Рішення

від 21.12.2017 по справі 920/1142/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.12.2017 Справа № 920/1142/17

Господарський суд Сумської області, у складі головуючого судді Спиридонової Н.О., при секретарі судового засідання Гребенюк С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 920/1142/17 в порядку загального позовного провадження

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Емонс Україна , м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Вуд Інжиніринг , м. Суми

про стягнення 63579 грн. 96 коп

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованості за договором транспортної експедиції (доручення експедирування) № 02-5009 від 12.07.2017 основний борг у розмірі - 56102 грн. 56 коп., 5122 грн. 96 коп. - пені, 1750 грн. 38 коп. - інфляційних збитків, 604 грн. 06 коп. - 3% річних, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147VІІІ, чинної з 15.12.2017, передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно ст. 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Враховуючи, що провадження у даній справі було порушено 04.12.2017, а в даному судовому засіданні суд перейшов до розгляду справи по суті, то суд розглядає дану справу в порядку загального позовного провадження та здійснює розгляд справи із стадії розгляду справи по суті і за правилами ГПК України, з урахуванням змін, які набрали чинності 15.12.2017.

Позивач направив на адресу суду заяву б/н б/д, в якій просить суд розглядати справу за відсутності представника позивача за наданими матеріалами.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не подав, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу, відповідно до якого ухвалу про порушення провадження у справі від 04.12.2017 було отримано 14.12.2017 особисто директором ТОВ ВУД Інжиніринг ОСОБА_1

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно ст. 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Враховуючи час, наданий сторонам для підготовки до судових засідань в даній справі та для подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, суд дійшов висновку, що є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив.

12.07.2017 між ТОВ Емонс Україна (позивач) та ТОВ ВУД Інжиніринг (відповідач) був укладений договір транспортної експедиції (доручення на експедирування) № 02-5009.

Відповідно до п.1.1 договору експедитор (позивач) зобов'язався за дорученням й за рахунок замовника (відповідача) виконати або організувати виконання обумовлених договором транспортно - експедиційних послуг, пов'язаних з перевезеннями вантажів різними видами транспорту в міжнародному сполученні.

При здійсненні транспортно-експедиційного обслуговування конкретного вантажу в рамках договору відповідачем видається позивачу заявка (доручення на експедирування) (п.1.2 договору).

Пунктом 1.3 договору передбачено, що на кожну партію вантажу, що перевозиться в одному транспортному засобі, оформляється відповідно або товаротранспортна накладна, або коносамент, або авіанакладна.

Надані за договором послуги оплачуються відповідачем по погоджених ставках на підставі Протоколу узгодження договірної ціни, що є невід'ємною частиною договору у гривнях з оплатою банківської комісії банку відправника й кореспондентських банків за рахунок відповідача. У Протоколі узгодження договірної ціни також відображаються відповідні строки й інші умови організації конкретного перевезення. Ставки й умови організації перевезення погоджуються сторонами в кожному випадку окремо й мають пріорітет над відповідними умовами даного договору. Послуги позивача вважаються виконаними при наявності відмітки одержувача (його представника) у відповідній графі СМR накладної (п. 4.1 договору).

У пункті 4.2 договору зазначено, що розрахунок за організацію перевезень провадиться шляхом передоплати або по факту доставки вантажу протягом 3-х днів після пред'явлення відповідачу наступних документів по факсу: рахунку в одному екземплярі, копії накладної з відміткою вантажоодержувача про приймання вантажу в одному екземплярі, акту виконаних послуг (без віднімань або віднесення на рахунок будь-якої претензії, контрпретензіїї або заліку).

Факт виконання взятих зобов'язань без попередньої оплати, підтверджується Протоколом узгодження ціни до договору від 12.07.2017 №12/07/17-1, транспортним протоколом СМR №000312. За результатом наданих послуг відповідачу був виставлений рахунок № 41101-0717-0808 від 17.07.2017 на суму 56102 грн. 56 коп.

Відповідач по рахунку № 41101-0717-0808 від 17.07.2017 з позивачем не розрахувався. Позивач на адресу відповідача направив претензію з вимогою сплатити борг у сумі 56102 грн. 56 коп.

Згідно із частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору, а згідно вимог статті 610 цього ж Кодексу, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України.

У відповідності до вимог статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні обґрунтованого відзиву на позов, - позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 56102 грн. 56 коп. заборгованості за надані транспортно- експедиційних послуг є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 3 ч. 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно ч. 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Згідно п. 4.4 договору у випадку несвоєчасної оплати позивач має право на стягнення пені із відповідача в розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочки.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 5122 грн. 96 коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 604 грн. 06 коп. 3 % річних, 1750 грн. 38 коп. інфляційних збитків.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на викладене, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо транспортно-експедиційних послуг, позовні вимоги в частині стягнення 604 грн. 06 коп. 3 % річних, 5122 грн. 96 коп. інфляційних збитків підлягають задоволенню як такі, що нараховані відповідно до вимог діючого законодавства, а також підтверджуються перевіреними судом розрахунками позивача.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в розмірі 1600 грн. 00 коп. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 178, 202, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВУД Інжиніринг (40000, м.Суми, вул. Козацький Вал, 2б, код ЄДРПОУ 39265226) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Емонс Україна (02660, м. Київ, вул. Червоноткацька, 40, і.к. 33145438) 56 102 грн. 56 коп. основного боргу за надані послуги за договором від 12.07.2017 № 02-5009, 5122 грн. 96 коп. пені, 604 грн. 06 коп. 3 % річних, 5122 грн. 96 коп. інфляційних збитків, а також 1600 грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 26.12.2017.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ Н.О. СПИРИДОНОВА