Рішення

від 14.12.2017 по справі 915/820/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2017 року Справа № 915/820/17

м. Миколаїв

За позовом: Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця»

(03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код 40075815) в особі Регіональної філії

Ї «Одеська залізниця» (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд.19, код

40081200)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський

нафтоперевалювальний комплекс»

(54030, Миколаївська обл., місто Миколаїв, ВУЛИЦЯ ВЕЛИКА

МОРСЬКА, будинок 42)

Про: стягнення коштів у сумі 23933грн. 64 коп., -

Суддя С.М.Коваль

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 1744 від 06.11.2017 р.;

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» пред'явлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський нафтоперевалювальний комплекс» про стягнення коштів у сумі 23933грн. 64 коп.

Позовні вимоги обґрунтовуються несплатою послуг за зберігання вантажу у вагонах затриманого поїзду.

Від відповідача представник у судове засідання не з'явився, поштові відправлення з ухвалами суду від 11.10.2017 р., 02.11.2017 року та 28.11.2017 року повернено до суду у зв'язку із закінченням терміну зберігання, проте суд виходить з того, що відповідача належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, так як ухвалу суду направлено на адресу реєстрації Товариства в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Ураховуючи викладене, суд вважає за можливе розглядати справу, у відповідності до ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

14.12.2017 року відповідно до статті 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи.

Між сторонами 23 червня 2015 року був укладений договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії ТОВ «Миколаївський нафтоперевалювальний комплекс» .

12 лютого 2017 року відповідачем з станції Миколаїв-Вантажний на станцію призначення Київ-Волинський було відправлено вагон № 74737768 згідно залізничної накладній №41581661 з вантажем пальне для реактивних двигунів. 12.02.17 року по прибуттю вагону на станцію Долинська було виявлено протікання вантажу. Для засвідчення даного факту працівниками станції Долинська було складено акти загальної форми № 1 від 12.02.2017 року, № 1-а, акт № 2, №2-А, №3,№ 4-а.

15 лютого 2017 року відповідно до оперативного наказу №493 ВП Знам'янська дирекція залізничних перевезень вагон №74737768 було відправлено на станцію відправлення Миколаїв-Вантажний. 16 лютого 2017 року після прибуття вагону на станцію призначення був затриман з вини вантажоотримувача про, що складено акт загальної форми №722,732. Після прибуття вагону на станцію Миколаїв-Вантажний, представники ТОВ «Миколаївський нафтоперевалювальний комплекс» відповідно до вимог пункту 42 статуту залізниць України та діючого договору про експлуатацію під'їзної колії були повідомлені. 17.02.2017р. даний вагон було забрано на під'їзну колію, що підтверджується пам'яткою №35.

Відповідно до п. 16 вказаного договору ТОВ СП Нібулон сплачує залізниці плату за користування вагонами (контейнерами) згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими Наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року № 113, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 15.03.1999 року, за № 165/3458 та Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України (Тарифного керівництва № 1).

Відповідно до положень ст. 119 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457, за користування вагонами і контейнер-рами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками залізничних під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.

Згідно п. 12 Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника.

Відповідно до положень п. 46 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457, одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами.

Пунктом 8 Правил зберігання вантажів зазначено, що збір за зберігання вантажів у вагонах /контейнерах/ у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки /на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо/.

Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією.

Після прибуття вагону на стації призначення Миколаїв-Вантажний було складено акт загальної форми №749 від 17.02.2017 року про відношення відповідальності за зберігання вантажу у вагоні на відповідача.

Відповідно до наказу Міністерства транспорту України від 20.01.1997 року №18 ( у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 27.06.2012 року №363) затверджено перелік вантажів, які повинні супроводжуватися особовим складом відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорту на всьому шляху прямування залізницями України та метал входить до цього переліку.

Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги затверджено Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 №317 пунктом 31.5 передбачено, якщо на станціях з причин, не залежних від залізниці виникає затримка вантажу, що охороняється, то з відправника (одержувача, експедитора) додатково справляється плата згідно з табл. 4.

Плата за охорону вантажу, який затримано на станціях з причин, не залежних від залізниці, нараховується кожному відправнику (одержувачу, експедитору) окремо. Плата за ставками, установленими для групи вагонів (контейнерів) або для прямих маршрутів, нараховується у разі затримки декількох вагонів (контейнерів), що були пред'явлені до перевезення одним відправником за одним напрямком перевезення від станції відправлення до станції призначення і оформлені одним перевізним документом.

У зв'язку із затримкою вагону по станції Долинська та Миколаїв-Вантажний позивач просить стягнути 14042 грн. 02 коп. заборгованості: з яких 3084 грн. - користування вагонам, 1546 грн. 92 коп. - збору за зберігання вантажу у вагонах,7359 грн. 10 коп. - плата за охорону вантажу, 1616 грн. 64 коп. - збір за маневрову роботу, 09 грн. 12 коп. - збір за повідомлення по телефону, 426 грн. 24 коп. - збір за оформлення переадресування вагону.

В обґрунтування позову позивач посилається на ст.ст. 46, 119, 137 Статуту залізниць України.

Відповідач, як вже вище вказано, відзив не надав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на під-ставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші об-ставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами:

- письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

- поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому

процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

У відповідності до п. 8 Правил користування вагонами та контейнерами, затвердженими наказом Мінтрансу України від 25.02.1999 № 113 і зареєстрованими в Мінюсті України 15.03.1999 за № 165/3458, у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, в акті загальної форми вказується час (у година та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Пунктом 8 Правил зберігання вантажів зазначено, що збір за зберігання вантажів у вагонах /контейнерах/ у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки /на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо/.

Відповідно до ст.35ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У мотивувальній частині рішення Господарського суду Одеської області №916/1660/17 від 27.10.2017 року, зазначено, що нестача вантажу у вагоні (цистерні) №74737768 за залізничною накладною №41581661 відбулась з вини публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", а тому відшкодовано шкоду спричиненої нестачею вантажу у сумі 328 380 грн. 84 коп.

Таким чином, позивачем не доведено факту наявності вини відповідача в простої вагонів, отже підстави для стягнення з відповідача коштів за затримку вагонів відсутні.

За таких обставин, в позові слід відмовити.

Враховуючи наведе, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити у повному обсязі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Оформлене відповідно до статті 84 цього Кодексу, рішення підписано 20.12.2017 року.

Суддя С.М.Коваль