Рішення

від 19.12.2017 по справі 809/1610/17

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2017 р. справа № 809/1610/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Микитюка Р.В.

Суддів: Чуприни О.В.,

ОСОБА_1,

при секретарі Дмитрашко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: ТзОВ "Румата"

до відповідача : Державної фіскальної служби України

про визнання протиправним та скасування рішення №218040/31263195 від 11.10.2017 та зобов`язання до вчинення дій,-

за участю:

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

23.11.2017 товариство з обмеженою відповідальністю "Румата" звернулося в Івано-Франківський окружний адміністративний суд із позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішенння від 11.10.2017 року №218040/31263195 та зобов'язання до вчинення дій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державною фіскальною службою України прийнято рішення №218040/31263195 від 11.10.2017, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 31.07.2017 №26. Позивач вважає, що спірне рішення є протиправним, підлягає скасуванню, оскільки в порушення вимог підпункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України контролюючим органом в квитанції, складеної за результатами прийняття податкової накладної не вказано конкретного критерію (критеріїв) оцінки ступеня ризиків, що позбавило позивача можливості надати додаткові пояснення та документи.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав з підстав, викладених в адміністративному позові. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, яке міститься у матеріалах справи (а.с.224-229). Суду пояснив, що позивачем сформовано та подано на реєстрацію податкову накладну, реєстрація якої контролюючим органом була зупинена із пропозицією подати додаткові документи чи пояснення, достатні для проведення такої реєстрації. Підставою для прийняття спірних рішень було невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 6807. Вважає, що оскаржуване рішення відповідача є правомірним, прийнятим контролюючим органом у відповідності до вимог законодавства. Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши в сукупності письмові докази, якими учасники справи обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позовну заяву, судом встановлено наступне.

Між комунальним підприємством "Івано-Франківськводоекотехпром" (Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Румата" (Продавець) 29.03.2017 укладено договір поставки №461/п на продаж асфальтобетонної суміші типу В марка 1 (а.с.13-14).

Продавцем здійснено поставку товару покупцю, що підтверджується видатковою накладною від 31.07.2017 №119 (а.с.16).

Між приватним підприємством "Артем-буд" (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Румата" (Покупець) 16.10.2016 укладено договір купівлі-продажу товару №33, предметом якого є мінеральний порошок (а.с.19).

Продавцем здійснено поставку товару покупцю, що підтверджується видатковою накладною від 29.06.2017 №167 (а.с.28).

Між малим приватним підприємством "АСКО" (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Румата" (Покупець) 08.06.2017 укладено договір поставки нафтопродуктів №0269/17-НП, предметом якого є купівля нафтопродуктів (а.с.20).

Продавцем здійснено поставку товару покупцю, що підтверджується видатковою накладною від 04.07.2017 №2 (а.с.31).

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Термінал-МК" (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Румата" (Покупець) 21.03.2017 укладено договори поставки нафтопродуктів №131-21/03/17, згідно якого продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти та своєчасно оплатити нафтопродукти (а.с.21-25).

Продавцем здійснено поставку товару покупцю, що підтверджується видатковою накладною від 29.07.2017 №1041 (а.с.28).

Між приватним підприємством "Енергобудпостач" (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Румата" (Покупець) 05.04.2012 укладено договір поставки №05/04-12, предметом якого є сипучі будівельні матеріали (щебінь, пісок, відсів, цемент, керамзит і т.д.) (а.с.26).

Між приватним підприємством "Енергобудпостач" (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Румата" (Покупець) 05.04.2012 укладено договір поставки №05/04-12, предметом якого є сипучі будівельні матеріали (щебінь, пісок, відсів, цемент, керамзит і т.д.) (а.с.26).

Продавцем здійснено поставку товару покупцю, що підтверджується видатковими накладними від 20.07.2017 №ПН-0000105 та від 05.07.2017 №ПН-0000023 (а.с.29-30).

Однак Комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №218040/31263195 від 11.10.2017, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 31.07.2017 №26. Підставою для такої відмови контролюючим органом визначено надання платником податку копії документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття Комісією Державної фіскальної служби рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування ( а.с.11).

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням №218040/31263195 від 11.10.2017, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позов.

У зв'язку з відкриттям провадження в даній справі до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України, передбаченої Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017, відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд даної адміністративної справи з 15.12.2017 здійснювався за правилами, що діють після набрання чинності новою редакцією Кодексу адміністративного судочинства України.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.

Згідно підпунктів "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Кодексу передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Судом встановлено, що, на виконання вищевказаних норм законодавства, на підставі операції поставки товару позивачем сформовано та подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 31.07.2017 №26.

Державною фіскальною службою України 15.08.2017 сформовано квитанцію, згідно якої відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК №1 зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами оцінювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 6807. (а.с.12).

За приписами пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" № 1246 від 29.12.2010, податкова накладна-електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

У відповідності до пункту 13 Порядку, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Матеріалами справи підтверджено, що після отримання позивачем квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної із пропозицією надання додаткових документів, товариством з обмеженою відповідальністю "Румата" надіслано пояснення від 04.10.2017 №33/10-17 та відповідні документи, зокрема з комунальним підприємством "Івано-Франківськводоекотехпром" договір поставки №461/п від 29.03.2017 на продаж асфальтобетонної суміші типу В марка 1, з приватним підприємством "Артем-буд" договір купівлі-продажу товарів №33 від 16.10.2016 предметом купівлі якого є мінеральний порошок, договір з малим приватним підприємством "АСКО" №0269/17-НП від 08.06.2017 предметом купівлі якого є нафтопродукти, договір з товариством з обмеженою відповідальністю "Термінал-МК" №131-21/03/17 від 21.03.2017 та договора з приватним підприємством "Енергобудпостач" №05/04-12 від 05.04.2012. (а.с. 13-31).

В додаток до пояснень, товариством з обмеженою відповідальністю "Румата" направлено ряд документів, а саме видаткову накладну від 31.07.2017 №119, видаткову накладну від 29.06.2017 №167, видаткову накладну від 04.07.2017 №2, видаткову накладну від 29.07.2017 №1041, видаткові накладні від 20.07.2017 №ПН-0000105, товаро-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів (нафти) №1041 від 29.07.2017, специфікацію на виготовлення асфальтобетонної суміші типу Б 10 М 1 (а.с.13-34).

Також, в судовому засіданні встановлено, що основним видом діяльності позивача є виробництво асфальтобетонної суміші. Виробництво асфальтобетонних сумішей відбувається на асфальтному заводі, що знаходиться за адресою: вулиця Тисменицька, 9, с.Хриплин, Івано-Франківської міської ради.

В матеріалах справи містяться повідомлення про об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, звіт із праці, за червень 2017, за липень 2017, за серпень 2017, договір оренди земельної ділянки від 21.03.2012, план земельної ділянки, додаткова угода №5 від 29.02.2016 до договору земельної ділянки від 21.03.2012, картка рахунку №361 за червень - серпень 2017 (а.с. 35-38, 39-44).

Однак Комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №218040/31263195, від 11.10.2017, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 31.07.2017 №26. Підставою для такої відмови контролюючим органом визначено надання платником податку копії документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (а.с.11).

Надаючи правову оцінку оскаржуваному позивачем рішенню №218040/31263195 від 11.10.2017, суд виходить з наступного.

Абзацом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" № 190 від 29.03.2017 встановлено, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Абзацом 2 Постанови № 190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку, або "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування", або "надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування".

Проте, в спірному рішенні відповідача не зазначено які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

На думку суду, оскаржуване рішення не містять чіткого визначення підстав прийняття Комісією відповідача рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

При цьому, суд зауважує, що оскільки до позивача було встановлено критерій оцінки ступеня ризиків - невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах УКТ ЗЕД: 6807 Комісією безпідставно не враховано пояснення та документи позивача, що він не закуповує даний товар, а займається виробництвом асфальтобетонної суміші, що унеможливлює наявність у позивача відповідності обсягів постачання обсягам придбання по товару за відповідним УКТ ЗЕД визначеним у податковій накладній.

Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує факту здійснення платником податків господарських операцій та факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та комунальним підприємством "Івано-Франківськводоекотехпром", та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд дійшов висновку, що у останнього були відсутні правові підстави для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної №26 від 31.07.2017.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

При цьому, згідно частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління» .

В даному випадку, позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог щодо скасування спірного рішення Державної фіскальної служби України.

За вищевказаних обставин, Комісія Державної фіскальної служби України прийняла рішення від 11.10.2017 №218040/31263195 про відмову в реєстрації податкової накладної №26 від 31.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних без урахування всіх обставин, що мали значення для її прийняття, а тому оскаржуване рішення є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №26 від 31.07.2017 суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010, якими передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до Державної фіскальної служби відповідного рішення суду). У разі надходження до Державної фіскальної служби рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією Державної фіскальної служби.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної та зазначення дати її реєстрації.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (Case of Chuykina v. Ukraine) (Заява N28924/04) констатував: "Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог щодо скасування спірних рішень Державної фіскальної служби України.

Що стосується даного адміністративного позову, то задоволення судом позовної вимоги щодо зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №26 від 31.07.2017 за датою її подання, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Румата" сплачений судовий збір в розмірі 3200,00 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення за №218040/31263195 від 11.10.2017 року про відмову у реєстрації податкової накладної №26 від 31.07.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №26 від 31.07.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути з Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, вул. Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Румата" (код ЄДРПОУ 31263195, вул. Незалежності, 67, м. Івано-Франківськ, 76018) 3200 (три тисячі двісті) гривень сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

ТзОВ "Румата", (код 31263195 ) вул.Незалежності,67,м. Івано-Франківськ,76018;

Державна фіскальна служба України, (код 39292197 ) пл.Львівська,8,м.Київ,04655

Головуючий суддя: Микитюк Р.В.

Судді: Чуприна О.В.

ОСОБА_1

Рішення складене в повному обсязі 26.12.2017.