Рішення

від 22.12.2017 по справі 813/4225/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2017 року справа № 813/4225/17

Львівський окружний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючий-суддя Костецький Н.В.,

суддя Грень Н.М.,

суддя Кухар Н.А.,

секретар судового засідання Витвицька В.П.,

за участю:

представник позивача ОСОБА_1,

представниквідповідача-1 ОСОБА_2,

відповідач -2 не прибув,

відповідач -3 не прибув,

представник третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Сихівське" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області ОСОБА_4, головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області ОСОБА_5, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача департаменту містобудування Львівської міської ради про визнання протиправними і скасування рішень, -

в с т а н о в и в:

приватне підприємство "Сихівське" (далі - позивач, ПП "Сихівське") звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області ОСОБА_4, головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області ОСОБА_5, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача департаменту містобудування Львівської міської ради, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 14.11.2017 про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 25.01.2016 № 18 на будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. А.Манастирського, 2 (будинок № 01 на генплані);

- визнати протиправним та скасувати рішення від 14.11.2017 про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 25.01.2016 № 19 на будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення га підземним паркінгом на вул. А.Манастирського, 2 (будинок № 02 на генплані).

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що на підставі акта перевірки з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 09.11.2017 № 56-мб, відповідачем винесено рішення від 14.11.2017, якими скасовано дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 25.01.2016 № 18, № 19 на будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. А.Манастирського, 2 (будинок № 01 на генплані), (будинок № 02 на генплані). Вважає оскаржувані рішення протиправними оскільки перевірка об'єкту нагляду була проведена без визначених законом підстав для її проведення. Крім цього скасування рішення об'єкта нагляду є крайнім заходом, спрямованим на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності і застосування такого заходу без зазначення причин неможливості зупинення рішення об'єкта нагляду до усунення виявлених порушень є незаконним. Також вважає, що оскаржені рішення породжують несприятливі наслідки для прав та інтересів позивача, оскільки зумовлюють неможливість здійснення будівництва і перешкоджають реалізації права власності позивача на його об'єкти.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в адміністративному позові, просив суд адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача, Державної архітектурно-будівельної інспекції України проти позову заперечив з підстав, викладених у запереченні. Зазначив, що за результатами перевірки встановлено невідповідність намірів забудови земельної ділянки на вул. А.Манастирського, 2 у м. Львові положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, , що є порушенням ч.1 ст.25, ч.4 ст.26 та ч.4 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , абз. 2 п.2.4 Розділу ІІ Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 №109. Стверджує, що в даному випадку містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (площею 0,3630 га) видано на 2 об'єкти окремо, що є порушенням вимог п. 4.5 ДСТУ-Н Б Б.1.1-12-2011. Крім цього такі містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки видані з порушенням строків видачі. Зазначає, що при винесенні оскаржених рішень державні інспектори діяли відповідно до вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» . Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідачі, головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області ОСОБА_4 та головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області ОСОБА_5, у судове засідання не з'явився, подали до суду заперечення в яких просять відмовити у задоволенні адміністративного позову, в обгрунтування зазначеної позиції надали пояснення аналогічні запереченням відповідача - 1.

У судовому засіданні представник третьої особи позовні вимоги підтримала та просила суд адміністративний позов задовольнити повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача-1, представника третьої особи, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Головними інспекторами будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області ОСОБА_4 та ОСОБА_5 09.11.2017 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил управлінням архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради, за результатами якої складено акт № 56-мб.

Перевіркою встановлено, що управлінням архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки: від 25.01.2016 № 18 на будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. А.Манастирського, 2 (будинок № 01 на генплані); від 25.01.2016 № 19 на будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення га підземним паркінгом на вул. А.Манастирського, 2 (будинок № 02 на генплані) з порушенням:

• п. 5 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та абз. 2 п. 2.1 Розділу ІІПорядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109 - термін видачі містобудівних умов та обмежень перевищує 7 робочих днів з дня реєстрації заяви разом із документами

• абз. 2 п. 2.4 Розділу ІІ Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109 - невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні;

• пп. г, д, е п. 3.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109 - в частині повноти даних щодо конкретних положень нормативних розрахунків із вмістом цифрових показників;

• п. 4.5 ДСТУ-Н Б Б.1.1-12-2011 «Настанова про склад та зміст плану зонування території (зонінг)» ;

• п. 4.2. ДСТУ- Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єкта будівництва» ;

• абз. 2 ч. 2 ст. 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Такі висновки контролюючого органу ґрунтуються на тому, що цільове призначення земельної ділянки (загальною площею 0,3630 га), яка згідно договору оренди від 26.12.2011 № С-2236 Львівською міською радою передано в оренду ПП Сихівське , відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-460240783032015 від 02.04.2015 - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що не відповідає намірам забудови земельної ділянки - будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом.

Також, на думку контролюючого органу, містобудівні умови та обмеження видані з порушенням чинної містобудівної документації - генерального плану забудови міста затвердженого Львівською міською радою 30.09.2010 № 3924, оскільки земельна ділянка на вул. А.Манастирського, 2, згідно генерального плану забудови міста, знаходиться в трьох зонах - Г-6- торговельна зона, Ж-4 - зона багатоповерхової квартирної забудови (0-16 пов.), Ж-2 - зона малоповерхової квартирної забудови (до 4-х пов.) та розташована в Сихівському районі м. Львова.

Згідно містобудівних умов та обмежень поверховість проектованих об'єктів складає 10 поверхів, гранично допустима висота будівель становить 34,3 м, що не відповідає тій частині будівель, яка знаходиться в зоні Ж-2 та зоні Г-6.

На підставі встановлених порушень прийнято рішення:

- від 14.11.2017 про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 25.01.2016 № 18 на будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. А.Манастирського, 2 (будинок № 01 на генплані);

- від 14.11.2017 про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 25.01.2016 № 19 на будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення га підземним паркінгом на вул. А.Манастирського, 2 (будинок № 02 на генплані).

Позивач наведені рішення вважає протиправними, тому звернувся до суду за захистом своїх прав.

Даючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, економічні, соціальні та організаційні засади містобудівної діяльності в Україні спрямовані на формування повноцінного життєвого середовища, забезпечення при цьому охорони навколишнього природного оточення, раціонального природокористування та збереження культурної спадщини, визначено Законом України «Про основи містобудування» .

Згідно з ст. 7 Закону України «Про основи містобудування» державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною ОСОБА_2 України, Кабінетом ОСОБА_6 України, Верховною ОСОБА_6 та ОСОБА_6 міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

Таким органом є Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.

Згідно з ч. 2 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» ) визначено, що державний архітектурно-будівельний нагляд - сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі у порядку, встановленому Кабінетом ОСОБА_6 України.

Постановою Кабінету ОСОБА_6 України від 19.08.2015 № 698 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду (далі - Порядок № 698), пунктом 2 якого передбачено, що нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві і Севастополі (далі - головні інспектори будівельного нагляду) шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.

Перевірки проводяться головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду.

Згідно з ч. 11 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» з метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду; 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.

Відповідно до ч. 12 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов'язкові до виконання об'єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) ініціювати притягнення посадових осіб об'єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності;4) вносити подання про звільнення посадової особи об'єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення; 5) вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об'єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося; 6) скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

За невиконання письмових вимог головних інспекторів будівельного нагляду об'єкти нагляду несуть відповідальність відповідно до закону.

Згідно з ч. ч. 1-8 ст. 29 цього Закону основними складовими вихідних даних є, зокрема, містобудівні умови та обмеження.

Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.

Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви.

Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

До містобудівних умов та обмежень можуть включатися вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень.

Склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника.

Зміни до містобудівних умов та обмежень можуть вноситися тільки за згодою замовника.

На виконання вимог ч. 4 та ч. 9 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109 затверджено Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст (далі - Порядок № 109).

Згідно п. 2.2 Порядку № 109 для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.

Приписи п. 2.4 Порядку № 109 визначають, що розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» .

Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Таким чином, законодавець визначив, що єдиною підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень може бути лише невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у видачі містобудівних умов та обмежень або внесення змін до них з відповідним обґрунтуванням надається уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, визначений пунктом 2.1 цього розділу.

Відповідно до п. 2.5 вказаного Порядку містобудівні умови та обмеження складаються у двох примірниках. Перший примірник надається замовнику, а другий постійно зберігається в уповноваженому органі містобудування та архітектури, який їх видав.

Містобудівні умови та обмеження вносяться до містобудівного кадастру уповноваженим органом містобудування та архітектури або утвореними у його складі службами містобудівного кадастру (у разі наявності).

У силу вимог п.п. 3.1-3.4 Порядку № 109 містобудівні умови та обмеження складаються з текстової та графічної частин.

Текстова частина містобудівних умов та обмежень містить розділи: «Загальні дані» ; «Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки» .

Розділ «Загальні дані» містить: а) назву об'єкта будівництва; б) інформацію про замовника; в) наміри забудови; г) адресу будівництва або місце розташування об'єкта; ґ) документ, що підтверджує право власності або користування земельною ділянкою (крім випадків, передбачених пунктом 2.3 розділу II цього Порядку); д) площу земельної ділянки; е) цільове призначення земельної ділянки; є) посилання на містобудівну документацію (у разі наявності); ж) функціональне призначення земельної ділянки; з) основні техніко-економічні показники об'єкта будівництва.

Розділ «Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки» містить: а) граничнодопустиму висоту будівель; б) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; в) максимально допустиму щільність населення (для житлової забудови); г) відстані від об'єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови; ґ) планувальні обмеження (зони охорони пам'яток культурної спадщини, зони охоронюваного ландшафту, межі історичних ареалів, прибережні захисні смуги, санітарно-захисні та інші охоронювані зони); д) мінімально допустимі відстані від об'єктів, які проектуються, до існуючих будинків та споруд; е) охоронювані зони інженерних комунікацій; є) вимоги до необхідності проведення інженерних вишукувань згідно з державними будівельними нормами ДБН А.2.1-1-2008 «Інженерні вишукування для будівництва» ; ж) вимоги щодо благоустрою з урахуванням положень Закону України «Про благоустрій населених пунктів» ; з) забезпечення умов транспортно-пішохідного зв'язку; и) вимоги щодо наявності місць для постійного зберігання автотранспорту; і) вимоги щодо охорони культурної спадщини з урахуванням положень Закону України «Про охорону культурної спадщини» ; ї) вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень.

Згідно п. 3.7 Порядку № 109 графічна частина містобудівних умов та обмежень містить: а) кадастрову довідку з містобудівного кадастру (у разі наявності); б) черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); в) ситуаційний план місця розташування об'єкта будівництва; г) викопіювання з оновленої топографо-геодезичної підоснови у масштабі 1:2000, надане замовником; ґ) викопіювання з містобудівної документації.

Отже, положеннями Порядку № 109 закріплено вичерпний перелік документів, які подаються замовником для отримання містобудівних умов та обмежень, а також встановлено чіткі вимоги до форми і змісту містобудівних умов та обмежень.

Судом встановлено, що ПП Сихівське для отримання містобудівних умов та обмежень земельної ділянки від 25.01.2016 № 18, № 19 на будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. А.Манастирського, 2 у м. Львові (будинок № 01 на генплані), (будинок № 02 на генплані) подано:

- звернення ПП Сихівське від 05.08.2015 № 2-15065/АП та від 31.07.2015 № 2-1472/АП;

- містобудівні розрахунки з техніко-економічними показниками запланованих об'єктів будівництва:

• багатоквартирна житлова забудова ділянки на вул.. Манастирського, 2 в м. Львові (будинок № 01 на генплані), розроблених ДІПМ Містопроект ;

• багатоквартирна житлова забудова ділянки на вул.. Манастирського, 2 в м. Львові (будинок № 02 на генплані), розроблених ДІПМ Містопроект ;

- договір оренди землі від 26.12.2011 № С-2236;

- копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, копію витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;

- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 02.06.2016 № 38399809.

Як встановлено судом, 26.12.2011 між Львівською міською радою в особі директора Департаменту містобудування ОСОБА_7, як орендодавцем, та ПП Сихівське , як орендарем, укладено договір оренди землі № С-2236, згідно якого орендодавець, на підставі ухвал Львівської міської ради від 07.06.2007 № 899 Про затвердження Положення про організацію, проведення та оформлення купівлі-продажу у власність або надання в оренду земельних ділянок у м. Львові , від 18.06.2009 № 2712 Про затвердження нормативно-грошової оцінки земель м. Львова (зі змінами), від 16.12.2010 № 37 Про порядок застосування відкоректованої нормативно грошової оцінки земель м. Львова , від 31.03.2011 № 369 Про деякі питання нарахування та сплати за землекористування у зв'язку із введенням в дію у 2011 році грошової оцінки земель м. Львова , від 30.06.2011 № 616 Про затвердження ПП Сихівське проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. А.Манастирського, 2 у м. Львові надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться у м. Львові на вул. А.Манастирського, 2 для обслуговування існуючого ринку.

Відповідно до наявного в матеріалах справи ОСОБА_1 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку цільове призначення земельної ділянки, яка розташована за адресою м. Львів, вул. А.Манастирського, 2 - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, вид використання земельної ділянки - обслуговування існуючого ринку.

25.01.2016 управлінням архітектури та містобудування Департаменту містобудування Львівської міської ради видані позивачу містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на вул. А.Манастирського, 2 у м. Львові, де зазначено:

- назва об'єкта будівництва (наміри забудови) - будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. А.Манастирського, 2 (будинок № 01 на генплані), (будинок № 02 на генплані);

- інформація про замовника - 79066, вул. А.Манастирського, 2, м. Львів;

- адреса будівництва або місце розташування об'єкта - вул. А.Манастирського, 2, м. Львів;

- документ, що підтверджує право власності або користування земельною ділянкою - договір оренди землі від 26.11.2011 № С-2236, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 02.06.2015 № 38399809;

- площа земельної ділянки - 0,3630 га;

- цільове призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови.

Даючи оцінку згадуваним містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки, суд враховує, що вони містять всі визначені Порядком № 109 дані, а їх зміст та форма повністю відповідають законодавчо встановленому додатку.

Водночас, аналіз цих документів вказує на те, що наміри забудови земельної ділянки все таки відповідають положенням містобудівної документації на місцевому рівні.

Разом з тим, посилаючись на невідповідність таких намірів, відповідачі не зазначили в чому саме полягає така невідповідність та яке функціональне призначення земельної ділянки мало б бути зазначено.

Окрім того, ч. 1 ст.16 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 вказаного Закону, режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.

Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту (ч. 1 ст. 17 Закону).

Тобто, генеральний план є лише концепцією (загальним баченням) розвитку міста, а вся детальна інформація про допустимі види забудов на тих чи інших ділянках міститься у затверджених Львівською міською радою планах зонування території (зонінгу) та детальних планах території, які є містобудівною документацією та невід'ємною частиною генерального плану міста.

Згідно 3 п. 3 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.19 цього ж Закону, детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Згідно з Генеральним планом забудови міста, затвердженим Львівською міською радою 30.09.2010 земельна ділянка на вул. А.Манастирського, 2 знаходиться на території Сихівського району у трьох зонах Г-6 - торговельна зона, Ж-4 - зона багатоповерхової квартирної забудови (0-16 пов.), Ж-2 - зона малоповерхової квартирної забудови (до 4-х пов.)

Разом з цим, ухвалою Львівської міської ради від 18.09.2014 № 3840 затверджено містобудівну документацію План зонування території м. Львова: Франківській та Сихівський райони , згідно з яким категорія категорія згаданої земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови, визначена як зона Ж-4 (зона багатоповерхової житлової забудови).

Позивач долучив лист від 23.10.2014 № 664/12-1 державного підприємства Державний інститут проектування міст «Містопроект» , який є проектантом і розробником генерального плану м. Львова. У цьому листі повідомлено що ділянка по вул. А.Манастирського, 2 у м. Львові згідно плану зонування території Сихівського району, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 18.09.2014 № 3840 віднесена до зони Ж-4 - зона змішаної багатоквартирної та громадської забудови, в якій будинки висотою 10-16 поверхів є переважним видом забудови.

Отже, як на момент видачі містобудівних умов, так і на момент розгляду даної справи в суді, наміри забудови згаданої земельної ділянки повністю відповідають положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Проте, дані обставини залишені поза увагою відповідачами, без перевірки та відповідної оцінки, хоча вона є суттєвими при вирішенні питання щодо відповідності намірів забудови земельної ділянки положенням містобудівної документації.

Підсумовуючи наведене, та те, що заявником було подано весь комплект документів, передбачений Порядком № 109, а наміри забудовника відповідали положенням містобудівної документації в управління архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради не було підстав для відмови у наданні ПП Сихівське містобудівних умов та обмежень.

Щодо твердження відповідача про порушення п. 4.5 ДСТУ-Н Б Б.1.1-12-2011 «Настанова про склад та зміст плану зонування території (зонінг)» стосовно необхідності отримання одних містобудівних умов та обмежень на всю ділянку в цілому незалежно від кількості об'єктів будівництва на ній, суд вважає такі помилковими з огляду на таке.

Відповідно до п. 4.5 ДСТУ-Н Б Б.1.1-12-2011 «Настанова про склад та зміст плану зонування території (зонінг)» та Порядку № 109, надаються містобудівні умови та обмеження для кожної конкретної земельної ділянки.

Зазначені норми не встановлюють обмежень щодо видачі кількох містобудівних умов та обмежень одному землекористувачеві на будівництво різних об'єктів, що знаходяться на одній земельній ділянці, натомість встановлюють обов'язок отримати містобудівні умови та обмеження для кожної конкретної земельної ділянки.

Також в акті перевірки зазначено, що порушено п. 4.2 ДСТУ-Н Б В. 1.2.-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єкта будівництва» .

Відповідно до п. 4.2 ДCTУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва» проектування об'єкта будівництва, до складу якого входить декілька окремих будинків, будівель, споруд або лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, потрібно здійснювати на підставі вихідних даних, у тому числі містобудівних умов і обмежень, на об'єкт будівництва в цілому. При цьому категорію складності такого об'єкта будівництва визначають за усіма показниками таблиці А.1, розрахованими для об'єкта будівництва в цілому.

Тобто, положеннями п. 4.2 вказаного Національного стандарту передбачено обов'язковість проектування об'єкта будівництва, до складу якого входить декілька окремих будинків, на підставі вихідних даних, у тому числі містобудівних умов і обмежень, на об'єкт будівництва в цілому.

Судом встановлено, що позивач здійснює будівництво двох багатоповерхових житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. А.Манастирського, 2 : № 01 на підставі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 25.01.2016 № 18 та № 02 на підставі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 25.01.2016 № 19.

Зведення цих житлових будинків здійснюється за проектною документацією, розробленою на кожний будинок окремо.

Декларації про початок виконання будівельних робіт зареєстровані в управлінні архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради на кожний будинок окремо:

- Декларація про початок виконання будівельних робіт на будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. А.Манастирського, 2 у м. Львові зі знесенням існуючої споруди (будинок № 01 на генплані), зареєстрована 06.06.2016 за № ЛВ 083161952404;

- Декларація про початок виконання будівельних робіт на будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. А.Манастирського, 2 у м. Львові зі знесенням існуючої споруди (будинок № 02 на генплані), зареєстрована 06.06.2016 за № ЛВ 083171573556.

Оскільки зазначені будинки не будуються на підставі спільної проектної документації і є окремими об'єктами будівництва, вони не можуть вважатися єдиним житловим комплексом.

У той же час, суд зазначає, що питання класифікації вказаних об'єктів будівництва як окремих будинків або їх сукупності (комплексу) у контексті надання містобудівних умов та обмежень має значення лише з точки зору вимог до кожного з об'єктів будівництва, зокрема, щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення тощо.

Зі змісту оспорюваних рішень вбачається, що жодних порушень за цими ознаками відповідач не встановив.

Враховуючи те, що на земельній ділянці здійснюється будівництво двох будинків, кожний з яких є окремим самостійним об'єктом будівництва, тому посилання відповідача на порушення містобудівними умовами та обмеженнями вказаного пункту є безпідставним.

Також судом враховується, що згідно п. 32 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_6 України від 19.08.2015 № 698 якщо рішення об'єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.

Про скасування або зупинення дії рішення об'єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6, яке надсилається об'єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення.

Інформація про скасування або зупинення дії рішення об'єкта нагляду оприлюднюється на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

У разі зупинення дії рішення об'єкт нагляду вживає заходів щодо усунення порушень, зазначених у рішенні про зупинення, та про результати повідомляє головному інспектору будівельного нагляду, який прийняв таке рішення.

Наведене вище дає підстави для висновку, що вказану правову норму необхідно розуміти так, що за загальним правилом рішення об'єкта нагляду, яке порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, зупиняється, і лише у випадку неможливості усунення виявлених порушень - скасовується.

Крім іншого, судом враховується, що оскаржені рішення були прийняті відповідачем без урахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення, враховуючи те, що ПП Сихівське , як сторона, права та інтереси якої безпосередньо зачіпаються вказаними рішеннями Департаменту ДАБІ у Львівській області, та оскільки такі рішення вочевидь мають несприятливі наслідки для прав позивача, так як зумовлюють неможливість здійснювати останнім будівництво і перешкоджають реалізації права власності позивача на його об'єкти.

ПП Сихівське , на переконання суду, мало право на участь у процесі прийняття відповідачем оскаржених рішень, а також бути проінформованим про здійснення перевірки третьої особи з метою надання можливості надати свої пояснення по суті питань, які безпосередньо зачіпають права позивача, надати відповідачу детальний план території, завдання на розроблення детального плану території, однак Департамент ДАБІ у Львівській області не врахував це при прийнятті оскаржених рішень, не надав позивачу право на участь у процесі прийняття оскаржених рішень, що призвело до порушення балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи щодо здійснення будівництва об'єктів і цілями, на досягнення яких спрямовані оскаржені рішення відповідача.

При цьому судом враховується, що у справі «Беєлер проти Італії» Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

Крім того, у рішенні від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав» проти України» Суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати «справедливий баланс» між інтересами особи і суспільства.

Одночасно суд вважає за необхідне вказати й на те, що при скасуванні дії містобудівних умов та обмежень, наданих позивачу за відсутності правових підстав для таких висновків та неврахуванні можливості зупинення дії таких умов, порушено необхідний баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані застосовані заходи результатів державного нагляду.

Чинним законодавством надано право департаменту ДАБІ приймати рішення про скасування актів або зупинення їх дії. Водночас, повноважень на скасування дії акту індивідуальної дії жодним з нормативних актів, які регулюють питання діяльності Державної архітектурно-будівельної інспекції, не надано.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету ОСОБА_6 Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений приватним підприємством Сихівське судовий збір у розмірі 1600,00 грн підлягає стягненню на користь позивача з Державної архітектурно-будівельної інспекції України за рахунок її бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 242- 246, 295 Кодексу адміністративного судочинстваУкраїни, суд, -

вирішив:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення від 14.11.2017 про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 25.01.2016 № 18 на будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. А.Манастирського, 2 (будинок № 01 на генплані).

3. Визнати протиправним та скасувати рішення від 14.11.2017 про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 25.01.2016 № 19 на будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення га підземним паркінгом на вул. А.Манастирського, 2 (будинок № 02 на генплані).

4. Судовий збір в розмірі 1600,00 грн присудити на користь приватного підприємства "Сихівське"(вул. А. Манастирського, 2, м. Львів, 79066, ЄДРПОУ 33562356) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133, ЄДРПОУ 37471912).

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 255 КАС України.

Головуючий суддя Костецький Н.В.

Суддя Грень Н.М.

Суддя Кухар Н.А.