Рішення

від 21.12.2017 по справі 918/846/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 грудня 2017 р. Справа № 918/846/17

Господарський суд Рівненської області у складі судді Бережнюк В.В.,

при секретарі судового засідання Лиманському А.Ю.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудіндустрія"

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Кредобанк"

про зобов'язання вчинити певні дії

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 05.12.17 року

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбудіндустрія" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" про зобов'язання ПАТ "Кредобанк" у п'ятиденний строк подати заяву до Центру надання адміністративних послуг у м. Рівному про припинення обтяження та скасування записів з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (реєстраційні номера обтяжень 2567173, 2567213) та з Державного реєстру іпотек (реєстраційний номер обтяження 2567271) на нерухоме майно, а саме: нежитлова будівля-будівля їдальні літ. "А-2", нежитлова будівля-будівля їдальні літ. "А-2", загальною площею 1182,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Рівне, провулок Робітничий, будинок 5; нежитлова будівля, будівля медико-оздоровчого комплексу літ."Б-1", адреса: Рівненська обл., м. Рівне, провулок Робітничий, будинок 5.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем 04 листопада 2005 року було укладено кредитний договір. В забезпечення останнього між позивачем та відповідачем підписано договір іпотеки, у зв'язку з чим на житлові будівлі позивача накладено обтяження. Позивач виконав свої зобов'язання по кредитному договору в повному обсязі, у зв'язку з чим іпотечне забезпечення припинилось. Проте, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №104955113 від 24 листопада 2017 року існує заборона на нерухоме майно на підставі договору про внесення змін до договору іпотеки №321/-05/1.2 від 07 серпня 2006 року.

Ухвалою суду від 07 грудня 2017 року порушено провадження у справі №918/846/17, розгляд справи призначено до слухання в судовому засіданні на 21 грудня 2017 року.

21 грудня 2017 року судом оголошено ухвалу про розгляд справи №918/846/17 за правилами Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. №1798-ХІІ) у редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 р., що набрала чинності 15.12.2017 року, в порядку спрощеного позовного провадження.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не подав.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст.202 ГПК України). Тому суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, господарським судом встановлено наступне.

04 листопада 2005 року між Публічним акціонерним товариством "Кредобанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбудіндустрія" було укладено кредитний договір №321-05 (надалі - кредитний договір), згідно положень якого ПАТ "Кредобанк" зобов'язався відкрити для Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудіндустрія" кредитну лінію під забезпечення з максимальним кредитним лімітом 550 000,00 гривень в строк до 03 травня 2006 року.

Як вбачається з матеріалів справи, в забезпечення кредитного договору між ТзОВ "Укрбудіндустрія" та ПАТ "Кредобанк" 04 листопади 2005 року було вчинено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_2, за умовами якого виникли наступні обтяження на нерухоме майно позивача.

Реєстраційний номер обтяження: 2567271, за типом обтяження: іпотека, яке зареєстровано 15.08.2006 року приватним нотаріусом ОСОБА_2.

Підстава обтяження: договір про внесення змін до договору іпотеки №321-05/1, 2, 07.08.2006, РФ ВАТ "Кредобанк".

Об'єкт обтяження:

- нежитлова будівля, будівля їдальні літ. "А-2", нежитлова будівля-будівля їдальні літ."А-2", загальною площею 1182,6 м.кв., адреса: Рівненська обл., м. Рівне, провулок Робітничий, будинок 5, номер РПВН: 2143785.

- нежитлова будівля, будівля медико-оздоровчого комплексу літ. "Б-1, адреса: Рівненська обл., м. Рівне, провулок Робітничий, будинок 5, номер РПВН: 2143003.

Іпотекодержатель: Акціонерне товариство "ОСОБА_3 (Україна)", Код: 09807С62, 79026, Львівська обл., м. Львів, вул.Сахарова, буд.78.

Боржник за основним зобов'язанням: ТзОВ "Укрбудіндустрія", Код: 25320869, Рівненська обл., м. Рівне, вул.Млинівська, буд.18.

Розмір основного зобов'язання:550000,00 гривень. Строк виконання: 02.02.2007 року.

Позивач виконав свої зобов'язання по кредитному договору у повному обсязі, зокрема відповідно до пункту 3.2.5. Кредитного договору забезпечив своєчасне повернення кредитних коштів (у тому числі, відсотки за кредит, комісії, тощо), наслідком чого стала відсутність будь-якої заборгованості позивача перед відповідачем, що підтверджується зокрема довідкою ПАТ "Кредобанк" №187-41514/17 від 29.11.2017 року.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У статті 526 ЦК України визначено загальні умови виконання зобов'язання, а саме: зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобовязання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ст.574 ЦК України, застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

В силу приписів ст. 576 ЦК України, предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернуто стягнення.

Згідно статті 575 Цивільного кодексу України іпотека є окремим видом застав. Так, згідно частини першої зазначеної статті іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

За змістом статті 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Основне зобов'язання - зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.

За приписами статті 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання.

Враховуючи наведене, іпотечне зобов'язання припинилося в день виконання зобов'язань по кредитному договору.

Відповідно до частини 5 статті 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

В статті 17 Закону України "Про іпотеку" зазначено, що іпотека припиняється, в тому числі, у разі припинення основного зобов'язання.

Відповідно до статті 593 Цивільного кодексу України право застави припиняється зокрема у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

У разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані.

Згідно з приписами статті 17 Закону України "Про іпотеку", відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Згідно наданої позивачем інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №104955113 від 24 листопада 2017 року існує заборона на нерухоме майно на підставі договору про внесення змін до договору іпотеки № 321/-05/1,2 від 07 серпня 2006 року.

Зважаючи на припинення договору іпотеки (у зв'язку з припиненням основного зобов'язання), наявність у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записів про обтяження нерухомого майна, що було передано в іпотеку, є порушенням прав позивача.

Суд враховує, що обтяження нерухомого майна іпотекою та перебування відомостей про обтяження майна (заборони відчуження) в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна перешкоджає здійсненню власником правомочності щодо розпорядження своїм майном. Відтак, позивач у даній справі вправі вимагати у відповідача усунення перешкод у здійсненні права розпорядження своїм майном в силу положень ст. 391 Цивільного кодексу України шляхом зобов'язання відповідача подати заяву державному реєстратору про припинення відповідних обтяжень майна.

Згідно із статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 317 Цивільного кодексу України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Статтею 391 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статті 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій.

Записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

Відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі.

За змістом статті 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" реєстрація обтяжень здійснюється на підставі заяви обтяжувача

Обтяжувач у будь-який час може зареєструвати зміну відомостей про обтяження шляхом подання держателю або реєстратору Державного реєстру заяви, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України або індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів і реквізити запису, що підлягають заміні. На підставі цієї заяви держатель або реєстратор Державного реєстру вносить відповідні зміни до попереднього запису про обтяження.

Відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження. Записи щодо обтяжень, які втратили свою чинність, підлягають вилученню з Державного реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження.

Заяви про виникнення, зміну, припинення обтяжень та про звернення стягнення на предмет обтяження підписуються обтяжувачем. Якщо заява подається в електронній формі, вона повинна містити електронний підпис обтяжувача.

Згідно статті 44 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" записи до Державного реєстру вносяться держателем або реєстраторами Державного реєстру протягом робочого дня, в який подано заяву обтяжувача. Моментом реєстрації обтяження є день, година та хвилина внесення відповідного запису до Державного реєстру, а моментом припинення реєстрації обтяження є день, година та хвилина реєстрації в Державному реєстрі відомостей про припинення обтяження.

Записи зберігаються в Державному реєстрі протягом п'яти років з моменту їх внесення. Обтяжувач має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і подальше виключення запису або про продовження строку дії реєстрації на не більш як п'ятирічний строк.

Після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов'язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.

Згідно статті 45 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" держатель або реєстратор Державного реєстру зобов'язані на запит будь-якої фізичної або юридичної особи надати завірений держателем або реєстратором Державного реєстру витяг з Державного реєстру. Пошук у Державному реєстрі може здійснюватися за реєстраційним номером запису та/або за найменуванням боржника, ідентифікаційним кодом боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, за індивідуальним ідентифікаційним номером боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів. Держатель Державного реєстру зобов'язаний на запит бюро кредитних історій надавати витяги з Державного реєстру в електронному вигляді (у форматі бази даних), у разі наявності письмової згоди юридичних, фізичних осіб - власників рухомого майна.

Витяг з Державного реєстру свідчить про внесення записів про обтяження до Державного реєстру або про їх відсутність. У разі наявності обтяження у витягу вказуються всі наявні записи та відомості, що містяться в них.

Як вбачається з матеріалів справи, листами від 14 листопада 2017 року за № 645 та від 14 листопада 2017 року за №646 позивач звертався до Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" з проханням про вчинення дій щодо виключення з державних реєстрів відомостей про іпотеку та обтяження, проте станом на 24 листопада 2017 року відповідачем не вчинено дій спрямованих на зняття відповідних обтяжень.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що наявність записів про обтяження нерухомого майна, яке належить позивачу, після припинення іпотечного забезпечення, а також не вчинення дій відповідачем щодо внесення відомостей щодо припинення обтяження, порушує законні права та інтереси позивача, а також обмежує права власника майна. Відтак позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Кредобанк" (79026, місто Львів, вул. Сахарова, 78, код ЄДРПОУ 09807862) у п'ятиденний строк подати заяву до Центру надання адміністративних послуг у м. Рівному про припинення обтяження та скасування записів з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (реєстраційні номера обтяжень 2567173, 2567213) та з Державного реєстру іпотек (реєстраційний номер обтяження 2567271) на нерухоме майно, а саме:

- нежитлова будівля, будівля їдальні літ."А-2", нежитлова будівля-будівля їдальні літ. "А-2", загальною площею 1182,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Рівне, провулок Робітничий, будинок 5;

- нежитлова будівля, будівля медико-оздоровчого комплексу літ."Б-1", адреса: Рівненська обл., м. Рівне, провулок Робітничий, будинок 5.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" (79026, місто Львів, вул. Сахарова, 78, код ЄДРПОУ 09807862) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудіндустрія" (33009, Рівненська область, м. Рівне, провулок Робітничий 5, код ЄДРПОУ 25320869) - 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "22" грудня 2017 року

Суддя Бережнюк В.В.