Постанова

від 20.12.2017 по справі 816/1088/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Н.Ю. Алєксєєва

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

20 грудня 2017 р. м. ХарківСправа № 816/1088/17 Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Яковенка М.М.

суддів: Лях О.П., Старосуда М.І.

секретарі судового засідання: Жданюк А.О.

за участю:

представника позивача ОСОБА_2

представники відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року (суддя Алєксєєва Н.Ю.) (повний текст складений 17.10.2017 року) по справі № 816/1088/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Посулля-Агро" до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Посулля-Агро", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області в якому просив суд визнати неправомірними дії відповідача, які полягають у не підтвердженні ТОВ Посулля-Агро статусу єдиного податку четвертої групи на 2017 рік; визнати підтвердженим статус платника єдиного податку четвертої трупи для ТОВ Посулля - Агро на 2017 рік; зобов'язати ГУ ДФС України в Полтавській області ОСОБА_2 ТОВ Посулля - Агро довідку про підтвердження статусу єдиного податку четвертої групи на 2017 рік.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року задоволено частково позов.

Визнано протиправною відмову Головного управління ДФС у Полтавській області, що надана листом від 03.05.2017 за №6507/10/16-31-12-02-28 "Щодо неможливості застосування спрощеної системи оподаткування як платника єдиного податку четвертої групи".

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач не погодившись з постановою суду першої інстанції, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, прийняття з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі (а.с.108-111 т.2). Апелянт наголошував на тому, що позивачем не підтверджено статус платника єдиного податку четвертої групи на 2017 рік у зв'язку з тим, що відповідно до підпункту 291.51.3 пункту 219.5 статті 291 Податкового кодексу України суб'єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), не може бути платником єдиного податку ІV групи, а станом на 01.01.2017 за ТОВ "Посулля - Агро" обліковувався податковий борг у розмірі 68696,19 грн. (код платежу 14010160 - суми ПДВ, що залишаються у розпорядженні сільськогосподарського підприємства згідно ст. 209 ПК України).

Представник відповідача наполягав на задоволенні апеляційної скарги.

Представник позивача заперечував проти апеляційної скарги та наполягав на залишенні її без задоволення.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Посулля - Агро" (ідентифікаційний код 00687296) зареєстроване юридичною особою, перебуває на обліку у Лубенській ОСОБА_4 у Полтавській області та зареєстроване як суб'єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

ТОВ "Посулля - Агро" з 01.01.2015 року є платником єдиного податку IV групи. З метою щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку IV групи, у 2017 році позивач, у відповідності до пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України, подав до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку IV групи, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва та відомості про наявність земельних ділянок.

Проте, ГУ ДФС у Полтавській області повідомило ТОВ "Посулля - Агро" про неможливість застосування спрощеної системи оподаткування як платника єдиного податку ІV групи на 2017 рік у зв'язку з наявністю у останнього станом на 01.01.2017 року податкового боргу в сумі 68696,19 грн. (код платежу 14010160 - суми ПДВ, що залишаються у розпорядженні сільськогосподарського підприємства згідно ст. 209 ПК України), про що позивачу було повідомлено листом від 03.05.2017 за №6507/10/16-31-12-02-28.

Здійснюючи апеляційний перегляд колегія суддів виходить з наступного.

Спірні правовідносини сторін стосуються права позивача застосування спрощеної системи оподаткування.

Главою І розділу XIV "Спеціальні податкові режими" Податкового кодексу України встановлюються правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.

Відповідно до пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 Податкового кодексу України, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Відповідно до пункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються відповідно до пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України на групи платників єдиного податку, зокрема, четверта група - сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Як було встановлено судами, що ТОВ "Посулля-Агро" на протязі 2015-2016 років є платником єдиного податку четвертої групи.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.4 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 298.8.1. пункту 298.8. статті 298 ПК України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

На виконання зазначеного, позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2017 рік, у якій, зокрема зазначено категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, площа кожної земельної ділянки, нормативна грошова оцінка одиниці площі кожної земельної ділянки, ставка податку, річна сума податку, нарахованого на 2017 рік за кожну земельну ділянку; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2016 рік від 15.02.2017; додаток №1 до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи від 15.02.2017, який включає відомості про наявність земельних ділянок, категорію земельних ділянок - сільськогосподарські угіддя, документи, які засвідчують/підтверджують право власності та/або користування земельними ділянками: право користування, у тому числі на умовах оренди, державну реєстрацію, кадастровий номер кожної земельної ділянки, місце розташування земельної (их) ділянки (ок) (код регіону, код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ), площу кожної земельної ділянки /а.с. 77-100 т.1/.

В той же час, як вже зазначалось ГУ ДФС у Полтавській області листом від 03.05.2017 за №6507/10/16-31-12-02-28 повідомило позивача про неможливість застосування спрощеної системи оподаткування, як платника єдиного податку ІV групи на 2017 рік у зв'язку з наявністю у останнього станом на 01.01.2017 року податкового боргу в сумі 68696,19 грн. (код платежу 14010160 - суми ПДВ, що залишаються у розпорядженні сільськогосподарського підприємства згідно ст. 209 ПК України) (а.с. 28 т.1).

З такими доводами відповідача суд першої інстанції правомірно не погодився з огляду на наступне.

Так, згідно з пунктом 291.4 статті 291 Податкового кодексу України групу платників єдиного податку запроваджено для сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Відповідно до підпункту 291.5.-1.3 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України не може бути платником єдиного податку четвертої групи суб'єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Із інтегрованої картки платника податків ТОВ "Посулля-Агро" вбачається, що станом на 01.01.2017 за позивачем рахується борг по рахунку "код платежу 14010160 - суми ПДВ, що залишаються у розпорядженні сільськогосподарського підприємства згідно ст. 209 ПК України" у розмірі 68696,19 грн.

З пояснень представника відповідача в ході судового засідання судом встановлено, що заборгованість позивача з податку на додану вартість, що залишаються у розпорядженні сільськогосподарського підприємства в розмірі 68696,19 грн. утворилася на підставі наступного.

Згідно декларації з ПДВ від 18.12.2015 №9256294511 підприємством задекларовано податкове зобов'язання, що залишається у розпорядженні с/г підприємства згідно ст. 209 ПК України (далі - податкове зобов'язання) в розмірі 526239 грн., термін сплати 30.12.15. Вказане зобов'язання було сплачене позивачем на суму наявної переплати 247727,67 грн. Таким чином, станом 01.01.16 у позивача наявна сума податкового боргу в розмірі 278511,33 грн.

12.01.2016 платником відповідно до платіжного доручення №4 від 12.01.2016 перераховано кошти в розмірі 250000 грн. Таким чином, наявна податкова заборгованість в розмірі 278511,33 грн. зменшена до 2811,33 грн.

18.01.2016 платником відповідно до платіжного доручення №1 від 18.01.2016 перераховано кошти в розмірі 2812 грн. Таким чином сума податкового боргу в розмірі 2811, 33 грн. була зменшена та у платника утворилася переплата у розмірі 0,67 грн.

01.02.2016 платником відповідно до платіжного доручення №2 від 01.02.2016 перераховано кошти в розмірі 22500 грн., в результаті чого утворилася переплата в розмірі 22500,67 грн.

26.02.2016 зараховано кошти в розмірі 4799 грн. згідно платіжного доручення від 26.02.2016, переплата становила 27299,67 грн. 29.02.2016 зараховано кошти в розмірі 13260,9 грн. згідно платіжного доручення №19 від 29.02.2016, переплата становила 40560,57 грн.

Згідно декларації з ПДВ від 18.02.2016 №9019421145 задекларовано податкове зобов'язання в розмірі 40556 грн. термін сплати 01.03.2016. Наявна переплата в розмірі 4560,57 грн. зменшена до 4,57 грн.

21.03.2016 зараховано кошти в розмірі 67500 грн. згідно платіжного доручення №1 від

21.03.16, переплата становила 67504,57 грн. 18.04.2016 зараховано кошти в розмірі 45000 грн. згідно платіжного доручення №1 від 18.04.2016, наявна переплата в розмірі 67504,57 грн. збільшено до 112504,57 грн.

Згідно декларації з ПДВ від 19.04.2016 №9059724642 задекларовано податкове зобов'язання в розмірі 106538 грн., термін сплати 30.04.2016. Наявна переплата в розмірі 112504,57 грн. зменшена до 5966,57 грн.

30.05.2016 зараховано кошти в розмірі 10253,24 грн. згідно платіжного доручення №1 від 30.05.2016. Наявна переплата в розмірі 5966,57 грн. збільшена до 16219,81 грн.

Згідно декларації з ПДВ від 19.05.2016 №9080588751 задекларовано податкове зобов'язання в розмірі 15294 грн., термін сплати 30.05.2016. Наявна переплата в розмірі 16219,81 грн. зменшено до 925,81 грн.

Згідно платіжного доручення від 06.09.2016 №1 зараховано кошти в розмірі 42000грн., наявну переплату 925,81 грн. збільшено до 42925,81 грн.

Згідно декларації з ПДВ від 19.09.2016 №9171400086 задекларовано податкове зобов'язання в розмірі 32213 грн., термін сплати 30.09.2016. Наявна переплата в розмірі 42925,81 грн. зменшена до 10712,81 грн.

Згідно платіжного доручення №2 від 07.10.2016 зараховано кошти в розмірі 15000 грн., наявна переплата в розмірі 10712,81 грн. збільшена до 25712,81 грн.

Згідно платіжного доручення №1 від 26.10.2016 зараховано кошти в розмірі 3000грн.. наявна переплата в розмірі 25712,81 грн. збільшена до 557121,81 грн.

Згідно декларації з ПДВ від 19.10.2016 №9196447804 задекларовано податкове зобов'язання в розмірі 26138 грн., термін сплати 30.10.2016. Наявна переплата в розмірі 55712,81 грн. зменшена до 29574,81 грн.

Відповідно до платіжного доручення №2 від 18.11.2016 зараховано кошти в розмірі 22500 грн. Наявна переплата в розмірі 29574,81 грн. збільшена до 52074,81 грн.

Відповідно до платіжного доручення №1 від 23.11.2016 зараховано кошти в розмірі 55299 грн. Наявну переплату в розмірі 52074,81 грн. збільшено до 107373,81 грн.

Згідно податкової декларації з ДПВ від 17.11.2016 №9220717952, задекларовано податкове зобов'язання в розмірі 129334 грн., термін сплати 30.11.16. Враховуючи наявну переплату в розмірі 107373,81 грн. утворилась недоїмка в розмірі 21960,19 грн.

Згідно платіжного доручення від 09.12.2016 №1 зараховано кошти в розмірі 22500 грн.. внаслідок чого утворилася переплата в розмірі 539,81 грн.

В той же час, згідно декларації з ГІДВ від 16.12.2016 №9244153249 задекларовано податкове зобов'язання в розмірі 69236 грн., термін сплати 30.12.16. Враховуючи наявну переплату в розмірі 539,81 грн. недоїмка становить 68696,19 грн.

ТОВ Посулля - Агро по декларації з ПДВ за листопад 2016 року в р. 18 позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного (звітного) податкового періоду платником задекларована сума 152810,0 грн.

В р.18.1 сплачується до державного бюджету платником задекларована до сплати сума 83574,0 грн.

В р. 18.2 спрямовується на спеціальний рахунок суб'єкта спеціального режиму оподаткування/поточний рахунок сільськогосподарського підприємства, яке обрало спеціальний режим оподаткування було задекларовано до сплати суму 69236,0 грн.

По терміну сплати 30.12.2016 року задекларована сума була відображена в ІКП платника по коду бюджетної класифікації 14010160 (сума ПДВ, що залишається у розпорядженні с/г підприємства згідно ст. 209 ПКУ).

Фактично згідно облікової картки платника вказана сума заборгованості була погашена платником 24.01.2017 (платіжне доручення №44 від 24.01.2017 в розмірі 105408,19 грн).

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що у 2016 році ТОВ "Посулля-Агро" здійснювало господарські операції по вирощуванню та реалізації зернових і технічних культур та по наданню сільськогосподарських послуги.

Для забезпечення розрахунків з бюджетом та перерахування коштів на спеціальні рахунки сільськогосподарським ТОВ Посулля - Агро , як суб'єкту спеціального режиму оподаткування Казначейством у 2016 році відкрито додаткові електронні рахунки:

-37540100231769 - для здійснення операцій із зерновими і технічними культурами, 85 % коштів з яких перераховуються на електронні рахунки платників, а 15 % - на спеціальні рахунки таких платників;

-37539100231769 - для здійснення операцій з іншими сільсько господарськими товарами/послугами, 50 відс. коштів з яких перераховуються на електронні рахунки платників, 50 відс. - на спеціальні рахунки таких платників;

- 37528100231769 - для перерахунків на спец. рахунки в установах банку.

Крім того, ТОВ "Посулля-Агро" має відкритий у лютому 2015 року електронний рахунок 37510000231769 - для розрахунків по бюджетній декларації.

TOB "Посулля-Агро" подано до Лубенської ОДПІ Декларацію з ПДВ (скорочену), як платника спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства, за листопад 2015 року (№ НОМЕР_1 від 18.12.2015р), в якій задекларована сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду та залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства та/або спрямовується на спеціальний рахунок (р.18.2) в розмірі 526239 грн. Терміном нарахування 30.12.2015р.

ТОВ "Посулля-Агро" станом на 01.12.2015 року мало переплату по рахунку 14010160 (суми ПДВ, що залишаються у розпорядженні сільськогосподарського підприємства згідно ст. 209 ПК України) в розмірі 247727,67 грн., якою перекрилася частина нарахованих податкових зобов'язань, а сума 278511,33 грн. лічилася боргом станом на 01.01.2016 року. Погашена платником платіжним дорученням № 4 від 12.01.2016 в сумі 250000 грн., та платіжним дорученням №1 від 18.01.2016 в сумі 28512 грн.

ТОВ "Посулля-Агро" подано до Лубенської ОДПІ Декларацію з ПДВ за жовтень 2016 року (№ НОМЕР_2 від 17.11.2016р). Відповідно до таблиці 1 Розрахунок сум податку на додану вартість по операціях із зерновими та технічними культурами, що підлягають сплаті до державного бюджету та перерахуванню на спеціальний рахунок додатку К декларації з ПДВ підприємством визначено податкових зобов'язань в розмір; 493567 грн., з яких підлягає сплаті до державного бюджету 419532 грн.. спрямовується на спеціальний рахунок суб'єкта спеціального режим) оподаткування 74035 грн.

Відповідно до Таблиці 3. Розрахунок сум податку на додану вартість по операціях з сільськогосподарськими товарами/послугами (крім операцій із зерновими та технічними культурами та операцій з продукцією тваринництва), що підлягають сплаті до державного бюджету та перерахуванню на спеціальний рахунок додатку 10 декларації з ГІДВ підприємством визначено податкових зобов'язань в розмірі 110 598 грн., з яких підлягає сплаті до державного бюджету 55299 грн., спрямовується на спеціальний рахунок суб'єкта спеціального режиму оподаткування 55299 грн.

Загальна сума позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (р 18) за жовтень 2017 року становить 604165 грн., у тому числі сплачується до державного бюджету - 474831 грн., спрямовується на спеціальний рахунок суб'єкта спеціального режиму оподаткування - 129334 грн.

Позивач у листопаді 2016 року перерахував кошти на електронний рахунок з ПДВ для сплати самостійно визначених податкових зобов'язань у Декларації з ПДВ за жовтень 2016 року (терміном сплати ЗОЛ 1.2016р):

-платіжним доручення № 795 від 22Л 1.2016р. на електронний рахунок 3753 кошти в розмірі 110598 грн., які при розподілу по 50% погашають заборгованість підприємства перед бюджетом та спрямовуються на спеціальний рахунок підприємства.

-від 18.11.2016р. №787 на електронний рахунок 3754 кошти в розмірі 150000 грн, при перерахунку кошти розподілилися 85 % до бюджету, а це 127500 грн, та 15% на спеціальний рахунок підприємства, це 22500 грн. Крім того, залишок переплати на електронному рахунку станом на 30.11.2016 р. становив 319180 грн., цих коштів було достатньо для погашення визначених ТОВ "Посулля - Агро" податкових зобов'язань по сплаті до бюджету за жовтень 2016р. терміном нарахування 30.11.2016.

Таким чином, підприємством погашені податкові зобов'язання, які самостійно обраховані у декларації за жовтень 2016 року. Але враховуючи те, що ТОВ "Посулля-Агро" за лютий - жовтень 2016 року кошти перераховувалися тільки на електронний рахунок 3754, а з електронного рахунку 3754 розподілись на спеціальний рахунок, лише в розмірі 15% , а 85% до державного бюджету, тому у підприємства по електронному рахунку станом на 01.12.2016 року лічиться залишок в розмірі 27678,76 грн., а по спеціальному рахунку 14010160 (суми ПДВ, що залишаються у розпорядженні сільськогосподарського підприємства згідно ст. 209 ПК України) недоїмка в розмірі 21960,19 грн.

ТОВ "Посулля-Агро" подано до Лубенської ОДПІ Декларацію з ПДВ за листопад 2016 (№9244153249 від 16.12.2016р). Відповідно до таблиці 1 Розрахунок сум податку на додану вартість по операціях із зерновими та технічними культурами , що підлягають сплаті до державного бюджету та перерахуванню на спеціальний рахунок додатку 10 декларації з ПДВ підприємством визначено податкових зобов'язань в розмірі 20482 грн., з яких підлягає сплаті до державного бюджету 17410 грн., спрямовується на спеціальний рахунок суб'єкта спеціального режиму оподаткування 3072 грн.

Відповідно до Таблиці 3. Розрахунок сум податку на додану вартість по операціях з сільськогосподарськими товарами/послугами (крім операцій із зерновими та технічними культурами та операцій з продукцією тваринництва), що підлягають сплаті до державного бюджету та перерахуванню на спеціальний рахунок додатку 10 декларації з ПДВ підприємством визначено податкових зобов'язань в розмірі 132328 грн., з яких підлягає сплаті до державного бюджету 66164 грн., спрямовується на спеціальний рахунок суб'єкта спеціального режиму оподаткування 66164 грн.

Загальна сума позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (р 18) за листопад 2016 року становить 152810 грн., у тому числі сплачується до державного бюджету - 83574 грн., спрямовується на спеціальний рахунок суб'єкта спеціального режиму оподаткування - 69236 грн.

На виконання вимог вказаних законодавчих актів ТОВ "Посулля-Агро" у грудні 2016 року перераховує кошти на електронний рахунок з ПДВ для сплати самостійно визначених податкових зобов'язань у Декларації з ПДВ за листопад 2016 року (терміном сплати 30.12.2016р): платіжним доручення № 841 від 09.12.2016р. на електронний рахунок 3754 кошти розподілилися 85 % до бюджету, в сумі 127500 грн., та 15% на спеціальний рахунок підприємства в розмірі 22500 грн.

З перерахованої суми податкові зобов'язання по сплаті до бюджету за листопад 2016р. терміном нарахування 30.12.2016р. списалися з електронного рахунку до державного бюджету у повному розмірі: 127500 - 66164 - 17410 = 43926,0 грн. Залишок коштів на електронному рахунку станом на 01.01.2017 року становить 71104,77 грн.

Проте на спеціальний рахунок, що залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства згідно ст. 209 ПК України з електронного рахунку списано на 46736 грн. менше (22500 - 66164 - 3072 = - 46736,0 грн.)

Тобто, підприємством погашені податкові зобов'язання, які самостійно обраховані у декларації за листопад 2016 року, але кошти з електронного рахунку 3754 розподілись на спеціальний рахунок лише в розмірі 15%, тому у підприємства по електронному рахунку станом на 01.01.2017 року лічиться залишок в розмірі 71104,77 грн., а по спеціальному рахунку 14010160 (суми ПДВ, що залишаються у розпорядженні сільськогосподарського підприємства згідно ст. 209 ПК України) недоїмка в розмірі 68 796,19 грн..

Обставини внесення позивачем зазначених сум відповідачем під час судового розгляду справ не оспорювались. При цьому відповідачем зазначено, що такі кошти вважаються контролюючим органом надмірно сплаченими.

Відповідно до приписів ст. 87 ПК України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та джерела, зазначені в абзаці першому цього пункту.

Сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів; в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість, кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, за умови наявності підстав, передбачених статтею 95 цього Кодексу, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника, податковий та індивідуальний податковий номер платника та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету. Порядок формування та надсилання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової і митної політики.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що для зарахування надміру сплачених платежів у рахунок таких бюджетних платежів податкове законодавство не вимагає від платника податків здійснення будь-яких дій, і надає податковому органу право вчиняти дії по зарахуванню надміру сплачених сум такого податку на сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу.

Відповідач у письмових поясненнях зазначав, що станом на 30.12.2016 у платника рахувалася переплата у розмірі 71 104,76 грн. на основному рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ (3751), з якого неможливо здійснити перерахування коштів на спеціальний рахунок суб'єкта спеціального режиму оподаткування-поточний рахунок сільськогосподарського підприємства, яке не обрало спеціальний режим оподаткування та погасити наявний борг у розмірі 68 696,19 грн..

В той же час, колегія також не погоджується із такими доводи сторони апелянта.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи запроваджено систему електронного адміністрування ПДВ з 1 січня до 1 липня 2015 року (або до дати, визначеної в окремому рішенні Верховної ОСОБА_5 України про скорочення терміну перехідного періоду відповідно до пункту 7 Прикінцевих положень Закону 71) - у тестовому режимі; з 1 липня 2015 року - на постійній основі.

Відповідно до п. 200 1 .1 ст. 200 1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200 1 .3 статті 200 1 Податкового кодексу України. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом ОСОБА_5 України.

Відповідно до абз.2 п. 201-1-2. ст. 201-1 ПК України для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.

Згідно з вимогами п. 200 1 .4 ст. 200 1 ПК України на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти: а) з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200 1 .3 статті 200 1 цього Кодексу; б) з власного поточного рахунку платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку; в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України.

Пунктом 200 1 .5 ст. 200 1 ПК України передбачено, що з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

Відповідно до п. 200 1 .6 ст. 200 1 ПК України, за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Якщо на дату подання податкової декларації з податку сума коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої декларації, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню: а) або до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку; б) або на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов'язань з податку.

На суму податку, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню до бюджету або на поточний рахунок платника, на момент подання заяви зменшується значення суми податку, визначеної пунктом 200 1 .3 статті 200 1 цього Кодексу, шляхом зменшення на таку суму показника загальної суми поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника. Для відповідного перерахування таких коштів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету/на поточний рахунок та реквізити поточного рахунку платника (у випадку подання заяви платника на повернення коштів на такий рахунок).

На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів після граничного терміну, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати платником сум податкових зобов'язань, здійснює таке перерахування до бюджету/на поточний рахунок платника податку. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, має право надсилати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коригуючі реєстри для уточнення інформації, зазначеної у раніше надісланих реєстрах.

Відповідно до п. 200 1 .7 ст. 200 1 ПК України кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200 1 .5 статті 200 1 цього Кодексу та погашення податкового боргу з податку на додану вартість. Починаючи з лютого 2015 року перерахування сум податку до бюджету здійснюється у порядку, визначеному п. 200.2 ст. 200 Кодексу, лише з рахунків в системі електронного адміністрування ПДВ. Платник податків не має права самостійно розпоряджатися коштами, які знаходяться на такому рахунку.

З наведених норм вбачається, що платники податків, які зареєстровані платниками ПДВ, з 1 січня 2015 року повинні сплачувати суми із зобов'язань з ПДВ на електронний рахунок, відкритий Державною казначейською службою України, відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету ОСОБА_5 України від 16.10.2014 №569, суб'єкти спеціального режиму оподаткування та платники - сільськогосподарські підприємства, які відповідають вимогам пункту 209.18 статті 209 Податкового кодексу України, ведуть окремий податковий облік операцій: із сільськогосподарськими товарами/послугами, крім зернових і технічних культур та продукції тваринництва, визначених у пункті 209.19 статті 209 Кодексу; із зерновими та технічними культурами, визначеними у пункті 209.19 статті 209 Кодексу; з продукцією тваринництва, визначеною у пункті 209.19 статті 209 Кодексу.

Відповідно до статті 209 Кодексу, від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду за операціями, зазначеними в абзацах другому - четвертому цього пункту, зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду окремо за кожним видом зазначених операцій.

Позитивна різниця між сумою податкових зобов'язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду за операціями, зазначеними в абзацах другому - четвертому цього пункту, підлягає перерахуванню окремо в межах кожного виду зазначених операцій в розмірах, визначених пунктом 209.2 статті 209 Кодексу, до державного бюджету та на: спеціальний рахунок суб'єкта спеціального режиму оподаткування; на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства, яке відповідає пункту 209.18 статті 209 Кодексу.

Отже, з метою визначення сум ПДВ, що підлягають сплаті до державного бюджету та перерахуванню на спеціальні/поточні рахунки платників, суб'єкти спеціального режиму оподаткування та платники - сільськогосподарські підприємства, які відповідають вимогам пункту 209.18 статті 209 Кодексу, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту звітного (податкового) періоду визначаються за кожним видом операцій.

Підпунктом 209.2.2. п.209.2 ст. 209 ПК України зазначено, що кошти, зараховані на рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, зазначені у п.п. 209.2.1 п. 209.2 ст.209 ПК України, автоматично протягом наступного операційного дня за днем, в якому кошти надійшли на такі рахунки, перераховуються органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у таких розмірах:

а)з рахунків, зазначених у п.п. "а" п.п. 209.2.1 п. 209.2 ст.209 ПК України: 50 відсотків - на рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

б)з рахунків, зазначених у п.п. "б" п. 209.2.1 п. 209.2 ст.209 ПК України: 85 відсотків - на рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Відповідно до пп. 209.2.3 п.209.2 ст.209 ПК України для перерахування до державного бюджету коштів, зарахованих на рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість з рахунків платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, зазначених у підпункті 209.2.1 пункту 209.2 цієї статті, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету, зазначена у податковій декларації, в якій відображаються результати діяльності в межах спеціального режиму оподаткування за звітний (податковий) період. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.

Підпунктом 209.2.4. п.209.2 ст.209 ПК України передбачено, що сільськогосподарські підприємства суб'єкти спеціального режиму оподаткування у строки, встановлені цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, повинні забезпечити перерахування на їхні рахунки у системі електронного адміністрування податку, зазначені у підпункті 209.2.1 пункту 209.2 цієї статті, коштів у розмірі, достатньому для перерахування до державного бюджету та на спеціальний рахунок, на підставі поданої податкової декларації, в якій відображаються результати діяльності в межах спеціального режиму оподаткування протягом звітного (податкового) періоду.

Матеріалами справи підтверджено, що для забезпечення розрахунків з бюджетом та перерахування коштів з ПДВ на спеціальні рахунки, підприємством у 2016 році було відкрито додаткові електронні рахунки для кожного з виділених у п. 209.2 ст. 209 ПК України видів операцій та відкритий у лютому 2015 року електронний рахунок 37510000231769 для розрахунків по бюджетній декларації.

Податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу (п.6.1 ст.6 ПК України).

Податковим кодексом визначається, що сільськогосподарські підприємства суб'єкти спеціального режиму оподаткування ведуть окремий податковий облік операцій із сільськогосподарськими товарами/послугами, крім зернових і технічних культур та продукції тваринництва; із зерновими та технічними культурами; з продукцією тваринництва, та повинні сплачувати податок на додану вартість до відповідно бюджету - Державного бюджету України, що позивачем і було зроблено.

Таким чином, вказані види операцій згідно вимог діючого законодавства є різновидами платежу «податок на додану вартість» та повинні сплачуватись як один платіж за всіма видами окремих операцій. Відповідно, передбачене зарахування надмірно сплаченої суми по податку на додану вартість в рахунок сплати сум боргу по спеціальному рахунку, що залишаються у розпорядженні сільськогосподарського підприємства згідно ст. 209 ПК України. Таке зарахування можливе без наявності заяви позивача.

Як вже було встановлено, що у грудні 2016 року у позивача була наявна переплата з податку на додану вартість у достатньому розмірі для зарахування надміру сплачених платежів в рахунок сплати податкових зобов'язань зі сплати платежу з податку на додану вартість, що залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що дії платника податку цілком відповідають приписам податкового законодавства та не порушують встановлений статтею 87 Податкового кодексу України порядок погашення податкового боргу.

В порушення вимог пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України з боку податкового органу зарахування надміру сплачених сум у рахунок такого платежу було ним проігноровано.

Враховуючи те, що позивач у даному випадку з 01.01.2015 року став платником єдиного податку четвертої групи, вимоги пп. 291.5-1.3. п. 291.5-1 ст. 291 ПК України щодо відмови в такій реєстрації (неможливості застосування спрощеної системи оподаткування) за наявності податкового боргу до спірних правовідносин не застосовуються.

Щодо твердження контролюючого органу про те, що згідно з пп. 291.5-1.3. п. 291.5-1 ст. 291 ПК України, не може бути платником єдиного податку четвертої групи суб'єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), суд зазначає, що правила цієї статті стосуються порядку самостійного переходу суб'єкта господарювання на спрощену систему оподаткування, які відповідач помилково ототожнив з правилами автоматичного переходу.

Крім того, суд зазначає, що відповідач лише під час проведення документальної перевірки позивача, встановивши обставини, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), повинен прийняти рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.

Проте відповідачем не проводилась документальна перевірка позивача, а також не приймалося рішення про анулювання реєстрації шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.

Як зазначено в положенні Рекомендації Комітету ОСОБА_5 Європи № R(80)2 під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновки суду першої інстанції, про наявність обґрунтованих підстав про задоволення вимог ТОВ "Посулля - Агро" стосовно визнання неправомірними дій Головного управління ДФС у Полтавській області, які полягають у не підтвердженні ТОВ "Посулля - Агро" статусу єдиного податку четвертої групи на 2017 рік, що виразилися у відмові, що набула форми листа від 03.05.2017 за №6507/10/16-31-12-02-28 "Щодо неможливості застосування спрощеної системи оподаткування як платника єдиного податку четвертої групи". При чому, колегія суддів звертає увагу, що жодного рішення про анулювання статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2017 рік не приймалось.

Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача суд правильно зазначив про необхідність визнати протиправною відмову Головного управління ДФС у Полтавській області, що надана листом від 03.05.2017 за №6507/10/16-31-12-02-28 "Щодо неможливості застосування спрощеної системи оподаткування як платника єдиного податку четвертої групи".

Що стосується позовних вимог позивача щодо зобов'язання Головного управління ДФС у Полтавській області підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи для ТОВ "Посулля - Агро" на 2017 рік, у задоволенні яких було відмовлено судом, колегія суддів зазначає, що вони не є доводами апеляційної скарги апелянта, а позивач в цій частині постанови суду не оскаржував та заперечень під час апеляційного перегляду не надавав.

Колегія суддів, з урахуванням фактичних обставин справи погоджується з висновками суду першої інстанції.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Жодні доводи апелянтів не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Керуючись ст. ст. 23, 31, 33, 90 292, 308, 309, 310-311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329, 331, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області - залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року по справі № 816/1088/17 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до касаційної інстанції в адміністративних справах Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів - з дня складення повного судового рішення.

У повному обсязі складена 22 грудня 2017 року.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_6 ОСОБА_7