Рішення

від 14.12.2017 по справі 910/20072/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2017Справа №910/20072/17 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім ДТС

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю ВМП

2) Товариства з обмеженою відповідальністю УПК ГРУП

про стягнення 131 870,67 грн.

Суддя Демидов В.О.

Представники сторін:

від позивача Косова Н.Г. (дов. від 19.09.2016);

від відповідача-1 не з'явився;

від відповідача-2 не з'явився.

встановив :

14.11.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий Дім ДТС звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ВМП та Товариства з обмеженою відповідальністю УПК ГРУП , у якому просило стягнути з ТОВ ВМП заборгованість у сумі 131 70,67 грн., з яких: основний борг - 111 520,69 грн., 3% річних - 1440,13 грн., інфляційні втрати - 5802,87 грн. та пеня - 12 306,98 грн.; зобов'язати ТОВ УПК Груп здійснити дії, передбачені договором поруки від 20.06.2014 та стягнути на користь позивача суму заборгованості у розмірі 100,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки від 01.04.2014 №7/14 щодо своєчасної оплати поставленого товару.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.11.2017 порушено провадження у справі №910/20072/17, розгляд справи призначено на 30.11.2017.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.11.2017 у зв'язку із неявкою представників сторін, а також необхідністю витребування доказів по справі, розгляд справи відкладено на 14.12.2017.

14.12.2017 позивач через загальний відділ діловодства суду подав додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

В судове засідання 14.12.2017 представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.

Представники відповідачів 1, 2, що належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання 14.12.2017 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

При цьому, відповідно до п. 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 14.12.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

01.04.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий Дім ДТС (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ВМП (далі - відповідач-1, покупець) було укладено договір поставки №7/14 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставляти та передавати у встановлені даним договором строки у власність покупця товар, що визначений в п. 1.2 цього договору, а покупець зобов'язується приймати товар та оплачувати його за встановленими цінами в строки та на умовах даного договору.

Предметом поставки є поліамідна ковбасна оболонка Бига-3, поліамідна сосисочна оболонка (далі - товар) (п. 1.2 договору).

Згідно з умовами п. 4.1 договору терміни поставки кожної партії товару встановлюються в заявках покупця, які надсилаються постачальнику по факсу.

Місце поставки - м. Нововолинськ, вул. Луцька, 3 (п. 5.2 договору).

Приймання-передача товару здійснюється на складі покупця згідно накладної, яка підписується уповноваженими представниками обох сторін (п. 6.1 договору).

Відповідно до п. 6.4 договору датою поставки вважається дата підписання накладної про передачі товару на складі постачальника.

Товар за даним договором поставляється за цінами, визначеними у накладній на поставку відповідної партії товару, яка є невід'ємною частиною даного договору (п. 7.1 договору).

Умовами п. п. 8.1, 8.2 договору сторони погодили, що покупець зобов'язаний здійснити розрахунки за даним договором у безготівковому порядку згідно виставлених рахунків-фактур постачальника шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Термін оплати товару - 30 календарних днів з моменту отримання від постачальника товару.

Згідно з п. 9.5 договору у випадку прострочення строків оплати товару покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від уми заборгованості за кожний день прострочення.

Даний договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2015 (п. 13.1 договору).

Крім того, 18.06.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий Дім ДТС (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю УПК ГРУП (поручитель, відповідач-2) було укладено договір поруки №1, відповідно до умов п. 1.1 якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання боржником своїх зобов'язань, що випливають з договору поставки від 01.04.2014 №7/14.

Відповідно до п. 1.2 договору поруки поручитель відповідає за боржника у обсязі, визначеному цим договором, за умови невиконання або неналежного виконання боржником своїх зобов'язань за договором постачання товарів.

Відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сплатою суми у розмірі 100,00 грн. (п. 2.1 договору).

Поручитель не відповідає за відшкодування боржником збитків та за сплату ним штрафу, передбаченого договором постачання (п. 2.2 договору).

Кредитор вправі звернутися до поручителя наступного дня після настання строку виконання боржником грошового зобов'язання за договором постачання (п. 3.1 договору).

Згідно з п. 3.2 договору поруки, у випадку невиконання грошового зобов'язання за договором постачання поручитель і боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники. При цьому кредитор вправі вимагати від поручителя виконання зобов'язань за цим договором у разі незадоволення вимоги кредитора до боржника за договором постачання товарів.

За умовами п. 3.3 договору поруки поручитель зобов'язаний у разі порушення боржником грошового зобов'язання за договором постачання товарів самостійно сплатити на користь кредитора 100,00 грн. не пізніше як протягом двох банківських днів з моменту отримання від кредитора письмової вимоги про це шляхом перерахування вказаної суми грошових коштів на поточний банківський рахунок кредитора.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до моменту припинення договору або повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 6.1 договору).

Позивачем на виконання умов договору було здійснено поставку товару відповідачу-1 на загальну суму 307 823,50 грн., що підтверджується видатковими накладними, а саме: №9 від 10.01.2017 на суму 7756,30 грн., №10 від 10.01.2017 на суму 7 056,00 грн., №30 від 17.01.2017 на суму 15 070,50 грн., №58 від 24.01.2017 на суму 10 002,89 грн., №108 від 08.02.2017 на суму 8 183,45 грн., №178 від 28.02.2017 на суму 8 183,45 грн., №179 від 28.02.2017 на суму 7 056,00 грн., №180 від 28.02.2017 на суму 5 940,00 грн., №181 від 28.02.2017 на суму 4 037,90 грн., №207 від 07.03.2017 на суму 14 919,79 грн., №208 від 07.03.2017 на суму 35 264,98 грн., №317 від 31.03.2017 на суму 24 550,34 грн., №326 від 03.04.2017 на суму 15 929,14 грн., №329 від 04.04.2017 на суму 10 584,00 грн., №350 від 07.04.2017 на суму 8976,00 грн., №376 від 19.04.2017 на суму 20 094,00 грн., №378 від 19.04.2017 на суму 19 792,60 грн., №412 від 27.04.2017 на суму 4 145,06 грн., №439 від 11.05.2017 на суму 21 662,66 грн., №460 від 16.05.2017 на суму 4159,38 грн., № 513 від 31.05.2017 на суму 25 167,73 грн., №523 від 31.05.2017 на суму 29 291,33 грн., підписаними повноважними представниками сторін.

На виконання умов договору відповідачем-1 було частково сплачено позивачу грошові кошти за поставлений товар, що підтверджується виписками по рахунку позивача, у зв'язку із чим його заборгованість складає 111 520,16 грн.

Таким чином, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що відповідач-1 не здійснив повну та своєчасну оплату за поставлений товар, у зв'язку із чим утворилась заборгованість у розмірі 111 520,16 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем-1 матеріали справи не містять.

Матеріали справи містять вимоги позивача від 19.06.2017 до поручителя Товариства з обмеженою відповідальністю УПК ГРУП та до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю ВМП щодо сплати наявної заборгованості.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачами своїх зобов'язань за договорами поставки від 01.04.2014 №7/14 та поруки від 18.06.2014 №1, позивачем заявлено до стягнення з ТОВ ВМП заборгованість у сумі 131 70,67 грн., з яких: основний борг - 111 520,69 грн., 3% річних - 1440,13 грн., інфляційні втрати - 5802,87 грн. та пеня - 12 306,98 грн.; та з ТОВ УПК Груп - 100,00 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з таких підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Спір між сторонами виник у зв'язку з простроченням виконання відповідачем-1 зобов'язань щодо оплати товару, одержаного за договором поставки від 01.04.2014 №7/14.

Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правилами статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 3.2 договору розрахунки за даним договором здійснюються на умовах відстрочення платежу, який складає 30 календарних днів з дати підписання відповідної накладної та/або виставлення рахунку-фактури.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено, а відповідачем-1 не спростовано факт поставки обумовленого договором товару за вказаними вище видатковими накладними, підписаними повноважними представниками сторін, проте відповідачем-1 була здійснена лише часткова оплата, що підтверджується виписками по рахунках позивача, у зв'язку із чим виникла заборгованість у розмірі 111 520,16 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем-1 матеріали справи не містять.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що заборгованість відповідача-1 за поставлений товар складає 111 520,16 грн., яка підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Згідно з положеннями ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як встановлено ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У зв'язку із простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з останнього 3% річних - 1440,13 грн., інфляційні втрати - 5802,87 грн. та пеню - 12 306,98 грн.

Так, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Згідно з п. 9.5 договору у випадку прострочення строків оплати товару покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від уми заборгованості за кожний день прострочення.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з положеннями пунктів 3.1 та 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що розрахунок є арифметично вірним, а тому вказані суми нарахувань підлягають стягненню з відповідача-1 у заявленому позивачем розмірі.

Крім того, ч. 1 ст.546 Цивільного кодексу України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 553 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч.1 ст.554 Цивільного кодексу України).

За таких обставин, порука є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання, чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов'язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні відносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника, та кредитором боржника.

Обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (ч.1, 2 ст.553 ЦК України).

Як зазначалося вище, 18.06.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий Дім ДТС (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю УПК ГРУП (поручитель, відповідач-2) було укладено договір поруки №1, відповідно до умов п. 1.1 якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання боржником своїх зобов'язань, що випливають з договору поставки від 01.04.2014 №7/14.

Поручитель відповідає перед кредитором за невиконання боржником зобов'язань за основним договором відповідно до ч. 2 ст. 554 Цивільного кодексу України у визначеній сторонами сумі 100 грн.

Таким чином, враховуючи неналежне виконання відповідачем-1 своїх зобов'язань за договором поставки, вимоги позивача про стягнення з ТОВ ВМП заборгованості у сумі 131 70,67 грн., з яких: основний борг - 111 520,69 грн., 3% річних - 1440,13 грн., інфляційні втрати - 5802,87 грн. та пеня - 12 306,98 грн.; та з ТОВ УПК Груп - 100,00 грн., підлягають задоволенню у повному обсязі.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідачів судових витрат у справі на підставі положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити повністю.

2 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВМП (45400, Волинська область, м. Нововолинськ, вул. Луцька, б. 3, код 36266887) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім ДТС (04080, м. Київ, вул. Юрківська / Фрунзе, буд. 2-6/32, літ. А, код 36128368) суму боргу у розмірі 111 520 (сто одинадцять тисяч п'ятсот двадцять) грн. 69 коп., 3% річних у розмірі 1440 (одну тисячу чотириста сорок) грн. 13 коп., інфляційні втрати у розмірі 5802 (п'ять тисяч вісімсот дві) грн. 87 коп., пеню у розмірі 12 306 (дванадцять тисяч триста шість) грн. 98 коп. та судовий збір у розмірі 989 (дев'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 13 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю УПК ГРУП (04070, м. Київ, вул. Волоська, буд. 55/57, літ. А, код 38952863) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім ДТС (04080, м. Київ, вул. Юрківська / Фрунзе, буд. 2-6/32, літ. А, код 36128368) суму боргу у розмірі 100 (сто) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 989 (дев'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 13 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складене та підписане 19.12.2017

Суддя В.О. Демидов