Ухвала

від 14.12.2017 по справі 810/2941/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 грудня 2017 року           № 810/2941/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши клопотання про забезпечення позову в межах адміністративної справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю корпорації "Укрпроммашкомплект" до Васильеівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції про визнання протиправною та скасування постанови ,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з вимогами про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Васильківського МРВ ДВС ГТУЮ у Київській області у виконавчому провадженні №54567495 про відкриття виконавчого провадження.

Пунктом 2 заявлених вимог просив вжити заходи забезпечення адміністративного позову шляхом заборони виконання постанови від 16.11.2016 р. №3-1611/4-128/1611/08/01 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності. Подане клопотання заявник обґрунтував тим, що, на його думку, постановою державного виконавця про відкриття виконавчого провадження порушуються права та інтереси товариства, оскільки рішення про накладення штрафу є незаконним.

Суд розглянув клопотання в порядку ч.1 ст.118 КАСУ.

Дослідивши матеріали позовної заяви та висновки, які були покладені в основу поданого клопотання, суд вважає за необхідне відмовити у його задоволенні, з урахуванням наступного:

за правилами ч.1 ст.117 КАСУ суд, може за заявою зацікавлених осіб або з власної ініціативи постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Аналіз вказаної статті дає підстави вважати, що забезпечення позову є правом, а не обов'язком суду і, розпорядження цим правом, суд має здійснювати на власний розсуд, з урахуванням обставин конкретної справи.

Як слідує із змісту клопотання позивач не погоджується з постановою від 16.11.2016 р. №3-1611/4-128/1611/08/01 про накладення адміністративного стягнення, тому просить заборонити відповідачу його виконувати.

У зв'язку з чим, суд звертає увагу, що вжиття заходів забезпечення позову допускається за наявності крайніх обставин, у разі якщо невжиття превентивних заходів може ускладнити або призвести до неможливості виконання прийнятого у справі судового рішення.

Вирішуючи питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із застосуванням таких критеріїв як розумність, обґрунтованість, адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В процесі розгляду клопотання судом не виявлено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докладання значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Крім того, на час розгляду клопотання, суд не вбачає очевидної протиправності рішень відповідача, а тому вказані товариством обставини підлягають встановленню у судовому засіданні під час розгляду справи по суті шляхом дослідження всіх доказів у їх сукупності.

Перевіривши зазначені у заявленому клопотанні доводи на предмет їх відповідності вищевикладеним нормам та з'ясованим судом обставинам, а також оцінивши докази, які уже наявні у матеріалах справи, суд дійшов до висновку про необґрунтованість клопотання та, як наслідок, про відсутність підстав для його задоволення.

На підставі викладеного та, керуючись статтями 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

у задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову, -відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 186, 254 КАСУ.

Суддя                                                                                          Брагіна О.Є.