Рішення

від 20.12.2017 по справі 807/1487/17

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2017 року м. Ужгород№ 807/1487/17

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Маєцька Н.Д.

при секретарі судового засідання Данча М.І.

за участю:

представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ера 21" до Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 20 грудня 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 26 грудня 2017 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ера 21" (далі - позивач, ТОВ "Ера 21") звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Закарпатській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Закарпатській області), яким просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Закарпатській області від 20 березня 2017 року № НОМЕР_1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДФС у Закарпатській області складено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 20 березня 2017 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 25000,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 6250,00 грн. Висновки контролюючого органу, на підставі яких винесено вказане податкове повідомлення-рішення, суперечать Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, а тому податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві та письмових поясненнях на заперечення, просили позов задовольнити повністю.

Відповідач надав суду заперечення на позов, відповідно до яких просить відмовити у його задоволенні в зв'язку з тим, що камеральною перевіркою встановлено порушення п.200.4 ст. 200 ПК України, п.п. 7 п. 4 розділу V "Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 25000,00 грн., та стало підставою для винесення оскарженого податкового повідомлення-рішення.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на правомірність оскарженого податкового повідомлення-рішення. У зв'язку з чим, просить суд відмовити в його задоволенні з мотивів, що викладені в запереченні проти позову.

Дослідивши матеріали справи , заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного:

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, державним ревізором -інспектором відділу адміністрування ПДВ та контролю за відшкодуванням ПДВ ГУ ДФС у Закарпатській області проведено камеральну перевірку звітності з податку на додану вартість ТОВ "Ера 21" за грудень 2016 року з урахуванням уточнюючого розрахунку.

За результатами перевірки складено акт від 17 лютого 2017 року за № 3/07-16-12-01/38952884 (а.с. 9-11).

Вказаною перевіркою встановлено порушення п.200.4 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України (далі - ПК України), пп. 7 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, що призвело до завищення значення рядків 16, 16.1 та 17 на 25000,00 грн. та відповідно заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, що сплачується до державного бюджету (рядки 18 та 18.1) на 25000,00 грн.

За наслідками проведеної перевірки та на підставі акту перевірки, ГУ ДФС у Закарпатській області винесено податкове повідомлення рішення від 20 березня 2017 року № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового забезпечення за податковим зобов'язанням з податку на додану вартість у розмірі 25000,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 6250,00 грн. (а.с.14).

ТОВ "Ера 21" не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 20 березня 2017 року № НОМЕР_1 оскаржило його до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 11 квітня 2017 року за № 7544/6/99-99-11-01-01-25 продовжено строк розгляду скарги ТОВ "Ера 21" до 29 травня 2017 року включно (а.с. 39)

Державна фіскальна служба України рішенням про результати розгляду скарги від 24 травня 2017 року № 11101/6199-99-11-01-01-25 залишила без змін податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Закарпатській області 20 березня 2017 року № НОМЕР_1, а скаргу позивача - без задоволення (а.с. 40-42).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755 VI регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Відповідно до п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 200.10 ст. 200 ПК України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно пп. "в" п. 204. ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 202.1 ст. 202 ПК України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей: а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця; б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21 (далі - Порядок № 21).

Відповідно до пп. 7 п. 4 розділу V Порядку № 21 (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) у рядку 16 відображається від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду.

У рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період.

У рядку 16.2 вказуються суми збільшення/зменшення залишку від'ємного значення за результатами уточнюючих розрахунків, поданих протягом звітного (податкового) періоду.

У рядку 16.3 вказується сума збільшення/зменшення від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу.

У разі заповнення рядків 16.2 та/або 16.3 обов'язковим є заповнення таблиці "Збільшено/зменшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку".

Відповідно до пп. 5 п. 5 Розділу V Порядку № 21 сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 5 розділу VI Порядку № 21 у разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.

Відповідно до п. 6 розділу VI Порядку № 21 у разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2.

Судом встановлено, що ТОВ "Ера 21" в податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2016 року (а.с. 31-32) задекларувало від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту з ПДВ наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) в сумі 2775,00 грн.

Згідно з уточнюючим розрахунком від 03.01.2017 р. до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2016 року ТОВ "Ера 21" збільшило суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту з ПДВ наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) на суму 25000,00 грн. (а.с. 35-36).

У податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2016 року позивач задекларував збільшення залишку від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за результатами поданих уточнюючих розрахунків (рядки 16, 16.2) на 27775,00 грн. (а.с. 33-34).

Як вбачається з уточнюючого розрахунку від 10 лютого 2017 року до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2016 року ТОВ "Ера 21 змінило джерело виникнення від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 16), а саме: суму ПДВ у розмірі 27775,00 грн. перенесло з рядка 16 "збільшення залишку від'ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків" до рядка 16.1 "значення рядка 21 попереднього звітного (податкового періоду)".

Таким чином, позивач до складу податкового кредиту за грудень 2016 року в рядок 16.1 перенесено значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду, тобто за листопад 2016 року у сумі 27775,00 грн., а в декларації з податку на додану вартість за листопад 2016 року задекларувало таке від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту з податку на додану вартість наступного звітного (податкового) періоду в рядку 21 в сумі 2775,00 грн.

Разом з тим, суд зазначає, що Порядком № 21 передбачено подання уточнюючих розрахунків за кожний наступний період (після періоду, в якому виправляється помилка), якщо в таких наступних періодах виникатиме вплив або на рядок 18 (сплата ПДВ) або на рядок 20.2 (відшкодування ПДВ), однак на дату подання 03 січня 2017 року уточнюючого розрахунку до декларації з податку на додану вартість за листопад 2016 року декларація з податку на додану вартість за грудень 2016 року ще не була подана, оскільки остання була подана 18 січня 2017 року. Таким чином, згідно п. 5 розділу VI Порядку № 21 зміну розміру від'ємного значення у сумі 25000,00 грн. підприємство має право відобразити в декларації за період, в якому був поданий уточнюючий розрахунок, тобто в декларації з податку на додану вартість за січень 2017 року.

Таким чином позивачем завищено значення рядків 16 та 17 податкової декларації з ПДВ за грудень 2016 року на суму 25000,00 грн. та занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, що сплачується до державного бюджету (рядки 18 та 18.1) на 25000,00 грн., чим порушено вимоги п. 200.4 ст. 200 ПК України, пп. 7 п. 4 розділу V Порядку № 21.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку, що оскаржене податкове повідомлення-рішення винесено у відповідності до вимог чинного законодавства України з урахуванням встановлених перевіркою порушень (які знайшли своє підтвердження під час розгляду справи), а тому не підлягає скасуванню.

Щодо посилань позивача на те, що він не отримував рішення про продовження строку розгляду скарги та про результати розгляду скарги суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 42 податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

У відповідності до абз. 2 п. 5 розділу ІХ Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 р. № 916 рішення вважається надісланим (наданим) юридичній особі - платнику податків, якщо його вручено посадовій особі або уповноваженій особі такої юридичної особи - платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення на адресу, зазначену у скарзі як адреса, на яку необхідно надіслати рішення за результатами розгляду скарги, а у разі не зазначення такої адреси в скарзі - на податкову адресу платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною фіскальною службою України на адресу позивача, зазначену ним у скарзі та яка є його юридичною адресою, 11 квітня 2017 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення відправлено рішення про продовження розгляду скарги, яке було вручено позивачу 18 квітня 2017 року, що підтверджується підписом на вказаному рекомендованому повідомленні (а.с. 43).

Крім того, Державною фіскальною службою 24 травня 2017 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення на ту саму адресу позивача, надсилалось рішення про результати розгляду справи від 24 травня 2017 року, однак вказане поштове відправлення повернулося до Державної фіскальної служби України з відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання" та зазначеною датою - 27 червня 2017 року.

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Таким чином, саме 27 червня 2017 року вважається датою вручення позивачу рішення Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 24 травня 2017 року.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що контролюючим органом, у спосіб встановлений законом повідомлено позивача про продовження строку розгляду його скарги та про результати її розгляду.

За правилами встановленими ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. ГУ ДФС у Закарпатській області доведено правомірність оскарженого податкового повідомлення - рішення, у зв'язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими, суперечать вимогам закону та не відповідають обставинам справи, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами та в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ера 21" (АДРЕСА_1, код 38952884 ) до Головного управління ДФС у Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина 52, код 39393632) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).

Суддя ОСОБА_4