Рішення

від 21.12.2017 по справі 481/1126/17

НОВОБУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 481/1126/17

Провадж.№ 2/481/474/2017

Р І Ш Е Н Н Я

іменем У К Р А Ї Н И

21.12.2017 року Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:

головуючої - судді Уманської О.В.,

за участю: секретаря Кузьміної Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м.Новий Буг, Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 районної державної адміністрації Миколаївської області, третя особа - ОСОБА_3 державна нотаріальна контора, про визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельної ділянки,

встановив :

18.09.2017 року позивач ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_1, звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3 районної державної адміністрації Миколаївської області, третя особа - ОСОБА_3 державна нотаріальна контора, в якому вказала, що 18.00.2014 року помер її чоловік ОСОБА_4 Після смерті чоловіка вона прийняла спадщину, звернувшись із відповідною заявою до ОСОБА_3 державної нотаріальної контори. За життя ОСОБА_4, згідно розпорядження голови ОСОБА_3 РДА Миколаївської області від 05.07.2011 року за № 342-р одержав у власність земельну ділянку площею 2,0 га ріллі для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності в межах території ОСОБА_3 міської ради

Миколаївської області. Розпорядженням голови ОСОБА_3 РДА № 670-р від 19.12.2012 року був затверджений проект землеустрою щодо відведення у власність даної земельної ділянки. 28.03.2013 року відділом Держземагенства у ОСОБА_3 районі здійснена державна реєстрація цієї земельної ділянки. Однак спадкодавець за життя не встиг отримати правовстановлюючого документу на зазначену земельну ділянку, а тому вона як спадкоємець не змогла оформити свої спадкові права на неї. А тому, позивачка, посилаючись на викладені обставини, просила визнати за нею, як спадкоємицею за законом, право власності на спірну земельну ділянку.

14 грудня 2017 року представник довгополий О.Б. подав до суду уточнену позовну заяву, в якій просив на підставі раніше заявлених обставин визнати за ОСОБА_2, як за спадкоємцем за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4 право на завершення процесу приватизації спірної земельної ділянки.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_1 повторно не з'явились, про час та місце розгляду справи судом була повідомлені належним чином, від представника ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи без його участі, позов підтримав просив його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 РДА Миколаївської області також не з'явився у судове засідання повторно, направив до суду заяву про визнання позову, не заперечував проти задоволення позову, а справу просив слухати без участі представника відповідача.

Представник третьої особи до суду повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи судом повідомлявся належним чином, причини своєї неявки не повідомляв, заяв чи клопотань від представника третьої особи до суду не надходило.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про одруження серії ЯР № 825200, виданого 03.06.1949 року, позивачка ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уклала шлюб 30.05.1949 року з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Судом встановлено, що 18.01.2014 року чоловік позивачки ОСОБА_4 помер, про що 21.01.2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби ОСОБА_3 районного управління юстиції у Миколаївській області складено відповідний актовий запис № 14, та видано свідоцтво про смерть серії I-ФП № 195005.

За життя покійний розпочав процедуру приватизації земельної ділянки виділеної для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності в межах території ОСОБА_3 міської ради Новобузького району Миколаївської області. На ім'я ОСОБА_4 було видано витяги з Державного земельного кадастру про вказану земельну ділянку. кадастровий номер 4824510100:09:000:0004 ; відомості про обмеження у використанні земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки. Також, 19.12.2012 року ОСОБА_3 районна державна адміністрація Миколаївській області затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, та надання у власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 2,0 га ріллі з кадастровим номером 4824510100:09:000:0004. Проте ОСОБА_4 не набув у встановленому законом порядку право власності на земельні ділянки, в зв'язку зі смертю.

Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зіст. 125 Земельного кодексу України , проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ листом від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних прав про спадкування роз'яснив, що в разі, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 Земельного Кодексу, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Померлий ОСОБА_4 розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, проте помер, не завершивши її та не отримавши правовстановлюючого документа на земельну ділянку - державного акта на право власності.

Право на завершення процедури приватизації та отримання даної земельної ділянки у власність, яке належало померлому на момент відкриття спадщини, не припинилося внаслідок його смерті. Це право в порядку спадкування перейшло до позивача, як спадкоємця померлого.

Як видно із копії спадкової справи інших осіб, окрім позивачки ОСОБА_2, які б виявили бажання прийняти спадщину після смерті ОСОБА_4 відсутні. Його діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 подали до нотаріуса заяви про те, що не бажають приймати спадщину після смерті свого батька ОСОБА_4, строк прийняття спадщини пропустили без поважних причин, не заперечували проти прийняття спадщини їх матір'ю ОСОБА_4. О.Л.

Як вбачається із ст. 118 ЗК України процедура приватизації розпочинається після звернення громадянина до відповідного органу державної влади або місцевого самоврядування, який надає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1225 ч. 1 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

За змістом спадщини здійснюється шляхом видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до п. 3.5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16.05.2013 року № 24-753/0/13 набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу X "Перехідні положення" ЗК. Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Суд прийшов до висновку, що є достатні підстави для визнання за позивачкою права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на земельні ділянки.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 256, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,

вирішив :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 районної державної адміністрації Миколаївської області, третя особа - ОСОБА_3 державна нотаріальна контора, про визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельної ділянки - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, в порядку спадкування за законом право на завершення приватизації земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території ОСОБА_3 міської ради Новобузького району Миколаївської області площею 2,0 га , кадастровий номер 4824510100:09:000:0004, розпочатої ОСОБА_4, який помер 21 січня 2014 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного суду Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами які не були присутніми під час його проголошення - протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Суддя