Ухвала

від 14.12.2017 по справі 908/1316/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

Е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

Про припинення апеляційного провадження

14.12.2017 року справа №908/1316/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді:Мартюхіна Н.О. Будко Н.В., Дучал Н.М. За участю представників сторін: від апелянта-1 від апелянта-2 ліквідатор не з'явились; не з'явились: не з'явились; розглянувши апеляційні скарги 1.Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, м. Київ 2.Білоцерківської Об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, м.Біла Церква Київської області на постанову Господарського суду Запорізької області від 17.07.2017 року у справі№908/1316/17 (суддя Кричмаржевський В.А.) за заявою боржникаТовариства з обмеженою відповідальністю "Радиком", м. Запоріжжя ліквідторГолова ліквідаційної комісії Вітер Діана Михайлівна, м. Дніпро пробанкрутство

В С Т А Н О В И В:

Постановою Господарського суду Запорізької області від 17.07.2017 року у справі №908/1316/17 Товариство з обмеженою відповідальнісьтю "Радиком" (далі за текстом - ТОВ "Радиком") визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії - Вітер Д.М., інше.

Не погодившись з постановою прийнятою судом першої інстанції, до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами звернулись Головне управління ДФС у Київській області та Білоцерківська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просять скасувати постанову Господарського суду Запорізької області від 17.07.2017 року у справі №908/1316/17 та прийняти нове судове рішення, яким припинити провадження у справі про банкрутство ТОВ "Радиком".

На підтвердження доводів викладених у скарзі скаржники посилаються на те, що місцевий господарський суд дійшов передчасного висновку щодо наявності правових підстав для визнання боржника банкрутом з огляду на те, що під час звернення до суду із заявою про визнання банкрутом, боржником не було дотримано порядку досудової ліквідації юридичної особи в порядку, встановленому ст.ст. 110 та 111 Цивільного кодексу України, посилаючись на неналежне та неповне проведення інвентаризації майнових активів боржника. Апелянти наголошують на тому, що боржником в порушення вимог ч. 7 та 10 ст. 111 Цивільного кодексу України, до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не було додано доказів повідомлення контролюючого органу про припинення діяльності ТОВ "Радиком", а також не надано первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, що унеможливлює проведення контролюючим органом перевірки та визначення наявності або відсутності заборгованості боржника зі сплати податків та зборів.

В обґрунтування підстав для звернення з апеляційною скаргою в порядку ст. 91 ГПК України, скаржники посилається на законодавчо визначений статус контролюючого фіскального органу, а також неможливість проведення податкової перевірки боржника внаслідок визнання його банкрутом та на те, що боржник - ТОВ "Радиком" знаходиться на обліку у Кагарлицькому відділенні Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, як платник податків за неосновним місцем обліку, що свідчить про наявність у Головного управління ДФС у Київській області та у Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області права на апеляційне оскарження постанови Господарського суду Запорізької області від 17.07.2017 року у справі №908/1316/17 з підстав не проведення податкової перевірки у зв'язку із ліквідацією юридичної особи - платника податків, якому продовжено термін адміністрування податків до кінця 2017 року, зважаючи на те, що з 01.01.2017 року набрали чинності зміни до Податкового кодексу України, що визначають розмежування повноважень контролюючих органів. Всі відділення ДПІ в т.ч. Білоцерківській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області втратили повноваження крім сервісних в силу ст. 19 3 Податкового кодексу України, а повноваження контролюючих функцій щодо здійснення податкової перевірки наділене виключно Головне управління ДФС у Київській області.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.09.2017 року для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів, яку визначено у наступному складі: Мартюхіна Н.О. - головуючий (суддя-доповідач), судді Москальова І.В., Агапов О.Л.

На підставі розпорядження керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду №1654 від 14.09.2017 року, у зв'язку із звільненням у відставку судді-члена колегії Агапова О.Л. на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 12.09.2017 року та відстороненням від здійснення правосуддя судді-члена колегії Москальової І.В. на підставі рішення Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 30.08.2017 року, для вирішення питання щодо прийняття апеляційних скарг призначено автоматизований розподіл справи №908/1316/17.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 14.09.2017 року для розгляду апеляційної скарги сформовано нову колегію суддів, яку визначено у наступному складі: Мартюхіна Н.О. - головуючий (суддя-доповідач), судді Будко Н.В., Малашкевич С.А.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 15.09.2017 року апеляційні скарги прийнято до провадження та призначено до розгляду на 25.10.2017 року об 11 год. 00 хв.

В додаткових поясненнях до апеляційної скарги, які надійшли 18.10.2017 року від ГУ ДФС у Київській області, скаржник зазначив про неправильне відображення головою ліквідаційної комісії реального фінансового становища ТОВ "Радиком", оскільки відповідно до фінансового звіту за 2016 рік у боржника були наявні активи у розмірі 1000,00 грн., після чого, подаючи звіт 30.07.2017 року, у підприємства з'явились готівкові кошти в сумі 16600,00 грн. та за відсутності доказів здійснення господарської діяльності боржника, наведене свідчить про неповний фінансовий аналіз ТОВ "Радиком". Крім того, апелянт-1 посилається на фіктивність кредиторської заборгованості у боржника з тих підстав, що відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних контролюючим органом встановлено відсутність реєстрації податкової накладної на суму 3815900,58 грн. ТОВ "Радиком" та ТОВ "Бруфі Про".

У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов через канцелярію суду 24.10.2017 року від "Радиком", голова ліквідаційної комісії Вітер Д.М. заперечувала проти доводів викладених в апеляційній скарзі, посилається на те, що нею відповідно до ст.105 ЦК України оприлюднено повідомлення про прийняття рішення про припинення юридичної особи та внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Ліквідатор ТОВ "Радиком" вважає, що нею належним чином повідомлено про припинення господарської діяльності підприємства ДПІ у Новокадацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області та Запорізьку ОДПІ; направлено повідомлення про припинення господарської діяльності підприємства та проведення перевірки за попереднім місцезнаходженням ТОВ "Радиком" - ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві. Ліквідатор ТОВ "Радиком" просить припинити провадження за апеляційними скаргами ГУ ДФС у Київській області та Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на постанову Господарського суду Запорізької області від 17.07.2017 року у справі №908/1316/17.

На підставі розпорядження керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду №1970 від 24.10.2017 року, у зв'язку із звільненням у відставку судді-члена колегії Малашкевича С.А. на підставі рішення Вищої ради правосуддя, для розгляду апеляційних скарг призначено автоматизований розподіл справи №908/1316/17.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 24.10.2017 року для розгляду апеляційної скарги сформовано нову колегію суддів, яку визначено у наступному складі: Мартюхіна Н.О. - головуючий (суддя-доповідач), судді Дучал Н.М., Будко Н.В.

Ухвалами Донецького апеляційного господарського суду від 25.10.2017 року та від 22.11.2017 року (з урахуванням ухвали від 06.12.2017 року про виправлення описки) розгляд апеляційних скарг відкладено.

22.11.2017 року через канцелярію суду від ліквідатора ТОВ "Радиком" надійшли пояснення на виконання вимог ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 15.10.2017 року.

В письмових поясненнях, які надійшли через канцелярію суду 14.12.2017 року від ліквідатора банкрута, голова ліквідаційної комісії надала довідки ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві та Запорізької ОДПІ, за змістом яких платник податків - ТОВ "Радиком" перебуває на основному обліку в ДПІ у Новокадацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

14.12.2017 року через канцелярію суду від ліквідатора ТОВ "Радиком" надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги, яке обґрунтовано несвоєчасним отриманням ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 06.12.2017 року у зв'язку із чим неможливістю з'явитись в судове засідання.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів апеляційного господарського суду відмовляє у його задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов'язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

Відповідно до положень ст. 77 ГПК України, господарський суд має право відкласти судове засідання у випадках, визначених зазначеною статтею. При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Ліквідатор ТОВ "Радиком" не була позбавлена можливості до дня судового засідання надати суду відзив на апеляційну скаргу та докази, які, на її думку, є необхідними для розгляду апеляційних скарг. Разом з тим, відповідно до п. 2 резолютивної частини ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 22.11.2017 року явка сторін у судове засідання не визнавалась судом обов'язковою. Ліквідатор, посилаючись на неотримання ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 06.12.2017 року, у своєму клопотанні зазначає про те, що вказаним процесуальним документом виправлено описку та судове засідання відбудеться 14.12.2017 року, тобто голова ліквідаційної комісії в повній мірі є обізнаною про дату, місце та час розгляду апеляційних скарг.

Представники апелянтів та ліквідатор в судове засідання апеляційної інстанції призначене на 14.12.2017 року не з'являлись. Відповідно до ст. 98 ГПК України про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Явка сторін не визнавалася судом обов'язковою.

Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду, а також те, що явка сторін не була визнана судом обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційні скарги за відсутністю представників апелянтів, боржника та ліквідатора за наявними у справі матеріалами.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами ч. 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

09.04.2015 року у встановленому законом порядку зареєстровано юридичну особу - ТОВ "Радиком" з присвоєнням коду ЄДРПОУ 39741052.

08.02.2017 року учасником ТОВ "Радиком" - Качан Н.В. прийнято рішення, зафіксоване протоколом загальних зборів №08-02/2017 (а.с.12-13, т.1)., про ліквідацію підприємства, призначення ліквідатором Качан Н.В., визначено строк для пред'явлення кредиторами своїх вимог - 2 місяці з моменту внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру про припинення юридичної особи.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 08.02.2017 року було внесено запис про припинення юридичної особи ТОВ "Радиком", строк на заявлення кредиторських вимог встановлено до 08.04.2017 року (а.с.18, т.1).

Про ліквідацію ТОВ "Радиком" ліквідатором були повідомлені за останнім (основним) місцем реєстрації юридичної особи: Запорізький міський центр зайнятості, Запорізьку міську ВД ФСС з тимчасової втрати працездатності, ВВД ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Запоріжжя, Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, Запорізьку ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, Дніпровський ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області, про що свідчить копія реєстру поштових відправлень та копія фіскального чеку УДППЗ "Укрпошта" від 10.03.2017 року (а.с. 44).

Крім того, ліквідатором ТОВ "Радиком" повідомлено про припинення діяльності підприємства: Печерський районний центр зайнятості м. Київ, Центральна міжрайонна виконавча дирекція Київського міського відділення ФСС з ТВП, ВВД ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Києві, Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів, УПФУ в Печерському районі м. Києва, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, ВДВС Печерського районного управління юстиції у м. Києві, Ленініський районний центр зайнятості м. Дніпро, Новокадацьку районну ВД ФСС з ТВП м. Дніпропетровська, ВВД ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпропетровську, Обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Дніпропетровській області, Правобережне об'єднане УПФУ в м. Дніпропетровську, ДПІ У Новокадацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області, Новокадацький ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області, про що свідчить копія реєстру поштових відправлень та копія фіскального чеку УДППЗ "Укрпошта" від 10.03.2017 року (а.с. 44, т.1).

В передбачений законом строк із претензією про стягнення заборгованості за договором постачання до боржника звернулися ТОВ "Бруфі Про", м. Берегове Закарпатської області та ВВД ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Запоріжжі, м. Запоріжжя.

За результатами розгляду поданих документів до боржника ліквідатором визнані вимоги: ТОВ "Бруфі Про" на загальну суму 3815900,58 грн., ВВД ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Запоріжжі на загальну суму 548305,87 грн.

На виконання вимог ч. 8 ст. 111 Цивільного кодексу України, після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторів, ліквідатором складений проміжний ліквідаційний баланс станом на 16.06.2017 року (а.с. 143-144, т.1), який затверджений загальними зборами учасників ТОВ "Радиком" відповідно до протоколу №16/06/2017 від 16.06.2017 року (а.с.146-147, т.1).

Відповідно до протоколу б/н від 20.06.2017 року загальними зборами учасників ТОВ "Радиком" припинено повноваження ліквідатора Качан Н.В., призначено ліквідатором Вітер Д.М.

За результатами проведеної інвентаризації 16.06.2017 року ліквідатором встановлена наявність грошових коштів у розмірі - 16590,00 грн. (т.1 а.с. 65), інші активи у нього відсутні, про що свідчить відповідний проміжний ліквідаційний баланс від 16.06.2017 року.

Ліквідатором станом на 23.06.2017 року складено довідку №11 щодо наявних кредиторів ТОВ "Радиком" (а.с. 164, т.1), який містить наступних кредиторів:

-ТОВ "Бруфі Про" із зазначенням визнаних вимог у розмірі 3815900,58 грн.;

-ВВД ФСС від НВВ ПЗ України у м. Запоріжжі із зазначенням визнаних вимог у розмірі 548305,87 грн.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.06.2017 року прийнято заяву про порушення справи про банкрутство до розгляду, підготовче засідання суду призначено на 10.07.2017 року.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.07.2017 року порушено провадження у справі №908/1316/17 про банкрутство ТОВ "Радиком" на підставі ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, судове засідання для вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом призначено на 17.07.2017 року.

Постановою господарського суду Запорізької області від 17.07.2017 року у справі №908/1316/17 визнано боржником ТОВ "Радиком" - банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Вітер Д.М.

Керуючись вимогами ст.ст. 110, 111 ЦК України та ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд першої інстанції в оскаржуваній постанові дійшов висновку, що ліквідатором ТОВ "Радиком" дотримано порядок проведення досудової процедури ліквідації, встановленої Цивільним та Господарським кодексами України; правомірно подано заяву до суду в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ч. 3 ст. 110 Цивільного кодексу України; матеріалами справи підтверджено наявність ознак неплатоспроможності боржника, у зв'язку з чим господарський суд вважав за доцільне визнати боржника банкрутом та відкрити щодо нього ліквідаційну процедуру.

Дослідивши матеріали справи, а також обставини, викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про припинення апеляційного провадження за апеляційними скаргами Головного управління ДФС у Київській області та Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на постанову Господарського суду Запорізької області від 17.07.2017 року у справі №908/1316/17 з наступних підстав.

Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Відтак, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від приписів процесуального закону.

За змістом ч. 2 ст. 4 1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно приписів ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 91 ГПК України визначено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених ст. 106 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що в силу особливостей справи про банкрутство, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Статтею 1 Закону про банкрутство визначено, що учасниками у справі про банкрутство є сторони (конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут), забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Згідно зі ст. 210 ГК України, кредиторами неплатоспроможних боржників є юридичні або фізичні особи, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

При цьому, колегія суддів зазначає, що зазначений перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Отже, процесуальне право на апеляційне оскарження мають особи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, особи, які є учасниками провадження у справі про банкрутство, а також особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону про банкрутство, залежно від категорії боржника, виду його діяльності та наявності у нього майна господарський суд застосовує загальний, спеціальний або спрощений порядок провадження у справі про банкрутство. Загальний порядок передбачає застосування процедури розпорядження майном з подальшим переходом до процедур санації, ліквідації або мирової угоди. Спеціальний порядок передбачає залучення до участі у справі додаткових учасників, продовження строків санації, збігу процедур розпорядження майном та санації. Спрощений порядок застосовується під час ліквідації банкрута без застосування процедур розпорядження майном та санації.

У даному випадку, провадження у справі порушено за ст. 95 Закону про банкрутство, що передбачає спрощений порядок провадження у справі про банкрутство, який застосовується під час ліквідації банкрута без застосування процедур розпорядження майном та санації.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 95 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого.

Вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом здійснюється в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після порушення провадження у справі в загальному порядку, визначеному цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 16 вказаного Закону, перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.

Частиною 16 вказаної статті визначено, що ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство не пізніше трьох днів з дня її винесення надсилається боржнику, кредитору (кредиторам) та іншим особам, які беруть участь або мають взяти участь у цій справі (власнику майна, органу, уповноваженому управляти майном боржника, тощо), органу доходів і зборів, місцевому загальному суду, відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що Головне управління ДФС у Київській області та Білоцерківська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області по суті своїх вимог у справі про банкрутство, виходячи зі змісту поняття "кредитор", не можуть мати іншого статусу як учасників провадження у справі про банкрутство, окрім статусу конкурсних кредиторів.

Особливості та порядок заявлення кредиторами вимог до боржника, що ліквідується в порядку ст. 95 Закону про банкрутство, визначені положеннями ч. 3 названої статті, які передбачають, що кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб - сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Виходячи із особливостей застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником на підставі ст. 95 Закону про банкрутство, Головне управління ДФС у Київській області та Білоцерківська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області не набули прав кредитора під час заходів ліквідації ліквідаційню комісією впродовж двохмісячного строку пред'явлення вимог до ліквідатора на підставі ст. 111 Цивільного кодексу України.

Як вбачається із матеріалів справи, до боржника ТОВ "Радиком" із заявами про визнання кредиторських вимог звернулися ТОВ "Бруфі Про" та ВВД ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Запоріжжі.

У відповідь на отримані заяви боржник направив кредиторам відзиви, у яких зазначив, що вимоги кредиторів визнано у повному обсязі.

Відповідно до довідки від 23.06.2017 року №11 вбачається включення ТОВ "Радиком" вимог кредиторів ТОВ "Бруфі Про" на суму 3815900,58 грн. та ВВД ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Запоріжжі на суму 548305,87 грн. до визнаних вимог боржника.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що ТОВ "Радиком" 07.02.2017 року змінило місцезнаходження юридичної особи з м. Київ на адресу: 69037, Запорізька область, м. Запоріжжя, Вознесенівський район, вули. Рекордна, буд. 20-А.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази звернення Головного управління ДФС у Київській області та Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області до суду першої інстанції з заявами про визнання кредиторських вимог до боржника як в порядку, визначеному ч. 3 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", так й в порядку ст. 111 Цивільного кодексу України.

Як вбачається із апеляційних скарг звернення Головного управління ДФС у Київській області та Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, а також встановлено судом апеляційної інстанції, скаржники не посилається на наявність у боржника заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові) до банкрута.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що в даному випадку, виходячи зі змісту ст.ст. 1, 95 Закону про банкрутство, заявники апеляційних скарг не набув статусу конкурсного кредитора, тобто сторони у справі про банкрутство, а є особами, вимоги яких не заявлені у справі взагалі, тобто, враховуючи викладене, заявники апеляційних скарг не є учасниками провадження у справі про банкрутство.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до вимог п. 11.1 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року за №1588 зі змінами, дані про прийняття рішення щодо припинення юридичних осіб, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі, контролюючі органи отримують від державних реєстраторів у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами Центрального контролюючого органу.

Згідно вимог п. 11.5 вищевказаного Порядку, у зв'язку з ліквідацією або реорганізацією платника податків контролюючі органи розпочинають та проводять процедури, передбачені цим розділом, у разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей):

- заяви за формою №8-ОПП від платника податків, поданої згідно з пунктами 11.2 - 11.4 цього розділу;

- відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи;

- відомостей з Єдиного державного реєстру чи ЄДРПОУ, повідомлення органу державної реєстрації про припинення (закриття) відокремленого підрозділу;

- судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника податків, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів платника податків, зміну мети установи, реорганізацію платника податків.

При отриманні першого з документів про ліквідацію або реорганізацію платників податків робиться запис у журналі за формою №6-ОПП.

Відповідно до п. 11.9 Порядку, у разі отримання документів згідно з п. 11.1-11.4 цього розділу та/або якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи, припинення (закриття) постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків, контролюючим органом приймається рішення про проведення (не проведення за підставами, встановленими п. 11.11 та 11.12 цього розділу) документальної позапланової перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі.

Пунктом 11.6. вказаного Порядку визначено, що при проведенні заходів, пов'язаних з ліквідацією або реорганізацією платника податків, контролюючі органи організовують та планують їх таким чином, щоб вимоги щодо сплати платежів, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи, були сформовані і отримані особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків, не пізніше строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог.

Контролюючий органи на підставі п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, у порядку визначеному законодавством мають права запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, шо використовуються в бухгалтерському обліку, регістрів, регістри, фінансову, статистичну, та іншу звітність пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконання вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

В свою чергу, платник податків зобов'язаний надати посадовим особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки.

Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки (п. 85.2 ст. 85 ПК України)

Колегією Донецького апеляційного господарського суду встановлено, що ліквідатором боржника ТОВ "Радиком" було належним чином повідомлено податкові органи про припинення підприємницької діяльності боржника шляхом надіслання ліквідатором боржника Качан Н.В. на адресу Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області (т. 1 а.с. 46), ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві (т. 1 а.с. 48) та ДПІ у Новокадацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області (т. 1 а.с. 50) заяв за формою 8-ОПП, що дозволяло органам доходів і зборів вчасно провести перевірку платника податків - боржника та заявити грошові вимоги у даній справі про банкрутство при належному виконанні контролюючим органом його обов'язків, передбачених податковим законодавством України.

Також, дані про прийняте рішення учасником ТОВ "Радиком" про лікваідацію від 08.02.2017 року оприлюднено та розміщено в ЄДР, з якого контролюючі органи отримують від державних реєстраторів відомості в порядку інформаційної взаємодії між ЄДР та інформаційними системами Центрального контролюючого органу.

При цьому, обставин оскарження контролюючим органом дій ліквідатора підприємства-банкрута, як до порушення справи про банкрутство так й під час провадження, щодо перешкоджання проведенню позапланової податкової перевірки боржника, ненадання ліквідатором на запит податкового органу первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Судова колегія зазначає, що спрощена процедура, що передбачена ст. 95 Закону про банкрутство (банкрутство боржника, що ліквідується власником), обумовлена та випливає з процедури ліквідації юридичної особи за правилами ст.ст. 105, 110, 111 Цивільного кодексу України, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

Ухвала господарського суду Запорізької області від 10.07.2017 року про порушення провадження у справі про банкрутство не оскаржена та набрала законної сили, та належним чином направлена до податкового органу, у зв'язку з чим останній був обізнаний про провадження у справі про банкрутство.

Апелянти зазначають, що відповідно до інформації з Інформаційної системи Податковий блок містяться відомості щодо неможливості в період з 22.02.2017 року по 28.02.2017 року проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДПІ у Новокадацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області, так як суб'єкт не знаходиться за юридичною адресою.

Однак, матеріали справи не містять доказів того, що органи доходів і зборів вживали будь-яких заходів відповідно до п.п. 78.1.7 п. 78.1. ст. 78 ПК України стосовно здійснення документальної перевірки боржника, звертались до порушення справи про банкрутство з вимогами до ліквідатора про надання первинних документів для податкової перевірки та визнання її майнових вимог, будучи обізнаними про хід справи про банкрутство.

Головним управлінням ДФС у Київській області та Білоцерківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області не надано жодних доказів вжиття податковим органом заходів з проведення позапланової перевірки боржника з метою виявлення факту дотримання/недотримання останнім вимог податкового законодавства України (відповідні накази про проведення перевірки, акти про недопущення чи/або відсутність боржника за податковою адресою тощо).

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що перелік функцій державної податкової інспекції, в тому числі функцій контрольно-перевірочної роботи, закріплено в ст. 19 1 Подактового кодексу України. Організація та проведення документальних фактичних перевірок здійснюються шляхом видачі наказу на проведення, оформлення направлення, посвідчення на перевірку, складенню акту або довідки та повідомлення-рішення, вимоги, інших процесуальних актів податкового органу за результатом призначення та здійснення перевірок. Документи з питань перевірок, запити, накази, акти, повідомлення про час та місце перевірки та розгляди заперечень надсилаються платникам в порядку встановленому п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України, а саме: документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

З урахуванням вимог п. 20.4 ст. 20, п. 77.4 ст. 77, п. 78.4 ст. 78, 79.2 ст. 79 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, рішення про проведення документальної планової, позапланової та фактичної перевірки може прийматись не тільки керівником органу ДФС, а також його заступником або уповноваженою особою.

При цьому, отримання даних державного реєстратора про внесення до ЄДРПО запису про рішення засновника про припинення в силу п. 78.1.7 ст. 78 Податкового кодексу України є безумовною підставою для проведення позапланової перевірки такого платника податку.

Також, строки проведення позапланових перевірок згідно ст. 78 Подактового кодексу України визначені як максимальні 15 робочих днів та можуть бути продовжені не більш ніж на 10 робочих днів.

Тобто, враховуючи вимоги вищенаведених норм податкового законодавства у Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києва та ДПІ у Новокадацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області були всі об'єктивні обставини для призначення та проведення позапланової перевірки боржника у строки визначені Податковим Кодексом та для застосування відповідних заходів за порушення податкового законодавства, ненадання документації для перевірки.

Проте, будучи повною мірою обізнаними про проведення ліквідації боржника посадовими та уповноважиними особами фіскальної служби не було прийнято рішення про проведення такої перевірки в межах строків визначених ст. 111 Цивільного кодексу України та ст. 82 Податковго кодексу України.

За невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків посадові особи контролюючих органів несуть відповідальність згідно із законом (п. 21.2 ст. 21 ПК України).

Будь-яких наказів про проведення перевірок, направлення посвідчень та складення за результатами перевірок актів, довідок, податкових повідомлень-рішень, вимог, та інших процесуальних актів фіскальної служби не оформлено та організацію перевірок не здійснено та до матеріалів справи апелянтами не надано.

Непроведення податкової перевірки чи неподання первинних документів для проведення перевірки не є тією підставою для незастосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником, у разі якщо вартості майна боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

Податковими органами не дотримано вимог Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1588 від 09.12.2011 року, згідно яких позапланова документальна перевірка боржника призначається та розпочинається протягом десяти робочих днів з дати публікації повідомлення про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, у разі ліквідації юридичної особи за рішенням засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу.

Перехід боржника до ліквідаційної процедури не перешкоджає податковим органам, в тому числі апелянтам - Головному управління ДФС у Київській області та Білоцерківській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (після внесення змін до Податкового кодексу України) вжити заходів щодо перевірки діяльності боржника на предмет ведення ним фіктивної підприємницької діяльності, а також, наявності (відсутності) у нього заборгованості зі сплати податкових платежів, оскільки податковим законодавством України не визначається стадія процедури банкрутства, у якій така перевірка повинна бути проведена, а суб'єктивні фактори, пов'язані з невиконанням (неналежним виконанням) контролюючими органами своїх повноважень, підставою для відмови у визнанні боржника банкрутом за наявності доказів дотримання останнім визначених Законом про банкрутство умов бути не можуть.

Враховуючи особливості провадження у справі про банкрутство боржника, що ліквідується власником (в порядку ст. 95 Закону про банкрутство), особа набуває статусу кредитора та має право оскаржити постанову про визнання боржника банкрутом після звернення з дотриманням встановленого ч. 3 ст. 95 Закону порядку з заявою про грошові вимоги до банкрута.

Виходячи з аналізу норм ст.ст. 10, 11 Закону про банкрутство, особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу кредитора - сторони (учасника провадження у справі про банкрутство) з моменту визнання її грошових вимог до боржника чи/або надання господарським судом правової оцінки змісту заявлених вимог та прийняття за результатами їх розгляду відповідної ухвали. Аналогічна правова позиція висвітлена в постановах ВГСУ від 15.06.2016 року у справі №904/194/16, від 20.07.2016 року у справі №904/1512/16.

Отже, статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі органом державної податкової служби, при наявності підтверджених у встановленому порядку документами вимог щодо грошових зобов'язань до боржника, та через певні процедури, що визначені спеціальною нормою законодавства Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема після визнання його вимог, що також узгоджується з нормою ч. 1 ст. 210 Господарського кодексу України, і тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження постанови про визнання боржника банкрутом.

При цьому, для віднесення апелянтів до осіб, стосовно яких місцевим господарським судом вирішено питання про їх права та обов'язки у розумінні ст. 91 ГПК України, фіскальні органи повинні довести свої процесуальні повноваження на оскарження судових рішень у даній справі про банкрутство, зокрема наявність контролюючих повноважень саме ГУ ДФС у Київській області та Білоцерківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області відносно боржника та яким саме чином облік і діяльність боржника пов'язані із функціями зазначених податкових органів.

Саме тому ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 15.09.2017 було зобов'язано апелянта надати письмові пояснення з документальним підтвердженням тих обставин, яким саме чином оскаржувана постанова господарського суду Запорізької області від 17.07.2017 року впливає на права та обов'язки чи порушує інтереси Головного управління ДФС у Київській області та Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області; які саме контролюючі функції Головне управління ДФС у Київській області та Білоцерківська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області здійснюють відносно боржника; чи знаходиться боржник на податковому обліку та чи подає (подавав) звітність до Головного управління ДФС у Київській області та Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області; наявності чи відсутності нарахованої чи визначеної податкової заборгованості, проведених позачергових перевірок; звернення до боржника з грошовими вимогами; перебування боржника на обліку, як платника податків, у Головного управління ДФС у Київській області та Білоцерківській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області; в який саме період (дата реєстрації та зняття з обліку) боржник знаходився на обліку у Головного управління ДФС у Київській області та Білоцерківській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

На виконаня вимог апеляційного суду від Головного управління ДФС у Київській області надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги, відповідно до яких апелянт посилається на ту обставину, що боржник ТОВ "Радиком" перебував за не основним місцем обліку у Білоцерківській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області з 10.04.2015 року , що підтверджується витягом з інформаційних баз даних ДФС України.

Колегія суддів з цього приводу вважажє за необхідне зазначити, що ТОВ "Радиком" 07.02.2017 року змінило місцезнаходження юридичної особи з м. Київ (раніше перебувало на обліку за основним місцем в ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві та за неосновним у Білоцерківській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області) на адресу: 69037, Запорізька область, м. Запоріжжя, Вознесенівський район, вули. Рекордна, буд. 20-А.

Відповідно до п. 7.5 розділу VII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року №1588, платники податків, у яких відсутні об'єкти, закриті відокремлені підрозділи, у зв'язку з чим такий платник податків був взятий на облік за неосновним місцем обліку, знімаються з обліку за неосновним місцем обліку у разі надходження (наявності) відповідних підтвердних документів або у зв'язку із закінченням бюджетного періоду за умови сплати податків, зборів до бюджету на підставі службових документів контролюючого органу. Інформація про зняття з обліку за неосновним місцем обліку вноситься до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб.

Враховуючи вимоги вищенаведеного положення законодавства Кагарлицьке відділення Білоцерківської ОДПІ повинно було зняти ТОВ "Радиком" з обліку платників податків як за основним так і за неосновним місцем обліку лише за умови сплати податків, зборів до бюджету на підставі службових документів контролюючого органу.

01.11.2016 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис про зміну місцезнаходження ТОВ "Радиком" на м. Дніпро, у зв'язку із чим, у відповідності до п.п. 2 п. 10.13. розділу Х Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року №1588, станом на 26.01.2017 року (до початку проведення процедури ліквідації) ТОВ "Радиком" було знято з обліку у ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві та взято на облік, як платника податків за основним місцем обліку ДПІ у Новокадацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

07.02.2017 року до до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис про зміну місцезнаходження ТОВ "Радиком" на м. Запоріжжя, у відповідності до п.п. 2 п. 10.13. розділу Х вищенаведених положень податкового законодавства до закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням.

На момент початку ліквідаційної процедури (станом на 07.02.2017 року) ТОВ "Радиком" перебувало на податковому обліку у ДПІ у Новокадацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області (з 26.01.2017 року), у зв'язку з тим, що останнім звітнім періодом був 2016 рік, податкова звітність за останній звітній період подавалась до ДПІ за попереднім місцем обліку, а саме ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві. Крім того, у зв'язку із нарахуванням та сплатою заробітної плати працівникам банкрута у жовтні та листопаді 2016 року ліквідатором ТОВ "Радиком" до Кагарлицького відділення Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області 09.02.2017 року було направлено Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (Форма №1 ДФ) за 4-й квартал 2016 року, тобто останній звітній період.

Як встановлено з матеріалів справи та додаткових пояснень ліквідатора, наданих до суду апеляційної інстанції, з листопада 2016 року ТОВ "Радиком" не здійснює господарську діяльність м. Ржищів Київської області (облік Кагарлицького відділення Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області), у зв'язку із розірванням договору оренди майнового комплексу у якому розташовувались виробичі потужності, у зв'язку з чим є відсутнім об'єкт оподаткування за неосновним місцем обліку платника податків.

Матеріалами справи підтверджено, що в період 01.11.2016 року по 26.01.2017 року відбувався перехід платника податків ТОВ "Радиком" з податкового обліку ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві до ДПІ у Новокадацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

При цьому, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві було прийнято рішення про зняття з обліку боржника, незважаючи на непроведення документальної позапланової перевірки та наявності всіх законних підстав для її проведення у відповідності до п. 11.9 Порядку. Тобто, у податкового органу безумовне право на проведення перевірки виникло ще у листопаді 2016 року, у зв'язку з поданням заяви про зняття з обліку платника податків, яке так і не було реалізовано ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ "Радиком" перебувало з 10.04.2015 року за неосновним місцем обліку у Кагарлицькому відділенні Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області лише до кінця 2016 року (4-й квартал 2016 року був останнім звітнім періодом у вказаному місці обліку), а у зв'язку із зміною 01.11.2016 року місцезнаходження юридичної особи з м. Києва на м. Дніпро, у 2017 році відбулось принення обліку платника податків за неосновним місцем обліку у Київській області та ані Головне управління ДФС у Київській області, ані Білоцерківська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на момент внесення запису про припинення юридичної особи ТОВ "Радиком" та проведення добровільної процедури ліквідації не здійснюють контролюючих функцій відносно боржника, оскільки втратили такі повноваження до кінця 2016 року.

Водночас, апелянтами не обгрунтовано яким саме чином та з яких підстав саме ці фіскальний та податковий органи здійснюють такі повноваження відносно боржника у даній справі.

Колегія суддів не заперечує проти наявності з 01.01.2017 року у ГУ ДФС у Київській області перевірочних функцій, але для встановлення наявності права на оскарження судового рішення у даній справі апелянтами повинно бути доведено та документально підтверджено порушення своїх прав в т.ч. знаходження боржника на обліку, позбавлення права на проведення перевірки саме ГУ ДФС у Київській області (не інший контролюючий орган, наприклад у м. Києві), а не саме лише посилання на наявність контрольно-перевірочних функцій та залишення за Білоцерківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (яка до того ж теж не була контролюючим органом відносно банкрута у 2017 році) лише сервісних функцій.

Жодних належних та допустимих доказів, у розумінні ст. 34 ГПК України, порушення прав контролюючих органів оскаржуваною постановою господарського суду першої інстанції, окрім наявності у ГУ ДФС у Київській області права проводити податкові перевірки, апелянтами суду не надано та матеріали справи таких доказів не містять.

Таким чином, судом встановлено, що Головне управління ДФС у Київській області та Білоцерківська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області не є учасниками справи про банкрутство, оскільки не звертались з грошовими вимогами до боржника до прийняття оскаржуваної постанови, а також, не є особами, стосовно яких місцевим господарським судом вирішено питання про їх права та обов'язки, оскільки останніми не доведено порушення їх прав, а тому вони позбавлені права на оскарження судових рішень у даній справі про банкрутство.

Отже, враховуючи викладені обставини та аналіз норм законодавства - щодо порядку визначення та визнання кредитором у справі про банкрутство, передбачений ст. 95 Закону про банкрутство, Головне управління ДФС у Київській області та Білоцерківська ОДПІ ГУ ДФС у Київській не є кредиторами боржника, оскільки не мають підтверджених належними доказами кредиторських вимог до нього, у зв'язку з чим не мають статусу сторони, учасника чи іншої особи у справі про банкрутство, та оскаржувана в апеляційному порядку постанова не стосується їх прав та обов'язків, а тому заявники апеляційних скарг не мають права звертатись з апеляційною скаргою на постанову Господарського суду Запорізької області від 17.07.2017 року, відповідно до положень ст. 91 ГПК України.

За таких обставин, провадження за апеляційними скаргами Головного управління ДФС у Київській області та Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на постанову Господарського суду Запорізької області від 17.07.2017 року у справі №908/1316/17 підлягає припиненню.

Керуючись п. 1 ст. 80, ст. 91, ст. 106 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційне провадження за скаргами Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області, м. Київ та Білоцерківської Об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, м. Київ на постанову Господарського суду Запорізької області від 17.07.2017 року у справі №908/1316/17 про банкрутство Товарситва з обмеженою відповідальністю "Радиком", м. Запоріжжя - припинити.

Головуючий Н.О. Мартюхіна

Судді Н.В. Будко

Н.М. Дучал