Рішення

від 21.12.2017 по справі 826/12263/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 21 грудня 2017 року                      № 826/12263/17 Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у спрощеному позовному порядку адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Миргородченко" про стягнення заборгованості у розмірі 9 449,55 грн. , В С Т А Н О В И В: Головне  управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про стягнення коштів платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Миргородченко" з рахунків у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу в розмірі 9     449,55 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни, однак всупереч вимогам статті 16 Податкового кодексу України, відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі вносить податки до бюджету, внаслідок чого має податковий борг в загальному розмірі 9     449,55 грн. Відповідач у визначений судом строк заперечення на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав. Таким чином, з урахуванням вимог п.3 ч.5 ст. 1832 КАС України (саном на дату відкриття скороченого провадження) справа розглядається протягом трьох днів по закінченню семиденного строку з дати, якою суд обумовив закінчення терміну на подання заперечень. Як вбачається з матеріалів справи та зазначається позивачем, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Миргородченко" обліковується податкова заборгованість з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів ( послуг, робіт) в розмірі 9 449,55 грн. З матеріалів справи вбачається, що заборгованість відповідача у розмірі 9     449,55 грн. виникла відповідно до поданих  податкових декларацій з     податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (послуг, робіт) №9043444928 від 16.03.2017 року, №9092143282 від 18.05.2017 року, №9117448282 від 20.06.2017 року та №9134806003 від 13.07.2017 року. Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного. Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до пп. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Згідно з п.п. 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Податкове зобов'язання визначене самостійно платником в податковій декларації в силу положень п.54.1 ст.54 ПК України не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку і вважається узгодженим. Відповідно до п.57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Отже заборгованість, яка виникла у зв'язку з несплатою відповідачем задекларованих у вказаній вище податковій декларації є узгодженою. В силу вимог п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом. Так, з метою погашення боргу, у відповідності до п.59.1 ст.59 ПК України на адресу відповідача надіслано податкову вимогу "Ю" №6359-17 від 24.04.2017 року, яка повернулась на адресу позивача з відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання". Доказів оскарження відповідачем податкової вимоги чи погашення податкового боргу за визначеним податковим зобов'язанням відповідачем суду не надано. Оскільки відповідачем не вжито достатніх заходів щодо погашення в добровільному порядку узгодженого податкового зобов'язання, то позивач звернувся до суду щодо примусового стягнення податкового боргу. Відповідно до п.95.1 ст.95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Згідно п.95.2 ст.95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Пунктом 95.3 ст.95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги відсутність в матеріалах справи заперечень відповідача або будь-яких інших доказів, які б спростовували доводи позивача щодо наявності у ТОВ "Миргородченко" податкового боргу, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову. Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, В И Р І Ш И В: Адміністративний позов задовольнити. Стягнути кошти платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Миргородченко" (код ЄДРПОУ 32772880) з рахунків у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу в розмірі 9     449,55 грн (дев'ять тисяч чотириста сорок дев'ять гривень 55 коп.) з податку на додану вартість  із вироблених в Україні товарів ( робіт, послуг). Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Суддя                                                                                                         Н.Г. Вєкуа