Ухвала

від 21.12.2017 по справі 757/68016/17-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/68016/17-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2017 року м. Київ

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю ОСОБА_3

прокурора ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання третьої особи, щодо якої вирішувалось питання про накладення арешту на майно, ОСОБА_3 про скасування арешту на майно, накладеного у кримінальному провадженні № 42017000000001340,

В С Т А Н О В И В :

До провадження слідчого судді надійшло клопотання третьої особи, щодо якої вирішувалось питання про накладення арешту на майно, ОСОБА_3 про скасування арешту на майно, накладеного у кримінальному провадженні № 42017000000001340, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25.07.2017 року в справі № 757/42543/17-к, а саме на грошові кошти, які містяться на рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , відкритих ОСОБА_3 у ПАТ «ПУМБ» (МФО 334851).

Зазначає, що арешт накладено необґрунтовано, оскільки йому не повідомлено підозру, відносно нього не здійснюється досудове розслідування. Відсутні та не зазначені докази того, що грошові кошти, які обліковуються на вказаних рахунках є речовими доказами у кримінальному провадженні. Крім того, накладений арешт паралізує його господарську діяльність як діяльність фізичної особи-підприємця.

У судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав клопотання.

Прокурор заперечив щодо його задоволення, мотивуючи тим, що арешт накладено обґрунтовано, потреба у вказаному заході забезпечення кримінального провадження в органу досудового розслідування не відпала.

Заслухавши пояснення учасників процесу за клопотанням та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив такі обставини.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Під час розгляду клопотання встановлено, що управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи підприємства імпортера ТОВ «Технологічна Група Маресто» (ЄДРПОУ 39589195), яке являються імпортерами, імпортовану продукцію реалізують за готівковим розрахунком фізичним особам підприємцям, а отриману готівку та сформований за рахунок зовнішньоекономічних операцій ПДВ, відпускають за певний відсоток під час проведення фінансово-господарських операцій з ТОВ«ЄВРОСТАНДАРТ 2000» (код ЄДРПОУ: 41388899); ТОВ«ЄВРОМАРКЕТ ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ: 41388679); ТОВ «РДК ГРУП» (код ЄДРПОУ: 41062372); ТОВ «НОРД ФУД» (код ЄДРПОУ: 41057968); ТОВ «ІМБІСС ГРУПП» (код ЄДРПОУ: 41053897); ТОВ «ЕСТІМАТІКА КОНСАЛТІНГ» (код ЄДРПОУ: 40962509); ТОВ «АБС ТЕХНІКА» (код ЄДРПОУ: 40958733); ТОВ «ТК-АКВАМАРІН» (код ЄДРПОУ: 40950734); ТОВ «АРІСС-ГРУП» (код ЄДРПОУ: 40944700); ТОВ «ДЕЦЕНТРА КОМ» (код ЄДРПОУ: 40919266);ТОВ «ТЕХНОСТАРТ ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ: 40916232); ТОВ «АПЕРОЛЬ» (код ЄДРПОУ: 40599699); ТОВ «ЛОГІСТІК ПРЕМІУМ» (код ЄДРПОУ: 40590701); ТОВ «ДИСТРИБУЦІЙНИЙ ТОРГОВИЙ ДІМ «АВРОРА» (ЄДРПОУ: 40043537);ТОВ «ТВО БУДМАКС» (код ЄДРПОУ: 39963771);ТОВ «РЕАЛОН» (код ЄДРПОУ: 39821860); ТОВ «МЮЛЬТОНЕ» (код ЄДРПОУ: 39670694);ТОВ «АМТ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ: 39650856); ТОВ «УКРТЕХТОРГ 2015» (код ЄДРПОУ: 39618168) та іншими підприємствами, які входять до складу транзитно-конвертаційної групи. В свою чергу організатори «транзитно-конвертаційної групи» надають послуги з мінімізації податкових зобов`язань, документального прикриття безтоварних операцій підприємствам реального сектору економіки України, використовуючи схему переведення безготівкових коштів у готівку та штучно формуючи податковий кредит з ПДВ.

Таким чином, у період з 04.01.2016 по 25.04.2017 посадові особи ТОВ «Технологічна Група Маресто» (ЄДРПОУ 39589195) за посередництвом організаторів транзитно-конвертаційної групи ухилились від сплати податків шляхом заниження податку на додану вартість на суму 5,3 млн. грн., що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25.07.2017 року в справі № 757/42543/17-к накладено арешт на грошові кошти, які містяться на рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , відкритих ОСОБА_3 у ПАТ «ПУМБ» (МФО 334851).

Вказаний арешт на грошові кошти накладався, оскільки вони відповідали критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та такий арешт по суті являє форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов`язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов`язується з особою, підозрюваною у вчиненні кримінального провадження.

Разом з тим, з наданих в обґрунтування клопотання документів, вбачається, що відносно ОСОБА_3 відомості до ЄРДР не внесені, досудове розслідування відносно нього не здійснюється.

Тому необхідності накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_3 з метою забезпечення збереження речових доказів немає.

Відповідно до абз. 2 п. 2.6. Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.02.2014 року щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст. 276-279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Враховуючи наведене, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.

З огляду на наведене правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.

Отже арешт ухвалою слідчого судді на грошові кошти ОСОБА_3 накладено необґрунтовано, оскільки арешт накладено на майно фізичної особи, яка не має статусу підозрюваного або обвинуваченого та не несе за законом матеріальну відповідальність за їх дії.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 3. ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Отже, процесуальний закон ставить в чітку залежність застосування заходів забезпечення кримінального провадження з обов`язком слідчого довести слідчому судді, що такі заходи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який слідчий зазначає у своєму клопотанні.

Разом з тим, при розгляді клопотання про скасування арешту прокурором не доведено наявність будь-яких фактичних даних (доказів), відповідно до яких є необхідність у збереженні накладеного арешту на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках.

Прокурор не довів та не зазначив конкретних фактичних обставин (час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення), які виправдовували б такий спосіб втручання у діяльність ОСОБА_3 .

Прокурором не доведено, яка сума грошових коштів обліковується на рахунках ОСОБА_3 , на котрі накладено арешт; якою є сума грошових коштів, на котрі накладено арешт з метою збереження речових коштів; чи вся сума грошових коштів, на котру накладено арешт, відповідає критеріям речових доказів; в чому це проявляється.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому дим Кодексом.

Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-И). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статгі 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

Отже, висновки прокурора, що кошти ОСОБА_3 , які знаходяться на рахунках в ПАТ «ПУМБ» мають ознаки таких, що були здобуті кримінально протиправним шляхом та відповідають положенням ст. 98 КПК України є припущеннями та спростовуються наданими доказами.

Крім того, слідчий суддя враховує і те, що з банківських виписок по рахункам ОСОБА_3 не вбачається будь-яких фінансово-господарських операцій з підприємствами, відносно яких здійснюється досудове розслідування.

Рахунок № НОМЕР_2 , відкритий ОСОБА_3 , є рахунком банківського вкладу, а рахунок № НОМЕР_1 , відкритий ним для здійснення фінансово-госпорадських операцій як фізичною особою-підприємцем, та на даний час на ньому обліковується 1 086 грн. 27 коп.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання та скасування арешту.

На підставі викладеного, керуючись ст. 174, 309 КПК України,

У Х В А Л И В :

Клопотання третьої особи, щодо якої вирішувалось питання про накладення арешту на майно, ОСОБА_3 про скасування арешту на майно, накладеного у кримінальному провадженні № 42017000000001340 задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25.07.2017 року в справі № 757/42543/17-к, а саме на грошові кошти, які містяться на рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , відкритих ОСОБА_3 у ПАТ «ПУМБ» (МФО 334851)6.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1