Рішення

від 22.12.2017 по справі 802/2125/17-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

22 грудня 2017 р. Справа № 802/2125/17-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши у письмовому провадженні провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Штоль" про стягнення боргу та накладення арешту

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (далі - ГУ ДФС у Вінницькій області, позивач) з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Штоль" (далі - ТОВ "Штоль", відповідач) про стягнення стягнення боргу та накладення арешту.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем станом на дату звернення до суду рахується податковий борг в загальній сумі 100522,90 грн., дана заборгованість виникла у зв'язку з донарахуванням податковим органом податкових зобов'язань та винесення ППР по податку на доходи фізичних осіб 92829,57 грн., по військовому збору 7693,33 грн. Вказану заборгованість відповідач добровільно не погасив, а тому позивач звернувся до суду щодо її примусового стягнення. Також, враховуючи, що майно яке б могло б бути джерелом погашення вказаної заборгованості у відповідача відсутнє, позивач керуючись п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України просить суд накласти арешт на кошти та інші цінності, які знаходяться на рахунках ТОВ "Штоль" у банках.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак клопотав суд здійснювати розгляд справи без його участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі (вх. №28473 від 22.12.2017 року).

Відповідач у судове засідання також не прибув. Судову кореспонденцію суд направляв відповідачу на адресу, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (вул. Запорожця, 46-А, офіс 57, м. Вінниця). Однак до суду повернувся не вручений конверт зі вмістом поштового відправлення з відміткою поштового відділення зв'язку: "за закінченням терміну зберігання". За таких обставин, суд вважає, що відповідач відповідно до ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 3 статті 194 та частини 9 статті 205 КАС України, на думку суду, наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Так, підпунктом 16.1.4 п. 16.1 статті 16 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VІ передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Грошове зобов'язання платника податків відповідно до п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно вимог п. 57.3. ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1- 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Як вбачається із матеріалів справи станом на дату звернення до суду за ТОВ "Штоль" рахується податковий борг в загальній сумі 100522,90 грн., з яких:

- з податку на доходи фізичних осіб в сумі 92829,57 грн., з яких 65282,93 грн. - основний платіж, 16830,23 грн. - штрафні санкції, 10716,41 грн. - пеня;

- зі сплати військового збору в сумі 7693,33 грн., з яких 5440,24 грн. - основний платіж, 1360,06 грн. - штрафні санкції, 893,03 грн. - пеня.

Дана заборгованість виникла внаслідок прийнятих ГУ ДФС у Вінницькій області податкових повідомлень-рішень №0017661312 від 02.08.2017 року, №0017711312 від 02.08.2017 року та №0017651312 від 02.08.2017 року, та підтверджується наявними у матеріалах справи копіями даних податкових повідомлень-рішень (а.с. 19-21), витягами з облікових карток платника податку (а.с. 9-10), довідкою про податковий борг (а.с. 7).

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що позивачем з метою погашення податкового боргу на адресу відповідача було направлено податкову вимогу № 1706-17 від 22.08.2017 року на суму 100522,90 грн. Проте вказана податкова вимога залишилась без належного виконання. Станом на день розгляду справи суду не надано доказів погашення відповідачем в добровільному порядку вказаної суми заборгованості.

Відповідно до положень п. п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, а також те, що на момент вирішення справи по суті відповідачем не надано доказів сплати податкового боргу в сумі 100522,90 грн., суд дійшов висновку про наявність підстав для його стягнення.

Щодо позовної вимоги про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, суд зазначає наступне.

Згідно із п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п. п. 88.1, 88.2 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, право на яку виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Підстави виникнення права податкової застави визначені статтею 89 ПК України. Зокрема підпунктом 89.1.1 пункту 89.1 цієї статті передбачено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Як вбачається із матеріалів справи, для погашення податкового боргу відповідача податковим органом було вчинено дії з метою проведення опису майна підприємства, проте майна, що могло б бути описано у податкову заставу не виявлено. Так, листами Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області (а.с.13), територіального сервісного центру 0541 Регіонального сервісного центру у Вінницькій області (а.с.12), інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на не рухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №99915626 від 10.10.2017 року (а.с. 14), підтверджується факт відсутності у відповідача іншого рухомого чи нерухомого майна, яке могло б бути джерелом погашення податкового боргу.

Пунктом 94.1 статті 94 ПК України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно із п. п. 94.4. ст. 94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Відповідно до п. п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що у ТОВ "Штоль" відсутнє майно для погашення податкового боргу в сумі 100522,90 грн., що повністю підтверджується належними і допустимими доказами, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення вимог адміністративного позову та накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача у банківських установах з метою забезпечення виконання ним своїх грошових зобов'язань перед бюджетом.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 139 КАС України судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках товариства з обмеженою відповідальністю "Штоль" (вул. Петра Запорожця, 46А, кв. (офіс) 57, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 40239812) кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 100522,29 грн. (сто тисяч п'ятсот двадцять дві грн. 29 коп.).

Накласти арешт на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю "Штоль" (вул. Петра Запорожця, 46А, кв. (офіс) 57, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 40239812), що знаходяться на рахунках в установах банку.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головне управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 39402165)

Товариство з обмеженою відповідальністю "Штоль" (вул. Петра Запорожця, буд.46-А, кв. (офіс) 57, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 40239812)

Суддя Томчук Андрій Валерійович