Рішення

від 26.12.2017 по справі 803/1801/17

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2017 року м. ЛуцькСправа № 803/1801/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Андрусенко О. О.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Нововолинсько-Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області до Державного підприємства “Шахта № 5 “Нововолинська” про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,

ВСТАНОВИВ:

Нововолинсько-Іваничівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі – позивач, Нововолинсько-Іваничівське об'єднане управління ПФУ) звернулося з позовом до Державного підприємства “Шахта № 5 “Нововолинська” (далі – відповідач, ДП “Шахта № 5 “Нововолинська”) про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за листопад 2017 року у розмірі 214497,52 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19.12.2003 року, відповідач не відшкодував (не покрив) позивачу фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на підставі пунктів “а”, “б”-“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, у розмірі 214497,52 грн. за листопад 2017 року. Просить стягнути з ДП “Шахта № 5 “Нововолинська” на користь Нововолинсько-Іваничівського об'єднаного управління ПФУ заборгованість у розмірі 214497,52 грн., яка виникла в результаті недотримання порядку відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У заяві від 26.12.2017 року позивач просив розгляд справи здійснювати за відсутності їхнього представника.

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, заяви про розгляд справи за відсутності їхнього представника та відзиву на позовну заяву не подав, хоча належним відповідно до частини одинадцятої статті 126 КАС України був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

Відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Як визначено частиною четвертою статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки в судове засідання учасники справи не прибули, хоча були належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, при цьому позивачем подано заяву про розгляд справи за відсутності представника, а дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, тому судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що 27.08.2014 року ДП “Шахта № 5 “Нововолинська” зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку у позивача як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується витягом з Єдиного державного юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Частиною третьою статті 15 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Статтею 2 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” визначено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б” - “з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Судом встановлено, що за відповідачем рахуються пенсіонери-пільговики, яким пенсія призначена і виплачується відповідно до пунктів “а”, “б”-“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

У відповідності до пункту 2 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Пунктами 6.4, 6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19.12.2003 року (з наступними змінами та доповненнями), встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

З матеріалів справи слідує, що позивачем проведено нарахування та направлено ДП “Шахта № 5 “Нововолинська” розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “а”, “б” - “з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за листопад 2017 року.

Таким чином, у листопаді 2017 року позивачем було фактично витрачено на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “а”, “б”-“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, 214497,52 грн., що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “а”, “б” - “з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, картками особових рахунків по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 та за списком № 2 за період з 01.11.2017 року по 01.12.2017 року, розрахунком ціни позову, наданими позивачем.

Таким чином, оскільки за ДП “Шахта № 5 “Нововолинська” обліковується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за листопад 2017 року у розмірі 214497,52 грн., щодо наявності та розміру якої відповідачем не подано заперечень, не надано доказів її погашення, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення зазначеної заборгованості підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 205, 229, 246 КАС України, на підставі Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, Закону України “Про пенсійне забезпечення”, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства “Шахта № 5 “Нововолинська” (45324, Волинська область, Іваничівський район, село Грибовиця, вулиця Миру, будинок 61, код ЄДРПОУ 39366185) на користь Нововолинсько-Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (45400, Волинська область, місто Нововолинськ, бульвар Шевченка, 7, код ЄДРПОУ 40442724) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за листопад 2017 року у розмірі 214497,52 грн. (двісті чотирнадцять тисяч чотириста дев'яносто сім грн. 52 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя                               О. О. Андрусенко