Рішення

від 04.06.2007 по справі 11/2043

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/2043

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------Р І Ш Е Н Н Я            

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

   "04" червня 2007 р.                                                         Справа №  11/2043

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого –судді Довганя К.І. , при секретарі –Анастас»євій Л.В., за участю представників сторін: позивача –Черніговцев  О.О.  за довіреністю,  відповідача – Гаврилюк І.Б., за довіреністю, третьої особи не з'явився,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси  справу за позовом малого підприємства „Науково-виробнича фірма ”Ріпор” до Черкаської міської ради, третьої особи на боці відповідача без самостійних вимог – Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації  про визнання права власності на нерухоме майно,

                                                                 ВСТАНОВИВ:

          В ході розгляду по справі оголошувалась перерва з 15 травня  по 22 травня 2007 р., яку було продовжено до 04 червня 2007 р.

Заявлено позов про визнання права власності на самовільно збудовані нежитлові приміщення. В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що на  земельній ділянці, що надана йому відповідачем у постійне користування, для власних виробничих потреб та за власні кошти,  однак без відповідного  дозволу відповідача та проектної документації, він виконав будівництво нежитлових виробничих приміщень. Вказані приміщення відповідно до висновків будівельно технічного дослідження відповідають будівельним нормам, їх наявність не порушує прав інших осіб,  а тому у відповідності до ст. 376 ЦК України позивач просить визнати за ним право власності на них.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у позові.

Відповідач у відзиві на позов проти його задоволення заперечив, пославшись на те, що:

-   він не є належним відповідачем у даній справі,

- позивач не звертався за видачею відповідного дозволу на будівництво осорюваного майна,

- позивач не подав належних доказів відповідності будівель будівельним, санітарним та іншим нормам.

Представник відповідача проти позову заперечила, з підстав названих у відзиві.

Третя особа листом на адресу суду просила суд проводити розгляд справи без участі його представника.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні у справі докази приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської Ради від 05.12.94 р. №451 позивачу було надано у постійне користування земельну ділянку  площею 0,14 Га під існуючу виробничу базу. У процесі здійснення господарської діяльності позивач для

виробничих потреб за власні кошти  та власними силами здійснив будівництво нежитлових виробничих приміщень літ. „А-І”, „А-ІІ”, „а”, гараж „Б-і” без відповідного дозволу на їх будівництво.

 Вказані приміщення розташовані на земельній ділянці, площею 0,14 гектарів, яка знаходиться  у постійному користуванні позивача.

Відповідно до висновків будівельно-технічного дослідження, проведеного експертом ТОВ «Контакт-Сервіс»В.Гнатюк (свідоцтво №930 від 22.12.2005 р.) оспорювані приміщення побудовані з урахуванням діючих будівельних норм і правил та придатні для подальшої експлуатації.

             Статтею 41 Конституції України кожному гарантовано право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно ст.49 Закону України „Про власність”, володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом, третейським судом.

          Ст.ст. 20, 328, 331, 376, 392 ЦК України містять наступні положення.

Право на захист особа здійснює на свій розсуд.

          Судовий захист права власності та майнових інтересів власників, - осіб, названих у статті 1 ГПК України, здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами про визнання права власності на майно.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право власності на новостворене нерухоме майно ( житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

За заявою заінтересованої особи суд може визнати її власником недобудованого нерухомого майна, якщо буде встановлено, що частка робіт, яка не виконана відповідно до проекту, є не значною.

Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Виходячи з фактичних обставин справи та приписів наведеного вище законодавства суд приходить до наступних висновків.

Оспорювані приміщення збудовано позивачем за власні кошти на земельній ділянці, що перебуває у його постійному користуванні. Приміщення  відповідає будівельним нормам та правилам,  його наявність на земельній  ділянці не порушує прав інших осіб, а тому суд  вважає можливим визнати за позивачем право власності на добудову до магазину.

Доводи відповідача, приведені у заперечені на позов, не можуть бути підставою для відмови позивачу у його позовних вимогах, виходячи з наступного.

Оспорюване майно розташоване в адміністративних межах Черкаської міської Ради, яка у відповідності до ст. ст. 10, 25   Закону України „Про місцеве самоврядування” здійснює повноваження власника від імені територіальної громади міста.

Той факт, що позивач не звертався до відповідача за відповідним дозволом на будівництво оспорюваного майна не може бути підставною для тверджень останнього про відсутність у позивача права власності на це майно.

Наданий позивачем висновок будівельно-технічного дослідження, на думку суду, є належним доказом відповідності оспорюваного приміщення будівельним нормам та правилам.

Оскільки позивач, здійснивши самовільне будівництво, своїми діями сприяв наявності даного спору, то суд вважає можливим покласти на нього судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49,82-84 ГПК України суд, -

                                                                   ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за малим підприємством „Науково-виробнича фірма „Ріпор”, м. Черкаси, вул. Сурікова, 12А (код ЄДРПОУ 14192109) право власності на нежитлові приміщення, розташовані за адресою м. Черкаси, вул. Сурікова, 12А,  ( позначені в технічному паспорті літерою „А-І”,” А-ІІ”, „а”, гараж „Б-і”).

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя                                                                                               К.І.Довгань