Ухвала

від 20.12.2017 по справі 1

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа № 1

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №11-сс/778/1428/17 Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1

Єдиний унікальний № 1 Доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі ОСОБА_5

за участю:

прокурора ОСОБА_6

директора ТОВ «Завод «Перетворювач» ОСОБА_7

представників ТОВ «Завод «Перетворювач» адвокатів ОСОБА_8 ,

ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в апеляційному порядку, матеріали провадження за апеляційною скаргою директора ТОВ «Завод «Перетворювач» ОСОБА_7 з доповненням до неї на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25 листопада 2017 року, якою

задоволено клопотання старшого слідчого 2-го відділення слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_10 про арешт майна по кримінальному провадженню № 12016080050002770, внесеному 30.04.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 206-2, ч. 1 ст. 383, ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 357 КК України, та накладений арешт на грошові кошти, які зберігаються на банківських рахунках ТОВ «Завод Перетворювач» (код ЄДРПОУ 37300959), а саме: на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому у ПАТ «МОТОР-БАНК» (МФО 313009), та на рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в AT «ТАСКОМБАНК» (МФО 339500), а також зобов`язано надати інформацію про залишок грошових коштів на банківських рахунках: № НОМЕР_1 , відкритому в ПАТ «МОТОР-БАНК» (МФО 313009), та № НОМЕР_2 , відкритому в AT «ТАСКОМБАНК» (МФО 339500), після накладення арешту,

в с т а н о в и л а:

В апеляційній скарзі директор ТОВ «Завод «Перетворювач» ОСОБА_7 просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 25.11.2017 року, посилаючись на те, що розгляд клопотання слідчого відбувся за відсутності ТОВ «Завод «Перетворювач»,всупереч вимогам ч. 7 ст. 173 КПК України копія оскаржуваної ухвали на адресу товариства не направлялась та була отримана представником товариства 06.12.2017 року.

Після поновлення строку на оскарження апелянт просить скасувати ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 25.11.2017 року та винести нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого 2-го відділення слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_10 про арешт майна по кримінальному провадженню № 12016080050002770 від 24 листопада 2017 року, посилаючись на те, що слідчим суддею однобічно і необ`єктивно здійснено судовий розгляд цієї справи, а ухвала від 25.11.2017 року про накладення арешту винесена з порушенням вимог ст. 170 КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушує справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

В обґрунтування своїх вимог апелянт послався на наступні обставини:

- до клопотання слідчого, що розглядалось слідчим суддею не додано жодного належного та допустимого доказу тверджень слідчого, що випрямляч В-ТПЖ-160-230 УХЛ1 ТИАК 430051.151ТЗ цивільного призначення насправді є товаром військового призначення В-ТПВ-100/100/300; що документація на випрямлячі є підробленою; що товар, який поставлявся за договором комісії ТОВ «Завод «Перетворювач» повинен був після отримання його в Естонії постачатись далі до Російської Федерації, тобто, станом на день подання апеляційної скарги слідчими СБУ не доведено належними та допустимими доказами, що ці випрямлячі є товарами військового призначення, тому відомості про те, що товар, який за договором комісії ТОВ «Завод «Перетворювач» повинен був поставити Шотландській компанії, є товаром військового призначення та в подальшому мав бути поставлений до ВАТ «ВО «Севмаш» є припущеннями, на яких не можуть будуватись докази у кримінальному процесі;

- слідчим не зібрано жодного доказу, наведеного ним у клопотанні про накладення арешту на майно, натомість зібрана численна кількість документів, що не стосується кримінального провадження № 12016080050002770 та господарської діяльності ТОВ «Завод «Перетворювач» взагалі;

- доводи слідчого про те, що господарська діяльність ТОВ «Завод «Перетворювач» ведеться виключно з метою безперешкодного отримання грошових коштів, набутих кримінально протиправним шляхом, є припущенням, оскільки жодного доказу на підтвердження цього в матеріалах провадження немає;

- твердження слідчого про те, що оскільки засновником ТОВ «Завод «Перетворювач» є ОСОБА_11 теща голови правління ПАТ «Завод «Перетворювач» ОСОБА_12 , то ОСОБА_12 керує всією діяльністю ТОВ «Завод «Перетворювач», не підтверджені жодним доказом, а отже є припущенням слідчого, та, крім того, таке твердження слідчого суперечить ст. 100 ЦК України, в якій зазначено, що право участі у товаристві є особистим немайновим правом кожної особи;

- слідчий зазначив у клопотанні, а слідчий суддя не перевірив та зазначив в ухвалі недостовірну інформацію стосовно того, що досудовим розслідуванням встановлено, що на банківські рахунки ТОВ «Завод «перетворювач» були перераховані кошти в якості оплати товарів цивільного призначення в розмірі 1559400,00 євро та станом на внесення клопотання голова правління ПАТ «Завод «Перетворювач» та його заступник здійснюють дії щодо конвертації цих коштів, оскільки в матеріалах провадження немає жодного документу, який би підтверджував цей начебто встановлений факт, більш того, валютний рахунок в ПАТ «Мотор-Банк» ТОВ «Завод «Перетворювач» відсутній;

- слідчий, прокурор не довели існування обґрунтованих підозр щодо вчинення будь-якого кримінального правопорушення, крім того, фактичне обвинувачення слідчим у своєму клопотанні у вчиненні злочину посадових осіб ПАТ «Завод «Перетворювач» ОСОБА_12 та ОСОБА_13 є безпідставним, недоказаним, оскільки жодних доказів такого, хоча б непрямих, слідчим та прокурором слідчому судді не надано та в матеріалах справи відсутні, зазначені особи не є ані підозрюваними, ані обвинуваченими за кримінальним провадженням;

- в оскаржуваній ухвалі чітко не визначені підстави арешту майна, можливо здогадатись, що правовою підставою для застосування слідчим суддею забезпечувального заходу у вигляді арешту майна є п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України - збереження речових доказів, однак в іншій частині оскаржуваної ухвали слідчий суддя наводить норми статей КПК України, в яких йдеться про спеціальну конфіскацію, тобто, слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі чітко не зазначена правова підстава застосування арешту майна ТОВ «Завод «Перетворювач», що є порушенням вимог п. 1 ч. 2 ст. 173 КПК України;

- у клопотанні слідчого, в порушення вимог ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України, не зазначені чітко підстави та не вказана мета, яка передбачена ч. 2 зазначеної статті, не доведена наявність ризиків, що зазначене майно може бути не збережене як речовий доказ, що в межах кримінального провадження може мати місце спеціальна конфіскація, з клопотання та доданих до нього матеріалів неможливо угледіти, як безготівкові грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках, співвідносяться з поняттям «речові докази», оскільки відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами можуть бути лише матеріальні об`єкти та, за певних умов, документи, отже, слідчим та прокурором не доведено, що грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «Завод «Перетворювач», набуті кримінально протиправним шляхом або є предметом кримінального правопорушення, тому існування правової підстави для арешту грошових коштів на зазначених рахунках з метою збереження речових доказів, спростовується, тому слідчий суддя не мав правових підстав для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно ТОВ «Завод «Перетворювач»;

- слідчий суддя, розглядаючи клопотання, не перевіривши вказаних в клопотанні слідчого підстав для застосування арешту майна, обмежився лише цитуванням змісту клопотання та загальних положень процесуального законодавства, при цьому незрозуміло, які факти та обставини по кримінальному провадженню можуть доказуватись наявністю коштів на рахунках ТОВ «Завод «Перетворювач» у банківській установі AT «Таскомбанк» та ПАТ «Мотор-банк», та як накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках, може сприяти виявленню осіб, причетних до скоєння злочину, тобто, мета застосування арешту слідчим суддею невідома;

- слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався в клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, відповідно до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення;

- слідчий в клопотанні та слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення відповідно ст. ст. 171, 173 КПК України, не оцінили розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для ТОВ «Завод «Перетворювач» та виконання самим товариством своїх договірних зобов`язань перед іншими суб`єктами, тому наразі арешт коштів на рахунках в банківській установі блокує діяльність ТОВ «Завод «перетворювач», призводить до порушень зобов`язань перед контрагентами, шкодить діловій репутації підприємства, призводить до виникнення великих збитків та ставить під загрозу існування підприємства, оскільки призводить до неможливості ведення підприємницької діяльності, порушує права осіб, що працюють у товаристві, на отримання заробітної плати та інших соціальних виплат;

- арештовані ухвалою суду розрахункові рахунки є єдиними рахунками товариства, інших рахунків товариство не має, що підтверджується довідками банку;

- в ухвалі слідчого судді не визначена конкретна сума грошових коштів, на які накладено арешт.

У доповненні до апеляційної скарги зазначено про те, що оскаржуваною ухвалою слідчого судді арешт накладено безстроково на усі грошові кошти, що отримуватиме ТОВ «Завод «Перетворювач», що свідчить про блокування будь-якої діяльності товариства та призведе до його фактичного знищення як суб`єкта господарювання.

Заслухавши в судовому засіданні суду апеляційної інстанції суддю-доповідача про суть судового рішення та доводи апеляційної скарги з урахуванням доповнення, директора ТОВ «Завод «Перетворювач» ОСОБА_7 , адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які підтримали апеляційну скаргу з урахуванням доповнень до неї, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та доповнення до неї, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги з доповненням до неї, колегія суддів доходить наступних висновків.

За змістом оскаржуваного судового рішення, старший слідчий 2-го відділення слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_10 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна по кримінальному провадженню № 12016080050002770, внесеному 30.04.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст.15, ч. 3 ст. 206-2, ч. 1 ст. 383, ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 357 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що, грошові кошти ТОВ «Завод Перетворювач» (код ЄДРПОУ 37300959), які знаходяться на банківських рахунках, а саме: № НОМЕР_1 , відкритому у ПАТ «МОТОР-БАНК» (МФО 313009) та № НОМЕР_2 , відкритому в AT «ТАСКОМБАНК» (МФО 339500), відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а також підпадають під ознаки майна, набутого внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від нього, щодо якого застосовується спеціальна конфіскація. Крім того, враховуючи діяльність ТОВ «Завод Перетворювач» (код ЄДРПОУ 37300959), яка несе протиправний характер та не пов`язана із будь-якою іншої господарською діяльністю, окрім як організацією приховуваного каналу постачання товарів військового призначення та той факт, що всі грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках підприємства, є речовими доказами та фактично набуті внаслідок вчинення кримінального правопорушення, арешт грошових коштів на банківських рахунках ТОВ «Завод Перетворювач» (код ЄДРПОУ 37300959) жодним чином не призведе до наслідків, які негативно вплинуть на проведення законної діяльності підприємства. Також, для отримання та фіксації доказів причетності конкретних посадових осіб ПАТ «Запорізький завод «Перетворювач» до протиправної діяльності, пов`язаної із наданням військово-технічної допомоги Російській Федерації для проведення підривної діяльності проти України, потрібен час, який не залежить від сторони обвинувачення та пов`язаний із проведенням експертних досліджень товарів військового призначення, а також виконанням слідчих дій компетентними органами іноземних держав. У цей час незастосування заборони або обмеження в користуванні, розпорядженні грошовими коштами призведе до їх приховування шляхом переведення на інші банківські рахунки, в тому числі банківські рахунки підконтрольних суб`єктів господарювання і фізичних осіб чи виводу до тіньового сектору економіки з метою їх подальшого переведення в готівку, а отже, до знищення доказів протиправної діяльності та неможливості забезпечити їх спеціальну конфіскацію, тобто спричинення істотної шкоди інтересам держави.

Виходячи з того, що на теперішній час є достатні підстави вважати, що у випадку повідомлення представників ТОВ «Завод «Перетворювач»про розгляд клопотання щодо накладення арешту на грошові кошти зазначеного суб`єкта господарювання, з урахуванням тісних зв`язків посадових осіб ТОВ з обслуговуючим персоналом банківської установи, останніми, з метою уникнення відповідальності за скоєне правопорушення, однозначно будуть вжиті заходи та вчинені дії, спрямовані на виведення вказаних коштів на інші банківські рахунки або на рахунки інших підприємств в інших банках, слідчий, відповідно до вимог ч. 2 ст. 172 КПК України, просив провести розгляд клопотання без виклику представників ТОВ «Завод «Перетворювач».

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25 листопада 2017 року задоволено клопотання старшого слідчого 2-го відділення слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_10 про арешт майна по кримінальному провадженню № 12016080050002770, внесеному 30.04.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 206-2, ч. 1 ст. 383, ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 357 КК України, та накладений арешт на грошові кошти, які зберігаються на банківських рахунках ТОВ «Завод Перетворювач» (код ЄДРПОУ 37300959), а саме: на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому у ПАТ «МОТОР-БАНК» (МФО 313009), та на рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в AT «ТАСКОМБАНК» (МФО 339500), а також зобов`язано надати інформацію про залишок грошових коштів на банківських рахунках: № НОМЕР_1 , відкритому в ПАТ «МОТОР-БАНК» (МФО 313009) та № НОМЕР_2 , відкритому в AT «ТАСКОМБАНК» (МФО 339500), після накладення арешту.

Слідчий суддя дійшов такого висновку на підставі зазначених у клопотанні обставин, виходячи з того, що іншим шляхом не виявляється можливим встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження, оскільки лише накладанням арешту на банківські рахунки вищевказаних підприємств можливо отримати докази, які мають суттєве значення для з`ясування обставин злочину та осіб, причетних до його вчинення.

Не погоджуючись з прийнятим слідчим суддею рішенням, директор ТОВ «Завод «Перетворювач» ОСОБА_7 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, після чого було подано доповнення до неї, за наслідками розгляду якої колегією суддів встановлено наступне.

Як вбачається з апеляційної скарги, вона була подана апелянтом до Апеляційного суду Запорізької області 08.12.2017 року.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення, а якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи вищевказане положення, а також те, що клопотання слідчого розглядалося без виклику представника ПАТ «Запорізький завод «Перетворювач» та згідно з матеріалами провадження копія ухвали слідчого судді від 25.11.2017 року була отримана представником товариства 06.12.2017 року, колегія суддів вважає, що у вказаному випадку строк на апеляційне оскарження апелянтом пропущений не був.

Що стосується безпосередньо доводів апеляційної скарги, то колегія суддів зазначає наступне.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.

При апеляційному розгляді встановлено, що у даному кримінальному провадженні слідчим суддею обґрунтовано застосовано такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна та правильно визначені правові підстави для цього.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст. ст. 170-173 КПК України для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані.

З ухвали слідчого судді вбачається, що наведені в клопотанні підстави для накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Завод «Перетворювач», перевірялися слідчим суддею, при цьому, були з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Так, розглядаючи клопотання слідчого про накладення арешту, слідчий суддя встановив те, що грошові кошти, які зберігаються на банківських рахунках ТОВ «Завод Перетворювач» (код ЄДРПОУ 37300959), а саме: на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому у ПАТ «МОТОР-БАНК» (МФО 313009), та на рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в AT «ТАСКОМБАНК» (МФО 339500), відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а також підпадають під ознаки майна, набутого внаслідок вчинення кримінального правопорушення, щодо якого застосовується спеціальна конфіскація, тобто також підпадають під критерії п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що ст. 173 ч. 2 п. 3 КПК України у конкуренції зі ст. 132 ч. 1 п. 3 КПК України, по відношенню до останньої є спеціальною нормою, та, при цьому, не вимагає наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, у зв`язку з чим, доводи директора товариства про недоведення існування обґрунтованих підозр щодо вчинення посадовими особами ПАТ «Завод «Перетворювач» ОСОБА_12 та ОСОБА_13 будь-якого кримінального правопорушення, є неспроможними.

Крім того, апелянт у скарзі посилається на те, що слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався в клопотанні, а слідчий суддя відповідно до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

Проте, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що їх сукупність, відповідно до вимог ст. 170 КПК України, є достатньою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно. На даному етапі провадження до завдань суду не належить оцінювати, наскільки повно органом досудового розслідування зібрано докази, що стосуються зазначеного кримінального провадження. Його завдання полягає в тому, щоб дослідити ті обставини, про які органу досудового розслідування відомо на даний час та які дають достатньо обґрунтовані підстави для втручання в права та інтереси відповідних осіб.

Отже, на думку колегії суддів, цей довід апеляційної скарги є необґрунтованим.

Інші доводи як апеляційної скарги, так і доповнення до неї, у тому числі посилання на те, що накладення арешту на грошові кошти товариства, призводить до блокування діяльності ТОВ «Завод «Перетворювач», неможливості виплати працівникам акціонерного товариства заробітної плати, інших соціальних виплат, що є суттєвим порушенням прав таких осіб, тощо, не спростовують висновки слідчого судді, викладені в ухвалі, та не впливають на їх правильність.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що обмеження майнових прав відповідно до ч. 1ст. 170 КПКУкраїни має тимчасовий характер і негайно припиняється, якщо у ході подальшого досудового розслідування або за результатами судового розгляду не підтвердиться, що це майно є предметом, доказом злочину.

З урахуванням зазначених обставин колегія суддів вважає, що слідчий суддя, оцінивши розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, дійшов обґрунтованого висновку про те, що іншим шляхом не виявляється можливим встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження, оскільки лише накладанням арешту на банківські рахунки ТОВ «Завод «Перетворювач», можливо отримати докази, які мають суттєве значення для з`ясування обставин кримінальних правопорушень та осіб, причетних до їх вчинення.

Отже, на думку колегії суддів, ухвала слідчого судді є обґрунтованою та вмотивованою, у зв`язку з чим, колегія судді не вбачає підстав для її скасування по доводам апеляційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу директора ТОВ «Завод «Перетворювач» ОСОБА_7 з доповненням до неї залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25 листопада 2017 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого 2-го відділення слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_10 про арешт майна по кримінальному провадженню № 12016080050002770, внесеному 30.04.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 206-2, ч. 1 ст. 383, ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 357 КК України, та накладений арешт на грошові кошти, які зберігаються на банківських рахунках ТОВ «Завод Перетворювач» (код ЄДРПОУ 37300959), а саме: на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому у ПАТ «МОТОР-БАНК» (МФО 313009), та на рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в AT «ТАСКОМБАНК» (МФО 339500), а також зобов`язано надати інформацію про залишок грошових коштів на банківських рахунках: № НОМЕР_1 , відкритому в ПАТ «МОТОР-БАНК» (МФО 313009), та № НОМЕР_2 , відкритому в AT «ТАСКОМБАНК» (МФО 339500), після накладення арешту, залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді: