Постанова

від 14.12.2017 по справі 804/3859/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2017 р. Справа № 804/3859/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кучми К.С. при секретарі - Чорній М.В. за участю: представника позивача - Михалевич І.М. представника відповідача - Горшкової Л.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Евро плюс до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до адміністративного суду з вищезазначеним позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Ш за №0014801201 від 13 грудня 2016 року винесене ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яким ПП Евро плюс зобов'язано сплатити штраф у сумі 47 061,07 грн.; всі фактично понесені витрати у зв'язку із розглядом справи стягнути з Державного бюджету України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення №0014801201 від 13.12.2016 було прийнято на підставі акту камеральної перевірки № 3933/04-62-12-01/30192477 від 03.11.2016 року. Так предметом камеральної перевірки є лише податкова звітність, тобто відомості, зазначені у відповідній податковій звітності. Камеральна перевірка не може проводитись з питань несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість. Позивач вважає висновки податкового органу такими, що не відповідають дійсності, а винесене на їх підставі податкове повідомлення-рішення таким, що порушує норми чинного законодавства.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд позов задовольнити з викладених у ньому підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні пред'явлені позовні вимоги не визнала та зазначила, що порядок та строки проведення камеральної перевірки передбачено п.п.75.1.1. п.75.1 ст.75, ст.76 ПК України. Своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання є предметом камеральної перевірки. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, а саме контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків не пізніше закінчення 1095 днів, що настає за останнім днем граничного. Відповідно до пунктів 100.2., 100.3., статті 100 ПК України платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається такими, що узгодив суму такого грошового зобов'язання. Розстрочка та відстрочка грошових зобов'язань або податкового боргу в межах процедури відновлення платоспроможності боржника здійснюється відповідно до законодавства з питань банкрутства.

Так, ПП Евро плюс мало можливість подати заяву про розстрочку або відстрочку грошових зобов'язань до контролюючого органу про те умисно цього не зробило та взагалі не вжило жодних заходів щодо сплати грошових зобов'язань. Крім того, позивач також і не спростовує факт порушення термінів сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість. А отже оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0014801201 від 13.12.2016 року прийняте на підставі та у спосіб передбачений чинним законодавством. За таких обставин, представник відповідача просила суд у задоволенні позову відмовити.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПП Евро плюс зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з 20.10.1998 року та зареєстроване як платник податку на додану вартість.

В судовому засіданні встановлено, що посадовою особою відділу адміністрування ПДВ управління податків та зборів з юридичних осіб ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку ПП Евро плюс з питання несвоєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

За результатами проведеної перевірки, складено акт за № 3933/04-62-12-01/30192477 від 03 листопада 2016 року, відповідно до змісту якого податковий орган дійшов висновку щодо порушення п.п.16.1.4. п.16.1. ст.16, 57.1 ст.57 Податкового кодексу України.

На підставі вищевказаного акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0014801201 від 13.12.2016 року, яким ПП Евро плюс зобов'язано сплатити штраф в сумі 47061,07 грн.

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення від №0014801201 від 13.12.2016 року є предметом спору, який передано на розгляд суду.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Відповідно до п.46.1. ст.46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (пункт 49.1. статті 49 ПК України).

Згідно з п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

За правилами п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.202 ПК України звітним (податковим) періодом з ПДВ є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених Кодексом, календарний квартал.

В силу п.203.1. статті 203 ПК України податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації з ПДВ, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1. статті 203 Кодексу для подання податкової декларації (пункт 203.2 статті 203 Кодексу).

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Суд звертає увагу на те, що контролюючим органом виявлені порушення всупереч встановленого порядку, а саме шляхом проведення камеральної перевірки, коли як такі порушення до 01.01.2017 року мали б бути виявлені під час позапланової (або планової) перевірки.

Відповідно до п.75.1.2. п.75.1. ст.75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів та яка проводиться на підставі, зокрема, податкових декларацій (розрахунків).

Таким чином, своєчасність та повнота сплати податків віднесена до предмету документальної перевірки відповідно до законодавства, яке діяло до 31.12.2016 року.

В силу ст.75 ПК України (у редакції, яка діяла на період проведення камеральної перевірки), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Абзацом 2 пункту 75.1. статті 75 ПК України визначено, що камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Статтею 76 Кодексу визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Строк проведення камеральним перевірок податкової звітності з ПДВ встановлений пунктом 200.10. статті 200 ПК України (в редакції на дату складення акту), а саме - протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

В цій справі камеральна перевірка проведена 03.11.2016 року. Декларації з податку на додану вартість, у тому числі уточнюючі, що піддані зазначеній камеральній перевірці, подані контролюючому органу з 21.12.2015 року по 11.07.2016 року.

За таких обставин, предметом камеральної перевірки (до 01.01.2017 року) є виключно податкова звітність, зокрема щодо ПДВ - податкова декларація з ПДВ із перевіркою заявлених у ній даних, однак, не строки сплати визначених такою звітністю грошових зобов'язань з податку на додану вартість, які предметно віднесені до документальної перевірки.

Системний аналіз наведених положень Податкового кодексу України, що діяли на час спірних правовідносин, дає підстави стверджувати, що камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, а тому під час проведення камеральної перевірки у 2016 році не було правових підстав для визначення порушень термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Таким чином, суд приходить до висновку, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку ПП Евро плюс , предмет якої не підпадає під поняття камеральної перевірки, згідно підпункту 75.1.1. пункту 75.1. статті 75 ПК України на день проведення перевірки, що, у свою чергу, вказує на невиконання контролюючим органом вимог закону щодо порядку призначення та проведення перевірок, а отже податковий орган проводячи камеральну перевірку позивача в листопаді 2016 року з питань своєчасності сплати позивачем узгоджених сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість.

Відповідно до висновку Верховного суду України, викладеного у постанові від 27.01.2015 р. по справі № 21-425а14, невиконання вимог Податкового кодексу України при проведенні перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

В силу ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті визначено, що у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення № 0014801201 від 13.12.2016 року винесене з порушення норм чинного законодавства, а отже підлягає скасуванню з викладених вище підстав.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалена постанова.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.12.2016 року № 0014801201, прийняте Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська.

Присудити з Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства Евро плюс судові витрати по справі в розмірі 1 600 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Повний текст постанови складений 19 грудня 2017 року.

Суддя Кучма К.С.