Рішення

від 26.12.2017 по справі 816/2159/17

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/2159/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді -Слободянюк Н.І., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області до Приватного акціонерного товариства "Райз - Максимко" про відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області (далі по тексту - позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до до Приватного акціонерного товариства "Райз - Максимко" (далі по тексту - відповідач, товариство, ПрАТ "Райз-Максимко") про відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2, за період травень - листопад 2017 року у загальній сумі 18534,04 грн.

В обґрунтування заявленої вимоги позивач зазначив, що за Романівською та Шевченківською філіями ПрАТ Райз-Максимко обліковується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2, за травень-листопад 2017 року у сумі 859,78 грн та 17 674,26 грн відповідно, яка підлягає стягненню у судовому порядку на підставі норм частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та статті 1 Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування .

Позивач явку свого уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, надіславши заяву про розгляд справи без його участі /а.с. 163/.

Відповідач позов не визнав та у письмових запереченнях проти позову посилався на те, що обов'язок з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за травень-листопад 2017 року на загальну суму 18534,04 грн Романівською та Шевченківською філіями ПрАТ Райз-Максимко виконано належним чином, що підтверджується платіжними дорученнями з відповідним призначенням платежу та банківськими виписками. Також зауважував, що позивачем безпідставно застосовано механізм погашення боргу у порядку календарної черговості його виникнення, оскільки для відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій такий механізм нормами чинного законодавства не передбачений та що у товариства /у силу постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 29 червня 2017 року у справі № 818/95/17/ відсутній борг з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за 2016 рік.

Відповідач правом на участь у судовому засіданні свого уповноваженого представника не скористався, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності /а.с.160/.

Відповідно до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

З огляду на зазначене та зважаючи на достатність наявних у справі доказів суд розглядає справу у порядку письмового провадження.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі припису частини 4 статті 229 КАС України.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оцінивши докази в їх сукупності, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Райз - Максимко" (ідентифікаційний код 30382533) зареєстроване як юридична особа 26 травня 1999 року /а.с. 26, 68-87/.

Товариство має філії, зокрема, Шевченківську філію ПрАТ "Райз-Максимко" (ідентифікаційний код 35643714) та Романівську філію ПрАТ "Райз-Максимко" (ідентифікаційний код 35644016), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12 грудня 2017 року №1003358697 /а.с. 68-87/.

Пунктами "б" - "з" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII визначено підстави та категорії працівників, які мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV /в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин/ пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, відносно осіб, які набули право на отримання пенсій за віком на пільгових умовах, що передбачені статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", зберігається той порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій, який діяв до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тобто до 01.01.2004.

До набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" діяв Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 №400/97-ВР.

Пунктами 1, 2 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: 1) суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; 2) філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади.

Згідно з пунктом 1 статті 2 вказаного Закону для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пунктом 1 статті 4 цього ж Закону встановлено ставку збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що відповідач віднесений законодавцем до кола осіб, які є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та обтяжені обов'язком відшкодовувати територіальним органам Пенсійного фонду України витрати по доставці та виплаті пенсій, що були призначені особам, які знаходились з ним у трудових правовідносинах і внаслідок цього набули та реалізували право на отримання пенсій відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (надалі по тексту - Інструкція).

Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції визначено, що платниками страхових внесків є: страхувальники - роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами ), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно з пунктом 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пунктів 6.4, 6.7 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій /пункт 6.4/; підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах /пункт 6.7/.

Таким чином, наведеними нормами філію визначено як окремого платника збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, на якого покладений обов'язок з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2, за ставкою 100% розміру виплаченої пенсії.

Відсутність обов'язку з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлена законом лише для платників єдиного податку четвертої групи.

Шевченківська та Романівська філії ПрАТ "Райз-Максимко" не зареєстровані платниками єдиного податку /про що зазначає сам позивач у позовній заяві і що не заперечується відповідачем/ і не можуть бути платниками цього податку у силу приписів статті 291 Податкового кодексу України. Специфіка єдиного податку четвертої групи полягає у тому, що платниками цього податку можуть бути виключно юридичні особи, а філія відповідно до статті 95 Цивільного кодексу України не є юридичною особою, вона наділена майном юридичної особи, що її створила, і діє на підставі затвердженого нею положення. Жодний нормативний акт не передбачає можливість поширення статусу платника єдиного податку від юридичної особи на її структурні підрозділи.

До таких висновків неодноразово приходив і Вищий адміністративний суд України, зокрема у справах № К-37865/10, К/800/20470/17, і Верховний суд України у справі № 21-266а13.

До того ж у справі № 816/906/17 за позовом Буринського обєднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області до Приватного акціонерного товариства Райз-Максимко про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2, за травень 2017 року у сумі 2194,51 грн Полтавським окружним адміністративним судом /у постанові від 27.06.2017/ встановлено, що ПрАТ Райз-Максимко (юридична особа, головна організація) у 2017 році не реєструвалось платником єдиного податку четвертої групи. Вказана обставина у силу частини 4 статті 78 КАС України має преюдиційне значення і не доказується при розгляді цієї справи.

Таким чином, відповідач у 2017 році зобов'язаний відшкодовувати витрати пенсійного фонду на виплату та доставку пільгових пенсій за Шевченківську філію ПрАТ "Райз-Максимко" та за Романівську філію ПрАТ "Райз-Максимко".

Разом з тим, суд звертає увагу на такі обставини.

Суму відшкодування витрат по виплаті та доставці пільгових пенсій по Романівській філії ПрАТ "Райз-Максимко" підтверджено позивачем розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з травня 2017 року від 10.05.2017 №1470/04-20, від 10.05.2017 № 2488/04-06, з червня 2017 року від 12.06.2017 №1753/03-49, з липня 2017 року від 17.07.2017 №1982/03-49, від 17.07.2017 № 1982/03-49, з серпня 2017 року від 14.08.2017 №2261/03-49, з вересня 2017 року від 12.09.2017 №2542/04-20, з листопада 2017 року від 07.11.2017 №3089/04-38, а призначення та обчислення пенсій особам, вказаним у розрахунках, - розпорядженнями /а.с.8, 10-11, 14-15, 18, 21, 90 зворот, 92-93 зворот, 94-96/.

Суму відшкодування витрат по виплаті та доставці пільгових пенсій по Шевченківській філії ПрАТ "Райз-Максимко" підтверджено позивачем розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з травня 2017 року від 10.05.2017 №1469, з липня 2017 року від 17.07.2017 №1982/03-49, з серпня 2017 року від 11.08.2017 №2201/03-49, з вересня 2017 року б/д та б/н, з жовтня 2017 року від 09.10.2017 №2751/04-34, з листопада 2017 року від 09.11.2017 №2937/04-34, а призначення та обчислення пенсій особам, вказаним у розрахунках, - розпорядженнями /а.с. 9 ,13, 17, 19-20, 91зворот, 97-113, 166 - 169/.

Судом встановлено, що Романівською філією ПрАТ "Райз-Максимко" перераховано Управлінню Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі грошові кошти:

- платіжним дорученням від 30.05.2017 №116205096 - у сумі 473,82 грн із призначенням платежу "пільгові пенсії за травень 2017 року",

- платіжним дорученням від 26.06.2017 №116571159 - у сумі 473,82 грн із призначенням платежу "пільгові пенсії за червень 2017 року",

- платіжним дорученням від 25.07.2017 №119454557 - у сумі 473,82 грн із призначенням платежу "пільгові пенсії за липень 2017 року",

- платіжним дорученням від 23.08.2017 №122194197 - у сумі 473,82 грн із призначенням платежу "пільгові пенсії за серпень 2017 року",

- платіжним дорученням від 25.09.2017 №125803799 - у сумі 257,61 грн із призначенням платежу "пільгові пенсії за вересень 2017 року",

- платіжним дорученням від 25.10.2017 №12214 - у сумі 257,61 грн із призначенням платежу "пільгові пенсії за жовтень 2017 року",

- платіжним дорученням від 24.11.2017 №1290107777 - у сумі 182,62 із призначенням платежу "пільгові пенсії за листопад 2017 року" з урахуванням заяви від 13.12.2017 № 248 /а.с.149-156/.

Шевченківською філією ПрАТ "Райз-Максимко" перераховано Управлінню Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі грошові кошти:

- платіжним дорученням від 25.05.2017 №113585628 - у сумі 3663,71 грн із призначенням платежу "оплата з відшкодування витрат на доставку пільгових пенсій за травень 2017 року",

- платіжним дорученням від 23.06.2017 №116571184 - у сумі 3697,33 грн із призначенням платежу "оплата з відшкодування витрат на доставку пільгових пенсій за червень 2017 року",

- платіжним дорученням від 24.07.2017 №119351789 - у сумі 3680,45 грн із призначенням платежу "оплата з відшкодування витрат на доставку пільгових пенсій за липень 2017 року",

- платіжним дорученням від 23.08.2017 №122362572 - у сумі 3680,45 грн із призначенням платежу "оплата з відшкодування витрат на доставку пільгових пенсій за серпень 2017 року",

- платіжним дорученням від 25.09.2017 №125255333 - у сумі 3680,45 грн із призначенням платежу "оплата з відшкодування витрат на доставку пільгових пенсій за вересень 2017 року",

- платіжним дорученням від 25.10.2017 №129013906 - у сумі 3692,97 грн із призначенням платежу "оплата з відшкодування витрат на доставку пільгових пенсій за жовтень 2017 року",

- платіжним дорученням від 24.11.2017 №1290140015 - у сумі 4665,69 грн із призначенням платежу "оплата з відшкодування витрат на доставку пільгових пенсій за листопад 2017 року" /а.с. 133 - 137, 147 -148/.

На підставі витягів з карток особового рахунку по кожній філії /а.с. 166- 173/ судом з'ясовано, що позивач, не зважаючи на призначення платежу, яке самостійно визначене платником у платіжних дорученнях, спрямував вказані у них суми на погашення заборгованості філій за 2016 рік, у зв'язку з чим у філій виникла заборгованість за спірний період /травень -листопад 2017 року/ .

Проте, такий механізм погашення заборгованості не може застосовуватися органом пенсійного фонду для відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 5.4 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-2, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за №988/18283 /надалі по тексту - Порядок/, операції здійснюються в картках особових рахунків платників у хронологічному порядку; облік надходження сум платежів у картках особових рахунків платників здійснюється в порядку календарної черговості настання строків сплати відповідних сум платежів.

Пунктом 10.11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України встановлено, що у разі, коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.

Аналіз наведених положень Інструкції та Порядку, а також Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якого розроблено вказану Інструкцію, дає суду підстави для висновку, що право спрямовувати сплачені платником поточні суми платежів на погашення заборгованості у порядку календарної черговості її виникнення надано управлінню ПФУ лише щодо недоїмки, пені та фінансових санкцій. Водночас суми, які підлягають сплаті страхувальниками в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, не є страховими внесками, недоїмкою, штрафними санкціями чи пенею, а відтак щодо них не може застосовуватися механізм погашення, що встановлений Інструкцією.

Такий висновок суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 02 червня 2015 року у справі № 21- 166а15 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси до Публічного акціонерного товариства "Одеське виробниче об'єднання "Холодмаш" про стягнення заборгованості.

Згідно із частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 02 червня 2015 року, суд вважає, що кошти, перераховані на відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2, за період травень - листопад 2017 року Шевченківською та Романівською філіями Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко", не могли бути зараховані позивачем у рахунок погашення заборгованості попередніх періодів у порядку календарної черговості виникнення заборгованості. А обов'язок з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2, за травень - листопад 2017 року у загальній сумі 18534,04 грн відповідачем виконаний, що підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками /а.с. 47 - 53/.

Зважаючи на ці обставини, у задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області слід відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат на підставі статті 139 КАС України відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 6-9, 77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області (ідентифікаційний код 21129459, Сумська область, Тростянецький район, м. Тростянець, вул. Миру, буд. 2) до Приватного акціонерного товариства "Райз - Максимко" (ідентифікаційний код 30382533, Полтавська область, Лохвицький район, м. Заводське, вул. Матросова, буд.10) про відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за травень - листопад 2017 року у загальній сумі 18534,04 грн відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому пунктом 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя ОСОБА_1