Рішення

від 11.12.2017 по справі 456/3010/17

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 456/3010/17

Провадження № 2/456/1808/2017

РІШЕННЯ

іменем України

11 грудня 2017 року місто Стрий Львівської області

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Янко Б. Я. ,

при секретарі Стасів О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Стрий цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 сільської ради Стрийського району Львівської області про надання додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Представники позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до суду з позовною заявою та просять надати ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті матері ОСОБА_5, строком в три місяці.

В обґрунтування заявлених вимог позивачі покликаються на те, що вони, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - рідні брати. Їхніми батьками були: ОСОБА_5 та ОСОБА_6. 28.08.1988 р. помер їх батько, мати залишилась проживати одна. Вони проживали в одному селі - Верчани, однак окремо від батьків, хоча майже щодня їх провідували.

13.12.2013 р., у віці 98 років померла мати - ОСОБА_5. За життя матір заповіту не склала. Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається із: земельна ділянка площею 0,2310, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території ОСОБА_4 сільської ради Стрийського району Львівської області, кадастровий номер:4625385200:12:000:0620 та земельна ділянка площею 1,2478, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території ОСОБА_4 сільської ради Стрийського району Львівської області, кадастровий номер:4625385200:12:000:0408. Дані ділянки належали спадкодавцю на право власності на земельну ділянку, що підтверджується копіями державних актів, долучених до матеріалів справи. Вони, відповідно до ст. 1261 ЦК України є спадкоємцями першої черги, інші спадкоємці відсутні.

26.09.2017 р. вони звернулися до нотаріуса Стрийської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті, 13.12.2013 р., ОСОБА_5. Однак, листом від 26.09.2017 року за №1984/02-14 їм було повідомлено, що ними пропущено законодавчо встановлений строк та рекомендовано звернутись до суду з заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

В судовому засіданні представники позивачів - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, підтримали заявлені позовні вимоги та покликаючись на обставини наведені в позові просили їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 сільської ради Стрийського району Львівської області ОСОБА_10 в судовому засіданні не заперечила проти позову та при винесенні рішення поклалась на думку суду.

Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.55 Конституції України та положень ст.ст.3, 11, 15, 59, 60 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Розгляд цивільних справ здійснюється не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому кожна із сторін самостійно, на власний розсуд розпоряджається своїми правами й зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Захист прав у порядку цивільного судочинства - це передбачені законом способи охорони цивільних, житлових, земельних, сімейних чи трудових прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Як вбачається із свідоцтв про народження: ОСОБА_2 серії ЯИ №858078 від 05.03.1955 р.; ОСОБА_1 серії ІІІ-ЯР №012237 від 07.05.1958 р.; ОСОБА_3 серії ЯР №364148 від 29.09.1947 р., батьками останніх зазначено ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується копією свідоцтва про смерть серії ІІ-СГ №489051, що 30.08.1988 р. у віці 76 р. помер ОСОБА_11, про що в книзі реєстрації актів про смерть було зроблено запис №33.

Також, як вбачається із свідоцтва про смерть серії І-СГ від №332092 від 16.12.2013 р., 13.12.2013 р. у віці 98 р. померла ОСОБА_5, про що було складено відповідний актовий запис №35.

Дослідженим в судовому засіданні матеріалами справи встановлено, що після смерті матері позивачів залишилось майно, яким вона не встигла розпорядитись. А саме: земельна ділянка площею 0,2310, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території ОСОБА_4 сільської ради Стрийського району Львівської області, кадастровий номер:4625385200:12:000:0620 та земельна ділянка площею 1,2478, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території ОСОБА_4 сільської ради Стрийського району Львівської області, кадастровий номер:4625385200:12:000:0408. Дані ділянки належали спадкодавцю на праві власності на земельну ділянку, що підтверджується копіями державних актів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Дослідженими та вищеописаними обставинами справи встановлено, що чоловік ОСОБА_5 - ОСОБА_11 помер за довго до неї. Окрім того, інших спадкоємців першої, аніж її діти, позивачі по справі, судом не встановлено.

Як вбачається з листа завідувача Стрийської державної нотаріальної контори ОСОБА_12 від 26.09.2017 року за №1984/02-14, наданого у відповідь на заяву №1397 від 26.09.2017 р. - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті 13.12.2013 р. ОСОБА_5, у зв'язку з пропуском законодавчо встановленого строк та рекомендовано звернутись до суду з заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до ст. ст. 1268, 1270, 1272 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

У зв'язку з наведеним, суд враховує, що після смерті матері, на початку 2014 року, ОСОБА_2 захворів та був вимушений поїхати на тривале лікування, яке документально підтверджується випискою із медичної картки стаціонарного хворого №3011 та іншими листками непрацезданості. Оскільки спадкоємців першої черги троє і ніхто не бажав відмовлятися від спадщини, тому зрозумілим є, що до нотаріуса для її прийняття їм треба було звертатися разом. Однак через хворобу брата вони були позбавлені цієї можливості.

Відповідно до ч.5 ст. 13 ЗУ Про судоустрій та статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду України, враховуються іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Так, суд враховує правовий висновок Верховного Суду України, який зроблений на засіданні Судової палати у цивільних справах від 04 листопада 2015 року в справі №6-1486цс15, згідно якого за змістом ст. 1272 ЦК України поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Згідно роз'яснень, викладених у п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 № 7, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Окрім того, Верховним судом України також наголошується, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У відповідності до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, дослідженими у судовому засіданні обставинами справи встановлено, що позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 є синами ОСОБА_5, яка померла 13.12.2013 р.. Після смерті останньої відкрилась спадщина на спадкове майно. Позивачі входить до першої черги спадкоємців за законом після смерті матері. У визначений законом строк вони не подали нотаріусу заяву про прийняття спадщини, оскільки тривалий час хворів та за станом здоров'я не міг вільно пересуватися, що підтверджується долученими до матеріалів справи виписками з історії хвороби їх брата.

Після подання заяви до Стрийської державної нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 їм було відмовлено у видачі такого, оскільки пропущено шестимісячний термін для прийняття спадщини.

Враховуючи вищенаведене, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, суд вважає причину пропуску позивачами строку для прийняття спадщини поважною та приходить до висновку, що позивачам слід визначити додатковий строк, достатній для подання ними заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_5 яка померла 13.12.2013 р..

Керуючись ст., ст. 10, 60, 212, 213, 215, 259 ЦПК України, ст. 1272 ЦК України, п. 24 Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року Про судову практику в справах про спадкування , суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 додатковий строк - 3 (три) місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті матері ОСОБА_5.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення або десяти днів з дня отримання копії цього рішення особами, які брали участь справі, але не були присутні у судовому засіданні під час його проголошення.

Головуючий-суддя ОСОБА_13