Постанова

від 26.12.2017 по справі 805/4052/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2017 р. Справа № 805/4052/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

судді Кірієнка В.О.,

при секретарі Кіксель В.П.,

за участю представників сторін

представника позивача не з'явився,

представника відповідача не з'явився,

розглянувши у порядку письмового провадження позовну заяву Фірми "Промтехснаб" до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.07.2017 року № 0002434008,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фірма "Промтехснаб", звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.07.2017 року за № 0002434008 про застосування штрафних санкцій у розмірі 42 870,03грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення було прийнято контролюючим органом на підставі акта камеральної перевірки від 07.07.2017року за №319/05-99-40-08/25324057, яким встановлені порушення п.231.6 ст.231 Податкового кодексу України, що виразилось у несвоєчасній реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних за період з 28.02.2017року по 07.06.2017року.

Представник позивача зауважив, що під час розрахунку суми спірної штрафної санкції відповідачем не враховані норми п.п. 14.1.212 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (в редакції від 01.01.2017року), якими при визначення поняття Реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів було виключено приписи щодо фізичного відпуску з автозаправної станції та/або автомобільної газозаправної станції товарів, зазначених у підпункті 215.3.4пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, незалежно від форми розрахунків. Зазначене, на думку позивача, свідчить про відсутність в діючому законодавстві обов'язку стосовно сплати сум акцизного податку, як і відсутність розміру ставок при реалізації саме роздрібної торгівлі паливом. Отже, контролюючим органом приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення були застосовані ставки акцизного податку, платником якого позивач станом на 01.01.2017року не є. Просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували. В матеріалах справи наявний письмовий відзив проти адміністративного позову, в якому зазначено, що відповідно до п.п.212.1.15 п.212.1 ст.212 Податкового кодексу України платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне. Зазначив, що застосування відповідно до п.п.120-2.1 ст.120-2 Податквого кодексу України до позивача штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, встановлених ст.231 цього Кодексу за період з 28.02.2017року по 07.06.2017року, відбулось внаслідок прямої дії приписів ст. 231, п.п.120-2.1 ст.120-2 Кодексу, які не розмежують роздрібну або якусь іншу реалізацію пального платниками акцизного податку. Зауважив, що позивач визнає факт того, що він зареєстрований в реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального з 01.03.2016року та повинен складати акцизні накладні на обсяги пального, використаного для власного споживання; реалізованого та/або використаного для виробництва непідакцизної продукції на умовах, встановлених статтею 229 цього Кодексу; втраченого як у межах, так і понад встановлені норми втрат; зіпсованого, знищеного, в тому числі внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов'язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального. Просив в позовних вимогах відмовити повністю.

Ухвалою суду від 20.11.2017року було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 05.12.2017року.

30.11.2017року представником позивача було надано суду заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому процесі.

05.12.2017року представником відповідача було заявлено клопотання про зупинення провадження по справі для надання додаткових доказів.

Розглянувши надані сторонами по справі заяву та клопотання, суд ухвалою від 05.12.2017року задовольнив клопотання представника відповідача та зупинив провадження по справі до 19.12.2017року.

19.12.2017року представником позивача та представником відповідача було надано суду заяву про розгляд справи без їх участі в порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 19.12.2017року суд дійшов висновку здійснювати судовий розгляд справи за позовом Фірми "Промтехснаб" до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.07.2017 року № 0002434008 в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ч.3 ст.194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Разом з тим, відповідно до вимог ч.4 ст.243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, встановивши яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, заслухавши доводи представників сторін, встановив наступне.

Позивач, Фірма "Промтехснаб", зареєстрований 24.12.1997року в якості юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 25324057 (85322, м. Мирноград, вул. Артема, буд.16) (а.с.31-34).

Відповідач, Головне управління ДФС у Донецькій області, є юридичною особою та у відповідності до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом, а також перевіряти достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків та зборів.

Фірма "Промтехснаб" зареєстрована в реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального з 01.03.2016року за реєстраційним номером 602, що не є спірним у даній справі.

Позивачем 28.02.2017р. виписано акцизні накладні №№2, 6, 8, 4, 9, 1, 5, 3, 7; 15.03.2017року - №№11, 10, 13, 12; 30.04.2017року - №№16, 14, 15, 17; 23.05.2017року - №№20, 18, 19, 21.

Згідно з квитанціями, долученими до матеріалів справи, зазначені акцизні накладні від 28.02.2017р. зареєстровано в Єдиному реєстрі акцизних накладних лише 19.06.2017р., 20.06.2017року, та 26.06.2017р., про що свідчать квитанції №1-АН, № 2-АН про реєстрацію акцизних накладних (а.с. 56, 58-98).

Судом встановлено, що відповідачем 07.07.2017року на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.76 Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку даних позивача, задекларованих у декларації акцизного податку та даних Єдиного реєстру акцизних накладних, за висновками якої встановлені порушення граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, відповідальність за які передбачена пунктом 120-2.1 ст.120-2 Податкового кодексу України (а.с.9-12).

За висновками перевірки було складено спірне податкове повідомлення-рішення від 24.07.2017 року № 0002434008 про застосування штрафних санкцій у сумі 42 870,03грн. (а.с.14).

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивачем було подано до ДФС України скаргу № 08-08/1 від 08.08.2017 року.

Рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 05.10.2017року за №22272/6/99-99-11-03-01-25 скаргу позивача № 08-08/1 від 08.08.2017 року було залишено без задоволення.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України. В силу пункту 75.1 статті 75 Кодексу контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Кодексу (в редакції з 01.08.2016р.) встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

З огляду на вищевикладене, оскільки дата реєстрації податкових накладних є складовою частиною даних Єдиного реєстру податкових накладних, то питання своєчасності такої реєстрації може бути предметом камеральної перевірки.

В силу підпункту 76.3 статті 76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Згідно приписів п.212.1 ст.212 Податкового кодексу України (в редакції з 01.01.2017року) платниками акцизного податку є: п.212.1.11. особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів; п. 212.1.15. особа, яка реалізує пальне.

Відповідно до п.п.14.1.212 ст.14 Кодексу (в редакції з 01.01.2017року) реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Реалізація пального для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання та передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками.

Реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об'єктах громадського харчування.

В той час, як згідно п.п.14.1.212 ст.14 Кодексу (в редакції до 01.01.2017року) реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об'єктах громадського харчування, а також фізичний відпуск з автозаправної станції та/або автомобільної газозаправної станції товарів, зазначених у підпункті 215.3.4пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, незалежно від форми розрахунків.

Порядок обчислення податку з товарів, вироблених на митній території України, а також реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі, був визначений приписами ст.217 Податкового кодексу України. Законом України №1791-VIII від 20.12.2016року було виключено норму абз.2 п.217.3 Кодексу, якою було встановлено порядок визначення ставки акцизного податку для роздрібної торгівлі пальним.

Таким чином на момент складення та реєстрації спірних акцизних накладних на реалізацію пального, платник податку як суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є платником даного податку, проте, не несе обов'язку щодо його сплати у зв'язку з відсутністю порядку визначення ставки акцизного податку для роздрібної торгівлі пальним.

Разом з тим, підпунктом 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 ПК України встановлено, що особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб-підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.

Приписами пункту 231.1 статті 231 ПК України визначено, що платник податку при реалізації пального зобов'язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Відповідно до пункту 231.3. статті 231 ПК України акцизна накладна складається платником податку в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального.

Пунктом 231.5. статті 231 ПК України визначено, що при реалізації пального особа, яка реалізує пальне, зобов'язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних, така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального. Акцизні накладні, які не надаються отримувачу пального, та акцизні накладні/розрахунки коригування, складені за операціями з реалізації пального суб'єктам господарювання та фізичним особам, які не є платниками акцизного податку, також підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Згідно пункту 231.6. статті 231 ПК України реєстрація акцизних накладних та/або розрахунків коригування у Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Підтвердженням особі, що реалізує пальне, про прийняття її акцизної накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру акцизних накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Платник податку має право зареєструвати акцизну накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних, в якій загальний обсяг реалізованого пального не перевищує обсяг, обчислений відповідно до пункту 232.3 статті 232 цього Кодексу.

Якщо обсяг, визначений відповідно до пункту 232.3 статті 232 цього Кодексу, є меншим за обсяг пального в акцизній накладній та/або розрахунку коригування, які платник податку повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних, то платник податку зобов'язаний перерахувати до бюджету суму коштів у розмірі акцизного податку за відповідний обсяг реалізованого пального, самостійно розрахованого за ставками, передбаченими підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, та зареєструвати заявку на поповнення обсягу залишку пального в системі електронного адміністрування реалізації пального.

Отже, спірні акцизні накладні зареєстровані з порушенням термінів їх реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних (після 15 календарних днів, за датою їх складання). Дана обставина позивачем не заперечувалась.

Згідно п.215.1 ст.215 Кодексу до підакцизних товарів належать, зокрема, пальне.

Відповідно до п.120-2.1 ст.120-2 Кодексу порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, встановлених статтею 231 цього Кодексу, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: 2 відсотків від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 10 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 20 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 30 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 61 до 90 календарних днів; 40 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 91 і більше календарних днів.

Згідно пункту 109.1 статті 109 Кодексу податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 11 Підрозділу 5 розділу ХХ Податкового кодексу України норми статті 120-2 цього Кодексу не застосовуються при порушенні термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених у період з 1 березня 2016 року до 1 квітня 2016 року.

Період з 1 березня 2016 року до 1 квітня 2016 року є перехідним періодом, протягом якого реєстрація акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється без обмеження обсягів, обчислених за формулою, визначеною у пункті 232.3 статті 232 цього Кодексу.

З 1 квітня 2016 року реєстрація акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється з урахуванням усіх вимог, встановлених цим Кодексом.

Обставина порушення термінів реєстрації позивачем не заперечується.

На момент виписки та реєстрації акцизних накладних, Кодексом, а саме, статтями 231, 120-2 було передбачено відповідальність за порушення термінів їх реєстрації та визначено розмір штрафних санкцій, які застосовуються до порушника в залежності від порушення граничних термінів реєстрації такої акцизної накладної в ЄРАН. Відтак, при виявленні порушення статті 231 Кодексу відповідачем правомірно було застосовано штрафні санкції у розмірах, визначених статтею 120-2 Кодексу.

Стосовно тверджень позивача щодо застосування до нього штрафних санкцій в розмірі 680грн. податковим повідомленням-рішенням від 11.07.2017року за №0001974008 за несвоєчасну реєстрацію акцизних накладних, з якими фірма погодилась та сплатила в повному обсязі, суд зазначає наступне.

З наданих представником відповідача пояснень та відповідних доказів вбачається, що податковим повідомленням-рішенням від 11.07.2017року за №0001974008 на підставі п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України за порушення позивачем вимог п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49, п.223.2 ст.223 Кодексу в частині несвоєчасного подання декларації акцизного податку за січень 2017року та неподання таких декларацій за лютий-квітень 2017року, що було відображено відповідачем в акті камеральної перевірки від 22.06.2017року за №253/-05-99-40-08/25324057.

Таким чином, суд критично оцінює доводи позивача щодо застосування до нього двох різних фінансових санкцій за одне й те саме правопорушення.

Надаючи оцінку визначенню відповідачем суми акцизного податку в спірних акцизних накладних, суд зазначає наступне.

Згідно п.п.120-2.3 ст.120-2 Кодексу сума акцизного податку для цілей пунктів 120-2.1 і 120-2.2 цієї статті визначається за ставкою, що встановлена на дату реалізації пального, та курсом Національного банку України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація пального.

Як вбачається з даних акту перевірки та пояснень представника відповідача, розмір акцизного податку в спірних акцизних накладних було визначено з урахуванням обсягу реалізованого пального по кожній накладній, помножене на курс євро станом на перший день кварталу, в якому здійснювалась реалізація пального, помножене на ставку податку за переліком товарів, з яких справляється податок відповідно до приписів п.п.215.3.4 п.215.3 ст.215 Кодексу, поділене на 1000 (різниця між тоною та кілограмом обсягів реалізованого пального).

З пояснень представника позивача та доводів, зазначених в позовній заяві вбачається, що з вищевказаних велечин при визначенні розміру акцизного податку позивач не погоджується з застосуванням до спірних правовідносин ставки податку відповідно до приписів п.п.215.3.4 п.215.3 ст.215 Кодексу, оскільки вважає, що дана норма не розповсюджується на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі таких підакцизних товарів, як паливо.

Суд вважає неприйнятними доводи позивача в цій частині, оскільки при визначенні розміру штрафних санкцій за порушення термінів реєстрації акцизних накладних законодавцем приписами п.п.120-2.3 ст.120-2 Кодексу чітко передбачено, що для цілей пунктів 120-2.1 і 120-2.2 цієї статті сума акцизного податку визначається за ставкою, що встановлена на дату реалізації пального, та курсом Національного банку України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація пального, тобто, згідно приписів п.п. 215.3.4 п.215.3 ст.215 Кодексу. Таким чином, приписи пунктів 120-2.1 і 120-2.2 ст.120-2 Кодексу не повинні кореспондуватись з приписами п.п.14.1.212 ст.14 Кодексу, оскільки Кодексом передбачений обов'язок позивача своєчасно реєструвати акцизні накладні у відповідному реєстрі з визначенням порядку та кінцевого терміну їх реєстрації, та відповідальністю за порушення цього порядку.

З вищевказаних мотивів суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень є таким, що вчинено відповідно до вимог частини другої статті 2 цього Кодексу, з огляду на що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст.139 КАС України судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 31-32, 72-80, 160-161, 168, 171, 173-183, 192-198, 210, 223-225, 227-229, 241-246, 250-251, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У позовних вимогах Фірми "Промтехснаб" (код ЄДРПОУ 25324057, 85322, м. Мирноград, вул. Артема, буд.16) до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028, 87526, м. Маріуполь, вул. 130-й Таганрозької дивізії, буд.114) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.07.2017 року за № 0002434008- відмовити.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 26.12.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Кірієнко В.О.