Ухвала

від 20.12.2017 по справі 761/30482/16-к

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/30482/16-к

Провадження № 1-в/761/587/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2017 року м. Київ

Суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мартинов Є.О., розглянувши клопотання засудженого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, про звільнення від подальшого відбування покарання на підставі Закону України Про амністію у 2016 році , -

в с т а н о в и в:

07 грудня 2017 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання засудженого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, про застосування до нього вимог Закону України Про амністію у 2016 році та звільнення від подальшого відбування покарання.

Дослідивши клопотання засудженого, а також відповідь № 08/26657 від 15 грудня 2017 року, надану на запит суду керівництвом ДУ Київський слідчий ізолятор , приходжу до наступного висновку.

Так, відповідно до вимог ст. 10 Закону України Про амністію у 2016 році виконання цього Закону покладається на суди. Питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою особи, яка підтримує публічне обвинувачення в суді чи здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їхніх захисників чи законних представників.

Згідно зі ст. 11 Закону України Про амністію у 2016 році рішення про застосування чи незастосування амністії приймається судом щодо кожної особи індивідуально після ретельної перевірки матеріалів особової справи та відомостей про поведінку засудженого за час відбування покарання.

Положеннями частини 1 та 6 статті 9 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження суд зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, вимог інших актів законодавства. У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

У свою чергу, зі змісту Закону України Про амністію у 2016 році , враховуючи положення ч. 6 ст. 9 КПК України, вбачається, що питання застосування амністії під час виконання вироку має вирішуватися в порядку, передбаченому ст. 10 Закону України Про амністію у 2016 році , тобто місцевим судом, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.

При цьому, таке твердження в тому числі випливає з вимог п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК України.

Згідно зі ст. 18 КВК України місцем відбування покарання у вигляді позбавлення волі є виправна колонія. У свою чергу, відповідно до ст. 4 Закону України Про попереднє ув'язнення слідчі ізолятори є установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою.

У силу ч. 2 ст. 11, ч. 3 ст. 18 КВК України слідчі ізолятори віднесені до установ виконання покарань лише стосовно тих засуджених, які залишені для роботи з господарського обслуговування.

Як вбачається з відповіді адміністрації ДУ Київський слідчий ізолятор № 08/26657 від 15 грудня 2017 року, наданої на запит суду, засуджений ОСОБА_1 станом на 14 грудня 2017 року утримується в умовах ДУ Київський слідчий ізолятор та чекає етапування до виправної колонії, у зв'язку з чим зазначена установа не є місцем відбування покарання засудженим ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розумінні ч. 2 ст. 11 та ч. 3 ст. 18 КВК України.

За таких обставин, суд вважає за необхідне повернути ОСОБА_1 зазначене клопотання та одночасно роз'яснює останньому право звернутись з таким клопотанням до відповідного суду за місцем відбування покарання.

Керуючись ст. 86 КК України, ч. 6 ст. 9, п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК України, ст.ст. 10, 11 Закону України Про амністію у 2016 році , ст. 3 Закону України Про застосування амністії в Україні , -

п о с т а н о в и в:

Клопотання засудженого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, про звільнення від подальшого відбування покарання на підставі Закону України Про амністію у 2016 році - повернути заявнику для звернення до належного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає.

Суддя Мартинов Є.О.