Рішення

від 07.12.2017 по справі 322/1093/17

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

смт. Новомиколаївка

Іменем України

РІШЕННЯ

07 грудня 2017 рокуСправа № 322/1093/17

Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Гасанбекова С.С.,

при секретарі судового засідання Гавриш О.А.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом:ОСОБА_1 до:товариства з обмеженою відповідальністю Терра третя особа:Новомиколаївська селищна рада Новомиколаївського району Запорізької області про:витребування майна із чужого незаконного володіння.

20 жовтня 2017 року до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов вищезазначений цивільний позов, в якому позивач просив суд:

- зобов'язати відповідача повернути на користь позивача безпідставно набуту земельну ділянку площею 2,9895 га з кадастровим номером 2323655100:08:008:0043, яка розташована: Запорізька область Новомиколаївський район Новомиколаївська селищна рада, за межами населеного пункту.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

Позивач є дочкою ОСОБА_4, яка померла у 2001 року. Після смерті матері позивач та її брат ОСОБА_5 успадкували земельну ділянку загальним розміром 5,9790 га. Земельна ділянка розташована: Запорізька область Новомиколаївський район, Новомиколаївська селищна рада, за межами населеного пункту.

Згідно з розпорядженням голови Новомиколаївської районної державної адміністрації № 74 від 26.02.2004 Про погодження земельних ділянок (паїв) було погоджено виділення позивачу, як і іншим членам колишнього КСП Золотий колос , в натурі земельної ділянки (пая) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в контурі поля №195.

Позивач стверджує, що тринадцять років вона обробляла землю та збирала врожай. Податок на землю своєчасно сплачувала до селищної ради і ніхто до неї ніяких претензій не мав. У 2014 році позивач дізналася, що ТОВ Терра , директором якого є ОСОБА_6, самовільно захватали її ділянку та засіяли її соняшником. Таким чином, на думку позивача, відбувся самозахват її земельної ділянки юридичною особою ТОВ Терра .

Виходячи з наведеного та посилаючись на норми ст.ст. 1212, 1213 ЦК України, позивач підтримала позов у судовому засіданні.

Представник відповідача у судовому засіданні позову не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в обґрунтування яких зазначив таке.

Як вбачається з матеріалів загальнодоступного сайту map.land.gov.ua земельна ділянка позивача з кадастровим номером 2323655100:08:008:0043 накладається з земельною ділянкою з кадастровим номером 2323655100:08:008:0013, яка належить ОСОБА_7, право оренди на яку зареєстровано 12.09.2014 за ОСОБА_8.

Розпорядженням голови Новомиколаївської районної державної адміністрації № 248 від 16 вересня 2008 року ОСОБА_1 було передано у власність земельну ділянку площею 2,9895 га в контурі поля № 195. Земельна ділянка з кадастровим номером 2323655100:08:008:0043 розміщена в контурі поля № 195, і її конфігурація повністю відповідає матеріалам технічної документації.

ТОВ Терра ніколи не обробляло і не засівало земельну ділянку з кадастровим номером 2323655100:08:008:0043, яка належить ОСОБА_1, у зв'язку з чим відповідач вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими.

У судовому засіданні 07.12.2017 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши матеріали та з'ясувавши обставини цивільної справи, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні в справі докази в їх сукупності,

встановив:

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 2323655100:08:008:0043 площею 2,9895 га, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 140318 від 29.09.2011, а також витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12.08.2015 № 42142281.

Підставою виникнення у позивача права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2323655100:08:008:0043 у державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 140318 від 29.09.2011 зазначено розпорядження Новомиколаївської районної державної адміністрації № 248 від 16.09.2008.

Згідно з архівним витягом з розпорядження голови Новомиколаївської районної державної адміністрації від 26.02.2004 № 74 Про погодження земельних ділянок (паїв) ОСОБА_1 було погоджено передачу в натурі земельної ділянки (паю) для товарного сільськогосподарського виробництва в контурі поля № 195.

Проте, як вбачається з публічної кадастрової карти, земельна ділянка позивача з кадастровим номером 2323655100:08:008:0043 накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 2323655100:08:008:0013.

Відповідно до Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 2323655100:08:008:0013 площею 5,9789 га, дана земельна ділянка належить на праві власності ОСОБА_7 та водночас на цю ділянку зареєстровано право оренди за ОСОБА_8

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7, який є чоловіком ОСОБА_1, підтвердив те, що він дійсно має у власності земельну ділянку площею 5,9789 га, що передана в оренду ОСОБА_8

З пояснень осіб, які беруть участь у справі, судом з'ясовано, що дійсною причиною виникнення спору між сторонами стало фактичне використання позивачем протягом 13 років, до 2014 року, земельної ділянки, що розташована не в контурі поля № 195, а в сусідньому контурі поля № 196, у зв'язку з тим, що на час розпаювання земель колишнього КСП Золотий колос землемір вказав позивачу на місцевості належну їй ділянку саме в контурі поля № 196.

Зазначене випливає з пояснень самого позивача, яка повідомила суду, що у неї та у її чоловіка є по одному власному паю, що за словами позивача, розташовані один від одного на відстані приблизно 20 гектарів та при цьому відокремлені балкою. Наданий позивачем опис місця розташування земельних ділянок позивача та її чоловіка відповідає наявному у публічній кадастровій карті плану місцевості, на якій розташовані поля № 195 та № 196, що відокремлені один від одного балкою.

Проте, незважаючи на визнання позивачем того факту, що вищезазначена земельна ділянка її чоловіка (кадастровий номер 2323655100:08:008:0013) знаходиться в контурі поля № 195 та перебуває в оренді у ОСОБА_8, позивач продовжує стверджувати те, що її земельна ділянка також знаходиться в контурі поля № 195, хоча на місцевості вказує на ділянку в контурі поля № 196, якою вона користувалася 13 років, та вважає, що без її відома відбулася зміна місця розташування належної їй земельної ділянки.

При цьому, ТОВ Терра дійсно користується земельною ділянкою в контурі поля № 196, яку до 2014 року використовувала позивач, вважаючи її своєю, та саме внаслідок вищезазначеного помилкового розуміння позивачем місця розташування її земельної ділянки виник спір з приводу відшкодування шкоди, завданої незаконним збиранням врожаю, що був предметом судового розгляду у справі № 322/452/16 (реєстраційні номери судових рішень у ЄДРСР 58567869, 64481823). Дана земельна ділянка, якою до 2014 року користувалась позивач, а з 2014 року фактично користується ТОВ Терра , має кадастровий номер 2323655100:12:006:0027 та належить на праві власності ОСОБА_9, що також досліджувалося під час розгляду справи № 322/452/16.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного.

За правилом ч. 1 ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до частини третьої статті 10 та частини першої статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною першою статті 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимогі на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За змістом частин 2 та 4 ст. 60 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач не надала суду жодних належних та допустимих доказів того, що відповідач користується належною їй земельною ділянкою з кадастровим номером 2323655100:08:008:0043, а також доказів місцезнаходження цієї земельної ділянки в натурі (на місцевості).

З установлених судом обставин справи випливає, що позивач на теперішній час має лише документально підтверджене юридичне право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2323655100:08:008:0043, яке не в змозі реалізувати фактично, адже з огляду на вищенаведені накладки у публічній кадастровій карті, наразі фактичним користувачем цієї землі є ОСОБА_8, який орендує земельну ділянку з кадастровим номером 2323655100:08:008:0013, що накладається на земельну ділянку позивача.

Також позивач не надала суду доказів того, що вона зверталася із відповідною заявою про виправлення помилок щодо її земельної ділянки за процедурою, передбаченою Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, або вживала заходів щодо відновлення меж її земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Слід зазначити, що до отримання позивачем державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 140318 від 29.09.2011, позивач мала право на 1/2 частину земельної частки (паю) розміром 7,87 в умовних кадастрових гектарах, що підтверджувалося сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЗП № 0214620.

Правовідносини щодо розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), обміну земельними ділянками тощо врегульовано нормами Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 05.06.2003 № 899-VI.

Проте позивач на підтвердження доводів про початкове розташування її земельної частки (паю) саме в тому полі, в якому вона 13 років користувалася землею, не надала суду належних та допустимих доказів, передбачених нормами вказаного Закону № 899-VI, зокрема проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), та не включала зазначені питання до предмету позову.

Без самостійного вжиття позивачем вищенаведених заходів, спрямованих на захист її права власності на земельну ділянку, вирішення питання про витребування земельної ділянки є неможливим, адже позивачу передусім слід визначитися з тим, чи бажає він відновити право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2323655100:08:008:0043 шляхом виправлення помилок у Державному земельному кадастрі, що можливо зробити в позасудовому порядку, чи одночасно з цим також бажає встановити і довести конкретне місцезнаходження належної йому земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Виходячи з наведеного, суд визнає твердження позивача про використання відповідачем земельної ділянки з кадастровим номером 2323655100:08:008:0043 необґрунтованим припущенням, а відтак підстави для зобов'язання відповідача повернути позивачу зазначену земельну ділянку відсутні.

Таким чином, недоведеність обставин, на які посилався позивач в обґрунтування заявленого позову, є підставою для відмови у його задоволенні в повному обсязі.

Документально підтверджені судові витрати, понесені відповідачем, у справі відсутні.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 88, 208, 209, 212 - 215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, суд

вирішив:

1. В задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Терра - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Запорізької області через Новомиколаївський районний суд Запорізької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.С. Гасанбеков