Рішення

від 21.12.2017 по справі п/811/1134/17

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2017 року справа № П/811/1134/17

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління дозвільно - погоджувальних процедур та адміністративних послуг Олександрійської міської ради Кіровоградської області (відповідач-1), Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області (відповідач-2), треті особи, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Олександрійська ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області (далі - третя особа 1), ПП «Управління виробничо-технічної комплектації» (третя особа 2) про визнання неправомірним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області індексний номер 16895782 від 31.10.2014 року щодо державної реєстрації податкової застави будівель та споруд, які знаходяться за адресою: Кіровоградська обл., м. Олександрія, вулиця Степова, будинок 1а; номер запису про обтяження 7537650.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що офоромлення податкової застави на майно, яке вже було предметом зареєстрованої іпотеки, здійснено помилково та зазначає, що об'єкти та споруди розташовані за адресою: Кіровоградська обл., м. Олександрія, вулиця Степова, будинок 1а не належать ПП "Управління виробничо-технічної комплектації".

На підставі усної ухвали від 12.12.2017 року занесеної до журналу судового засідання подальший розгляд справи проведено у порядку письмового провадження (а.с.241).

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що виробничі будівлі та споруди, що заходяться за адресою: Кіровоградська обл., м. Олександрія, вулиця Степова, будинок 1а відповідно до витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності зареєстровані за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно Реєстраційної служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області від 21.03.2013 року (а.с.45-46).

18.06.2014 року між Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" (іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (іпотекодавець, що діє в забезпечення виконання кредитних зобов'язань Приватного підприємства "Універсал Кран Сервіс") укладений договір іпотеки, відповідно до умов якого іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателя, зокрема виробничі будівлі та споруди (а.с.94-101).

В Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна містяться наступні відомості:

- номер запису про обтяження 6046286: зареєстровано 18.06.2014 приватним нотаріусом; підстава виникнення обтяження - договір іпотеки від 18.06.2014; предмет обтяження - виробничі будівлі та споруди; власник - ОСОБА_1; вид обтяження - заборона на нерухоме майно (а.с.153-155).

31.10.2014 року Олександрійською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області прийнято рішення про опис майна у податкову заставу щодо платника податків - ПП "УВТК", код ЄДРПОУ - 13756308 (а.с.71).

31.10.2014 року Олександрійською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області складено акт опису майна (а.с.72-73).

31.10.2014 року на підставі заяви податкового керуючого Олександрійською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області державний реєстратор прийняв рішення щодо державної реєстрації податкової застави будівель та споруд, які знаходяться за адресою: Кіровоградська обл., м. Олександрія, вулиця Степова, будинок 1а; номер запису про обтяження 7537650 (а.с.50).

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з пунктами 88.1, 88.2 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Пункт 89.1 статті 89 Податкового кодексу України встановлює, що право податкової застави виникає у разі:

несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (підпункт 89.1.1);

несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (підпункт 89.1.2).

Відповідно до положень пункту 89.2 статті 89 Податкового кодексу України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

За правилами пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Наведені норми Податкового кодексу України вказують, що право податкової застави виникає з дня виникнення податкового боргу, зокрема у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, і поширюється виключно на майно платника податків, який має податковий борг, та балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу.

Статтею 182 Податкового кодексу України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно з частиною 1 статті 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтею 576 цього Кодексу передбачено, що предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню. Застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації у випадках та в порядку, встановлених законом.Моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна (частини 1, 2, 4 статті 577 Цивільного кодексу України).

Так, відповідно до статті 4 Закону України Про іпотеку від 05.06.2003 № 898-IV (у редакції, чинній на момент реєстрації обтяження забійного пункту-аптеки за іпотечним договором від 01.12.2008) обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. У разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно.

Державна реєстрація здійснюється особою, на яку відповідно до законодавства покладені функції щодо державної реєстрації обтяжень нерухомого майна іпотекою, на підставі повідомлення іпотекодержателя, в якому зазначається така інформація: 1) відомості про іпотекодавця та іпотекодержателя: для іпотекодавця та іпотекодержателя - юридичних осіб відомості про: для резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців; для нерезидентів - найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу; для іпотекодавця та іпотекодержателя - фізичних осіб відомості про: для громадян України - прізвище, ім'я, по батькові, адресу постійного місця проживання та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; для іноземців, осіб без громадянства - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), адресу постійного місця проживання за межами України; 2) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані; 3) розмір основної суми заборгованості та процентів за основним зобов'язанням та/або посилання на правочин, в якому встановлено основне зобов'язання у разі, якщо іпотекою забезпечується задоволення вимог, які можуть виникнути в майбутньому; 4) строк повного виконання основного зобов'язання або строк дії іпотечного договору в разі, якщо іпотекою забезпечується задоволення вимог, які можуть виникнути в майбутньому; 5) посилання на видачу заставної, її номер.

Законодавством можуть бути встановлені додаткові вимоги до форми і змісту цього повідомлення. Обтяження нерухомого майна іпотекою, яка виникає відповідно до закону або рішення суду (включаючи податкову заставу, предметом якої є нерухоме майно), підлягають реєстрації відповідно до законодавства у тому ж реєстрі, в якому реєструються обтяження нерухомого майна іпотекою, яка виникла відповідно до договору.

Статтею 14 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень від 18.11.2003 № 1255-IV встановлено вищий пріоритет зареєстрованого обтяження над незареєстрованими обтяженнями, якщо інше не встановлено цим Законом. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.

Якщо відповідно до закону обтяжувач вправі притримати рухоме майно, що належить боржнику, для забезпечення своєї вимоги, пріоритет такого права притримання встановлюється з моменту його реєстрації. Якщо право притримання не було зареєстроване, воно не має пріоритету над зареєстрованими обтяженнями, але має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями.

Відповідно до пункту 93.1 статті 93 Податкового кодексу України майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:

отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку (підпункт 93.1.1);

визнання податкового боргу безнадійним (підпункт 93.1.2);

набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства (підпункт 93.1.3);

отримання платником податків рішення відповідного органу про скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження (підпункт 93.1.4).

У пункті 93.2 статті 93 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1 - 93.1.5 пункту 93.1 цієї статті.

Відповідно до статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до підпункту 87.3.1 пункту 87.3 статті 87 ПК України не може бути використане як джерело погашення податкового боргу платника податків, майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави.

З урахуванням вищенаведеного та наявних у матеріалах справи документів, будівлі та споруди, які знаходяться за адресою: Кіровоградська обл., м. Олександрія, вулиця Степова, будинок 1а не могли бути використані як джерело погашення податкового боргу, оскільки застава - іпотека зареєстрована у відповідному державному реєстрі до моменту виникнення права податкової застави.

Крім того, суд зазначає, що податковим керуючим Олександрійської ОДПІ не вжиті у повному обсязі заходи щодо виявлення майна боржника.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до статті 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 № 1952-IV обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема іпотека.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у редакції, чинній на момент реєстрації податкової застави) державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи; веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна; присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації; видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом; у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень; під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо оформлених речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

У частині 1 статті 15 цього Закону регламентовано порядок державної реєстрації прав та їх обтяжень, а саме:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам (частина 4 статті 15 вказаного Закону).

Згідно з частиною 9 статті 16 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація припинення іпотеки, обтяження проводиться на підставі заяви обтяжувача, яку він зобов'язаний подати протягом п'яти робочих днів з дня припинення іпотеки, обтяження самостійно або на письмову вимогу боржника чи іншої особи, права якої порушено через наявність таких реєстраційних записів.

У разі придбання (передачі) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки, державна реєстрація припинення іпотеки проводиться на підставі заяви державного виконавця.

Відповідно до пункту 1 частини 1, частини 2 статті 24 цього Закону у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Виходячи з аналізу зазначених норм, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; при прийнятті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень повинен встановити факт відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації, внесення записів до Державного реєстру прав.

Судом також встановлено, що у акті опису майна від 31.10.2014 року у найменуванні майна зазначено - "склад т/б рік забудови 1980 р." та не зазначено за якою адресою знаходиться таке майно.

Крім того, майно яке обтяжене податковою заставою, навіть не належить боржнику - ПП "Управління виробничо-технічної комплектації".

Отже, державний реєстратор РС Олександрійського МУЮ прийняв рішення від 31.10.2014 № 7537650 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на підставі заяви (реєстраційний № 16895766) податкового керуючого Олександрійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області без додержання вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , зокрема: не встановив відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону.

З урахуванням викладеного, рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області індексний номер 16895782 від 31.10.2014 року щодо державної реєстрації податкової застави будівель та споруд, які знаходяться за адресою: Кіровоградська обл., м. Олександрія, вулиця Степова, будинок 1а не можна вважати законним, прийнятим відповідно до порядку державної реєстрації прав та їх обтяжень, у зв'язку з чим дане рішення підлягає скасуванню.

Суд зазначає, що записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав (стаття 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 9, 19, 72, 73, 75, 77, 90, 205, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області індексний номер 16895782 від 31.10.2014 року щодо державної реєстрації податкової застави будівель та споруд, які знаходяться за адресою: Кіровоградська обл., м. Олександрія, вулиця Степова, будинок 1а; номер запису про обтяження 7537650.

Присудити на користь ОСОБА_1 (код - НОМЕР_1) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 320,00 грн. (триста двадцять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Управління дозвільно - погоджувальних процедур та адміністративних послуг Олександрійської міської ради Кіровоградської області (пр. Соборний, 59, м. Олександрія, 28000).

Присудити на користь ОСОБА_1 (код - НОМЕР_1) понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 320,00 грн. (триста двадцять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області (вул. Шевченка, 132, м. Олександрія, 28000).

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255КАС України.

Рішення суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_2