Рішення

від 20.12.2017 по справі 812/1955/17

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

20 грудня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1955/17

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є. розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області до товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Промсоюз про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах -,

ВСТАНОВИВ:

11 грудня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області (далі УПФУ в м.Сєвєродонецьку Луганської області або позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Промсоюз (далі ТОВ ВКФ Промсоюз або відповідач) про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком №1 за період з 01.11.2017 по 30.11.2017 в загальній сумі 5826,02 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що заборгованість відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 за період з 01.11.2017 по 30.11.2017 на користь Пенсійного фонду становить 5826,02 грн. Зазначена заборгованість виникла, у зв'язку з тим, що вказані суми в розрахунках, які надсилались на адресу відповідача, не були сплачені останнім.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином, просив суд розглянути справу без участі уповноваженого представника позивача.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання не прибув до суду, причини неявки суду не повідомив.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України № 2147-VIII від 03.10.2017 Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , яким Кодекс адміністративного судочинства України викладено в новій редакції.

Відповідно до п.п. 10 п. 1 розділу VII Перехідні положення КАС України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою від 20.12.2017 визначено здійснювати подальший розгляд справи за позовом УПФУ в м.Сєвєродонецьку Луганської області до ТОВ ВКФ Промсоюз про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення частини 9 статті 205 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-76 КАС України, суд прийшов до такого.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Як зазначено в частині 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням такою стороною зазначених функцій.

Пенсійний фонд України та його органи, у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 КАС України, є суб'єктами владних повноважень, а спори за участю цих органів є публічно -правовими, оскільки виникають за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством публічно-владні управлінські функції, та відповідають визначенню "адміністративної справи".

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ ВКФ Промсоюз (код ЄДРПОУ 21822350) зареєстровано в якості юридичної особи та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, що вбачається з інформації є Єдиного державного реєстру (а.с.23, 35-38).

Відповідач не відшкодовує фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1, у зв'язку з чим за період з 01.11.2017 по 30.11.2017 утворилась заборгованість у загальному розмірі 5826,02 грн.

Наявність вказаної заборгованості підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1, які були надіслані відповідачу та отримані останнім, карткою особового рахунку платника, розрахунком суми боргу, розрахунком суми позову (а.с. 4-12, 24-27).

Вказані розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 відповідачем не оскаржені та не скасовані. Сума заборгованості не сплачена, судом не визнано протиправність, недійсність розрахунків за період з 01.11.2017 по 30.11.2017.

Згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII Про пенсійне забезпечення .

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 зазначеного пункту підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів в - е та ж статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , здійснюється до 01 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 01 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком № 1 покриваються підприємствами та організаціями.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV виплата пенсій таким особам здійснюється до 01 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 01 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок Пенсійного фонду та Державного бюджету України відповідно.

Однак специфіка цього порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Так зі змісту статті 14 Закону № 1788-ХІІ вбачається, що працівники безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Таким чином, аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV у контексті положень статті 14 Закону № 1788-ХІІ дає підстави для висновку про те, що порядок за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 01 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам за умов, передбачених статтею 14 Закону № 1788-ХІІ.

Судом встановлено, що спір у справі стосується стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту а частини першої ст. 13 Закону № 1788-ХІІ (список № 1), отже позовні вимоги правильно пред'явлені до відповідача щодо покриття витрат на виплату та доставку пенсій таким особам.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегульовано розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.

Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України є нормативно-правовим актом у розумінні статті 117 Конституції України та підлягає застосуванню відповідно до пункту 2 частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно із пунктом 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій в таких розмірах:

- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році; 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році; 40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році; 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році; 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році; 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році; 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році; 90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році; 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Позивачем згідно із пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України надсилались відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення", не надавши на них до управління Пенсійного фонду України заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.

Відтак, оскільки в порушення вимог пункту 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України підприємство відповідача до 25-го числа не сплатило до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області зазначену в розрахунках місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, та не сплатило існуючу заборгованість за час судового розгляду справи у суду є підстави стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення", за період з 01.11.2017 по 30.11.2017 у сумі 5826,02 грн.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області до товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Промсоюз про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах - задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Промсоюз (вул.Гагаріна, 86/32, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400, код ЄДРПОУ 21822350) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Шевченка, буд.9, р/р 25605301738 в ЛОУ ВАТ Державний Ощадний банк України , МФО 304665, код ЄДРПОУ 21792459) суму заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком №1 за період з 01.11.2017 по 30.11.2017 у розмірі 5826,02 грн (п'ять тисяч вісімсот двадцять шість гривень 02 копійки).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя ОСОБА_1