Ухвала

від 11.09.2017 по справі 810/2981/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 вересня 2017 року           № 810/2981/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм Індастрі» про поновлення пропущеного строку звернення до суду в межах поданої позовної заяви до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

                                        в с т а н о в и в:

          до суду звернулось ТОВ «Прайм Індастрі» з позовом про визнання дій Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області протиправними та зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Разом із позовною заявою, подане клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку звернення до суду з посиланням на поважність причин.

Відповідно до ст. 107 КАСУ, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

В обґрунтування заявленого клопотання, позивач зазначає про поважність причин пропуску такого строку, які вважає достатніми для його задоволення. Такі підстави обумовлені розірванням в односторонньому порядку у жовтні 2016 року з боку Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, договору, укладеного з позивачем про визнання електронних документів, чим фактично було заблоковано роботу підприємства; господарські операції не проводилися; прийом податкових накладних та звітності відповідачем не здійснювався, що породило наслідки відсутності фінансової можливості для сплати судового збору, і, стало перешкодою для позивача на своєчасне звернення до суду.

Крім того, у якості необхідності поновлення пропущеного строку звернення до суду зазначає, що товариство у грудні 2016 року зверталося з позовом, в якому спір виник про той самий предмет і з тих самих підстав, що і в даному позові, однак, ухвалою суду від 16.02.2017 р. у справі № 810/4155/16, позовну заяву було повернуто позивачеві з мотивів невиконання вимог ухвали суду від 15.12.2016 р. про залишення позовної заяви без руху, зокрема, в частині щодо сплати судового збору.

Отже, зазначене клопотання обґрунтоване відсутністю коштів на сплату судового збору. Самостійно зазначаючи у клопотанні, що строк звернення до суду з даним позовом сплинув, позивач до суду з даним позовом звернувся лише 01.09.2017 р.

З приводу даного клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд зазначає таке:

на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і неухильно виконувати процесуальні обов'язки (ч. 2 ст. 49 КАСУ). При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників адміністративного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Подання необґрунтованого клопотання про вчинення судом процесуальної дії, є недобросовісним користуванням процесуальними правами.

Дослідивши клопотання про поновлення строку звернення до суду, суд констатує, що позивачем не зазначено достатніх підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними; не наведено жодної об'єктивної, незалежно від його волі, обставини, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк із одночасним підтвердженням такої причини належними і допустимими засобами доказування, що свідчить про необґрунтованість заявленого клопотання, а також про недобросовісне користування процесуальними правами в частині систематичного звернення до суду з ідентичним позовом, який не відповідає вимогам ст. 106 КАСУ.

Судом встановлено, що у грудні 2016 року, позивач звертався до суду з аналогічними даному позову вимогами (справа № 810/4155/16). При цьому, до позовної заяви було додано документ про сплату судового збору в сумі 1378, 00 грн. (квитанція № 16919162-1 від 13.12.2016 р.). Крім того, в порядку усунення виявлених судом недоліків в межах справи № 810/4155/16, 30.01.2017 р. позивачем було додатково сплачено 1378, 00 грн. судового збору (квитанція № 17104687 від 26.01.2017 р.). Ухвалою суду від 16.02.2017 р. у справі № 810/4155/16, позов повернуто на підставі п. 1 ч. 3 ст. 108 КАСУ.

Дані обставини підтверджені ухвалами суду від 15.12.2016 р. та від 16.02.2017 р. в межах справи № 810/4155/16, копії яких надсилалися за адресою місцезнаходження позивача та були вручені останньому 29.01.2017 р. та 22.03.2017 р. відповідно; в установленому законом порядку ухвали суду від 15.12.2016 р. та від 16.02.2017 р. не скасовані, отже, є такими, що набрали законної сили.

З аналогічним позовом позивач звернувся до суду й 30.03.2017 р. Ухвалою суду від 31.03.2017 р. в межах справи № 810/1217/17, позов залишено без руху. При цьому, до позовної заяви було додано документ про сплату судового збору в сумі 1822, 00 грн. (квитанція № 17436517від 28.03.2017 р.). Ухвалою суду від 31.05.2017 р. у справі № 810/1217/17, позов повернуто на підставі п. 1 ч. 3 ст. 108 КАСУ, копія вказаної ухвали отримана позивачем 23.06.2017 р. Про такі обставини позивач суду не повідомив у заявленому клопотанні, будучи заздалегідь обізнаним про їх існування.

Незважаючи на регламентоване п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI «Про судовий збір» безумовне право позивача на повернення сплаченої суми судового збору з підстав, наведених у п. 2 ч. 1 ст. 7 цього Закону, останній не виявив бажання таким скористатися, що свідчить про відсутність будь-яких заяв чи клопотань про повернення судового збору як у справі № 810/4155/16, так і у справі № 810/1217/17, хоча позивач мав достатньо часу на здійснення цієї мети, починаючи з 22.03.2017 р. та з 23.06.2017 р., і, до дня звернення до суду з даним позовом, який зареєстрований в суді 01.09.2017 р. за вх. № 3098/17.

В свою чергу, ч. 2 ст. 49 КАСУ передбачено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

ЕСПЛ у своєму рішенні у справі «Мушта проти України» (заява № 8863/06) нагадав, що «за виключенням екстраординарних випадків, заява може бути відхилена у зв'язку із зловживанням, якщо її свідомо обґрунтовано неправдивими фактами» (рішення у справі «Варбанов проти Болгарії» (Varbanov v. Bulgaria), № 31365/96, пункт 36, ECHR 2000-X) та підкреслив», що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та мати розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями».

Вирішення питання про наявність матеріальних передумов звернення особи до суду на стадії відкриття провадження у справі, не може свідчити про обмеження у доступі до правосуддя, - такого висновку дійшов ЄСПЛ у своїй прецедентній практиці. У ст. 17 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, зловживання правом визначається як діяльність або дії, спрямовані на скасування прав і свобод, визнаних у Конвенції, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено Конвенцією. Наслідком подання індивідуальної скарги у Європейський Суд з прав людини при зловживанні правом на її подачу, є визнання скарги неприйнятною (ст. 35 Конвенції). Отже, Європейський Суд запровадженням такої практики, по-перше, дисциплінує скаржників; по-друге, застосовує своєрідну санкцію до недобросовісних суб'єктів звернення.

Ураховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про зловживання позивачем своїми процесуальними правами та не знаходить у зв'язку з цим підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними з мотивів, наведених у клопотанні, оскільки твердження заявника у взаємозв'язку із встановленими під час дослідження позовної заяви обставинами, не знайшли свого підтвердження.

Жодних фактичних даних, які б об'єктивно унеможливлювали для позивача вчинити процесуальну дію – звернення до суду в межах визначеного законом строку, клопотання не містить. Крім того, суд вважає, що у позивача було достатнього часу, починаючи з 22.03.2017 р. до моменту першого звернення до суду, а також з 23.06.2017 р. до дня звернення до суду з даним позовом (01.09.2017 р.), для вжиття заходів щодо повернення сплаченого судового збору, з наданням відповідних доказів суду, у разі відсутності коштів на рахунках для його сплати. Крім того, не обґрунтовано та не підтверджено відповідними доказами, відсутність у позивача коштів на рахунках в момент подання позовних заяв.

Інших доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, позивачем не представлено.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, а також те, що зазначені позивачем причини не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду, суд дійшов висновку про недостатність повідомлених позивачем обставин, які можна вважати такими, що заслуговують на увагу.

В силу вимог ч. 1 ст. 102 КАСУ, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

В свою чергу, правила даної статті не поширюються на строки звернення до адміністративного суду, - ч. 4 ст. 102 КАСУ. Враховуючи вищевикладене, у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 102, 108, 160, 165 КАСУ, суд

                                                   у х в а л и в:

у задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм Індастрі» про поновлення строку звернення до адміністративного суду, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя                                                                                Брагіна О.Є.