, 2, 4-3, 12, 32, 33, 34, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (вул. Шевченка, 34, м. Чортків, Тернопільська область, 48500, ідент. код 41248539) на користь Борщівського районного центру зайнятості (вул. Січових Стрільців, 4-а, м. Борщів, Тернопільська область, 48702, ідент. код 21134756) виплаченого забезпечення (допомоги по безробіттю) безробітному ОСОБА_2 на суму 4 221 (чотири двісті двадцять одна) грн. 13 коп., у зв'язку із призначенням пенсії за віком на пільгових умовах, на р/р №37173304900030, МФО 838012, код 23588869 ГУДКСУ у Тернопільській області.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено 21.12.2017 р.

Суддя О.В. Руденко