Рішення

від 11.06.2007 по справі 8/64-1290

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/64-1290

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2007 р.Справа № 8/64-1290

Господарський суд Тернопільської області у складі   

Судді Гирили І.М.             

Розглянув справу:

за позовом: Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі, вул. Руська, 17, м. Тернопіль          

до відповідача: Тернопільського спеціалізованого колективного підприємства №542 “Сантехмонтаж”, вул. Промислова, 26, м. Тернопіль

про стягнення заборгованості на відшкодування витрат по виплаті і доставці пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 21 321 грн. 12 коп.

За участю представників сторін:

позивача: Панчук Г.С. - головного спеціаліста –юрисконсульта юридичного відділу, довіреність №4180/01 від 16.04.2007 р.

відповідача: Якубівського Є.Й. –голови ліквідаційної комісії, паспорт серії МС 437174, виданий Тернопільським МВ УМВС України в Тернопільській області 27.01.1999р. Якубівського І. Є. –представника, довіреність від 18.05.2007р.

В судовому засіданні представникам позивача та відповідача роз'яснено їх права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

          Строк вирішення спору, за клопотанням позивача, погодженого з відповідачем по справі було продовжено на один місяць, про що свідчить заява сторін від 21.05.2007 року, яка знаходиться у матеріалах справи.

Суть справи:

Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі, м Тернопіль звернулося до господарського суду з позовною заявою №2675/04 від 14.03.07р. про стягнення з Тернопільського спеціалізованого колективного підприємства №542 “Сантехмонтаж”, вул. Промислова,26, м. Тернопіль заборгованості на відшкодування витрат по виплаті і доставці пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 21 321 грн. 12 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач, посилаючись на норми Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, Інструкцію про порядок обчислення  і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», зазначає, що громадянам , які працювали на підприємстві відповідача, і яким відповідно до п. «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»ПФУ призначені та виплачені пенсії на пільгових умовах (згідно списку №2 виробництв, робіт професій, посад  і показників затвердженим Кабінетом Міністрів України, за результатами атестації робочих місць) за період з 01.01.2004 року по лютий  місяць 2007 року на загальну суму 21 321,12 грн., проте не відшкодовані Тернопільським спеціалізованим колективним підприємством № 542 «Сантехмонтаж».

Стверджує, що на протязі 2004-2006 р. позивач направляв відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. „б” ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (список № 2).    Тернопільське спеціалізоване колективне підприємство №542 “Сантехмонтаж”, вул. Промислова, 26, м. Тернопіль вказані розрахунки отримало, про що свідчать відповідний на них напис  головного бухгалтера підприємства  Козарик К.М. –«отримала», суми зазначені в повідомленнях не оскаржувало.

Окрім того, відповідач зазначає, що за його  ініціативою, у зв'язку з прийняттям вищим органом управління підприємством –Конференцією трудового колективу рішення про ліквідацію  СКП № 542 “Сантехмонтаж”  УПФ у м. Тернополі  за період з 01.05.2005 року по 01.12.2006 року була проведена позапланова документальна перевірка, за результатами якої УПФ України у м. Тернополі складено Акт № 18 від 15.12.2006р., з якого, зокрема вбачається, що «за період перевірки підприємством проводилось відшкодування  фактичних витрат  на виплату та доставку пільгових пенсій. Суми, виставлені до оплати  відшкодовані не в повному обсязі. При перевірці  своєчасності сплати  виявлено порушення строків відшкодування пільгових пенсій. Загальний борг підприємства  до ПФУ по пільгових пенсіях станом на 01.01.2007р. становить 73 366,48 грн.»

Стверджує, що зазначений Акт та розрахунок заборгованості  по пільгових пенсіях в сумі 73 366,48 грн. підписані керівником та бухгалтером підприємства, скріплений його печаткою та не оскаржені у встановленому законом порядку.

Існування у відповідача по справі заборгованості  в сумі 73366,48грн. по відшкодуванню витрат по виплаті та доставці пільгових пенсій позивач також доводить додатком до розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за грудень місяць 2006 року, поданого СКП 5425 «Сантехмонтаж»до УПФУ у м. Тернополі 10 січня 2007 року, вх. № 424.

Представник позивача в судовому засіданні стверджує, що зазначена відповідачем у додатку до розрахунку сума в розмірі 73 366,48 грн. –це сума заборгованості підприємства по пільгових пенсіях по всіх колишніх працівниках підприємства, більшість з яких проживають не у м. Тернополі, а у районах області, а, відповідно, позивач  має право звертатись до суду з позовом щодо тих громадян, яким  ПФ виплачено пільгову пенсію у м. Тернополі, а саме:  Заоборного Т.П., Дулика Б.М., Сторожа М.П. та Якубівського Є.Й.

Представник відповідача у судових засіданнях та у представлених суду відзиві на позов  та запереченнях на доводи позивача за № 2 від 14.05.2007р. позов визнає частково в сумі 9 654,12 грн., а саме щодо суми  виплаченої пенсії Сторожу М.П. Вважає, що підприємство зобов'язане відшкодовувати витрати по виплаті та доставці пільгових пенсій тільки тим особам, у яких стаж роботи на його підприємстві, що дає право на пільгову пенсію за списком № 2 закінчився після проведення атестації  робочих місць, передбаченої Постановою КМ України від 01.08.1992 року № 442, тобто  після 1992 року.

Відповідач  не ставить під сумнів правомірність призначення вказаним у позовній заяві громадянам (колишнім працівникам, а саме: Заоборному Т.П., Дулику Б.М., Сторожу М.П. та Якубівському Є.Й.) пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 та розміру сум до відшкодування, проте вважає, що лише Сторожу М.П. підприємство зобов'язане відшкодувати УПФ України в м. Тернополі  витрати по виплаті та доставці пільгової пенсії, а саме в сумі 9 654,12 грн., оскільки у останнього стаж роботи закінчився після атестації робочих місць.

Щодо інших працівників, а саме: Заоборного Т.П., Дулика Б.М. та Якубівського Є.Й. , яким за вищезазначений період позивачем  виплачена пільгова пенсія  на загальну суму 11 667 грн. позов не визнає  і вважає, що підстав для його задоволення не має, оскільки витрати по виплаті та доставці  пенсій, призначених на пільгових умовах до досягнення даними особами пенсійного віку повинні здійснюватися або Пенсійним фондом України, або ж Державним бюджетом України, оскільки дані особи стаж, що дає право на пільгову пенсію здобули на підприємстві відповідача до атестації робочих місць –до 1992 року.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача та заперечення представника відповідача, оглянувши в судовому засідання оригінали пенсійних справ Заоборного Т.П., Дулика Б.М., Сторожа М.П. та Якубівського Є.Й, оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

Відповідно до статті 14 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів та забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.

Отже, у відповідних правовідносинах виконавчі дирекції Фондів соціального страхування, їх робочі органи виступають як суб'єкти владних повноважень у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Разом з тим, за приписами частин 1, 2 статті 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій,  посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”.

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Отже, зазначеними нормами законодавства Пенсійному фонду, як органу, наділеному владними повноваженнями в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, делеговано повноваження з виплати пільгових пенсій, які в майбутньому здійснюватимуться згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди, тобто повноваження договірного характеру, а не владних управлінських функцій.

Згідно статті 8 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 р виплата  пенсій здійснюється  з  коштів  Пенсійного  фонду України. Пенсійний Фонд України формується за рахунок коштів, що відраховуються організаціями на заходи соціального страхування за тарифами. Фінансування  витрат  на  виплату  пенсій провадиться по всій території  України  щомісячно  незалежно  від надходжень коштів та соціально-економічного  стану  конкретних  регіонів   за   рахунок перерозподілу  коштів  Пенсійного  фонду  України  в межах країни.

З 01 січня 2004 року набув чинності Закон України  від 09.07.2003р. № 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». До 01 січня 2004 року відшкодування коштів на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б-з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»здійснювалось відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове  державне пенсійне страхування»від 26.06.1997р. №400/97-ВР.

Так, згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2, абз.3 п. 1 ст. 4 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади), об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за ставкою 100 % від об'єкта оподаткування.

Відповідно до ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і  важкими  умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників,  затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами  атестації  робочих місць (п. «б»):

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6  місяців  на  зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи  чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам;

Отже, право на пенсію у особи, зокрема, на пільгових умовах, виникає при наявності чітко визначених законодавством про пенсійне забезпечення умов, а саме, з моменту досягнення конкретного пенсійного віку та при наявності відповідного стажу роботи.

Згідно п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663 (надалі - Інструкція) відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 „Прикінцевих положень” Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах:

- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктами 6.4 та 6.8 зазначеної Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 „Прикінцевих положень” Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Окрім того,  передбачено обов'язок підприємства щомісяця до 25 числа вносити до Пенсійного фонду  України суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що призначені в минулих та поточному роках.

Судом, на підставі матеріалів справи, встановлено, що працівникам Тернопільського спеціалізованого колективного підприємства №542 “Сантехмонтаж”, вул. Промислова, 26, м. Тернопіль було призначено пенсію на пільгових умовах на підставі п. „б” ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (список № 2), а саме громадянам:

- Заоборному Т.П., який працював на підприємстві відповідача  на посаді газорізальника з 01.04.1970 року по 30.04.1976 року, пенсія призначена –08.06.2001 року;

-  Дулику Б.М., який працював на підприємстві відповідача на посаді газозварювальника з 23.08.1985 року по 06.06.1990 року, пенсія призначена 19.10.2004 року;

- Сторожу М.П. який працював на підприємстві відповідача на посаді газозварювальника з 20.08.1985 року по 09.07.1999 року, пенсія призначена 19.06.2002 року;

- Якубівському Є.Й., який працював на підприємстві відповідача на посадах майстра, виконроба з 17.10.1974 року по 01.01.1976 року; та з 01.01.1977 року по 02.04.1992 року, пенсія призначена 18.02.2006 року.

У відповідності до п. 6.2 Інструкції „Про порядок обчислення і сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України”, передбачено, що  витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право  на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсії на пільгових умовах.

Стаж роботи  на підприємстві відповідача  у Заоборного Т.П. –6 років 1 місяць (частка сплати підприємства –17,3%); у Дулика Б.М. –4 роки 9 місяців (частка сплати підприємства –30,82%); у Сторожа М.П. –13 років 11 місяців (частка сплати підприємства –76,47%); у Якубівського Є.Й. –16 років 6 місяців(частка сплати підприємства –100%).

Представленими в матеріалах справи довідками про характер виконуваної роботи на посадах, які дають право на пенсію на пільгових умовах за списком № 2, виданих відповідачем по справі зазначеним громадянам також  підтверджуються вищезазначені відомості  щодо посади, характеру виконуваних робіт, стажу  та зайнятості на протязі повного робочого дня, які  використані УПФ для призначення пільгових пенсій.

Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі здійснило виплату  пенсій, призначених за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів „б”-„з” ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” за період з 01.01.2004 року по лютий місяць 2007 року, на загальну суму 21 321,12 грн., зокрема, Заоборному Т.П. в сумі 1 499,75 грн.,  Дулику Б.М., в сумі 3 289,24 грн.;  Сторожу М.П. в сумі 9 654,12 грн.;  Якубівському Є.Й. в сумі 6 878,01 грн., що підтверджується розрахунками про суму сплати на покриття витрат по виплаті пенсій, призначених  відповідно до пунктів «б»-«з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»за період з 01.01.2004 по  лютий місяць 2007 року та довідками УПФУ в м. Тернополі №№ 2046,2048,2056,2071 від 12.03.2007 року та №№ 2120,2136 від 13.03.2007 року про суми фактично виплачених пільгових пенсій, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Що ж до заперечень відповідача,  що пільгові пенсії за Списком № 2 на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», з посиланням на Постанову Кабінету Міністрів України  від 01.08.1992 року № 442 (п. 2 Постанови),  якою затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, призначаються і виплачуються підприємством за умови проведення атестації робочих місць, а саме що обов'язок підприємства відшкодовувати ПФУ витрати по виплаті та доставці пільгових пенсій виникає лише щодо  тих працівників, в яких стаж роботи, що дає право на пільгову пенсію за Списком № 2 закінчився після проведення атестації робочих місць, тобто після 1992 року, судом не приймається, оскільки ґрунтуються на неправильному тлумаченні правових норм.

Слід зазначити, що у відповідності до п. 2 вказаної Постанови КМУ, на яку, зокрема, і посилається відповідач, передбачено, що відповідно до статті 13 Закону України пенсії за віком на пільгових умовах за списками № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затвердженими Кабінетом Міністрів України, призначаються за результатами атестації робочих місць.

Так, статтею 13 Закону ( N 1788-XII ) передбачено підстави призначення пенсії на пільгових умовах, тобто зайнятість повного робочого дня, досягнення визначеного віку, загальний стаж роботи, стаж роботи із шкідливими та важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, результати атестації робочих місць.

Пунктами 4.2, 4.3. Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року N 383 “Про затвердження Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах” передбачено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.  У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Так, за результатами атестації робочих місць, наказом начальника СКЛ 542 «Сантехмонтаж» № 16 від 12 червня 1996 року, підтверджено право на пільгову пенсію за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, про що також вбачається і з висновку Державної експертизи умов праці № 184/05 від 10.11.1999 року.  

П. 6 Постанови Кабінету Міністрів України  від 01.08.1992 року № 442, зокрема, передбачено, що атестація робочих місць передбачає: визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу  у несприятливих  умовах, складання переліку  робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням  працівників.

Тобто, враховуючи вищенаведене, атестація робочих місць запроваджена, зокрема для обчислення та (чи) підтвердження стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, тобто,  є підставою для призначення чи відмови у призначенні Пенсійним фондом України пільгових пенсій громадянам.

Отже, судом не можуть бути прийняті до уваги твердження відповідача про те, що відшкодування  виплачених ПФУ пільгових пенсій не повинно здійснюватися Тернопільським спеціалізованим колективним підприємством №542 “Сантехмонтаж” з тих підстав, що громадяни Дулик Б.М., Заоборний  Т.П., Якубівський Є.Й.  працювали на підприємстві та стаж роботи, який дає право на пільгову пенсію за списком №2 здобули до проведення атестації місць, оскільки предметом розгляду цієї справи є не встановлення правомірності чи неправомірності призначення пенсій, що і підтверджено представниками відповідача в судовому засіданні, а є встановлення правомірності чи неправомірності стягнення з відповідача витрат на виплату та доставку вже призначених пільгових пенсій.

Підприємство, на якому працювали громадяни, яким призначена пенсія на пільгових умовах і які працювали на підприємстві відповідача до моменту проведення атестації робочих місць, передбаченої постановою КМУ № 442 від 01.08.1992р.,  право на пільгову пенсію у яких виникло, зокрема, на підставі постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.56 N 1173, якою затверджено  «Список N 2 производств, цехов, профессий и должностей, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах»,  що чинні були  на період роботи осіб на підприємстві відповідача не звільняє платника страхових внесків  - відповідача по справі, від обов'язку здійснювати покриття таких витрат у встановлених розмірах та в адресу Пенсійного фонду України, оскільки абзацом 3  підпункту 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлено збереження порядку покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Позивачем наданий розрахунок, який свідчить про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. „б-з” ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за якою передбачено відшкодування підприємством витрат  на виплату та доставку пільгових пенсій, а не за рахунок, як вважає відповідач,  Пенсійного фонду України або Державного бюджету України.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Таким чином, враховуючи, що заборгованість відповідача підтверджена матеріалами справи в заявленій позивачем сумі, а також зважаючи на те, що відповідач на день розгляду спору не надав суду доказів добровільного погашення заборгованості перед позивачем, суд визнає позовні вимоги щодо стягнення з Тернопільського спеціалізованого колективного підприємства №542 “Сантехмонтаж”, вул. Промислова, 26, м. Тернопіль заборгованості по відшкодуванню витрат  на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах  в сумі 21 321 грн. 12 коп. обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають до задоволення.

Окрім того, у судовому засіданні встановлено, що 17 травня 2006 року на підставі рішення вищого органу управління підприємством –Конференції трудового колективу розпочата процедура ліквідації  СКП № 542 “Сантехмонтаж”.

16.10.2006 року у “Бюлетені державної реєстрації” № 20(60)2006 року було поміщено оголошення про ліквідацію підприємства.

Як вбачається із  довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АБ № 730046   04.10.2006 р. проведено реєстрацію рішення засновників (учасників) щодо припинення юридичної особи –Спеціалізованого колективного підприємства  № 542 “Сантехмонтаж”, м. Тернопіль, вул. Промислова, 26, ідент. код 05427329.

П. 1 статті 110 Цивільного кодексу України встановлено , що юридична особа ліквідовується за рішенням її учасників або органу юридичної особи , уповноваженого на це установчими документами , в тому числі у зв'язку з із закінченням строку , на який було створено юридичну особу , досягненням мети, для якої її створено , а також в інших випадках , передбачених установчими документами .

Згідно частини 4 статті 105 Цивільного кодексу України, комісія (в даному випадку –ліквідаційна комісія) з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї; цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє  їх про припинення юридичної особи.

Враховуючи те, що позапланова документальна перевірка, за результатами якої УПФ України у м. Тернополі складено Акт № 18 від 15.12.2006р. була проведена за ініціативою відповідача, у зв'язку із прийняттям останнім рішення про ліквідацію, із якого, зокрема вбачається про існування в останнього заборгованості по пільгових пенсіях, а отже ліквідаційна комісія підприємства виконала покладені на неї законодавством функції в частині повідомлення кредитора –УПФУ в м. Тернополі про ліквідацію підприємства, а кредитор, відповідно скористався своїм правом, передбаченим статтею 112 ЦК України на звернення до суду із позовом до ліквідаційної комісії (юридичної особи - Тернопільського спеціалізованого колективного підприємства №542 “Сантехмонтаж”, вул. Промислова, 26, м. Тернопіль) про стягнення з останнього  заборгованості по відшкодуванню витрат  на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах.

Витрати по сплаті державного мита в сумі 213,21 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн., згідно ст. ст. 44 - 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись статтями 1, 2, 4, 12, 22, 29,32, 43, 44 - 49, 69, 75, 82, 84, 85,115-117 Господарського процесуального кодексу України, Законом України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування ”, Законом України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”,  господарський суд ,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Тернопільського спеціалізованого колективного підприємства №542 “Сантехмонтаж”, вул. Промислова, 26, м. Тернопіль (ідентифікаційний код 05427329) на користь Управління Пенсійного Фонду України в місті Тернополі, вул. Руська,17, м. Тернопіль (ідентифікаційний код 21157094, п/р 2560230300559, код платежу 50020600 у філії «Тернопілське міське відділення № 6350 ВАТ «Державний Ощадний банк України»МФО 398035 –21 321грн. 12 коп. заборгованості по відшкодуванню витрат  на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах.

3. Стягнути з Тернопільського спеціалізованого колективного підприємства №542 “Сантехмонтаж”, вул. Промислова, 26, м. Тернопіль (ідентифікаційний код 05427329) в доход Державного бюджету України - 213 грн. 21 коп. державного мита.

4. Стягнути з Тернопільського спеціалізованого колективного підприємства №542 “Сантехмонтаж”, вул. Промислова, 26, м. Тернопіль (ідентифікаційний код 05427329) в доход Державного бюджету України на р/р 31214259700002 у ГУДКУ  у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, одержувач: УДК у м. Тернополі - 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).  

6. Накази видати стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.

7. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          І.М. Гирила