Рішення

від 19.12.2017 по справі 923/1026/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2017 року Справа № 923/1026/17

Господарський суд Херсонської області у складі судді Павленко Н.А. при секретарі судового засідання Борхаленко О.А.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - уповн. предст., дов. від 30.12.2016р.

від відповідача: ОСОБА_2 - директор

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державної екологічної інспекції у Херсонській області, м.Херсон

до відповідача: Комунального підприємства "Три кринички", м.Херсон, сел.Комишани

про стягнення збитків

Описова частина рішення: Провадження у справі порушено за позовною заявою Державної екологічної інспекції у Херсонській області до Комунального підприємства "Три кринички" про стягнення 38736грн. 94коп. збитків, заподіяних державі порушенням законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Позовні вимоги обґрунтовано твердженням про недотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства.

Позивач зазначив, що проведеною Державною екологічною інспекцією у Херсонській області у період з 19 по 20 квітня 2016р. перевіркою відповідача щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, встановлено що у період з 01.04.2014р. по 30.07.2014р. КП "Три кринички" відповідно до записів журналу ПОД-11 здійснювали забір підземної води без дозволу на спеціальне водокористування з артезіанських свердловин №№ 20-10, 20 -11, 20-281, 20 -282.

Позивач вказує, що зазначеним порушення відповідачем норм природоохоронного законодавства завдано шкоди навколишньому природному середовищу у розмірі 46486,94грн, яка підлягає відшкодуванню, і стягнення якої з відповідача є предметом позову.

Відповідач проти позову не заперечує та визнає заподіяну шкоду.

В судовому засіданні 12.12.2017р. оголошувалась перерва до 19.12.2017р.

19.12.2017р. за вх.№2446/17 від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, яка обгрунтована частковим погашенням відповідачем суми завданих збитків у розмірі 16028грн., новою ціною позову зазначено 22708,94грн.

Відповідно до ч.2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи, що 15.12.2017р. набрала чинності нова редакція ГПК України, а суд до набрання чинності означеної редакції ГПК України, не перейшов до розгляду справи по суті, то дана справа знаходиться на стадії підготовчого провадження. З урахуванням означеного, суд задовольняє заяву позивача про зменшення позовних вимог та зазначає, що ціною позову є 22708,94грн., в якості заявлених до стягнення збитків заподіяних державі порушенням законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

19.12.2017р. за вх.№2/4578/17 від представника відповідача надійшло клопотання про залишення без розгляду клопотання про розстрочку виконання рішення суду поданого до суду 14.12.2017р. за вх.№2410/17. В означеному клопотанні представник відповідача також просив в порядку ст. 331 ГПК України надати розстрочку виконання рішення суду за наступним графіком:

серпень 2018 року -11354,47грн.;

грудень 2018 року - 11354,47грн.

Враховуючи визнання позову відповідачем та положення ч. 3 ст. 185 ГПК України, суд за результатами підготовчого провадження ухвалює рішення.

Відповідно до вимог ст.240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив.

Державною екологічною інспекцією у Херсонській області у період з 19.04.2016р. по 22.04.2016р., на підставі наказу від 18.04.2016 №285 та направлення на проведення планової перевірки від 18.04.2016 №250, було проведено планову перевірку КП "Три кринички" щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами. За результатами перевірки було складено акт №02-11/152.

Актом перевірки було встановлено, що КП "Три кринички" здійснює забір підземної води з чотирьох артезіанських свердловин №№ 20-10, 20-11, 20-281, 20-282 на підставі дозволу на спеціальне водокористування Укр 20.35 Хрс, виданого Департаментом екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації 30.07.2014р., терміном дії до 01.01.2016р., термін дії дозволу продовжено до 01.07.2017р.

Попередній дозвіл Укр 6944 -ХРС від 06.08.2011р. до 01.04.2014р.

КП "Три кринички" здійснювало забір підземної води без дозволу на спеціальне водокористування в період з 01.04.2014р. по 30.07.2014р. чим порушено вимоги п. 9 ст. 44 Водного кодексу України.

Відповідачем за період з 01.04.2014р. по 30.07.2017р. відповідно до записів журналів ПОД -11 самовільно забрано з артезіанських свердловин №№ 20-10, 20-11, 20-281, 20-282 - 45818 куб. м підземної води.

У зв'язку із виявленими порушенням та з урахуванням наданих відповідачем даних, Державною екологічною інспекцією у Херсонській області розраховано суму шкоди та складено претензію від 10.05.2016р. №09-13/16 щодо добровільного відшкодування шкоди заподіяної державі внаслідок самовільного, без відповідного дозволу спеціального водокористування у розмірі 46486,94грн. Розмір шкоди розраховано Інспекцією відповідно до п.9.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.07.2009р. №389, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 14.08.2009р. за №767/16783.

25.11.2016р. відповідачем було сплачено 7750грн. в якості відшкодування шкоди заподіяної державі внаслідок самовільного, без відповідного дозволу спеціального водокористування, що підтверджується платіжним дорученням №21 від 25.10.2016р. (а.с. 15).

Також, в судовому засіданні представником відповідача було надано платіжне доручення №923 від 25.10.2017р. (а.с. 26) про сплату 16028грн. в якості відшкодування шкоди заподіяної державі внаслідок самовільного, без відповідного дозволу спеціального водокористування.

Відповідачем залишились не сплачені збитки, заподіяні державі внаслідок самовільного, без відповідного дозволу спеціального водокористування у сумі 22708,94грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються, зокрема Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Водним кодексом України, а також іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до ст.48 Водного кодексу України Спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Статтею 49 Водного кодексу України унормовано, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування. Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства. Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. Видача (переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється безоплатно.

За приписами п.9) ст.44 Водного кодексу України, водокористувачі зобов'язанні здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав є відшкодування збитків та інші способи відшкодування шкоди.

Частиною 4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, за приписами частини 1 статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від плати за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Відповідно до ч. 1, п.6 ч.3 ст. 110 Водного кодексу України, відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування. Порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Згідно ст. 111 Водного кодексу України, Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. При цьому, юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Отже, при вирішенні даного спору на позивача покладається обов'язок довести розмір шкоди, завданої протиправною поведінкою, факт порушення відповідачем законодавства та причинний зв'язок між цим порушенням і завданою шкодою навколишньому середовищу. Відповідач, в свою чергу, для звільнення від відповідальності має довести відсутність своєї вини.

У п. 1.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001 р. N 02-5/744 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" зазначено, що вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника (статті 440 та 442 Цивільного кодексу).

Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Судом встановлено, що строк дії дозволу Укр 6944-ХРС, який був виданий 06.06.2011р. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області КП "Три кринички", закінчився 01.04.2014р.

Судом встановлено, що лише 30.07.2014р. відповідачем отримано новий дозвільний документ, а саме дозвіл Укр 20.35 Хрс, терміном дії до 01.07.2017р., який було продовжено до 01.07.2019р. виданого Департаментом екології та природних ресурсів Херсонської обласної адміністрації.

Факт здійснення забору підземної води з чотирьох артезіанських свердловин №№ 20-10, 20-11, 20-281, 20-282 без дозволу на спеціальне водокористування в період з 01.04.2014р. по 30.07.2014р. був зафіксований актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами №02-11/152, який є джерелом доказової інформації.

Враховуючи означене, судом встановлено наявність такої складової правопорушення, як протиправності дій КП "Три кринички", і заподіяння державі шкоди та причинно-наслідкового зв'язку між такою шкодою та вчиненими діями.

Окрім того, суд зазначає, що відповідач не заперечує своєї вени і визнає заподіяння збитків державі своїми діями, а саме забір підземної води без дозволу на спеціальне водокористування в період з 01.04.2014р. по 30.07.2014р.

Стосовно четвертої складової цивільного правопорушення, а саме шкоди, спричиненої правопорушенням, розмір якої має бути доведений позивачем, суд зазначає наступне.

На спірні правовідносини, пов'язані з нарахуванням позивачем збитків, завданих внаслідок здійснення забору підземної води без дозволу на спеціальне водокористування, поширюється дія Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.07.2009р. №389, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 14.08.2009р. за №767/16783 (надалі по тексту рішення -Методика)

Згідно з пунктом 9.1 Методики розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, здійснюється за формулою:

З сам = 5 х W х Тар (грн.), (23)

де W - об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, куб. м;

Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар'єрних та дренажних вод - грн/100 куб. м, води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн/10000 куб. м, води, яка входить до складу напоїв, - грн/куб. м). Для води з лиманів Тар аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для показника "Інші водні об'єкти", встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення.

Як зазначалося вище, з гідно записів журналів ПОД - 11 відповідачем у період з 01.04.2014р. по 30.07.2014р. без дозволу на спеціальне водокористування здійснено забір 45818куб.м підземної води.

Відповідно до ст. 255.5.2 Податкового кодексу України, рентна плата за спеціальне використання води в Херсонській області становить в 2016р. 67,64грн. за сто кубічних метрів підземної води.

Статтею 255.7 Податкового кодексу передбачено, що житлово - комунальні підприємства застосовують до ставок рентної плати коефіцієнт 0,3.

Відповідачем при розрахунку розміру збитків було застосовано наступні вихідні дані:

Зс.б =5х45818х0,6764х0,3 = 46486,94грн.

Суд перевірив здійснений позивачем розрахунок шкоди спричинений відповідачем без дозвільним спеціальним водокористуванням, та визнав його арифметично вірним.

Враховуючи часткове відшкодування завданих державі збитків, за відповідачем рахується 22708,94грн., в якості не відшкодованих збитків.

За таких обставин справи, враховуючи правильність розрахунку заявлених до стягнення збитків, заподіяних державі в результаті здійснення спеціального водокористування без дозволу, суд вважає позовні вимоги про стягнення збитків у розмірі 22708,94грн., такими, що підлягають задоволенню.

Окрім того, 19.12.2017р. від представника відповідача надійшла заява про розстрочку виконання рішення за наступним графіком сплати :

Серпень 2018 року - 11354,47грн.

Грудень 2018 року - 11354,47грн.

Представник позивача не заперечував проти задоволення клопотання відповідача та проти надання йому розстрочки виконання рішення по даній справі.

В судовому засіданні представником відповідача було пояснено, що комунальне підприємство на сьогодні перебуває у складному фінансовому становищі, що значно ускладнює виконання рішення суду. Представник відповідача також зазначив, що повністю визнає суму завданих збитків, та зазначив на частковому погашенні завданих збитків у сумі 23778грн.

Відповідно до ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до ч.1, 5 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

При цьому, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Однак, незважаючи на скрутне фінансове становище підприємство намагається виконувати свої зобов'язання.

При цьому, суд звертає увагу, що розстрочка - це не уникнення відповідальності відповідача, а, навпаки, організація та створення умов власне для виконання зобов'язання та покращення власного фінансового стану відповідача.

Також, суд взяв до уваги той факт, що позивач з розумінням поставився до викладених відповідачем обставин, шо утруднюють виконання рішення суду на даний час і щодо його фінансового стану відповідача і сам погодився на розстрочку виконання рішення.

Враховуючи означене, а також те, що позивач погоджується з розстроченням виконання судового рішення, суд приходить до висновку про задоволення клопотання представника відповідача та розстрочення виконання рішення суду на один рік до грудня 2018 року, за на ступним графіком виконання рішення суду:

серпень 2018 року - 11354,47грн.;

грудень 2018 року - 11354,47грн.

Судові витрати по сплаті судового збору по справі у розмірі 1600грн. покладаються на відповідача з урахуванням ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 1600грн. судового збору.

Керуючись ст, ст.123, 129, ст. 233, 238-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Три кринички" (код ЄДРПОУ 33172372) завдану навколишньому природному середовищу шкоду в розмірі 22708,94грн. на р/р333119331700009 фонду охорони навколишнього природного середовища Комишанської селищної ради, код класифікації доходів бюджету 24062100, код ЄДРПОУ 37959779, МФО 852010, УДКСУ у м. Херсон.

3. Стягнути з Комунального підприємства "Три кринички" (код ЄДРПОУ 33172372) на користь Державної екологічної інспекції у Херсонській області (код ЄДРПОУ 38044149) 1600грн. витрат по сплаті судового збору.

4. Надати Комунальному підприємству "Три кринички" розстрочку виконання рішення строком на один рік за на ступним графіком виконання рішення суду:

серпень 2018 року - 11354,47грн.;

грудень 2018 року - 11354,47грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно з ч.1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку передбаченому ст. 257 ГПК України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 22.12.2017р .

Суддя Н.А. Павленко