Рішення

від 14.12.2017 по справі 905/2694/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.12.2017 Справа № 905/2694/17

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В., при секретарі судового засідання Часовському Є.С.

за позовом Маріупольської місцевої прокуратури №1, м. Маріуполь, Донецька область в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради, м.Маріуполь, Донецька область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Водолей-Сервіс» м. Маріуполь, Донецька область

про стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою в сумі 132 538,68 грн., -

За участю представників сторін

від прокурора: Алекаєв Ю.В. - за посвідченням №042342 від 29.03.2016р.

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

Маріупольська місцева прокуратура №1 м. Маріуполь, Донецька область в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради, м. Маріуполь, Донецька область звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Водолей-Сервіс» м. Маріуполь, Донецька область про стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою в сумі 132 538,68 грн.

В обґрунтування позовних вимог Прокурор посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань зі сплати орендних платежів за період з 08.06.2016р. по 31.08.2017р. за договором оренди земельної ділянки від 04.09.2012р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість. За твердженням прокурора невиконання відповідачем зобов'язань по договору оренди завдає шкоди інтересам держави.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 2,29 Господарського процесуального кодексу України, ст. 288 Податкового кодексу України, ст.ст. 11, 525, 526, 626, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 93, 96, 206 Земельного кодексу України, ст.ст. 2, 15, 21, 24 Закону України Про оренду землі , ст.ст. 173, 179 Господарського кодексу України, ст. 131-1 Конституції України та ст.ст. 23, 24 Закону України Про прокуратуру .

З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №908/2694/17 визначено суддю Чернову О.В.

Ухвалою судді господарського суду Донецької області від 24.11.2017 р. позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/2694/17.

Прокурор у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник Позивача у судове засідання не з'явився, просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, хоча повідомлявся про судове засідання належними чином шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою місцезнаходження, встановленою за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка належним чином повідомленого Відповідача і ненадання ним витребуваних документів у світлі достатності наданого судом часу для реалізації процесуальних прав останнім у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Заслухавши у судовому засіданні Прокурора, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВСТАНОВИВ:

04.09.2013 року між Позивачем, Маріупольською міською радою, м. Маріуполь (Орендодавець) та Відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Водолей-Сервіс» м. Маріуполь, Донецька область укладено договір оренди земельної ділянки (далі Договір), відповідно до п.1.1 якого, орендодавець, згідно до рішення Маріупольської міської ради від 26.06.2012р. №6/20-2016, надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: по проспекту Леніна, 53 (п'ятдесят три) у Жовтневому районі м. Маріуполя (кадастровий номер 1412336300:01:007:0489). В оренду передається земельна ділянка загальною площею: 0,1260 га (п.2.1 договору).

Згідно п.3.1 договору договір укладено на 10 (десять) років до 26.06.2022 року.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1541,87 грн/м2 (п.4.1 договору).

У відповідності до п.4.3 Договору орендна плата за землю (платіж) сплачується орендарем у грошовій формі та розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік.

Орендна плата за землю вноситься за базовий податковий (звітний) період щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п.4.4 Договору).

Згідно п.13.2 договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

На виконання зазначеного пункту, договір оренди земельної ділянки зареєстрований у управлінні Держкозему у. м. Маріуполі Донецької області 05.09.2012р., про що у книзі записів про державну реєстрацію договорів оренди землі вчинено запис за №141230004001103.

Згідно акту приймання-передачі земельної ділянки Позивач передав, а Відповідач прийняв у користування земельну ділянку площею 0,1260 га, яка знаходиться за адресою: пр. Леніна, 53 в Жовтневому районі міста Маріуполя.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань зі сплати орендних платежів за період 08.06.2016р. по 31.08.2017р. за договором оренди земельної ділянки від 04.09.2012р. Позивачем заявлено про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 132 538,68 грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема, Законом України Про оренду землі , Цивільним кодексом України, а також - умовами договору оренди земельної ділянки 04.09.2013 року.

Відповідно до ст.1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 цього ж закону визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (ст.11 Цивільного кодексу України).

Об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом (ст.17 Закону України Про оренду землі ).

Відповідно до статті 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Частиною 1 ст.24 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.

Зважаючи на наведені положення законодавства та наведені вище положення укладеного між сторонами договору оренди землі, суд дійшов висновку, що між сторонами наявні саме правовідносини щодо оренди землі, який регулює строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, а тому до цього договору в повній мірі застосовані положення Закону України Про оренду землі та іншого законодавства, яке регулює земельні відносини в Україні.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, що кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, проте відповідач неналежним чином виконав свій обов'язок щодо розрахунку за орендовану земельну ділянку, що призвело до виникнення заборгованості у спірній сумі.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, орендна плата за землю має сплачуватися своєчасно та в повному обсязі, згідно з умовами укладеного договору оренди землі.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, внаслідок невиконання грошових зобов'язань за період 08.06.2016р. по 31.08.2017р. утворилась заборгованість з орендної плати в сумі 132 538,68 грн. Відповідачем, всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ст. 34 цього Кодексу належних доказів іншого до матеріалів справи не надано.

У свою чергу, згідно з ст.6 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (у редакції на момент прийняття закону) під час проведення антитерористичної операції суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції звільняються від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції визначений період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності зазначеним Указом Президента України (14 квітня 2014 року) та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. На час розгляду справи антитерористична операція триває.

У відповідності до ч.5 ст.11 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у 10-денний строк з дня опублікування вказаного Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1053-р від 30.10.2014р. був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого включено м. Маріуполь, де проводить свою господарську діяльність відповідач, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та де розташований об'єкт оренди.

05.11.2014р. Кабінетом Міністрів України прийнято нове розпорядження №1079-р, яким зупинено дію розпорядження КМУ від 30.10.2014р. №1053-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція .

Законом України Про внесення змін до Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування від 17.05.2016р. внесено зміни до Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , зокрема, до ст.ст.4, 6, 7. ОСОБА_1 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

ОСОБА_2 про внесення змін до Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції набрав чинності з 08.06.2016р.

Статтею 6 України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції в редакції Закону про внесення змін від 17.05.2016р. передбачено звільнити суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону.

Згідно з ч.4 ст.4 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції в редакції Закону від 17.05.2016р. перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1085-р від 07.11.2014р. затверджені перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.

Судом встановлено, що м. Маріуполь Донецької області не входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України №1085-р від 07.11.2014р.

Таким чином, з моменту набрання чинності Законом України Про внесення змін до Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування , тобто з 08.06.2016р., відповідач зобов'язаний був сплачувати орендну плату за орендоване земельну ділянку у м. Маріуполі Донецької області.

За таких обставин, враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки від 04.09.2013р. в розмірі 132 538,68 грн. за період з 08.06.2016 по 31.08.2017р. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Маріупольської місцевої прокуратури №1, м. Маріуполь, Донецька область в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради, м.Маріуполь, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Водолей-Сервіс» м. Маріуполь, Донецька область про стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою в сумі 132 538,68 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Водолей-Сервіс (87550, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Перемоги, будинок 117, код ЄДРПОУ 33425993) на користь Маріупольської міської ради (87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Миру, 70, ЄДРПОУ 33852448; рах.№31413547700051 у банку ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 04052784) заборгованість з орендної плати з орендної плати за користування земельною ділянкою в сумі 132 538,68 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Водолей-Сервіс (87550, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Перемоги, будинок 117, код ЄДРПОУ 33425993) на користь прокуратури Донецької області (85701, Донецька область, м. Маріуполь, пл. Мічмана Павлова, 10; рах.№35216066016251, МФО 820172, банк Державна казначейська служба України, м. Київ, код ЄДРПОУ 25707002, отримувач: прокуратура Донецької області) судовий збір в сумі 1 988,09 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України .

У судовому засіданні 14.12.2017р. оголошено повний текст рішення.

Суддя О.В. Чернова